Практичні приклади дії закону попиту і пропозиції

а) цінова підтримка ринку молока

Припустимо, що спочатку ринок молока знаходиться у рівновазі в точці Е₁ (рис. 2.12). Зміна смаків покупців зміщує криву попиту до положення D₂. Якби ціна могла вільно падати, то тимчасовий надлишок тиснув би на неї згори доти, доки не встановилася б нова рівновага за ціни, що дорівнює 10 у.о. за центнер. Натомість уряд встановлює на молоко ціну підтримки на рівні 13 у.о. за центнер. Уряд купує надлишкове молоко і переробляє його на масло і сир, утримуючи ціну від падіння.

Порушення ринкової рівноваги призводить до того, що ціна підтримки посилає дезорієнтаційну інформацію споживачам і виробникам. Споживачам ціна 13 у.о. за центнер свідчить: «Альтернативна вартість молока висока, потрібно зменшити споживання». А виробникові ця ціна підказує: «Усе чудово. Треба продовжувати використовувати рідкісні ресурси для збільшення виробництва молока». Зниження ціни до 10 у.о. за центнер дасть іншу інформацію. Споживачі подумають: «Молоко дешеве і доступне. Хоча у ньому багато холестерину, потрібно пити більше молока». Виробники ж будуть розмірковувати інакше: «Альтернативна вартість молока занадто низька, потрібно пошукати краще застосування нашій робочій силі, капіталам та ресурсам». У результаті цінової підтримки спотворені ринкові орієнтири призвели до збільшення поголів'я молочного стада, а урядові програми призвели до того, що було виведено нову каліфорнійську породу корови, яка дає 9000 л молока на рік (порівняно з 5900 л надоїв від традиційних порід).

Q

Рис.2.12. Цінова підтримка на ринку молока

б) встановлення верхнього рівня ціни: контроль за рентою

Політика контролю за рентою передбачає поліпшення умов для квартиронаймачів за рахунок домовласників та існує у великих містах США. У результаті встановлення верхньої межі ціни ринкова рівновага порушується і виникають очікувані й непередбачувані ефекти, представлені на рис. 2.13.

Q

Q

Рис. 2.13. Ефекти від контролю за рентою

de f – дефіцит, спричинений введенням верхньої межі ренти (зростає в довгостроковому періоді);

P_e – рівноважна рента;

P_max – верхня межа ренти;

LS – довгострокова пропозиція;

P/м. – рентна плата за місяць;

Q – кількість орендованих приміщень (тис.).

Очікуваний ефект від контролю за рентою полягає у вигоді квартиронаймачів за рахунок домовласників.

Непередбачені ефекти у короткостроковому періоді пов'язані з дефіцитом квартир через зниження ціни та збільшення попиту. Політика контролю за рентою, яка має на меті поліпшення умов життя квартиронаймачів за рахунок домовласників, є класичним прикладом дії закону непередбачених наслідків. У короткостроковий період часу, коли кількість квартир є постійною, непередбачені наслідки випливають з дефіциту, спричиненого контролем. Дефіцит виникає тому, що величина попиту більша у разі встановлення верхнього рівня цін, ніж за високої рівноважної ціни. Зростання величини попиту має кілька причин. По-перше, люди, котрі раніше могли б мати власний будинок, тепер, можливо, віддадуть перевагу орендуванню житла. По-друге, люди, котрі раніше жили в передмістях без контролю за рентою, тепер шукатимуть житло з контрольованою рентою у центрі міста. По-третє, кожен наймач захоче тепер мати житло більшої площі, що призведе до збільшення обсягу попиту на житло (рис. 2.13) Дефіцит створює проблеми як для домовласників, так і для наймачів. Як буде розподілено житло між великою кількістю бажаючих? Як домовласники, так і їх клієнти починають активно реагувати на створену ситуацію. Можливо, домовласники спробують знайти приховані форми підвищення ренти. Це підвищення може мати форму дуже великих, некомпенсуючих заставних платежів. Також може здійснюватися продаж старих меблів за підвищеними цінами як умова оренди житла. Нарешті, витрати на технічне обслуговування і страхування, які раніше на себе брали самі домовласники, тепер можуть лягти на плечі квартиронаймачів.

Непередбачені ефекти в довгостроковому періоді часу. У довгостроковий період контроль за рентою призводить до інших непередбаченихефектів. Довгостроковий період часу – це облік зростання чи зниження кількості орендних елементів, спорудження нових чи виведення з експлуатації старих будинків. За інших рівних умов чим вищою є рента, тим швидші темпи будівництва; чим нижча рента, тим швидше будинки виводяться з експлуатації і перепрофілюються. Ця закономірність позначається на кривій пропозиції в довгостроковому періоді і має позитивний нахил (рис. 2.13). Якщо контроль за рентою не дозволяє домовласникам приховано збільшувати орендну плату, то кількість орендних одиниць зменшується і ринок переходить із точки Е₁ в Е₂. У точці Е₂ непередбачені ефекти, що з'явилися в короткостроковий період, стали більш потужними. Інтенсивність дискримінації в розподілі житла зросте порівняно з короткостроковим періодом, оскільки збільшиться різниця між реальною кількістю запропонованих квартир і кількістю, яку вимагають споживачі. Графічно ця різниця показана горизонтальним розривом між кривими попиту і пропозиції за найвищої ціни. У короткостроковий період дефіцит становить 50 000 одиниць. У довгостроковий період цей дефіцит зросте.

Питання для самоперевірки:

1. Дати визначення понять попит, обсяг попиту, пропозиція, обсяг пропозиції.

2. Визначити чинники, що впливають на попит, пропозицію.

3. У чому полягає стан ринкової рівноваги?

4. Роль ціни як регулятора ринкової економіки.

5. Які наслідки на економіку можуть мати місце в результаті встановлення верхнього і нижнього рівня цін?

6. До чого може призвести встановлення державою імпортних квот?

7. Як впливають податки на ринкову рівновагу?

8. Як впливають дотації на ринкову рівновагу?

Дата добавления: 2014-12-10