Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація

Міжнародна інформація

¹

»

;

і

- постійно удосконалювати і модернізувати форми, засо­
би і методи ДН, відповідно до рівня розвитку ІКТ;

- впроваджувати інтелектуальні інформаційні технології
в навчальний процес.

Проведення широкомасштабного дистанційного навчан­ня викладачів освітніх закладів України є першочерговим завданням для розповсюдження нових технологій.

Наступним кроком в цьому напрямі має бути розробка і розповсюдження навчально-методичної літератури з ор­ганізації і проведення дистанційного навчання, зокрема, створення відповідного підручника і упровадження дис­ципліни «Новітні технології і методи дистанційного навчан­ня» в педагогічних навчальних закладах.

Відзначимо, що жодна освітня організація в Україні, причетна до підготовки і перепідготовки викладачів, не мо­же самостійно досягти максимальної ефективності при ре­алізації модульної програми. Необхідно об'єднати зусилля, щоб створити єдину інфраструктура підготовки і перепідго­товки педагогічних кадрів на основі ІКТ і дистанційного на­вчання, яка забезпечувала б повний цикл від педагогічного проектування дистанційних навчальних програм до навчан­ня персоналу, що бере участь в підготовці, проведенні і уп­равлінні процесом ДН.

3. Розробка і використання педагогічних технологій для підтримки дистанційного навчання.

Педагогічні технології дистанційного навчання — це

технології опосередкованого активного спілкування викла­дачів з учнями і учнів один з одним з використанням телеко­мунікаційного зв'язку і методології індивідуальної роботи студентів із структурованим навчальним матеріалом, пред­ставленим в електронному вигляді.

Сформулюємо ряд тенденцій трансформації педагогічних технологій, які виявляються в ході розвитку освітніх систем:

- поворот від надання знань і їх запам'ятовування
(закріплення) до самостійного пошуку і кооперації зусиль;

- поворот від роботи з більш успішними учнями до роботи
зі всіма учнями;

- значне збільшення активності учнів;

- контроль знань, який базується на тестуванні, може бу­
ти з успіхом замінений результатами роботи над проектом,
спостереженням проміжних результатів;

- підхід, який базується на змаганні, замінюється коопе­
рацією, співпрацею;

- поворот від оволодіння всіма учнями одного і того ж ма­
теріалу до оволодіння різними учнями різного матеріалу;

- поворот від вербального мислення до інтеграції візуаль­
ного і вербального мислення.

ІКТ за своїми дидактичними властивостями активно впливають на всі компоненти системи навчання (цілі, зміст, методи і організаційні форми навчання), дозволяють ставити і вирішувати значно складніші і надзвичайно актуальні завдання педагогіки — завдання розвитку людини, її інте­лектуального, творчого потенціалу, аналітичного, критично­го мислення, самостійності в придбанні знань, роботі з різни­ми джерелами інформації. На відміну від звичайних технічних засобів навчання (традиційних ТЗН), ІКТ дозволя­ють не тільки ставити завдання наситити учня якнайбіль­шою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, умінь, навиків, а розвивати інте­лектуальні творчі здібності, їх уміння самостійно набувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації.

Кудрявцева С.П., Колос В.В.

Міжнародна інформація

Контрольні питання

1. Як можна використовувати ІКТ в освіті?

2. Охарактеризуйте поняття «безперервна освіта», «безпе­
рервне навчання».

3. Визначте основні напрями розвитку безперервної освіти.

4. Що лежить в основі побудови системи «безперервної
освіти»?

5. Охарактеризуйте поняття «дистанційна освіта», «дис­
танційне навчання».

6. Що таке комп'ютерна технологія гнучкого дистанційно­
го навчання?

7. Сформулюйте характерні риси, властиві для дистанцій­
ного навчання.

8. Визначте основні відмінності дистанційного навчання
від традиційного.

9. Сформулюйте основні положення Національної кон­
цепції розвитку дистанційної освіти.

10. Охарактеризуйте розвиток дистанційного навчання в
країнах Європи, Росії, Україні.

11. В чому полягає концепція розвитку технологій дис­
танційного навчання в Україні?

Література

1. Brand L. van den., Flexible and distance learning. — West Sussex,
UK: John Wiley&Sons, 1992. — 248 p.

2. Information and Communication Technologies in Education: A
Curricululum for Schools and Programme of Teacher Develop­
ment, UNESCO, Division of Higher Education, 2002. — 149 p.

3. Information and Communication Technologies in Education: A Plan­
ning Guide, UNESCO, Division of Higher Education, 2002. — 235 p.

4. Kudrjavtseva S., Kolos V. Telematics-based education in Ukraine:
experience, problems and perspectives. Int.J.Cont. Engineering
Education and Lifelong Learning, Vol.11, Nos.4/5/6/, 2001. —
P. 442-458.

5. Lamon M., Secules Т., Petrosino A., Bransford J., Goldman S.
Schools for thought: overview of the project and lessons learned
from one of the sites. In L.Schauble&R.Glaser (eds.) Innovations

in learning. New environments for education, Mahwah, NJ:

Erlbaum, 1996. — P. 243-288. Q.McGilly K. Classroom lessons: Integrating cognitive theory'and

classroom practice. — Cambridge: MIT Press, 1994. — 197 p. 1. Андреев АЛ. Дистанционное обучение: сущность, технология,

организация. // Научная работа на получение степени доктора

педагогических наук. — Центральний інститут післядиплом-

ної педагогічної освіти, 2000.

8. Воронина Т.П., Кашицин В.П., Молчанова О.П. Образование в
эпоху НИТ. — М.: АМО, 1995. — 43 с.

9. Гриценко В.И., Кудрявцева С.П., Колос В.В., Веренич Е.В. Дис­
танционное обучение: теория и практика. — К.: Наук, думка,
2004.

10. Гриценко В.И., Кудрявцева С.П. Приоритетные направления разви­
тия дистанционного обучения. / УсиМ — 2002, №3/4. — С. 5-12.

11. ДовгяллоАМ. Диалог пользователя и ЭВМ. Основы проектиро­
вания и реализации. — К.: Наук, думка, 1981. — 232 с.

12. Довгялло A.M., Брановицкий В.И., Вершинин К.П. и др. Диало­
говые системы. Современное состояние и перспективы разви­
тия. — К.: Наук, думка, 1987. — 248 с.

13. Довгялло A.M., Колос В.В., Кудрявцева С.П. Технология проек­
тирования и разработки гибких дистанционных обучающих
курсов на основе телематики / УсиМ. — 1999, №1. — С.79-95.

14. Довгялло A.M.., Колос В.В., Кудрявцева С.П., Манако А.Ф., Цы-
бенко Ю.В. Опыт дистанционного обучения на основе телемати­
ки в Украине. / УсиМ. — 1999, №5. — С. 10-21.

15. Карась Е.В., Колос В.В., Кудрявцева С.П. Телекоммуникации
для дистанционного обучения: новые возможности для препо­
давателей. / УСиМ. — 1999, №2. — С. 79-95.

16. Колос В.В. Непрерывное обучение педагогов: разработка муль­
тимедийного дистанционного курса / УСиМ. — 2002, №3/4.

С.103-110.

17. Компьютерная технология обучения. Словарь-справочник. Под
редакцией Гриценко В.И., Довгялло A.M., Савельева А.Я. —
К.: Наук, думка, 1992. — Т. 1,2. — 650 с.

18. Палат Е.С. Педагогические технологии дистанционного обуче­
ния. / Вопросы интернет-образования, 2002.

19. Порховник ЮМ. Активные методы в дистанционном обучении.
/ Дистанционное образование. —1997, №1.

20. Скибацкий Э.Г. Дидактическое обеспечение процесса дистанци­
онного обучения. — 2001.

Дата добавления: 2014-12-16