Феномен римського театру. 3 страница

ТЕМА 11. КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ – 4 год.

1. Соціокультурна ситуація незалежної України.

2. Питання про національну мову.

3. Реформування системи вищої освіти. Розвиток української науки.

4. Нові відносини держави і церкви.

5. Сучасні тенденції в мистецькому житті як результат отриманої свободи творчості.

Література:

1. «Основи законодавства України про культуру» / http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2117-12

2. Бистрицький Є. Відродження культури: міф і реальність // Політична думка, 1993. – №1. – C.30–32 / http://www.bystrytsky.org/bystrytsky.htm

3. Бойко Ю. Деякі думки про сучасне мистецтво в Україні // Сучасність. – 1996. – №9.

4. Мистецька галерея у Львові / http://www.artgreensofa.com/exhib-u.htm

5. Нариси української популярної культури. – К.: УЦКД, 1998.

6. Ращдорф З. Приватна колекція живопису / http://art-raschdorf.com/ua/catalog.html

7. Скляренко Г. Сучасне мистецтво України // Золоті ворота. – 1994. – №3.

8. Універсальні виміри української культури. – Одеса, 2000 / http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/uvuk/index.html

Конспект лекції:

1991 р. українська незалежнiсть стала фактом мiжнародної полiтики, але їй ще належало стати фактом культурного життя. Головний документ державної культурної полiтики цього часу – «Основи законодавства України про культуру», прийнятi Верховною Радою у лютому 1992 р.

З часом в суспільстві склалася нова соціокультурна ситуація, яка характеризується новими соціально-економічними умовами, соціальною структурою, системою цінностей. Брак бюджетного фінансування породив думку про занепад української культури. Але, можна говорити лише про господарчий занепад державно-комунальної галузi культури, тоді як у культурi простежуються процеси глибинної трансформацiї.

1989 р. було ухвалено Закон про державний статус української мови.

Реформується система вищої освіти. Введена система акредитації. Крім державних, з’являється велика кількість комерційних вузів. 19 травня 2005 р. було прийнято рішення про приєднання України до Болонського процесу(Болонська декларація – угода щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі). Актуальні проблеми історичної науки в своїх роботах розв’язують – Панченко П.П., Верстюк В.Ф., Толочко П.П., Кульчицький С.В., Турченко Ф.Г., Бойко А.В.

Конфесiйна ситуацiя в Українi. В країні зареєстровано 80 конфесій, течій і напрямів. Головні із них – Українська православна церква (Московського патріархату), Українська православна церква (Київського патріархату), католицькі, греко-католицькі, протестантські церкви, релігійні громади нацменшин та неорелігійних культів.

Мистецьке життя. Кіномистецтво представлено такими фільмами як: «Помаранчеве небо» (режисер О.Кірієнко), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (режисер М.Мащенко), «Молитва за гетьмана Мазепу» (режисер Ю.Ільєнко), «Голод-33» (режисер О.Янчук), «Чорна Рада» (режисер М.Засєєв-Руденко), «Мамай» (режисер О.Санін). Пануючим стилем у живописі стає авангардизм (митці Павло Маков, Оксана Мась, Влада Ралко, Максим Мамсиков, Ігор Гусєв, Ілля Чічкан, Олег Тістол, Олександр Ройтбурд, Олександр Гнилицький). В творчості українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну (продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-

філософських, економічних, політичних) та хай-теку (стилістичний напрямок у сучасній архітектурі та дизайні, орієнтований на функціональність, науковість, елітне обслуговування архітектурою з застосуванням високих технологій). Найбільш відомі українські театри: Київський національний академічний театр оперети (худ. керівник – Б.Струтинський), Театр ім. І.Франка (худ. керівник – Б.Ступка), Театр російської драми ім. Л.Українки (худ. керівник – М. Резникович). Сучасну українську літературу представляє нова генерація письменників (рейтинг за популярністю: С.Жадан, Л.Денисенко, І.Роздобудько, Ю.Андрухович, Л.Кононович).

Аналiз сучасної культурної сфери показує, що процес реформування культурної сфери є необхідним.

ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

ТЕМА 1. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ – 2 год.

1. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії.

2. Давньоєгипетська культура.

3. Культура Стародавньої Індії.

4. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю.

Теми рефератів

1. Технічні досягнення стародавніх єгиптян.

2. Характерні особливості єгипетського мистецтва.

3. Особливості філософсько-етичного вчення конфуціанства.

4. Даосизм як один з різновидів давньокитайської культури.

5. Ведійська культура як основа формування духовності Стародавньої Індії.

6. Сім чудес світу.

Література:

1. Афанасьева В.К. Искусство Древнего Востока. – М.: Наука, 1975.

2. Бокщанин А. А. Васильев Л. С Этика и ритуал в традиционном Китае.Этические и ритуальные нормы с древнейших времен и до наших дней. – М: АН СССР «Наука», 1988.

3. Буддизм. Четыре благородных истины. – М.: «Эксмо-пресс»; Харьков: «Фолио», 2001, 1999.

4. Китай: традиции и современность. – М.: Наука, 1976.

5. Концепция человека в традиционной китайской культуре. Научно-аналитический обзор. Вып. 2. Отв. ред. В. В. Малявин. – М.: ИНИОН, 1991.

6. Кочетов А. Буддизм. – М.: Наука, 1983.

7. Культура древнего Египта / Отв. ред. Кацнельсон И. – М.: Наука, 1976.

8. Ольденбург С.Ф. Культура Индии. – М.: Наука, 1991.

9. Религиозные традиции мира. – Т.1. – М.: Крон-Пресс, 1996.

10. Социокультурные характеристики индивида в системе китайской цивилизации. Научно - аналитический обзор. – М.: ИНИОН., 1992.

11. Щербатский Ф.И. Избранные труды по буддизму. – М.: Наука, 1988.

Хронологія подій:

Кінець IV – початок III тисячоліття до н.е. – на півдні Дворіччя виникли міста–держави Ур, Урук, Лагаш, об’єднані спільною назвою Шумер.

Середина IV тис. до н. е. з багатьох невеликих територіальних утворень – номів – утворилися два царства: на півночі – Нижній Єгипет, на півдні – Верхній Єгипет.

Середина ІІІ тис. до н.е. – на території сучасної Індії почала свій розвиток Хараппська цивілізація.

2500-1600 до н. е – Перша індійська цивілізація знаходилася в долині Інду.

Основні періоди в історії Древнього Китаю:

1. Шан (або Інь) – XVI-XI ст. до н. е.

2. Чжоу і Чжаньго – XI-III ст. до н. е.

3. Цинь – 221-207 рр. до н. е.

4. Хань – 206 р. до н. е. – 220 р. н. е.

Терміни:

Східна деспотія – форма правління і водночас політичний режим на Стародавньому Сході. Її характерними рисами вважаються практично необмежена влада монарха, особа і влада якого обожнюються; наявність численного централізованого чиновницького апарату; відсутність прав і свобод громадян.

Шуме́р – історична область на півдні Месопотамії, названа за народом – шумерами, які мешкали в ній вже близко 5 тис. до н.е. Шумер відомий найдавнішою в історії писемністю, що датується не пізніш як 3500 до н.е.

Зікурат – багатоступінчаста башта у Месопотамії.

Піктографія – малюнкове письмо.

Талант – грошова одиниця у Месопотамії.

Папірус – назва єгипетського матеріалу для письма (походить від назви тростини, яка служила для нього сировиною).

Фараон – необмежений господарь країни і культів всіх богів Єгипта, сам оголошувався богом. Реалізацією цього було будівництво пірамід – гробниць фараонів Джосера, Снофру, Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мікерина (Менкаура).

Ієрогліфи – єгипетська писемність.

Картуш – особлива рамка, якою обводилося (за уявленнями – захищалося) у написах ім’я фараона.

Варни – своєрідні стани в індійському суспільстві (брахмани, кшатрії, вайш’ї, шудри).

Рекомендації для підготовки відповідей:

Відповідь на перше питання бажано почати з вивчення проблеми історії відкриття Месопотамії. Вказати на виникнення міст–держав Ур, Урук, Лагаш у кінці IV – на початку III тис. до н.е. на півдні Дворіччя. Слід звернути увагу на передумови будівництва іригаційних споруд. Дослідити ٧будівництво й архітектуру (основними монументальними будовами були храми і палаци. Царський палац в Ніневії. «Висячі сади» цариці Семіраміди); ٧ писемність і літературу (унікальна знахідка, що зроблена в Ніневії – перша в історії людства бібліотека, яка була створена за наказом асірійського царя Ашшурбаніпала. Епічна поема про героя Гільгамеша – перша з відомих у світовій літературі); ٧ Закони Хаммурапі. Зробити висновок про основні досягнення культури стародавньої Месопотамії.

Відповідаючи на друге питання, необхідно передусім усвідомити, що релігійні уявлення відіграли ключову роль в історії Єгипту. Слід дати характеристику основних етапів розвитку Давнього Єгипту, окремо розглянути історію вивчення давньоєгипетської культури. Акцентувати увагу на ٧ ролі мистецтва у Стародавньому Єгипті; ٧ розвитку наукових знань.

Третє питання – культура Стародавньої Індії. Виділити географічні умови та періодизацію історії Стародавньої Індії. Довести особливу роль арійських племен в історії Індії. Вивчити зміст «Ведів» – збірки священних гімнів на честь арійських богів. Акцентувати увагу на особливостях релігійних систем: брахманізмі, джайнізмі, буддизмі (Сіддхартха Гаутама та чотири «благородні істини буддизму»), індуїзмі як новому типу брахманізму. Окремо зупинитися на характеристиці мистецтва та наукових знань.

Готуючи відповідь на четверте питання, необхідно проаналізувати основні періоди (епохи) в історії Стародавнього Китаю. Зверніть увагу на релігійні особливості цього регіону: становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов’язані сили Інь і Ян та виннення етико-політичного вчення – конфуціанства. Розкажіть про самобутність найдавнішіх творів китайського мистецтва.

Зробити висновок про загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій.

Питання для самоконтролю:

1. Чим характеризується період формування ранніх цивілізацій Стародавнього Сходу?

2. Дайте коротку характеристику пам’яток писемності і літератури Стародавнього Єгипту.

3. Якими досягненнями збагатила світову культуру шумерсько-вавилонська цивілізація?

4. Перелічте досягнення старокитайської та староіндійської цивілізацій.

5. Як співвідносяться культура і цивілізація?

ТЕМА 2. КУЛЬТУРА АНТИЧНОГО СВІТУ – 2 год.

1. Етапи розвитку культури античної Греції.

2. Характерні риси культури Стародавньої Греції.

3. Етапи становлення і розвитку культури Стародавнього Риму.

4. Особливості культури Стародавнього Риму.

5. Досягнення і цінності античної культури.

Теми рефератів:

1. Вплив Стародавнього Сходу на античність.

2. Проблема походження грецької філософії та її перехід від образу до поняття.

3. Олімпійські ігри: започаткування, розвиток, місце в історії культури.

4. Виховання у давній Греції.

5. Прикметні риси образу життя давнього римлянина.

Література:

1. Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1-3. – М.: Искусство, 1992.

2. Культура Древнего Рима. В 2 - х томах. Т. 1 Гаспаров М. Л., Позднякова Н.А., Павловская А.И., Смирин В. М., Штаерман Е. М. – М.: Наука, 1985.

3. Кун Н.Т. Мифы Древней Греции. – М.: АСТ, 2006.

4. Религиозные традиции мира. – Т.1. – М.: Крон-Пресс, 1996.

5. Ривкин Б.И. Античное искусство. – М.: Искусство, 1972.

6. Штаерман Е.М. Социальные основы религии Древнего Рима. – М.: Наука, 1987.

Хронологія подій:

ІІІ тис. до н. е. – 2 ст. до н. е. – період Стародавньої Греції (тривав до римського завоювання).

753 р. до н. е. – за легендою заснування Риму Ромулом і Ремом.

476 – германський вождь Одоакр примусив останнього імператора Західної Римської імперії, Ромула Августула зріктися престолу.

Терміни:

Антична культура – це культура держав, що сформувалися з 3 тис. до н. е. по 5 ст. н. е. на теренах Середземноморського регіону періоду архаїчної Греції, класичної Греції, доби еллінізму та доби Римської республіки.

Архітектурні ордера – в перекладі з грецької – «порядок». Вони розрізнялися типами колон і перекриттів, пропорціями, декоративним оздобленням. Доричний та іонічний стилі виникли у полісний період. Найчепурніший – коринфський ордер – з’являється у добу еллінізму.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Відповіді на питання пов’язані з розвитком культури античної Греції передбачають вивчення етапів розвитку та характерних рис культури Стародавньої Греції (міфологія – як осонова світосприйняття давніх греків, особливості культурного життя античної Греції – освіта, наука, література, мистецтво). Знати внесок у культури таких діячів: Фалес, Анаксимандр, Демокрит, Геракліт, Сократ, Платон, Аристотель, Епікур – філософи; Геродот – батько історичної науки; Гіппократ – медична наука, Гомер – автор «Іліади» і «Одіссеї»; Есхіл, Софокл та Евріпід – драматурги-трагіки; Фідій – архітектор; Мирон, Поліклет із Аргоса – скульптори.

У відповіді на питання культури Стародавнього Риму, зверніть увагу на характеристику історичних етапів та типових рис римської цивілізації і культури – мистецтва, наукових знань). Знати внесок у культури таких діячів: Сенека, Тіт Лукрецій Кар – філософи, Страбон – автор «Географії», Птолемей – астрономічні знання, Гален – медична наука, Тіт Лівій, Юлій Цезарь, Тацит, Плутарх автори робіт з історії, Катулла, Вергілій, Горацій і Овідій – поети. Дослідіть судову систему Риму.

Останнє питання передбачає дослідження спільних рис античної культури та фактори її розвитку. При відповіді врахуйте, що Стародавню Грецію більшість істориків розглядають як основоположну культуру західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу. За античності зароджуються явища, які на подальших етапах стануть визначальними в культурі, особливо – християнська релігія.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає відмінність духовного світу Стародавньої Греції та Риму від Стародавнього Сходу?

2. Що безпосередньо започаткували греки в уявленнях про світ та людину?

3. Чому антична культура є початком для історичного відліку сучасної європейської цивілізації?

ТЕМА 3. СЕРЕДНЬОВІЧНА МУСУЛЬМАНСЬКА КУЛЬТУРА БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ – 2 год.

1. Пророк Мухаммед і його вчення.

2. Культура Арабського халіфату VII – X ст.

3. Культура Ірану X – XV ст.

Теми рефератів:

1. Взаємозв’язки арабської та української культур.

2. Відомості про стародавню арабську музичну культуру.

4. Творчість Омар Хайяма.

Література:

1. Абу-ль-Аля аль-Маарри. Стихотворения. / Пер. А. Тарковского – М.::Худлит, 1979.

2. Аширов Н. Ислам и нация. – М.: Наука, 1975.

3. Бартольд В.В. Ислам и культура мусульманства. – М.: Восточная литература, 1992.

4. Джадалла И.А. Течения в исламе: причины возникновения и роль в общественно-политической жизни. – М., 1992.

5. Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М.: Политиздат, 1990.

6. Искусство ближнего и среднего востока / Всеобщая история искусств. – М., 1966 / http://artyx.ru/

7. Классический ислам: традиции науки и философии. – М.: Знание, 1988.

8. Литература Древнего Востока. Иран, Индия, Китай (тексты). – М., 1984. / http://www.eastlib.narod.ru/iran.htm

9. Омар Хайям / http://www.eastlib.narod.ru/i/islam_4.htm

10. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. – К.: АртЕк, 1999.

11. Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу. – К.: Либідь, 1997 / http://www.eastlib.narod.ru/iran.htm

12. Шидфар Б. Я. Абу-ль-Аля аль-Маарри. – М.: Наука, 1985.

13. FARHANG – сайт, посвященный Ирану и иранской культуре / http://farhang.al-shia.ru/karta.html

Хронологія подій:

VІІ ст. – в Аравії утворилась арабська теократична держава, яка шляхом завоювань до середини VІІІ ст. виросла у велику феодальну імперію – арабський халіфат. Географія: країни Арабського Сходу, Іран, Афганістан, частина Середньої Азії, Закавказзя та Північний-Захід Індії, країни Північної Африки і значна частина Піренейського півострова.

ХІ-Х ст. – «епоха мусульманського Відродження» (провідні центри культури – Бухара і Хорезм).

Терміни:

Ара́бська культура – культура, створена власне арабами протягом їх історичного розвитку.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Розглядаючи перше питання, необхідно вказати передумови феномену Мухаммеда. Вивчити біографію та вчення пророка (зустрічаються також варіанти транслітерації Мухаммад, Мохаммед, Мугаммед, Могаммад, Мугаммад, Магомет та інші). Знати історію виникнення ісламу, догматику та обрядовість ісламу.

Друге питання передбачає вивчення часу появи культури Арабського халіфату. Звернути увагу на те, що колискою арабської культури була Західна, Центральна і Північна Аравія. Вкажіть на відмінності художньої арабської літератури (назвіть представників). Проаналізуйте творчість Абу-ль-Ала аль-Мааррі – арабського поета, філософа і філолога. Наведіть приклади образотворчого мистецтва та архітектури. Вивчаючи арабську науку на початку своєї історії, пам’ятайте, що вона розвивалась під впливом старогрецької науки і під впливом та у взаємодії з сучасною їй високорозвиненою наукою народів Середньої Азії, Закавказзя, Індії, Персії, Єгипту, Сирії. Зверніть увагу, що у 972 р. в Каїрі засновано університет аль-Аз-гар. Знати внесок у культури таких діячів: аль-Батані, Абу-ль-Вефа – математики; Ібн-аль-Байтар, Мухаммед ар-Разі, ібн Сіна Абу Алі (Авіценна), Джабір Ібн-Хайян – медичні знання; Вакіді, Белазурі, ат-Табарі, аль-Масуді, Ібн-Кутейба – історична і географічна науки. Необхідно розповісти про арабську філософію – як одну з форм суспільної свідомості феодальної епохи.

У центрі уваги третього питання повинен стати аналіз культура Ірану як суміші доісламістської та ісламістської культур. Зробіть аналіз віровизнання населення Ірану. Водночас слід проаналізувати архітектуру та образотворче мистецтво. Конкретні приклади допоможуть з’ясувати особливості прикладного мистецтва середньовічного Ірану. Окремо розглянути музичну культуру. Аналізуючи наукові знання, детальніше необхідно зупинитися на юриспруденції, філософії і медицині.

Зробіть висновок про самобутність культури регіону, що вивчається та взаємозв’язкі з європейською культурою.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику догматиці та обрядовості ісламу.

2. В чому відмінності раннього ісламу?

3. Чому середньовіччя за своїм значенням є основоположним періодом для сучасної культури країн Близького і Середнього Сходу.

ТЕМА 4. КУЛЬТУРА ВІДРОДЖЕННЯ Й БАРОКО – 4 год.

1. Передумови епохи Відродження. Гуманізм як ідеологія Відродження.

2. Типологія і періодизація культури Відродження.

3. Характерні риси італійського Відродження.

4. Прикметні риси північного Відродження.

5. Реформація (М. Лютер, Ж. Кальвін, Т. Мюнцер).

Теми рефератів:

1. Характер культури Ренесансу.

2. Побутові типи Відродження.

3. Філософія, наука й релігія часів Відродження.

4. Культура бароко – епоха розкоші й сум’яття.

Література:

1. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // М.Вебер. Избр. пр. – М.: Просвещение, 1990.

2. Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М.: Прогресс, 1986.

3. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение. – М.: Высш. шк., 1987.

4. История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение. / Под ред. Ц.Нессельштраус – М.: Изобразительное искусство, 1982.

5. Культура Возрождения и Реформации. Отв. ред. В.И. Рутенбург. – Л.: Наука, 1981.

Хронологія подій:

XIV – початок XVII ст. – межі Відродження.

1452-1519 – роки життя однієї з найвизначніших постатей італійського Відродження (видатного італійського вченого, дослідника, винахідника, художника, архітектора, анатоміста і інженера) Леона́рдо із Ві́нчі (іт. Leonardo da Vinci).

1483-1520 – роки життя італійського живописця, графіка і архітектора, що втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження Рафае́ля Са́нті (іт. Raffaello Santi).

1475-1564 – роки життя італійського скульптора, художника, архітектора, поета і інженера Мікеланджело Буонарроті, (іт. Michelangelo Buonarroti).

1471-1528 – роки життя німецького живописеця, гравера, математика, теоретик мистецтва Альбрехта Дюрера.

1564-1616 – роки житя англійського драматурга Єлизаветинської епохи Ві́льяма Шекспі́ра (англ. William Shakespeare).

Терміни:

Відродження або Ренеса́нс (фр. renaissance – «Відродження») – культурно-філософський рух кінця Середньовіччя – початку Нового часу, який заснований на ідеалах гуманізму та античності.

Гуманізм – (лат. humanism – людяний, людський) у філософській літературі вживається у двох значеннях. В широкому – це система ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, у більш вузькому – це прогресивна течія західноєвропейської культури епохи Відродження, спрямована на утвердження поваги до гідності і розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

Реформація (лат. reformatio – поліпшення, перетворення) – широкий суспільний рух у Західній та Центральній Європі XVI ст., що поєднував у собі суспільно-політичні і релігійні течії.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Перше питання вимагає вивчення історичних умов появи нової епохи, економічної складової у причинах появи ренесансних ідей. Звернути увагу на специфічні риси культури Відродження: ідея самоцінності та самодостатності людської особистості, гуманізм, універсалізація, відродження античного принципу гедонізму.

Друге питання передбачає розуміння періодів культури Відродження, виділення типових рис для кожного з етапів.

Третє питання потребує відповіді на таке запитання: характерні риси італійського Відродження. Вивчити розвиток науки. Окремо розглянути діяльність титанів Відродження: Леонардо да Вінчі (засновник нового етапу розвитку мистецтва. Внесок у науку. Досягнення у сфері мистецтва (живопис, скульптура, музика). «Книга про мистецтво». «Таємна вечеря». Портрет Мони Лізи); Рафаель Санті (мистецтво Рафаеля – об’єднання світу християнського і світу класичного («еллінізоване християнство»). Образ Мадонни: «Мадонна Конестабіле», «Мадонна Альте», «Мадонна у кріслі», «Мадонна на луці», «Мадонна зі щигликом», «Сікстинська мадонна». Фрески Станци делла Сеньятура); Мікеланджело Буонарроті (місце ідей неоплатоників в творчості Мікеланджело. Монументальніший твір – мармурова П’єта (ідея страждаючої Богоматері). Мармурова статуя «Давид». Розпис Сикстинської капели (фреска «Страшний суд»).

Зміст четвертого питання передбачає виділення прикметних рис північного Відродження: географія регіону, період поширення ідеалів епохи, основні персоналії та їх роботи, специфіка північного Відродження. Пояснити зв’язок пізнього Відродження і кризи гуманізму (Шекспір, Сервантес).

У відповіді на п’яте питання зверніть увагу на характеристику Реформації як ідеологічної і культурної революції (М. Лютер, Ж. Кальвін, Т. Мюнцер). Виділити соціально-культурні аспекти Реформації. Довести або спростувати тезу про закономірність Контрреформації.

Зробити висновок про значення культури епохи Відродження та Реформації в світовому культурному процесі.

Питання для самоконтролю:

1. У чому виявляється зв’язок між античністю та культурою Відродження?

2. У чому полягають відмінності середньовічного та ренесансного світосприйняття?

3. Що ви можете сказати про таке явище, як титанізм?

4. Що означають терміни: секуляризація, гуманізм, титанізм, ренесанс, антропоцентризм, універсальність?

ТЕМА 5. КУЛЬТУРА І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ – 2 год.

1. Множинність культур, традицій, напрямків, шкіл, стилів и течій в культурі ХХ ст.

2. Техніка і її місце в сучасному суспільстві.

3. Політична, економічна, екологічна культура як підсистема в глобальній системі культури сучасного суспільства.

4. Релігійна свобода і права людини.

Література:

1. Бессонов М.Н. Православие в наши дни. – М.: Политическая литература, 1990.

2. Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М.: Интрада, 1996.

3. Лоренц К. «Восемь смертных грехов цивилизованного человечества» // Вопросы философии. – 1992. – № 3.

4. Постмодернизм и культура: Сб. ст. – М., 1991.

5. Релігійна свобода і права людини: Богословські аспекти: У 2-х т. Т.1. – Львів: Свічадо, 2000.

6. Релігійна свобода і права людини: Правничі аспекти: У 2-х т. Т.2. – Львів: Свічадо, 2000.

7. Трофимова З.П. Гуманизм, религия, свободомыслие. – М.: Изд- во МГУ, 1992.

Терміни:

Модернізм (фр. moderne – сучасний, новітній) – узагальнююча назва художніх напрямів XX ст. Модернізму властивий розрив з ідейними і художніми принципами класичного мистецтва, пошук нових художніх форм і виражальних засобів.

Рекомендації для підготовки відповідей:

Аналіз першого питання вимагає характеристиці множинності культур, традицій, напрямків, шкіл, стилів и течій в культурі ХХ ст. (кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм). Пояснити термін «контркультура». Необхідно зосередити увагу на творчому доробку Анрі Барбюса, Ромена Ролана, Антуан де Сент-Екзюпері, Ернеста Хемингуейя, Томаса Манна, Іоганнеса Бехера, Бертольда Брехта, Юліуса Фучика. Виділити особливості виразу соціальних проблем у художній літературі першій половини ХХ ст. Дати відповідь на питання яким чином у літературі другої половини ХХ ст. були висвітлені актуальні проблеми сучасності (Поль Елюар. Пабло Неруда. Ніколас Гильен).

Друге питання – це розповідь про техніку і її місце в сучасному суспільстві. Показати особливості індустріального суспільства.

Готуючи відповідь на трете питання, необхідно наголосити, що політична культура – це підсистема в глобальній системі культури сучасного суспільства. Показати залежність рівня політичної культури від характеру загальної культури. Виділити відмінні риси політичної культури тоталітарного і демократичного суспільства. Зазначити місце економічної культури в соціокультурному механізмі розвитку економіки. Проаналізувати культурні основи адміністративно-командної і ринкової економіки, їх зародження і розвиток. Звернути увагу на особливості економічної культури суспільства в сучасній Україні. Дослідити відмінності моральної культури. Показати характерні риси екологічної культури.

При підготовці до четвертого питання слід звернути увагу на питання релігійної свободи і прав людини в сучасному європейському суспільстві та відповідність цим вимогам вітчизняного законодавства.

Питання для самоконтролю:

1. Якими є місце і роль релігії в сучасній культурі?

2. Назвіть основні тенденції у розвитку літератури і мистецтва у ХХ ст.

3. Поясніть феномен масової культури: технологічні і соціальні фактори її формування, основні напрямки.

Дата добавления: 2014-12-16