Поняття про індекси, їх види

ІНДЕКСИ

Розділ 9

Задачі для самостійного розв'язання

8.1.У результаті одноразового спостереження тривалості телефонних розмов на різних рівнях зв’язку одержані дані:

Таблиця 8.15 – Розподіл телефонних розмов за тривалістю на різних

рівнях зв’язку

Рівень зв’язку	Кількість розмов	Середня тривалість телефонної розмови, хв.	Групова дисперсія тривалості розмов
Внутрішньообласний			1,8
Міжміський			1,5
Міжнародний			0,5
Разом:		9,1	×

Визначити міжгрупову, середню з групових та загальну дисперсії, поясніть їх зміст. Обґрунтувати необхідність перевірки зв’язку та суттєвість.

8.2. Використовуючи дані табл. 8.16, виконати наступні завдання:

1) виявити наявність зв’язку між двома ознаками;

2) визначити тісноту зв’язку;

3) визначити параметри однофакторних рівнянь залежностей, установивши при цьому найменшу суму лінійних відхилень емпіричних значень результативної ознаки від її теоретичних значень;

4) визначити коефіцієнт та індекс кореляції;

5) визначити коефіцієнт стійкості зв'язку;

6) перевірити модель на адекватність;

7) побудувати графік залежності.

Зробити висновки.

Таблиця 8.16 – Дані щодо основних фондів та випуску продукції

підприємств

№ підприємства	Основні фонди, тис. грн.	Випуск продукції, тис. грн.
		12,3
		12,2
		12,9
		13,1
		13,5
		13,6
		13,8
		14,0
		14,1
		14,0

8.3. Експерти оцінили технічний та фінансовий стан 10 підприємств. Сумарні бали оцінок становили (табл. 8.17).

Таблиця 8.17 – Експертні оцінки щодо технічного та фінансового

стану 10 підприємств

№ з/п	Технічний стан	Фінансовий стан

За допомогою коефіцієнта рангової кореляції оцініть тісноту зв’язку між технічним та фінансовим станом підприємтсва.

8.4. Молоді спеціалісти за ступенем задоволеності умовами праці та професійною мобільністю розподілилися таким чином (8.18).

Таблиця 8.18 – Розподіл молодих спеціалістів за ступенем задоволеності

умовами праці

Ступінь задоволеності умовами праці	Чи маєте намір змінити професію?	Разом
так, найближчим часом	так, у перспективі	ні
Задоволений	–
Ставлюсь байдуже
Не задоволений			–
Разом:

Проаналізувати комбінаційний розподіл спеціалістів, оцінити тісноту зв’язку між задоволеністю умовами праці та професійною мобільністю за допомогою коефіцієнта взаємної спряженості. Зробити висновки.

План

9.1. Поняття про індекси, їх види.

9.2. Агрегатні індекси як вихідна форма індексів.

9.3. Середньозважені індекси.

9.4. Взаємозв’язок індексів. Індекси змінного, постійного складу і

структурних зрушень.

Для характеристики соціально-економічних явищ і процесів статистика широко використовує узагальнюючі показники у вигляді середніх, відносних величин та коефіцієнтів. Одним із таких узагальнюючих показників є індекси. В широкому розумінні слово "іndех" у перекладі з латинської означає "показник".

Статистичний індекс – це відносна величина порівняння складних сукупностей і окремих їх одиниць. При цьому під складною розуміється така статистична сукупність, окремі елементи якої безпосередньо не підлягають підсумовуванню.

Наприклад, номенклатура послуг зв'язку складається з безлічі різновидів, первинний облік яких ведеться в різних натуральних одиницях виміру. Для визначення загального обсягу наданих послуг зв'язку підсумовувати дані обліку різнорідних послуг у натуральних вимірах не можна. Було б, наприклад, недоцільно для отримання загального обсягу реалізації послуг підсумовувати дані про кількість письмової кореспонденції, що пересилається, посилок, грошових переказів тощо.

У цих складних статистичних сукупностях одиницями спостереження є послуги з різними споживчими властивостями і безпосередньому підсумову­ванню не підлягають. Для отримання в складних статистичних сукупностях узагальнюючих (сумарних) величин удаються до індексного методу.

Основою індексного методу при визначенні змін у виробництві й обсягами наданих послуг є перехід від натуральної форми вираження до вартісних (грошових) вимірів. Саме за допомогою грошового вираження вартості окремих послуг усувається їх непорівнянність за споживчими вартостями, і досягається єдність.

У статистичних дослідженнях складних соціально-економічних явищ і процесів виділяють три великі сфери застосування економічних індексів.

До першої сфери застосування індексів відносять порівняльну характеристику несумірних сукупностей в часі. Сюди входять синтетичні індекси динаміки, виконання плану і територіальні індекси.

Індекси динаміки показують зміну будь-якого складного явища у звітному періоді порівняно з базисним.

Індекс виконання плану використовують для порівняння досягнутого рівня з плановими завданнями.

Територіальні індекси застосовують для просторового порівняння рівнів цін, продуктивності праці і т.п. в різних регіонах.

Друга сфера застосування індексів полягає в їх використанні для факторного аналізу складного явища через систему взаємопов’язаних індексів. До таких складних явищ можуть бути віднесені вартість надаваних або реалізованих послуг, фонд заробітної плати та ін.

Так, вартість реалізованих продукції дорівнює добутку тарифів на обсяг послуг; фонд заробітної плати – добутку заробітної плати одного працівника на їх чисельність і т.д.

За допомогою третьої сфери застосування індексів проводять аналіз динаміки середніх величин, зміна яких піддається впливу структурних зрушень у середині досліджуваної сукупності. В зв’язку з цим, велике значення має вивчення впливу структурних зрушень на динаміку середніх показників через застосування системи взаємопов’язаних індексів змінного складу, постійного (фіксованого) складу і структурних зрушень.

Всі економічні індекси статистика класифікує за трьома основними ознаками:

а) за характером досліджуваних об’єктів;

б) за ступенем охоплення елементів сукупності;

в) за методикою розрахунку загальних індексів.

За характером досліджуваних об'єктів індекси поділяють на індекси об'ємних (кількісних) і якісних показників.

До першої групи відносяться індекси фізичного обсягу продукції (послуг) зв’язку, промисловості, сільського господарства, будівництва та ін.

До другої групи якісних показників відносять індекси цін, собівартості, продуктивності та ін.

За ступенем охоплення елементів сукупності індекси поділяють на:

а) індивідуальні;

б) загальні;

в) групові.

Індивідуальні індекси характеризують зміну окремих елементів складного явища. В теорії індексів показник, зміну якого характеризує індекс, називається індексованою величиною.

Індивідуальні індекси позначають малою латинською літерою і, продукцію (послуги) в натуральному вираженні – через q, ціну (тариф) одиниці продукції (послуги) – через р, собівартість одиниці продукції (послуги) – через с і т.д. Індивідуальні індекси цих ознак визначаються за формулами:

а) фізичного обсягу: ;

б) ціни (тарифу) одиниці продукції (послуги): ;

в) собівартості одиниці продукції(послуги) ,

де – індивідуальні індекси фізичного обсягу, ціни (тарифу) і собівартості одиниці продукції (послуги);

q ¹, q ⁰; р ¹, р ⁰; с ¹, с ⁰ – фізичний обсяг, ціна (тариф), собівартість відповідно у звітному і базисному періодах.

Загальні індекси характеризують зміну сукупності в цілому і являють собою відносні величини, що визначають зміни в часі порівняно з плановим, базисним періодами або в просторі складного явища, яке складається з несумірних елементів.

Груповими або субіндексами називаються такі індекси, які охоплюють не всі елементи сукупності, а тільки будь-яку частину або їх групу.

В залежності від методології обчислення, загальні і групові індекси поділяють на агрегатні й середні з індивідуальних індексів.

Агрегатний індекс – є складним відносним показником,який характеризує середню зміну соціально-економічного явища, яке досліджується з декількох видів одиниць (однорідних або неоднорідних). Агрегатні індексиє основною формою економічних індексів, а середні із індивідуальних індексів – похідні, одержані в результаті перетворення агрегатних індексів.

Базисні і ланцюгові індекси обчислюють у тих випадках, коли доводиться вивчати будь-яке явище суспільного життя за низку послідовних років.

Дата добавления: 2014-11-08