Тема: Небезпека. Ризик - як оцінка небезпеки

Лекція № 2

План:

1.Загальні поняття про небезпеку.

2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.

1.

Безпека - це збалансований, за експертною оцінкою, стан об'єкту, соціуму, держави тощо.

Небезпека - це явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

При вивченні небезпек необхідно виходити з принципу „все впливає на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.

Небезпеки існують у часі та просторі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а, виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів.

Існує взаємозв'язок між такими поняттями, як джерело небезпеки, небезпечна ситуація (небезпека) та небезпечний фактор. Він відображений у такій таблиці.

Джерело небезпеки	Небезпечна ситуація (небезпека)	Небезпечний фактор
Війна	Наліт бомбардувальників	Бомба Бомбові уламки
Електрична мережа	Обрив лінії електропередач Дотик до оголених контактів Коротке замикання	Наруга струму, Електричний струм, Підвищена температура, вогонь
Повінь	Затоплення населеного пункту	Високий рівень води Низька температура
Автомобіль	Керування в нетверезому стані Порушення правил руху Несправність	Автомобіль, що рухається Залежно від виду несправності

Одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні небезпечні фактори. У свою чергу, небезпечні фактори можуть спричинити утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпеки.

Одним із завдань безпеки життєдіяльності є вивчення небезпек, що оточують сучасну людину. Починають вивчення небезпек із проведення так званої ідентифікації небезпек.

Ідентифікація небезпек -це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків.

В окремих випадках існує необхідність складання так званої номенклатури небезпек.

Номенклатура небезпек -це перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками (список небезпек).

Оскільки джерел небезпек існує величезна кількість, вивчення кожного окремого джерела є завданням дуже складним. Тому для полегшення вивчення небезпек їх певним чином класифікують і вивчають не окремі небезпеки, а групи споріднених небезпек.

Таксономія небезпек -це класифікація та систематизування явищ, процесів, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині.

Небезпеки класифікують таким чином:

- за походженням (природні, техногенні, екологічні та ін.);

- за часом проявлення (імпульсні, кумулятивні);

- за локалізацією (космос, атмосфера, літосфера, гідросфера);

- за наслідками (захворювання, травми, загибель);

- за сферою проявлення (побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича);

- за структурою (прості, складні, похідні);

- за характером дії на людину (активні та пасивні).

Квантифікація небезпек - це введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

-2-

Останнім часом спеціалісти з БЖД все частіше вживають поняття „ризик". Найбільш загальне тлумачення ризику - частота реалізації небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймовірністю проявлення небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки (в небезпечній зоні).

Нескінченно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і, навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.

Ризик (К) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (п) до максимально можливої їх кількості ("М) за конкретний період часу:

R = n\N

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику - максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою (професія, вік, стать).

В наш час набула поширення концепція прийнятного (допустимого)

ризику, суть якої полягає у прямуванні до такого рівня безпеки, котрий суспільство може прийняти (дозволити) у даний період часу, і котрий може бути економічно виправданим.

Видатки

Збільшуючи видатки, можна значно зменшити величину технічного ризику (але не безмежно). Та збільшення витрат на технічне зниження ризику завдає шкоди соціальній сфері (зменшуються витрати на медицину, культуру, освіту тощо), що збільшує соціально-економічний ризик.

Прийнятний ризик містить в собі технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є компромісом між рівнем безпеки та можливостями її досягнення.

В деяких країнах, наприклад, в Голландії, рівні прийнятного ризику встановлені в законодавчому порядку. Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі є 10"⁶ на рік. Досить малим вважається індивідуальний ризик загибелі 10"⁸ на рік.

Вважається, що сучасні технічні системи підвищеної енергетичної потужності повинні мати ймовірність впливу небезпечних факторів на людину на рівні 10~⁶-10~⁸ на рік та менше при всіх видах впливу на систему (відмова техніки, помилки оператора, стихійні явища).

У нашій країні поняття прийнятного ризику поки що широко не використовується.

Лекція №3 Тема:

Дата добавления: 2014-11-08