Класифікація моделей

Коротка історична довідка.

Економетрія виникла як спроба передбачити поводження товарного та грошового ринків з врахуванням випадкових економічних явищ (наприклад, у випадку коливання попиту або цін).

Термін "економетрія" запропонував Львівський учений O.Чомпа в 1910 році.

Засновники економетрії (Р. Фріш, Е. Шумпетер, Я. Тірберчен) намагались поєднати економічну теорію з математичними та статистичними методами.

Лише після Другої світової війни були побудовані економетричні моделі на макрорівні, які враховували попит, фінансовий стан, податки, прибуток, ціни.

В останні 30 років розроблялись нові методи розв'язування та дослідження економетричних моделей з врахуванням зв'язків між економічними параметрами (мультиколінеарності), у випадку із запізнювальними (лаговими) змінними, методи застосування обчислювальної техніки.

Структура дисципліни.

Економетрію можна поділити на дві частини:

- економетричні методи;

- економетричні моделі.

Економетричні методи умовно можна розбити на 4 групи:

- оцінювання параметрів класичної економетричної моделі;

- методи оцінювання параметрів узагальненої економетричної моделі;

- методи оцінювання параметрів динамічної економетричної моделі, їх верифікація (перевірка значущості).

- методи оцінювання параметрів економетричних моделей, які побудовані на основі систем одночасних структурних рівнянь.

Моделювання можна використовувати для дослідження об’єктів будь-якої природи, і, своєю чергою, будь-який об’єкт може стати засобом моделювання. Зрозуміло, що природа вибраної моделі впливає на методику пізнавального процесу.

За найпоширенішим поглядом на природу моделі виділяють два їх види: матеріальні (предметні) та ідеальні (абстрактні).

Зважаючи на змінність у часі, моделі поділяють на статичні та динамічні.

За формою моделювання виділяють такі види моделей:

· описові (бази даних, бази знань);

· графічні (рисунок, креслення, фотографія тощо);

· масштабні (копія об’єкта);

· математичні.

Математична модель – система математичних співвідношень, яка описує об’єкт дослідження.

Математична модель містить три групи величин:

Характеристики (параметри) об’єкта дослідження, значення яких потрібно обчислити за допомогою моделі, - Y=(y₁,y₂, …,y_m). Їх ще називають «виходами» моделі, невідомими величинами, результуючими змінними;

Характеристики (параметри) зовнішніх (відносно об’єкта дослідження) процесів, значення яких відомі під час побудови моделі, - Х=(х₁,х₂, …,х_n).

Інша назва – «входи» моделі, відомі величини, незалежні змінні, фактори;

Сукупність параметрів об’єкта дослідження, значення яких відомі при побудові моделі, - А=(а₁,а₂, …,а_к). Їх також називають параметрами моделі.

Величини Х, які описують зовнішні умови, та параметри моделі А визначають поза моделлю і називають екзогенними (наперед відомими) змінними.

Величини У, значення яких обчислюють за допомогою моделі, називають ендогенними змінними.

Економіко-математичні моделі можна класифікувати за такими ознаками:

· За призначенням моделі поділяють на теоретико-аналітичні (використовуються для дослідження загальних властивостей і закономірностей економіко-математичних процесів) та прикладні (використовуються для розв’язання конкретних економічних задач).

· Залежно від об’єкта дослідження моделі поділяють на моделі макроекономіки та моделі мікроекономіки.

· Залежно від способу вираження співвідношень між зовнішніми умовами, внутрішніми параметрами і величинами, які потрібно визначити, моделі поділяють на структурні(відображають внутрішню організацію об’єкта: його складові частини, внутрішні параметри, їх зв’язок тощо; як зразок – моделі міжгалузевих зв’язків) і функціональні(пізнання суті об’єкта через його поведінку, функціювання, не вивчаючи внутрішню структуру об’єкта; використовуються для економічного прогнозування і регулювання).

· Залежно від підходу до економічного дослідження й економічної практики моделі поділяють на дескриптивні(вони лише пояснюють факти, які досліджують; дають відповідь на запитання «як це відбувається?») і нормативні (передбачають цілеспрямовану діяльність на вдосконалення функціювання об’єкта; дають відповідь на запитання «як це повинно бути?»).

· За характером відображення причинно-наслідкових зв’язків розрізняють моделі детерміновані і стохастичні(враховують випадкові і невизначені фактори; ймовірносні моделі).

· За способом відображення фактора часу моделі поділяються на статичні (всі залежності відносяться до одного моменту часу) і динамічні(характеризують зміну економічних процесів в часі).

· Залежно від формиматематичних співвідношень моделі поділяють на лінійні і нелінійні.

· Залежно від співвідношення між екзогенними та ендогенними змінними моделі поділяються на відкриті(які не містять ендогенних змінних) і замкнуті(які не містять екзогенних змінних).

· За видом змінних, які використовують, моделі поділяють на моделі з неперервними змінними, дискретними змінними, змішаним складом змінних.

· Залежно від змістовної проблематики економічних досліджень виділяють моделі виробництва, споживання, трудових ресурсів, ціноутворювання, фінансових рішень тощо.

Загальна схема проведення економетричного дослідження

1. Формулювання цілі дослідження.

2. Визначення економічних змінних.

3. Вибір типу і форми економіко-математичної моделі.

4. Збирання емпіричних даних, на основі яких буде побудована модель.

5. Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.

6. Діагностика моделі.

7. Проведення модельних експериментів.

8. Аналіз отриманих результатів та їх впровадження у практику.

Дата добавления: 2014-12-10