Концептуальні положення. Історія виникнення технології

Історія виникнення технології

Технологія французького педагога Селестена Френе (1896 – 1966) "Школа успіху й радості" є яскравим прикладом реалізації ідей гуманістичної педагогіки. Він запропонував оригінальне розв'язання проблеми організації життя дітей, різноманітні експерименти для активізації їхньої пізнавальної діяльності, форми й методи виховної роботи.

Селестен Френе розпочав педагогічну діяльність 1920 року в малокомплектній школі маленького міста Приморських Альп. Він учив дітей віднаходити способи втілення моральних лозунгів у життя, пропонуючи їм поміркувати впродовж тижня над такими девізами, як "Я хочу бути шанобливим до своїх батьків", "Я хочу бути завжди готовим прийти на допомогу своїм товаришам" тощо. Особливу увагу він приділяв формуванню добрих взаємин у шкільному колективі, підтриманню порядку й чистоти в класах, у своєму щоденнику відзначав особливості поведінки кожного учня, його досягнення та проблеми.

С. Френе захопився ідеями популярного на той час руху "Нове виховання" й воднораз наполегливо шукав власні шляхи оновлення школи, і невдовзі запропонував їх у своїй педагогічній концепції. Його система вирішального значення надавала досвіду дитини, набутому в сім'ї, школі, в процесі спілкування. С. Френе був переконаний, що дитина сама створює себе як особистість, а педагог повинен допомагати розвивати те, що їй органічно притаманне. Центром педагогічної діяльності він уважав особистість дитини, яка розкриває свої потенційні можливості, її самоактуалізацію, а не отримання нею абстрактних знань.

Спершу С. Френе прагнув лише частково вдосконалити навчально-виховний процес тогочасної школи, але згодом він переконався в необхідності перебудувати всю систему навчання. Створена ним під час теоретичних і практичних пошуків модель нової школи поєднувала різні за функціями елементи: шкільну типографію, шкільний кооператив, "вільні тексти", робочу бібліотеку тощо. Обов'язковим чинником її функціонування була радісна, ділова атмосфера. Кожний учень і кожний клас мали свої програми на день, тиждень, місяць. Для виконання групового завдання діти самостійно обирали собі товаришів, не рідше одного разу на три тижні вони звітували.

Основою педагогічної технології С. Френе є "ядро цінностей", до якого належать:

- здоров'я дитини;

- визнання дитячого прагнення до максимального саморозвитку;

- створення сприятливого для розвитку дітей середовища;

- забезпечення «природного, живого й усебічного виховного процесу».

Основними засобами виховання та розвитку учня С. Френе вважав природу, працю в школі-майстерні, розумову діяльність під час індивідуальних занять за планом і графіками, художню творчість, набутий у процесі трудової діяльності власний досвід.

Особливістю цієї технології є авторське бачення таких етапів розвитку й виховання дитини:

1. Виховання в сім'ї (від народження до 2 років). Від взаємодії батьків із дитиною на цьому етапі значною мірою залежать успіхи виховання в індивідуальному, соціальному та загальнолюдському аспектах на наступних стадіях її розвитку. Зазначимо, що сучасними психологічними дослідженнями доведена особлива важливість перших трьох років життя людини й необхідність участі обох батьків у виховному процесі. Такої інформації на початку ХХ століття в науці ще не існувало, але автор переконував у необхідності навчати батьків батьківства.

2. "Дитячий заповідник" (від 2 до 4 років) – це дошкільні заклади, де має здійснюватися виховання дітей від 2 років. На будь-якому етапі життя дитини справжнє виховання здійснюється на основі принципу "пізнання на дотик". Ефективною є підготовка дитини до життя в насиченому розвивальному середовищі, у якому створенні умови для пізнання світу "на дотик", тому завдання вихователя полягає в постійному матеріальному й технічному вдосконаленні обладнання "заповідника", що сприятиме набуттю дитиною досвіду.

3. Дитячий садок (від 4 до 7 років). Виховання дитини до семи років має здійснюватись у процесі гри з використанням відповідних матеріалів, знарядь, технічних засобів.

4. Початкова школа (від 7 до 14 років). Із погляду С. Френе, саме на цьому етапі доцільними є уроки. У початковій школі дитина продовжує діяльнісне пізнання світу, освоєння навколишнього світу в дії.

У розвитку життєдіяльності дитини він виокремив такі етапи:

- розвідка "на дотик" (дитина пізнає, досліджує, випробовує навколишній світ);

- період обживання (дитина узагальнює, упорядковує набутий досвід, але ще не здатна діяти усвідомлено);

- період праці ("завоювання" дитиною навколишнього світу); за сприятливих зовнішніх обставин вона починає працювати; на цьому етапі розвитку дитини необхідно поєднати взаємодію з природою, механічну працю, розумову діяльність, художню творчість.

Важливим засобом виховання С. Френе вважав природу. Він, як і Р. Штейнер, визнавав необхідність ранньої соціалізації дитини у відповідно організованому дошкільному закладі, де "пізнання на дотик" впроваджується як провідний метод виховання. Це, у свою чергу, вимагає різноманітності навколишнього середовища. Нововведеннями також були уроки-прогулянки, під час яких діти спостерігали природне й людське середовище, а потім усно й письмово викладали свої враження.

Важливим засобом чуттєвого пізнання дитиною світу є художня творчість. За словами С. Френе, малюнок не втрачає значущості й після того, як діти навчилися писати. Важливу роль у їхньому розвитку відіграють також ляльковий театр, співи, ритміка.

С. Френе запровадив спільне з дитиною розроблення індивідуальних планів занять із усіх навчальних дисциплін. Це вимагало від педагога ретельної підготовки загальних планів для всього класу й одночасної організації індивідуального планування з використанням карток самоконтролю з арифметики та граматики, інформаційної картотеки, каталогу, робочої бібліотеки, перфострічок для програмного навчання. Індивідуальні плани роботи актуалізували такий важливий виховний ресурс, як самоорганізація дитини.

Склавши на початку тижня з допомогою вчителя власний план роботи, дитина прагне виконати його. Завдяки цьому формуються наполегливість, сила волі, здатність працювати в колективі. Індивідуальний план виконує функції щоденника, де фіксуються власні обіцянки, особисто значущі плани.

Іншим важливим елементом нової школи С. Френе вважав батьків і по-своєму бачив їхню роль у шкільному житті. Він запевняв, що школа має бути доступною та зрозумілою батькам учнів, наполягав на необхідності створення атмосфери свободи, співпраці й демократії в сім'ї та школі, оскільки лише свободою можна підготувати до свободи, лише за співпраці можна підготувати до соціальної гармонії та співпраці, лише демократією можна підготувати до демократії.

Дата добавления: 2014-12-10