Довідковий апарат до документів Національного архівного фонду 6 страница

Для поліпшення постановки науково-дослідної роботи, її організації і методичного забезпечення важливе значення мають інструктивні наради, науково-практичні семінари, збори установ-співвиконавців конкретної наукової теми. На таких нарадах визначають актуальність кожної з розроблюваних тем, окреслюють завдання і методику виконання досліджень. Зокрема, систематичне проведення впродовж 2000 – 2002 рр. Центром інформаційних технологій Держкомархіву України спеціальних науково-практичних семінарів сприяло розвитку комп’ютеризації галузі й вирішенню прикладних проблем архівних установ. Так, семінар “Створення електронних версій фондових каталогів у державних архівах України” (13 – 14 червня 2002 р.) переконливо довів, що інформатизація архівної справи є одним із найпріоритетніших напрямів розвитку галузі.

Ефективною формою широкого залучення співробітників архівних установ до науково-дослідної і методичної роботи, активного обміну думками і новою інформацією є науково-методичні семінари. До роботи семінару, як правило, залучають усіх спеціалістів архівів. Кожний учасник розробляє тему чи питання, пов’язане з профілем його роботи. На засіданнях семінару, куди можуть бути запрошені співробітники інших установ або вищих навчальних закладів, заслуховують повідомлення про нові дослідження і методичні розробки, обговорюють актуальні проблеми архівної галузі.

Позитивну оцінку наукової громадськості одержали науково-практичні семінари з проблем спеціальних історичних дисциплін, що проводяться у центральних архівах. Заслуговує уваги в цьому контексті досвід роботи Науково-методичного кабінету архівознавства та спеціальних історичних дисциплін ЦДІАЛ України, що виник на базі постійнодіючого архівознавчого семінару. Наукову концепцію кабінету, сформульовану академіком І. П. Крип’якевичем на початку 1970-х років, в основному було втілено у кінці 1985 р. На базі кабінету проводяться науково-практичні конференції, методичні семінари, заняття зі студентами і школярами тощо. Багаторічний досвід роботи теоретичного семінару з питань організації науково-технічної документації (ЦДАНТД України) та методичного семінару ЦДАГО України свідчить про важливість такої форми роботи.

Архівні установи України мають певний досвід морального і матеріального стимулювання працівників, котрі займаються дослідницькою роботою. Впродовж 1971 – 1990 рр. в Україні щорічно проводився конкурс на кращі наукові праці та методичні розробки з питань архівознавства, діловодства та спеціальних історичних дисциплін, підготовлені співробітниками архівних установ. З метою піднесення творчої ініціативи архівістів у вирішенні важливих наукових проблем галузі було встановлено заохочувальні грошові премії. Переможцями конкурсу і лауреатами премії стали за цей час близько 100 українських архівістів, серед яких відомі учені й практики: І. Бутич, Г. Боряк, Н. Врадій, Л. Гісцова, І. Глизь, М. Крячок, О. Мацюк, О. Мітюков, К. Новохатський, Г. Папакін, Г. Портнов, Г. Пшеничний, Н. Слончак, І. Сварник, В. Шандра, Н. Яковенко та ін. Наприкінці XX ст. таку практику було відновлено: моральним і матеріальним стимулом для архівістів-дослідників стало заснування 2000 року галузевої премії імені Василя Веретенникова за кращі наукові дослідження в галузі архівної справи та документознавства. Серед її лауреатів – Г. Боряк, Л. Дубровіна, Я. Калакура, І. Матяш, Р. Пиріг, Т. Пустовіт, В. Шандра та ін.

Важливу роль у поширенні наукових ідей в царині архівної справи, вирішенні питань організації та методики роботи архівних установ, узагальнення й поширення набутого досвіду відігравала архівна періодика. Перший спеціальний архівний часопис в Україні – науковий (згодом – науково-популярний) журнал “Архівна справа” – було засновано 1925 року. До 1930 року він висвітлював питання теорії і практики архівного будівництва в Україні, друкував статті архівознавчого характеру, відомості з історії архівних установ в Україні та за кордоном, огляди документів центральних і місцевих архівів, рецензії на архівознавчу літературу. Одночасно робилися спроби видавати довідково-інформаційні бюлетені з питань поточного архівного будівництва на місцях: “Червоний архівіст” (Київський губарх, 1924), “Архівний робітник” (Луганський окрарх, 1926 – 1927). На початку 1930-х років періодичні видання Укрцентрархіву (часопис “Радянський архів” у 1931 – 1932 рр. замінив “Архівну справу”) було реорганізовано і злито в єдиний орган наукової публікації документів та теорії й практики архівного будівництва – “Архів Радянської України” (1932 – 1933). Після тривалої перерви з виходом у 1947 р. першого числа “Науково-інформаційного бюлетеня АУ УРСР” (з 1965р. – науково-інформаційний бюлетень “Архіви України”, з 1991 р. – науково-практичний журнал) архівну періодику відновлено. На початку 1970-х років Донецький облвиконком організував видання тематичного архівознавчого бюлетеня (1971 – 1973), присвяченого науковим та методичним питанням у галузі архівної справи. У 1980-х роках аналогічний інформаційно-методичний бюлетень започаткував архівний відділ Кримського облвиконкому, що сприяло розв’язанню низки науково-методичних проблем. У другій половині 1990-років поряд з єдиним галузевим науково-практичним журналом “Архіви України” було засновано (з 1996 р.) науковий щорічник УНДІАСД – “Студії з архівної справи та документознавства”, основним завданням якого є висвітлення здобутків української архівної науки і практики.

Загалом науково-дослідна та методична робота має важливіше значення в діяльності усіх установ архівної галузі. Науково-теоретичні та науково-методичні розробки закладають надійний фундамент реформування архівної системи, впровадження новітніх технологій і методик в архівну справу, узагальнення і використання вітчизняного й зарубіжного досвіду.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Дайте визначення поняття “науково-дослідна робота ар установ”.

2. Визначте мету і особливості організації науково-дослідної роботи в архівних установах.

3. Назвіть етапи дослідження у процесі роботи над науково-дослідною темою і розкрийте зміст кожного етапу.

4. Які ви знаєте спеціальні науково-дослідні установи у галузі архівної справи та документознавства, що діють в Україні рубежем?

5. Охарактеризуйте функції науково-дорадчих органів державних архівних установ.

6. Яка мета створення і завдання галузевої служби НТІ?

7. Розкажіть про склад і завдання ДІФ як галузевого центру НТІ.

8. Розкрийте завдання, зміст і форми методичної роботи архівних установ.

9. У чому полягає значення конференцій, семінарів як форми науково-методичної роботи?

10. Розкрийте роль архівознавчої періодики у науково-методичній роботі.

РОЗДІЛ 15

Дата добавления: 2014-11-20