Фактори виробництва: праця,капітал,земля і природні ресурси

Домогосподарство на ринку факторів виробництва продає свій товар «робоча сила»,за що отримує гроші.Фірма купує на ринках факторів виробництва робочу силу,устаткування,сировину та матеріали й в процесі виробництва перетворює це в готові товари. Тобто,на ринок факторів виробництва спрямовується потік грошей,а фірма отримує товар фактичного виробництва. Готові товари від фірми йдуть на товарні ринки,а звідти гроші надходять на рахунки фірми. Домогосподарства, отримавши дохід у вигляді заробітної плати, купують на ринках товарів блага,необхідні для відтворення робочої сили і забезпечення життєдіяльності.

Ця модель цікава тим,що:

1.Показує повторюваний цикл взаємодії суб’єктів мікроекономіки.

2.Наочно показує:

-субєкти і об’єкти мікроекономіки;

-структуру мікроекономіки.

Таким чином, мікроекономіка – це наука про прийняття рішень економічними суб'єктами, домогосподарствами і фірмами в умовах обмеженості ресурсів.

Об'єкт мікроекономіки – економічна діяльність людей і загальні економічні проблеми, що виникають у зв’язку із цим.

Суб’єкти мікроекономіки – окремі індивіди, домогосподарства, фірми, власники ресурсів, урядові та громадські інститути.

Кожен із цих суб'єктів прагне до максимізації своєї чистої вигоди, зіставляючи граничні витрати й граничний дохід від цих витрат. Це визначає мотиви їх поведінки і зумовлює вибір того чи іншого рішення. Споживачі визначають, як найкраще витратити свій дохід, щоб отримати максимум задоволення, а фірми прагнуть вибрати найкращу комбінацію з наявних ресурсів, щоб, маючи певні цілі, виробити таку кількість продукції, яке принесе їм максимальний прибуток.

Знання основних принципів щодо прийняття рішень в мікроекономіці може істотно підвищити ефективність практичної діяльності. Тому метою мікроекономіки є з'ясування й аналіз цих принципів і закономірностей.

Основним методом, що застосовується у мікроекономіці, є метод граничного аналізу. Порівнюючи втрати та переваги, суб’єкт оцінює не загальне їх значення, а приріст користі чи збитків. Для прийняття рішень мають значення саме ці прирости, додаткові результати, які й визначають економічну поведінку суб’єкта.

Структура мікроекономіки:

- Теорія попиту і пропозиції та їх еластичність.

- Теорія вибору споживача.

- Теорія фірми.

- Умови максимізації прибутку фірмами на конкурентних і неконкурентних товарних ринках.

- Специфіка ринків факторів виробництва.

- Загальна ефективність і рівновага економіки.

Питання для самоперевірки:

1. Що вивчає мікроекономіка?

2. Дати визначення поняття альтернативна вартість. Навести приклади.

3. На які питання дає відповідь мікроекономіка?

4. Сутність моделі «кривої виробничих можливостей».

5. Які методи застосовуються в мікроекономіці для аналізу та обґрунтування рішень?

Дата добавления: 2014-12-10