Індивідуальні завдання

Список семінарів

1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та су­б’єкти.

2. Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні.

3. Міжнародні транспортні послуги.

4. Міжнародний туризм.

5. Міжнародне кооперування виробництва: природа, форми та сучасні особливості.

6. Україна в процесах міжнародної міграції капіталів та господарської транснаціоналізації.

7. Комерційні структури в процесах транснаціоналізації.

8. ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України.

9. Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України.

10. Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин.

11. Європейський вектор зовнішньоекономічної діяльності: резерви співробітництва як фактор перспективної інтеграційної моделі.

12. СНД у системі геоекономічних пріоритетів України.

1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та су­б’єкти.

2. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка.

3. Міжнародний контракт.

4. Міжнародна торгівля послугами: критерії та українська специфіка.

5. Послуги посередників у міжнародній торгівлі.

6. Міжнародні послуги у сфері виробництва, кооперування та реклами: специфіка транзитивної економіки.

7. Лізинг та інші орендні операції в міжнародному співробітництві.

8. Комерційні структури в процесах транснаціоналізації.

9. ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України.

Самостійна робота студентів

1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, особливості та суб’єкти.

2. Інтернаціональне співробітництво: форми та рівні.

3. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України.

4. Україна в міжнародній торгівлі товарами: загальний режим.

5. Експортно-імпортна діяльність: види та українська специфіка.

6. Україна в товарообмінних операціях.

7. Міжнародний контракт.

8. Інкотермс — інструмент міжнародної торгівлі.

9. Міжнародна торгівля послугами: критерії та українська специфіка.

10. Послуги посередників у міжнародній торгівлі.

11. Міжнародні послуги у сфері виробництва, кооперування та реклами: специфіка транзитивної економіки.

12. Лізинг та інші орендні операції в міжнародному співробітництві.

13. Міжнародні транспортні послуги.

14. Міжнародний туризм.

15. Міжнародне кооперування виробництва: природа, форми та сучасні особливості.

16. Україна в процесах міжнародної міграції капіталів та господарської транснаціоналізації.

17. Комерційні структури в процесах транснаціоналізації.

18. ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції для України.

19. Спільні підприємства як форма міжнародної господарської діяльності України.

20. Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили.

21. Регулювання міжнародної економічної діяльності в державі.

22. Відкрита економіка України в системі міжнародних валютно-фінан­сових і кредитних відносин.

23. Торговельні режими України з країнами світу.

24. Європейський вектор зовнішньоекономічної діяльності: резерви співробітництва як фактор перспективної інтеграційної моделі.

25. СНД у системі геоекономічних пріоритетів України.

26. Чорноморське економічне спіробітництво України.

27. Субрегіональні проекти з участю України.

28. Спеціальні економічні зони в міжнародній економічній діяльності України.

29. Науково-технічна та інформаційна політика в системі пріоритетів міжнародної економічної діяльності.

30. Економічна безпека за умов відкритої економіки.

31. Міжнародні економічні зв’язки в українській історії: ретроспектива та сучасність.

32. Сировинні ресурси в міжнародній економічній діяльності України.

33. Паливно-енергетичні ресурси у відкритій економіці.

34. Екологічні обмеження зростання відкритої економіки України в контексті сучасної глобалістики.

[1] Принцип верховенства закону юридично базується на положеннях Конституції України. Зокрема, Ст. 92 закріплює положення, згідно з яким «виключно законами України визначаються… засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи» (Конституція України. — К., 1996).

[2] Факторні послуги — це послуги, пов’язані з переміщенням через кордон людей (тих, хто надає або отримує послуги) та факторів виробництва (фінансово-капітальних ресурсів).

[3]Адам Сміт (1723—1790) — великий шотландський економіст та філософ, найбільш відомий як автор книги «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1776). Як засновник класичної економічної школи, котрий розробив ряд базисних положень та концепцій загальної теорії, висунув важливі ідеї стосовно сфери міжнародного співробітництва. Головна з них — теорія абсолютних переваг. Згідно з цією теорією країни експортують товари, у процесі виробництва яких мають абсолютні переваги (тобто виробляють їх з меншими витратами) та імпортують ті товари, при виробництві яких абсолютні переваги належать іншим країнам. А. Сміт — автор ще однієї фундаментальної книги «Теорія моральних почуттів» (1759 р.), у якій проводиться думка про те, що співчуття, взаємні симпатія та альтруїзм людей є моральним джерелом їхньої поведінки та базовими принципами побудови суспільства.

[4]Давід Рікардо (1772—1823) — видатний англійський класик економічної науки, який відстоював концепцію вимірювання вартості витратами робочого часу, обґрунтував теорію розподілу, здійснив спробу комплексно викласти сучасні йому знання. Для міжнародної економічної науки мала значення обґрунтована ним теорія порівняльних переваг, згідно з якою країни експортують ті товари, при виробництві котрих мають місце більш низькі альтернативні витрати.

[5]Джон Стюарт Мілль (1806—1873) — видатний англійський філософ, економіст та громадський діяч, який систематизував теоретичні погляди, розроблював теорію процента, концепцію ренти. Автор рівняння міжнародного попиту.

^[6] Девід Юм (в іншій транскрипції — Х’юм) (1711—1776) — англійський філософ, історик, економіст. Автор теорії автоматичного регулювання платіжного балансу, головний елемент конструкції якої — так званий чотиризубчатий механізм Юма — взагалі був першою динамічною моделлю не тільки в міжнародній економічній науці, а й в економічній теорії взагалі, яка ілюструвала здатність економіки як життєздатної системи до відновлення балансу.

[7] З країн — колишніх радянських республік до системи ГАТТ/СОТ уже входять
Латвія, Литва, Естонія, Киргизстан, Грузія та Молдова, хоча всі 15 держав розглядають участь у ній як умову підвищення ефективності торгівлі та як необхідний атрибут ефективної відкритої економіки.

[8] Прикладом міжнародної регламентації прикордонної торгівлі може бути Угода між Урядом Республіки Білорусь та Урядом України про співробітництво прикордонних областей Республіки Білорусь та України, яка була підписана 12 січня 1997 р. і набула чинності 21 серпня 1997 р. Утім, значно складнішим завданням, ніж укладення формальної угоди, є її реальне наповнення практичним змістом, створення реальних механізмів сприяння такій торгівлі.

^[9] Жан Батіст Сей (1767—1832), французький економіст, автор так званого закону Сея, згідно з яким будь-яке виробництво породжує попит. Інакше кажучи, виробництво товарів здійснюється задля їх реалізації та отримання певних благ.

^[10] Елі Хекшер (1879—1952), шведський економіст. У 1919 р. сформулював основні принципи факторної теорії.

Бертіл Олін ( 1899—1979), шведський економіст та політичний діяч. Виклав розгорнуту теорію факторних переваг. Лауреат Нобелівської премії 1977 р.

Пол Самуельсон (1915). Працював за широким спектром проблем економічної теорії. Сформулював теорію специфічних факторів виробництва та теорему вирівнювання цін на фактори виробництва й розподілу ефектів міжнародної торгівлі. Лауреат Нобелівської премії 1970 р.

[11] Поняття «невидима» стосовно визначення природи послуги є ще однією умовністю. Інколи предметом послуги є саме показ (виставки товарних зразків тощо).

^[12] Інколи кажуть про оренду засобів виробництва окремо від лізингу, але здебільшого таку оренду ототожнюють з ним.

[13] Ідеться не про будівництво «з нуля», і тому показники, які наводяться, є меншими за географічні відстані.

[14] Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 702 «Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року». Див. сервер ВР України. www.rada.kiev.ua.

^[15] Колишньому СРСР в останній період його існування належали 233 об’єкти в 106 країнах світу. Сумарна експертна ціна цих об’єктів на початок 90-х років оцінювалася в 2,5 млрд дол. США. De facto усі крапки над «і» в цьому питанні розставив указ президента Російської Федерації Б. Єльцина «Про державну власність колишнього Союзу РСР за кордоном», згідно з яким Росія в односторонньому порядку здійснила реквізицію закордонного майна. Таким чином, питання про справедливість розподілу та досягнуті взаємні зобов’язання між Україною та Росією було проігнороване.

^[16] Колишньому СРСР в останній період його існування належали 233 об’єкти в 106 країнах світу. Сумарна експертна ціна цих об’єктів на початок 90-х років оцінювалася в 2,5 млрд дол. США. De facto усі крапки над «і» в цьому питанні розставив указ президента Російської Федерації Б. Єльцина «Про державну власність колишнього Союзу РСР за кордоном», згідно з яким Росія в односторонньому порядку здійснила реквізицію закордонного майна. Таким чином, питання про справедливість розподілу та досягнуті взаємні зобов’язання між Україною та Росією було проігнороване.

[17] Для самого судового розгляду необхідним є доказ наявності демпінгової ціни, факту заподіяної шкоди для економіки країни-імпортера, передусім для її виробників від погіршення умов ринкової діяльності, а також причинно-наслідкового зв’язку між фактом демпінгу та заподіяною шкодою.

[18] Є й інші варіанти назви подібних утворень: науково-промислові зони, науково-технічні парки та ін., а також різні їх визначення та способи класифікації. Тому важливо враховувати, що подібна форма територіального розвитку завжди адаптовується до конкретних національних особливостей та регіональних завдань, а термінологія є відображенням такої неоднорідності умов і практичних цілей.

^[19] Скитами греки часто називали всі племена території сучасної України, й «скити-орачі» були, скоріше за все, праслов’янами.

[20] Вважається, що першим його почав застосовувати Р. Робертсон ще у 1983 р. Пізніше цим самим автором було дано концептуальне обґрунтування поняття глобалізації. Цікавим свідченням історичної новизни вже звичної та такої поширеної концепції глобалізації є те, що в пошуковій базі даних Бібліотеки Конгресу США тільки з 1987 р. почали з'являтися книги, що містили в назві це поняття.

[21] Україна є однією з найбідніших країн Європи. Про це свідчить показник прожиткового мінімуму у 311,3 грн, який визначений Законом «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік». Цим самим документом визначається розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних та демографічних груп населення: для дітей у віці до 6 років — 276,48 грн, дітей у віці від 6 до 18 років — 345,66, працездатних осіб — 331,05 грн, осіб, які втратили працездатність, — 248,77 грн.

^[22] До ЄАВТ входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. Штаб-квартира розташована в Женеві.

^[23] Тільки в 1998 р. ЄБРР було відкрито кредитну лінію для МСБ у розмірі 100 млн екю.

^[24] Це має особливе значення: як правило, коли немає уважного ставлення до проблем прикордонного співробітництва, віддалені від географічного центру регіони можуть перетворюватися на своєрідну соціально-економічну периферію, оскільки вони не беруть повноцінної участі в системі поділу праці та виробничої спеціалізації, будучи географічно віддаленими від інших регіонів країни. Тому участь в єврорегіонах — це нагальна потреба сучасного українського розвитку, вона пов’язана з метою виправлення такої негативної ситуації, коли регіони на Заході держави, які завжди мали сильні виробничо-торговельні контакти із західними сусідами, перетворилися на аутсайдерів у формуванні експортного потенціалу держави.

^[25] У даному випадку доцільно залучити до класифікації не тільки сировинні ресурси, які є об’єктом перероблення, а й ресурси енергетичні. Докладніше питання, які пов’язані з їх залученням до системи міжнародних економічних відносин, розглядатимуться окремо.

^[26] Сергеев П. Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе. — М.: Новый Юрист, 1998. — С. 129.

^[27] Печчеи А. Человеческие качества. — М., 1980. — С. 7—8.

^* За даними представництва Всесвітнього банку в Україні. — www.worldbank.org.ua.

Дата добавления: 2014-11-20