Історія виникнення технології

Тема 15. Технологія навчання як дослідження

Вимоги до особистості педагога

Учителю відводиться важлива роль у процесі організації групової діяльності. Він повинен створити сприятливі умови для сприймання учнями групового навчального завдання й забезпечити умови для його успішного виконання.

Перед тим, як визначити місце групової діяльності на уроках, учителеві варто проаналізувати зміст навчального матеріалу з предмета, визначити види групової діяльності, підготувати завдання для групової роботи, а для цього слід урахувати обсяг завдань, рівень складності за навчальними можливостями учнів, міру допомоги вчителем. Також слід розробити пам'ятки та інструкції для учнів.

Під час організації групової діяльності на занятті вчитель повинен також дотримуватись таких вимог:

1) чітко формулювати пізнавальні завдання;

2) завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій;

3) уважно спостерігати за перебігом навчальної діяльності в малих групах;

4) зосередити увагу на діяльності слабких учнів;

5) заздалегідь інструктувати ланкових, спрямовувати їхню роботу в групі;

6) не створювати ніякого змагання на швидкість виконання завдань.

Функція вчителя в груповій діяльності – забезпечити учням позицію справжнього суб'єкта навчання. Керівна роль учителя в навчальному процесі не зменшується. Йому також слід пильно стежити за тим, щоб не пропустити того моменту, коли дітям особливо потрібні увага й допомога.

Завдання для самоконтролю

1. Визначте переваги групової навчальної діяльності.

2. Визначте принципи формування мікрогруп.

3. Опишіть роботу з підготовки до виконання групових завдань.

4. Опишіть систему контролю досягнень учнів за умов групової навчальної діяльності.

- Історія виникнення технології.

- Концептуальні Мета й завдання технології.

- Зміст технології.

Література

1. "Навчальне дослідження в початковій школі" // Початкове навчання та виховання №16, 2006.

2. "Навчальне дослідження в початковій школі" // Початкове навчання та виховання №16, 2006.

3. "Проектна діяльність учнів на уроках читання" // Початкове навчання та виховання №35,2006.

4. Савченко О.Я. "Навчання і виховання" / О.Я. Савченко - К.2001.

5. Полат Є.С. "Нові педагогічні технології" // Посібник для вчителів. / Є.С. Полат -М.,1996р.

6. Пєхота О.М. Освітні технології: навчально-методичний посібник /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 2002. – 255 с.

Тривалий час педагоги шукали такі ефективні шляхи організації навчальної діяльності учнів, результатами якої була б система прагматичних знань, що залишаються у свідомості людини на все життя, є зрозумілими, особисто значущими. Тривалі пошуки нарешті привели до формулювання висновку того факту, що єдиним джерелом вірогідних знань є досвід. На підставі ретроспективного аналізу розвитку людства можна свідчити, що формування досвіду людини зобов'язане дослідницькому ставленню її до свого існування, до вдосконалення трудової діяльності. Розвиток пізнавальних здібностей, розумових сил і творчих умінь відбувається у процесі саме дослідницької діяльності, якою передбачається формування нового досвіду.

Уже в середньовіччі філософи й педагоги предметом уваги обирали дослідницькі пріоритети в навчанні. Фр. Рабле і М. Монтень наполягали на необхідності засвоєння дітьми реальних і корисних знань, підкреслювали важливість для їхнього розвитку самостійних суджень.

Дж. Локк у навчанні приділяв увагу природному поясненню фактів, розвитку розуму учнів на основі заохочення їхньої допитливості, активності й самостійності роботи.

Ж.-Ж. Руссо виступав за те, щоб зробити дитину уважною до явищ природи, спроможною ставити запитання, доступні її розумінню, і надавати їй можливості самостійно відповідати на них.

В. Дістервег називав справжнім учителем того, хто віднаходить істину, тоді як поганий її підносить.

Л. Толстой довів, що особлива роль у становленні інтересу до навчання й розвитку пізнавальних здібностей дитини належить вивченню предметів у природних обставинах, спостереженням, дослідженням і формуванню висновків на їх підставі.

Дж. Брунер розробив метод творчого навчання "шляхом відкриття". Він довів, що запровадження методу навчання через відкриття здатне забезпечити активне перенесення знань у нові ситуації.

У 30-ті роки ХХ століття в Росії виникла тенденція пошуку нових ефективних методів навчання, що мали б результатом розвиток дослідницьких умінь учнів. У Ленінградському державному інституті наукової педагогіки працювала спеціальна комісія "з дослідницького методу". 1929 року вийшла книга К. Ягодовського "Исседовательский метод в школьном обучении", у якій автор зробив спробу уточнити істотні ознаки дослідницького методу й визначити умови його ефективного запровадження, межі застосування в школі.

Із розробкою дослідницького методу науковці-теоретики дедалі частіше звертали увагу на необхідності запроваджувати саме цей метод, уважали його універсальним. Воднораз із цим виникла полеміка з педагогами-практиками, які порушили низку актуальних питань щодо практичних шляхів запровадження даного методу:

- Хто має визначати навчально-дослідницькі завдання? Якщо цією особою є вчитель, то дослідницька діяльність учня зводиться до традиційних дій за вимогами та зразком, то всі визначені теоретиками переваги дослідницького методу зникають. Якщо віддати визначення навчального завдання на розсуд учня, то так можна повторити долю "методу проектів" Джона Дьюї, що не отримав поширення саме через фрагментарність залучення учня в активні пошукові навчальні дії.

- Хто повинен формулювати мету дослідження? Хто і як планує дослідницьку діяльність учнів? Як і у випадку із першим питанням, на практиці не можна було дати однозначної відповіді, адже домінування в процесі організації учнівських досліджень організаторської діяльності вчителя пригнічує мотивацію учня й у такий спосіб унеможливлює активні, свідомі, самостійні дослідницькі дії. Із іншого боку, брак в учня досвіду планування та організації досліджень не прияє його успіхові в таких діях.

- Чи варто розуміти дослідницький метод лише як спостереження й експерименти учнів?

- Якою має бути допомога вчителя в процесі організації дослідницької діяльності?

Брак обґрунтованих відповідей на ці та низку інших запитань призвело до того, що тривалий час ідея організації дослідницької діяльності учнів у процесі навчання залишалась нездійсненною теоретичною мрією науковців. Зміни відбулись лише у 60-х роках ХХ століття. Фізик-методист Н. Медянцев запровадив елементи дослідницького методу шляхом проведення на уроці евристичної бесіди. Основою стали спостереження учнів із метою збудження сумнівів, міркувань, творчих припущень. Питання, запроваджувані вчителем, мали стимулювати самостійність роздумів і суджень учнів, допомагати їм самостійно просуватися до вирішення завдання, що виникло в результаті їхніх спостережень або дослідів, відповідно до плану дій.

Інший відомий педагог П. Блонський, аналізуючи процес навчання, дійшов висновку, що навчання учня має поступово підводити його до оволодіння методами наукової діяльності.

Усе розмаїття прийомів організації дослідницького методу в навчанні не дало на той момент практичних рекомендацій щодо його запровадження в школі, не було розроблено прийомів керівництва навчанням за умов навчально-дослідницької діяльності, методів контролю й самоконтролю учнів, не було докладних дослідження щодо визначення меж доцільності проведення навчальних досліджень.

Із одного боку, педагоги відчували значні позитивні можливості запровадження в шкільному процесі навчання дослідницького методу й очікували відповідні результати. До таких результатів, безумовно, відносили набуття школярем досвіду самостійного здобуття знань, умінь запроваджувати наукові методи дослідження, що відкривало величезні можливості для самоосвіти й здобуття гарної освіти.

Із іншого боку, невизначеність щодо методичного й організаційного забезпечення організації навчання з запровадженням дослідницького методу призводило до того, що вчені змушені були констатувати неможливість реалізувати на практиці теоретично визначений дослідницький метод. Усе це поступово призвело до того, що інтерес до цього методу згасав і яку працівників школи, так і в науковців.

До вивчення дослідницького методу повернулись у 70-ті роки ХХ століття. Тоді воно вивчалось більш докладно, усебічно, систематично. З'явилися вагомі праці: "Про формування прийомів розумової діяльності учнів у процесі експерименту з фізики" (В. Бетєєв, В. Кондаков), "Прийоми розумової діяльності і їх формування в школярів" (Д. Богоявленський), "Запровадження експериментального методу дослідження у викладанні фізики" (В. Биков), "Шкільні дослідницькі завдання" (В. Успенський), "Про методи навчання" (М. Скаткін, І. Лернер).

У 70-ті роки тематика увага вчених спрямовувалась на вивчення можливостей запровадження методів наукового пізнання в шкільному навчанні, на формування пізнавальної самостійності учнів під час вивчення гуманітарних дисциплін. З'явилася низка праць: "Експериментальні роботи з фізики в 6-7 класах" (І. Антипін), "Навчальний експеримент учнів як метод навчання" (А. Усова), "Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики" (В. Разумовський).

1975 року В. Андреєв визначив межі запровадження дослідницького методу в навчанні: вони безпосередньо залежать від розвитку навчально-дослідницьких умінь і здібностей учнів, змісту навчального матеріалу тощо.

Праці з цієї тематики продовжували з'являлись й у 80-ті роки. Однією зі значних робіт стала книга А. Алексюка "Загальні методи навчання в школі", у якій автор розкрив технологічні елементи конкретних методів, у тому числі й: види й особливості діяльності вчителя й учня при їх запровадженні.

Отже, упродовж усього ХХ століття тривала напружена й плідна робота вчителів, методистів, дидактів, які шукали можливості проведення наукових досліджень у навчанні, вивчали й аналізували різноманітні аспекти запровадження дослідницького методу в пізнавальній діяльності учнів. У сучасній школі також має бути завданням організувати навчання, що підготує учнів до перетворення знань в інструмент творчого освоєння світу.

Дата добавления: 2014-12-10