Залежність балансового прибутку по Республіці Крим і областях України від введених в дію основних фондів

Аналітичне групувння

Основні завдання кореляційно-регресійного аналізу

Кореляційно-регресійним аналізом називають сукупність математичних методів, за допомогою яких досліджують взаємозв’язки кореляційно залежних змінних.

До основних завдань кореляційно-регресійного аналізу належать:

1. Встановлення причинно-наслідкового зв’язку між досліджуваними економічними змінними.

2. Визначення типу і форми кореляційно-регресійної моделі.

3. Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі.

4. Оцінювання сили кореляційногог зв’язку між змінними.

5. Перевірка моделі на точність.

6. Вибір «найкращої» моделі.

7. Аналіз результатів моделювання, їхня економічна інтерпретація та практичне використання.

Одним з найпростіших способів дослідження взаємозв’язку між результуючою змінною та факторними ознаками є аналітичне групування.

Групування за однією факторною змінною називають простим, а за кількома – складним.

Аналітичне групування – статистична таблиця, що в ній вказані інтервали значень факторної ознаки, згідно з якими згруповано одиниці сукупності, а також наведено групові середні значення результуючої змінної, зв’язок якої іззгрупованою змінною необхідно вивчити. За допомогою такої таблиці можна оцінити ступінь узгодженості змін деякої згрупованої ознаки із груповою середньою іншої ознаки. Якщо обидві ознаки при переході від однієї групи до іншої змінюються узгоджено, то вони взаємопов’язані.

Табл. 1

Номер групи	Основні фонди, млрд грн.	Число одиниць сукупності (областей)	Балансовий прибуток, млрд грн.
І	хі	ni	yi
Разом У середньому	4,0-17,5 17,5-31,0 31,0-44,5 44,5-58,0		11,0 19,6 35,1 53,0 29,7

Дані табл.1 відображають результати групування залежності прибутку від введених в дію основних фондів. З таблиці видно, що зі збільшенням факторної ознаки(введених в дію основних фондів) збільшуються середні значення результуючої змінної (балансового прибутку). Групування дає змогу зробити висновок про те, що в областях, де введено в дію більше основних фондів, усередньому більшим є балансовий прибуток. Слід вдзначити, що балансовий прибуток буде змінюватися при переході від однієї групи до іншої.

Результати аналітичного групування необхідно подавати графічно: на площині по осі абсцис (вісь факторної ознаки) відкладають середини інтервалів значень групуючої ознаки, а по осі ординат (вісь результуючої змінної) – групові середні значення результуючої змінної. Отриману ламану лінію називають емпіричною лінією регресії.

Аналітичне групування дає можливісь оцінити ступінь узгодженості змін факторної ознаки та групового середнього значення результуючої змінної. Якщо така узгодженість є, то вважають, що між змінними х та у наявний кореляційний зв’язок. Окрім того, аналітичне групування дозволяє зробити висновок про те, як змінюється середнє значення результуючої змінноїпри збільшенні значень факторної ознаки: зростає, спадає, коливається тощо. Хибами аналітичного групування (емперичної регресії) є стрибкоподібність (неравномірність) зміни результуючої ознаки (балансового прибутку) при збільшені факторної змінної (введених в дію основних фондів), що не відображає реальної залежності балансового прибутку від введених в дію основних фондів.

При розгляді аналітичного групування основну цінність має аналіз і загальна оцінка зміни у всій групі, а відмінності групових середніх в сусідніх групах є другорядними. Це обумовлює доцільність побудови не ламаної лінії регресії, а прямої чи неперервної кривої, яка б відображала загальну закономірність зв’язків, незалежну від випадкових впливів. Таку пряму чи криву лінію називають лінією теоретичної регресії, а рівняння, яке її описує, - рівнянням регресісї. Знаходження рівняння регресії – одне з найважливіших завдань регресійного аналізу.

При розгляді зв’язку між двома змінними величинами важливо встановити на основі логічного міркування, яка з ознак є причиною, а яка – наслідком. Причинний зв’язок встановлюють на основі якісного аналізу, виходячи з досягнень економетрії. Залежність між двома змінними буває функціональною або кореляційною.

Кореляційним і регресійним аналізом називається сукупнісь математичних методів, за допомогою яких досліджуються і узагальнюються взаємозв’язки кореляційно зв’язаних змінних. Зокрема, методами кореляційно-регресійного аналізу розв’язуються два основні завдання:

· знаходження загальної закономірності, яка характеризує залежність двох кореляційно зв’язаних змінних, тобто розробка матемаичної моделі зв’язку;

· визначення тісноти зв’язку.

Дата добавления: 2014-12-10