Оформлення списку використаних джерел. Цифровий матеріал роботи, як правило, оформлюють у вигляді таблиць

Оформлення таблиць

Цифровий матеріал роботи, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

За змістом таблиці поділяються на аналітичні і неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове знання (виведення), яке описується у тексті словами «таблиця дає змогу зробити висновок, що...», «із таблиці видно, що...» і т. д.

До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

У випускних роботах часто використовують спрощені таблиці-висновки, які містять бічні заголовки і кілька граф.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їхня відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті звіту. При цьому пишуть «в табл. 6.1» або «(див. табл. 6.1)».

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Слово «Таблиця ____» з її номером вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами по центру до таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» з зазначенням номера таблиці. Крапка в кінці не ставиться.

Таблиця може мати заголовок, який друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею, по центру до таблиці, без крапки в кінці. Заголовок таблиці має бути стислим і відображати зміст таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Заголовки і підзаголовки граф таблиці указують в однині.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Графа «примітки» в таблиці потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці.

Нижче наведено приклад побудови та розміщення таблиці в тексті.

Таблиця 2.1

Назва таблиці

№ за/п	Головка	Заголовки граф
	Підзаголовки граф

Боковик Графи (колонки)

(заголовки рядків)

Після таблиці перед подальшим текстом рекомендується зробити відступ в один вільний рядок.

2.8. Оформлення формул та рівнянь

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, по центру до тексту.

Довгі і громіздкі формули, які мають у своєму складі знаки суми, добутку, ділення тощо, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одна під одною. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, вписують серед основного тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули необхідно відділяти від тексту вільними рядками (не менше одного). Якщо формула (рівняння) не вміщується в один рядок, її переносять у наступний рядок після знаків «=», «+», «-», «х», «:».

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля.

Слід пам'ятати, що формула входить до речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставляться відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулами ставлять, якщо у тексті перед нею є узагальнююче слово або цього вимагає побудова тексту перед формулою. Розділовими знаками між формулами у тексті може бути крапка з комою.

Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою.

Приклад оформлення для першої формули другого розділу:

«Середню оцінку по виборці ми обчислили за формулою

(2.1)

де ∑(+) – сума позитивних відповідей,

∑(-) – сума негативних відповідей,

n — кількість досліджуваних членів групи.»

Список використаних джерел містить бібліографічний опис всіх джерел, з яких у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розробки і вирішення власних завдань.

Джерела у такому списку рекомендується розміщувати та нумерувати в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті роботи.

Джерела у список вносять мовою оригіналу.

Список використаних джерел подається відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" (див. додаток А).

Приклад оформлення списку використаних джерел в випускній роботі наведено в додатку А.

Джерела, які використано у додатках, розглядаються незалежно від літературних джерел основної частини роботи. Для них в кожному додатку складається окремий список використаних джерел.

2.10. Правила оформлення додатків

У додатки виносяться допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини, але необхідні для повноти її сприйняття. У разі потреби до додатків можна включити допоміжний матеріал: проміжні формули і розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на комп’ютері, ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами (з першої великої) по центру до тексту. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Але ці сторінки не враховуються до загального обсягу роботи.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «Додаток А.2» - другий розділ додатка А; «Додаток Г.3.1» - перший підрозділ третього розділу додатка Г.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, «Рисунок Г.3» - третій рисунок додатка Г; «Таблиця А.2» - друга таблиця додатка А; формула (А.1) - перша формула додатка А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад: «Рисунок А.1», «Таблиця А.1», формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2...», «... на рисунку А.1...» - якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3...», або «... в табл. Б.3...»; «... за формулою (В.1)...», «... у рівнянні (Г.2)...».

Переліки, примітки і виноски в тексті додатка оформлюють і нумерують відповідно до вимог оформлення основного тексту роботи.

Приклад оформлення додатка наведено в додатку А.

РОЗДІЛ 3

ПОПЕРЕДНІЙ ЗАХИСТ І нормоконтролЬ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ

3.1. Проходження попереднього захисту випускної роботи

Відповідно до календарних етапів виконання випускної роботи (які затверджені відповідним засіданням кафедри), студент-випускник повинен подавати на перегляд науковому керівникові частини своєї роботи, а в установлений графіком кінцевий термін - завершену випускну роботу для отримання від нього письмового відгуку.

Відгук – це документ, який містить думку, критичний аналіз і висновки фахівця щодо певної розглянутої праці.

Заголовок відгуку на випускну роботу розміщують по центру до тексту та обов’язково вказують наступні відомості:

- назву роботи;

- статус та місце навчання (повна назва установи й структурного підрозділу) автора, його прізвище, ім’я та по-батькові (повністю).

Текст відгуку містить:

- загальну характеристику та актуальність теми випускної роботи;

- коло проблем та місце розглядуваної теми в певній науковій системі;

- стислий виклад основних положень (основних частин) роботи;

- висновки, критичні зауваження (недоліки в роботі);

- заключну рекомендацію щодо публічного захисту випускної роботи.

Після тексту відгуку проставляють дату укладання відгуку (не пізніше як за один місяць до дати захисту роботи на засіданні ДЕК), посаду, підпис та розшифрування підпису наукового керівника.

Зразок оформлення відгуку наукового керівника наведено у додатку Б.

У разі позитивного відгуку наукового керівника випускна робота допускається до попереднього захисту (заслуховування на кафедрі).

Попередній захист проводиться в присутності комісії у складі викладачів кафедри за таким порядком.

1. Заслуховується стисла доповідь студента та ретельний перегляд наочних матеріалів з проведеної роботи.

2. Рукопис подається студентом завідувачу кафедри, який приймає рішення щодо дозволу до публічного захисту і оформлює його через відповідний запис у висновку кафедри про хід виконання випускної роботи.

Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити роботу до публічного захисту через її незадовільну якість, то питання виноситься на засідання кафедри за участю наукового керівника. Обговорення оформлюється протоколом і подається на затвердження відповідному проректорові університету.

Таким чином, результатом успішного попереднього захисту роботи є:

а) отримання позитивного письмового відгуку наукового керівника на випускну роботу (відгук в роботу не прошивається, а подається разом з переплетеною роботою на захист);

б) можливість подати роботу на рецензування зовнішньому рецензентові;

в) допуск роботи до публічного захисту на засіданні ДЕК.

Надалі студентові необхідно:

а) доопрацювати роботу згідно вимог щодо оформлення такого типу робіт (тобто успішно пройти всі етапи нормоконтролю);

б) отримати зовнішню рецензію на випускну роботу у встановлений термін (з проставленою датою не пізніше як за 14 днів до дати захисту роботи на засіданні ДЕК);

в) підготувати роботу до публічного захисту (далі – більш докладно).

3.2. Отримання зовнішньої рецензії на випускну роботу

Зовнішніми рецензентами можуть бути провідні спеціалісти за тематикою роботи: ті, які працюють у наукових установах, викладачі інших вищих навчальних закладів, інших кафедр університету.

Зовнішня рецензія надається у письмовому вигляді у довільній формі і має освітити такі питання:

а) висновки щодо актуальностіобраної теми, практичноїзначущості виконаної випускної роботи;

б) характеристику повноти розкриття теми роботи;

в) відповідність змісту роботи її завданням;

г) висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення практичної діяльності згідно з тематикою роботи;

д) оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій, наданих в роботі;

ж) оцінку загальних вражень від випускної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення тощо);

к) інші питання на розсуд рецензента;

л) висновок рецензента про відповідність якості виконаної випускної роботи до вимог, що висуваються до робіт такого типу, про можливість допущення її до захисту і, за бажанням рецензента, його думка про оцінку роботи за наступною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Рецензент має підписатися, зазначити своє прізвище, ім'я та по-батькові, місце роботи, посаду, яку обіймає, і завірити підпис (у відділу кадрів тієї установи, в якій він працює) датою не пізніше як за 14 днів до дати захисту роботи на засіданні ДЕК.

Приклад оформлення рецензії наведено у додатку В.

Рецензія в роботу не прошивається, а додається до папки разом з відгуком наукового керівника роботи та переплетеною роботою.

Дата добавления: 2014-12-10