Встановлення верхнього рівня цін

Державне регулювання ринку та його вплив на ринкову рівновагу

Основними інструментами державного регулювання ринку є:

1) фіксовані ціни:

встановлення верхнього рівня цін;

встановлення нижнього рівня цін;

2) встановлення імпортних квот;

3) податки;

4) дотації (субсидії).

Верхній рівень ціни є законодавчо встановленою максимальною ціною, за якою продавцям дозволяється продавати свій товар чи послугу. Підставою для запровадження верхнього рівня ціни на конкретні продукти є уявлення про те, що обмеження цін дозволить споживачам купувати деякі товари першої необхідності чи послуги, які вони не змогли б купити за рівноважних цін. Прикладом може бути контроль за рентними платежами і закони про лихварство, що визначають максимальну норму відсотка, який дозволяється стягувати з боржників. У широких масштабах верхній рівень цін, або загальний контроль за цінами, застосовують для обмеження інфляційних процесів в економіці. Наприклад: рівноважна ціна на цукор дорівнює 10 у.о. за 1 кг. З одного боку, швидке зростання цін на цукор сприяє інфляції, з іншого – виключає з переліку покупців цукру ті сім'ї, чиї грошові доходи не встигають за швидким зростанням вартості життя. Тому, щоб протидіяти інфляції і зберегти цукор на столах соціально незахищених верств населення, уряд встановив верхній рівень цін на рівні 8 у.о. за 1 кг (рис. 2.7). (Встановлення верхнього рівня цін має сенс тоді, коли він нижчий від рівноважної ціни.)

Рис. 2.7. Вплив на ринкову рівновагу встановлення верхнього рівня цін

Внаслідок запровадження верхнього рівня цін здатність вільного ринку до природного регулювання була паралізована. Тобто за ціни 8 у.о. за 1 кг величина попиту на цукор дорівнює Q_D, а величина пропозиції лише Q_S. Отже, виникне стійкий дефіцит між Q_S і Q_D. Величина дефіциту перебуває у прямій залежності від еластичності попиту і пропозиції, інакше кажучи, встановлення ціни 8 у.о. за 1 кг порушує звичайні процеси пристосування, коли конкуренція між покупцями призвела б до зростання цін, тим самим одночасно стимулюючи розширення виробництва і витіснення деяких покупців з ринку доти, доки дефіцит не зникне при рівноважному рівні ціни та кількості продукції. Порушуючи процеси саморегуляції ринку, верхній рівень цін створює проблеми, що виникають у разі відсутності ринкової рівноваги. Тому уряду доводиться встановлювати певну систему нормування продукції для споживачів. Крива попиту може показати наявність безлічі покупців, котрі прагнуть купити цукор за ціною, яка перевищує встановлений верхній рівень. Тому незважаючи на зусилля бюрократичного апарату щодо ведення контролю за цінами, з'являються нелегальні чорні ринки, на яких дефіцитні товари продаються за цінами вище встановлених.

Дата добавления: 2014-12-10