Галузеві пріоритети розвитку вільних економічних зон України

ВЕЗ	Дата початку/ закінчення термі - ну дії	Розташування	Пріоритетні види діяльності	Фактичні сфери залучення інвестицій
1	2	3	4
«Доне-	21.07.98/	м. Донецьк,	Машинобудування, приладобу-	Виробництво
цьк»	21.07.58	Донецька	дування, електротехнічна про-	побутової тех-
		обл.	мисловість, інноваційні проек-	ніки, вироб-
			ти зі створення нових матеріалів i виробничих систем	ництво м'ясопродуктів.
«Азов»	21.07.98/	М. Маріу-	Експедиційно-складська, тран-	Розвиток тран-
	21.07.58	поль, Доне-	спортно-сервісна, виробнича	спортної i ви-
		цька обл.	Діяльність	робничої інфраструктури
		Ужгород-	Транспорт, експедиторська ді-	Переробка
«Закарпаття»	09.01.99/ 09.01.29	ський i Мукачівський	яльність, митні послуги, обслуговування і збереження	вантажів, надання екс-
		р-ни 3а- карпатської	транзитних вантажів, пов'язані з цим фінансові послуги	педиторських i складських
		обл.		Послуг
«Інтерспорт	01.01.00/ 01.01.20	м. Ковель, Волинська	Транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, об-	-
Ковель»		обл.	слуговування і збереження транспортних вантажів, пов'язані з цим фінансові послуги
«Миколаїв»	01.01.00/	м. Миколаїв,	Машинобудування, суднобуду-	-
	01.01.30	Суднобудівні	вання, приладобудування,об-
		Підприємства	робка деревини i виготовлення
			виробів, виробництво промислових газів, переробка пластмаси, будівництво, енергетика, зв’язок
«Порто-	01.01.00/ 01.01.25	м. Одеса, частина	Обслуговування транзитних вантажів, збереження, сорту-	Перевезення вантажів, на-
Франко»		Одеського	вання, пакування, доопрацю-	дання склад-
		морського торгового	вання, надання транспортно-експедиційних і агентських	ських та експедиторських
		порту	Послуг	послуг

Продовження таблиці 8.3.2.
	2	3	4	5
«Порт Крим»	01.01.00/ 01.01.30	м. Керч, АРК	Обслуговування транзитних вантажів, їх збереження, сортування, пакування, доопрацювання, надання транспортно-експедиційних і агентських Послуг	-
«Славутич»	30.06.98/ 01.01.20	м. Славутич, Київська	Впровадження новітніх технологій, ринкові методи господа-	Лазерне приладобудуван-
		обл.	рювання, розвиток інфраструк-	ня, легка i
			тури ВЕ3 "Славутич",вико рис-	харчова про-
			тання природних i трудових Ресурсів	мисловість, виробництво будівельних матеріалів.
«Курорто-	01.01.00/	м. Труска-	Лікувально-оздоровчі комплек-	Туризм i реа-
поліс	01.01.20	вець, Льнів-	си, виробництво мінеральних	Кремація
Трускавець»		ська обл.	вод, рекреація, туризм, наукові дослідження у галузі охорони здоров'я
	17.02.99/	Яворівський	Інноваційна діяльність, ви-	Будівництво
«Яворів»	01.01.20	р-н, Львів-	добуток вуглеводнів,харчова	сервісного
		Сякої обл..	промисловість, легка промисловість, деревообробка, паперова промисловість, виробництво	комплексу, транспортні, експедиційні
			машин i обладнання, будівництво,транспорт	i митні послуги,хімічна, деревообробна, легка про- мисловість, виробництво будівельних матеріалів
«Рені»	17.05.00/ 17.05.30	м. Рені, Одеської обл., Ренійський морський торгівельний Порт	Обслуговування транзитних вантажів, зберігання сортування, пакування, доопрацювання, транспортно-експедиторські, агентські послуги	-

Таблиця 8.3.3.

Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості
ВЕЗ i ТПР в Україні (початок ХХІ століття)

ВЕЗ	Рейтингова оцінка	ТПР	Рейтингова оцінка
"Азов" (м. Маріуполь")	3,3	У Автономній республіці Крим	5,7
"Донецьк"	4,3	У Волинській області	5,2
"Закарпаття"	8,6	У Донецькій області	4,8
"Інтерпорт "Ковель" (Волинська обл.)	7,1	У Закарпатській області	8,6
"Курортополіс Трускавець" (Львівська обл..)	2,8	У Житомирській області
"Миколаїв" (Миколаївська обл.)	6,7	У Луганській області	8,1
"Порто-франко" (м. Одеса)	1,4	У Чернігівській області	9,5
"Порт Крим" (Кримська АР)	6,2	У м. Харків	1,9
"Рені" (Одеська обл.)	0,5	У м. Шостка Сумської обл..	9,5
"Сиваш" (АР Крим)	-
"Славутич" (Київська обл.)
"Яворів" (Львівська обл.)	2,8

Отже, національна економіка України ставала економікою поглинання інвестиційного капіталу. Досвід України показав, що основні переваги ВЕЗ — наявність сприятливого інвестиційного клімату (який містить митні, фінансові, податкові пільги i переваги порівняно з загальним режимом для підприємців у тій чи іншій країні) — є фактором стимулювання, а не обов'язкового розвитку інвестиційного клімату території національної економіки Світовий капітал цікавлять території активного розвитку підприємницької думки, які швидше є результатом функціонального підходу до інтеграції у світове господарство i не завжди співпадають з територіальним розташуванням визначених ВЕ3 та ТПР.

3 2003-2004 років активізували свою діяльність іноземні інвестори. Але, як показав час, основною формою інтеграції України до світового господарства було обрано альянс — укладання домовленостей між світовим та національним капіталом з приводу ринкової, технологічної, фінансової політики держави. Основними було обрано фактори галузевих (а правильніше ресурсних) пріоритетів. Аналіз інвестиційних потоків України того періоду свідчить про перерозподіл коштів, інвестованих в Україну, на користь третіх держав: об’єкти інвестування були зайняті пошуком власних ринків збуту і забезпеченням власних інтересів.

Так, за роки незалежності Україна пережила велику кон'юнктуру інвестиційного процесу. Трансформаційна економічна криза призвела до значних інвестиційних втрат. У 1997 році обсяг інвестицій у порівняльних цінах скоротився у п'ять разів проти обсягів 1990 року. Лише в 1998 році було зупинено інвестиційну кризу i приріст інвестицій в основний капітал становив 6,8 %. У 1999 році внаслідок світової фінансової кризи 1998-го приріст інвестицій знизився до 0,4 %. У наступні сім років інвестиції зростали дуже нерівномірно з великим перепадом. Двічі - у 2002 i 2005 роках - темпи приросту інвестицій знижувались i тричі - у 2001, 2003 i 2004 роках - швидко зростали.

Найбільш різке зниження темпів приросту інвестицій (майже в 14 разів) сталось у 2005 році.

Приріст інвестицій в основний капітал знизився 3 28 % у 2004-му до 1,9 % в 2005 році. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами з позитивного 3,7 млрд. дол. США у 2004 році стало у 2005-му негативним - 1,9 млрд. дол. США. Почалось заміщення внутрішнього виробництва багатьох товарів імпортом.

Характерне порівняння: серед 28 країн постсоціалістичного простору у 2004 році Україна зайняла перше місце за темпами приросту ВВП, а у 2005-му - передостаннє (останнє - Киргизстан). У таких перепадах важко зорієнтуватись не тільки іноземним інвесторам, а й вітчизняним підприємцям.

Лише у 2006 році відновилась позитивна динаміка залучення інвестицій в основний капітал. Лише за останній квартал 2006 року в економіку України вітчизняних інвестицій надійшло 57 млрд. грн., що становило 60 відсотків суми, яка прийшла за весь 2005 рік (93 млрд. грн.). Ще швидше зростали інвестиції у 2007-му. За І квартал сума інвестицій в основний капітал становила 25,3 млрд. грн. Це вдвічі більше, ніж за І квартал 2005 року, i на 32,2 % більше, ніж за І квартал 2006-го.

У кінці 2006-го - на початку 2007 років нарощування іноземних інвестицій іде стабільно i диференційовано (за проектами i регіонами). Найпривабливішими сферами економічної діяльності для іноземних інвесторів є промисловість, насамперед обробка (29 відсотків). Збільшилось надходження іноземних інвестицій у такі галузі, як енергопостачання, машинобудування, екологія, розвиток комунікаційної інфраструктури.

Останнім часом з'явились закиди стосовно масового вилучення іноземних інвестицій, зокрема, що вилучено більше, ніж залучено. За І квартал справді вилучено 536 млн. дол. США. Але це становить лише 40 % до обсягу залучених. Це звичайна ротація i міграція капіталу в часі, i квартальні дані тут нехарактерні. В історії України вже були подібні факти, зокрема: у І i ІІІ кварталах 2002-го вилучення іноземного капіталу становило 50 % до суми залученого капіталу; у ІІІ кварталі 2003-го вилучення іноземного капіталу становило майже 60 %. Але в цьому ж 2003 році вперше чистий приріст іноземних інвестицій перевищив мільярд дол. США. Були випадки значного вилучення капіталу в одні квартали i мінімального в наступні. Тож квартальний показник тут непоказовий.

3'являються також закиди, що зросли обсяги вивезення українських інвестицій за кордон. За І квартал за кордон вивезено українських інвестицій на суму 15,1 млн. дол. США, що становить 1 % від Обсягу залучених інвестицій. Це на рівні середньорічних темпів вивезення капіталу. Однак найбільше вивезення капіталу було у I кварталі 2005-го, коли за кордон було вивезено 20 млн. дол. США українських інвестицій, що становило 5 % до обсягу залучених.

Водночас порівняння залучення прямих іноземних інвестицій у різних країнах свідчить, що рівень інвестування в Україні ще дуже незначний, на порядок нижчий, ніж в країнах ЄС, особливо в розрахунку на душу населення. Так, на одну особу в Україні припадає 481 дол. США. А це у 17-18 разів менше іноземного капіталу, ніж у Чехії або Угорщині, та в 7 разів менше, ніж у Литві. Відношення накопичених іноземних інвестицій до ВВП в Україні становить 4 %, у той час як у Литві - 35, а в Чехії та Угорщині - близько 50 %.

Галузями інвестування, починаючи з 2007 року, стали сфера торгівлі i громадського харчування. Потім ідуть промисловість, будівництво, комерційна інфраструктура, наука i наукове обслуговування, транспорт, зв’язок.

Найбільшу цікавість для іноземних портфельних інвестицій становлять такі галузі національної економіки України, як:

· підприємства паливно-енергетичного комплексу,

· глиноземні заводи,

· підприємства зв'язку i комунікацій,

· порти та пароплавства,

· підприємства з виробництва цементу,

· підприємства з виробництва мінеральних добрив,

· великі гірничовидобувні підприємства,

· підприємства харчової промисловості.

Сьогодні національна економіка України інтегрується до світового господарства еволюційним шляхом, обираючи основною формою міжнародну торгівлю, інтеграцію до Світової Організації Торгівлі. Партнерами її є 181 країна світу. Стратегічні торгівельні партнери - Російська федерація, Німеччина, Туреччина, Італія, Китай, США та Польща. Але звичка оцінювати Україну як країну з безмежними ресурсами провокує появу програм, які не передбачають розвитку окремих галузей.

Під впливом тенденцій світової відкритості національній економіці України притаманні, крім функціональних, i територіальні ознаки: схід орієнтований на експорт продукції машинобудівного комплексу, захід є лідером у активізації зовнішньоекономічної діяльності, південь орієнтувався на експорт та імпорт послуг, великі міста стали центрами інвестиційного капіталу.

Експортно активними територіями є Донецька обл., м. Київ, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Полтавська та Одеська області. Територіями залучення іноземного капіталу є м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Київська та Харківська області.

Привабливими сферами національної економіки України для портфельних інвестицій світового капіталу сьогодні є території зосередження промислових природних ресурсів, торгівля i громадське харчування. Функціонально привабливими є рекреаційні об’єкти i охорона здоров'я.

Основним питанням розвитку національної економіки України сьогодні i інтеграції її у світове господарство є неузгодженість інтересів останнього та самої України як самостійного суб'єкта міжнародних відносин. Сфери зацікавленості іноземного капіталу в Україні не співпадають зі сферами інтенсивного розвитку держави (табл. 8.3.4).

Таблиця 8.3.4.

Дата добавления: 2014-11-28