Понятие, предмет и метод гражданского права. 4 страница

На третьому етапі банк:

¨ вивчає формальну й неформальну інформацію про підприємство;

¨ оцінює його ділову репутацію та імідж;

¨ аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить по­глиблене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику;

¨ визначає перспективи розвитку підприємства;

¨ перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяльності. Вибір показників залежить від особливостей виробничої діяльності, галузевої специфіки та інших факторів.

Під час аналізу кредитоспроможності враховується також наявність чи відсутність у минулому кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позики.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану підприєм­ства перед наданням йому позики, а далі — щоквартально.

В Україні критерії оцінки фінансового стану підприємства-пози­чальника визначаються кожним комерційним банком самостійно.

Для оцінки фінансового стану підприємства — юридичної особи враховуються такі об’єктивні показники його діяльності:

¨ обсяг реалізації;

¨ прибутки і збитки;

¨ рентабельність;

¨ ліквідність;

¨ грошові потоки (рух коштів на рахунках клієнтів);

¨ склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Ураховуються також інші фактори:

¨ ефективність управління підприємством;

¨ ринкова позиція підприємства і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі;

¨ наявність державних замовлень і державної підтримки під-приємства.

Комерційні банки розробляють показники додаткової оцінки підприємств-позичальників залежно від основного виду діяльності та форм власності.

Рис. 8 Напрямки аналізу підприємства-позичальника з метою оцінки його кредитоспроможності

На основі проведеного аналізу системи основних показників діяльності комерційним банком визначається клас надійності підприємства-позичальника.

Лекція 7

Тема: Фінансове забезпечення основних фондів

План

1. Сутність основних засобів та їх відтворення

2. Знос і амортизація основних засобів

3. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

1. Сутність основних засобів та їх відтворення

Підвищення ефективності використання основних засобів під­приємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні засоби — це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 1000 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2) предмети вартістю до 1000 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;

3) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;

4) спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

5) формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.

Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.

Невиробничі основні засоби — це житлові будинки та інші об’єк­ти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:

Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, передавальні пристрої;

Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, різне офісне облад­нання, устаткування та приладдя;

Група 3 — інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2 та 4 групи;

Група 4 – ЕОМ, телефони, рації. Вартість яких перевищує 1000 грн.

Для цілей обліку основні засоби поділяють на такі групи:

1) земельні ділянки;

2) будинки та споруди;

3) машини та обладнання;

4) транспортні засоби;

5) інструменти, прилади та інвентар;

6) тварини;

7) багаторічні насадження;

8) інші основні засоби.

Відтворення основних виробничих засобів — це процес безперерв­ного їх поновлення.

Розрізняють просте та розширене відтворення.

Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, коли постійно відновлюється попередня виробнича потужність. Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних виробничих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.

Джерелом фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

У процесі господарської діяльності кругооборот основних вироб­ничих засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних виробничих засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі екс­плуатації зношуються й нараховується сума зносу.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

Натретійстадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.

2. Знос і амортизація основних засобів

Як уже було сказано, розрізняють два види зносу основних засобів — фізичний і моральний.

Фізичний знос — це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних засобів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос —це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Вартістю фізичного зносу є сума нарахованої амортизації.

Амортизація — це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для обчислення оподат­ковуваного прибутку.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів їх нарахування.

Відповідно до чинного законодавства суб’єктам підприємницької діяльності пропонується як базу для нарахування амортизації застосовувати залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Підприємства мають право самостійно застосовувати метод прискореної амортизації. Завдяки прискореній амортизації зменшуються втрати від морального старіння основних виробничих засобів.

Сутність прискореного методу нарахування амортизації полягає в тім, що без скорочення встановлених нормативних строків служби основних засобів підприємствам дозволяється протягом двох років проводити амортизаційні відрахування в підвищених роз­мірах, але з відповідним зниженням їх у наступні роки. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

,

Згідно з чинним законодавством України норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на початок звітного періоду в таких розмірах.

1 група – 2 % на квартал

2 група – 10%

3 група – 6 %

4 група – 15 %

3. Сутність і склад капітальних вкладень. джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

Капітальні вкладення (інвестиції)— це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.

Склад капітальних інвестицій передбачений П(С)БО №7

Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів.

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

1) власні фінансові ресурси;

2) позичені фінансові ресурси;

3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів тру­дових колективів;

4) кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

5) кошти іноземних інвесторів.

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: від оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стану ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Лекція 8

Тема: Фінансовий аналіз. Фінансове планування

1. Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки.

2. Показники фінансового стану підприємства.

3. Фінансове планування.

1. Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки.

Фінансовий стан підприємства- це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо – господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово- господарської діяльності.

Аналіз фінансового стану – це частина загального аналізу господарської діяльності, який складається з двох взаємопов”язаних розділів: фінансового та управлінського.

Основними завданнями фінансового аналізу є:

Ø дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

Ø дослідження ефективності використання майна, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

Ø оцінка платоспроможності підприємства;

Ø оцінка становища суб”єкта господарювання на фінансовому ринку та оцінка його платоспроможності;

Ø визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Фінансовий аналіз класифікують за такими ознаками:

1) за організаційними формами проведення:

- внутрішній, що проводиться фахівцями даного підприємства;

- зовнішній – проводять аналітики, котрі є сторонніми особами для підприємства і мають доступ до його інформаційної бази.

2) за обсягом дослідження:

- повний – проводиться з метою комплексного вивчення всіх аспектів фінансової діяльності;

- тематичний – обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності.

3) за термінами та цілями проведення:

- попередній – пов”язаний з вивченням умов фінансової діяльності підприємства;

- поточний – проводиться в ході господарської діяльності з метою оперативного впливу на фінансові результати;

- прогнозний (перспективний) - здійснюється за прогнозованими, очікуваними даними, які порівнюють з даними відповідного звітного періоду.

2. Показники фінансового стану підприємства

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов’язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємства

№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
	Показники оцінки майнового стану підприємства
1.1	Сума господарських кош-тів, які є в розпорядженні підприємства	Валюта балансу
1.2	Питома вага активної частини основних засобів	Вартість активної частини основних засобів ––––––––––––––––––––––––––––––––––– 100% Вартість основних засобів
1.3	Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос Первинна вартість основних засобів за балансом
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1.4	Коефіцієнт оновлення ос-новних засобів	Балансова вартість основних засобів, які на-дійшли за період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується
1.5	Коефіцієнт вибуття основ-них засобів	Балансова вартість основних засобів, які вибули в період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується
	Показники прибутковості
2.1	Прибутковість інвестицій у звичайні акції	Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції —————————————————– 100%
2.2	Прибутковість інвестицій у фірму	Прибуток після сплати податків ———————————————––––– 100% Інвестиції
2.3	Головний показник при-бутковості	Прибуток до сплати податків –––––––––––––––––––––––––––––––––– 100%
2.4	Прибутковість активів	Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції –––––––––––––––––––––––––––––––––– 100%
2.5	Обертання необоротних активів	Обсяг реалізації Необоротні активи
2.6	Прибутковість операційної діяльності	Фінансовий результат від операційної діяльності –––––––––––––––––––––––––––––––– 100% Обсяг випуску продукції
	Показники ліквідності та платоспроможності
3.1	Величина власного капіталу	Підсумок звіту про власний капітал (форма 4)
3.2	Маневреність грошових коштів	Грошові кошти Власний капітал
3.3	Коефіцієнт покриття за-гальний	Оборотні активи Поточні зобов’язання
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
3.4	Коефіцієнт покриття проміжний	[Грошові кошти та їх еквіваленти] + [Дебіторська заборгованість] Короткострокові позикові кошти
3.5	Коефіцієнт поточної лік-відності	Грошові кошти та їх еквіваленти Поточні зобов’язання
3.6	Коефіцієнт абсолютної лік­відності (платоспроможність)	Грошові кошти Поточні зобов’язання
3.7	Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи Усього активів
3.8	Частка запасів в оборот­них активах	Запаси Оборотні активи
3.9	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Власні оборотні кошти Запаси
3.10	Коефіцієнт покриття за-пасів	Стабільні джерела покриття запасів Запаси
3.11	Коефіцієнт критичної оці­нки	[Гроші] + Поточні зобов’язання
3.12	Період інкасації дебіторської заборгованості	Дебіторська заборгованість [Продаж у кредит]: [Кількість днів у періоді]
3.13	Тривалість кредиторської заборгованості	Кредиторська заборгованість [Закупівлі]: [Кількість днів у періоді]
3.14	Співвідношення довгострокових зобов’язань кредиторам та довгострокових дєерел фінансування (коефіцієнт довгострокових зобов’язань	Довгострокові зобов’язання
3.15	Коефіцієнт поточної за-боргованості	Поточнi зобов’язання Зобов’язання перед акціонерами
3.16	Співвідношення грошових потокiв та заборго­ваностi кредиторам	Вхідні грошовi потоки Заборгованість кредиторам
3.17	Співвідношення грошових потокiв та довгострокових зобов’язань кредиторам	Вхідні грошовi потоки Довгостроковi пасиви
3.18	Коефіцієнт автономії (незалежності)	Власний капітал Майно підприємства
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
3.19	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	Позикові кошти Власні кошти
3.20	Співвідношення нерозпо-діленого прибутку до всієї суми активів	Нерозподілений прибуток Уся сума активів
3.21	Обертання матеріальних запасів	Продаж Матеріальні запаси
	Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
4.1	Коефіцієнт автономії (незалежності)	Власний капітал Майно підприємства
4.2	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	Позикові кошти Власні кошти
4.3	Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу	[Довгострокові кредити] + [Довгострокові позики] [Власний капітал] + [Довгострокові кредити] + + [Довгострокові позики]
4.4	Коефіцієнт маневреності власних коштів	[Власний капітал] + [Довгострокові кредити] + + [Довгострокові позики] – [Позаоборотні активи] [Власний капітал] + [Довгострокові кредити] + + [Довгострокові позики]
4.5	Коефіцієнт реальної вар­тоcті основних засобів у майні підприємства	[Вартість основних засобів] – [Сума накопиченої амортизації ] Вартість майна підприємства за підсумком балансу
4.6	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Власний капітал Активи
4.7	Коефіцієнт фінансової за-лежності	Активи Власний капітал
4.8	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	Залучений капітал Усього коштів підприємства
4.9	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові зобов’язання [Довгострокові зобов’язання] + [Власний капітал]
4.10	Коефіцієнт структури за-лученого капіталу	Довгострокові зобов’язання Залучений капітал
4.11	Показник заборгованості акціонерам	Усього заборгованості акціонерам ––––––––––––––––––––––––––––––––––– 100% Усього активів
№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
	Показники рентабельності підприємства
5.1	Рентабельність продажу	Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) Виручка від реалізації
5.2	Рентабельність основної діяльності	Прибуток від реалізації продукції Витрати на виробництво продук- ції та її реалізацію
5.3	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу
5.4	Період окупності власного капіталу	Середня величина власного капіталу Чистий прибуток
5.5	Рентабельність усього ка-піталу підприємства	Загальний прибуток Підсумок балансу
5.6	Рентабельність перманент­ного (змінного) капіталу	Загальний прибуток Підсумок I розділу пасиву балансу
	Показники ділової активності
6.1	Загальне обертання капі-талу	Чиста виручка від реалізації Підсумок балансу
6.2	Обертання мобільних коштів	Чиста виручка від реалізації Підсумок ІІ та ІІІ розділів активу балансу
6.3	Обертання матеріальних оборотних коштів	Чиста виручка від реалізації Підсумок ІІ розділу активу балансу
6.4	Обертання готової продукції	Чиста виручка від реалізації Готова продукція
6.5	Обертання дебіторської заборгованості	Виручка від реалізації Дебіторська заборгованість
6.6	Середній строк обороту дебіторської заборгованості	360 ´ Дебіторська заборгованість Виручка від реалізації
6.7	Обертання кредиторської заборгованості	Виручка від реалізації Кредиторська заборгованість
6.8	Середній строк обороту кредиторської заборгованості	360 ´ Кредиторська заборгованість Виручка від реалізації
6.9	Фондовіддача необорот­них активів	Виручка від реалізації Необоротні активи
6.10	Обертання власного капіталу	Виручка від реалізації Власний капітал

№ п/п	Показники оцінки	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
	Показники акціонерного капіталу
7.1	Прибутковість акцій	Дивіденди власників акцій ––––––––––––––––––––––––––100% Ринкова ціна акції
7.2	Дохід на звичайну акцію	Прибуток після сплати податків та дивідендів на привілейовані акції Кількість звичайних акцій
7.3	Цінність акції	Ринкова ціна акції Дохід на акцію
7.4	Рентабельність акції	Дивіденд на одну акцію Ринкова ціна акції
7.5	Дивідендний дохід	Дивіденд на одну акцію Середній дохід на одну акцію
7.6	Коефіцієнт котирування акції	Ринкова ціна акції Облікова ціна акції

3. Фінансове планування

Підприємства в умовах ринкової економіки розробляють бізнес – плани з метою планування фінансово- господарської діяльності. Бізнес – планування використовується для обгрунтування процесів освоєння нових сфер діяльності підприємств, створення нових видів бізнесу.

Система фінансового планування на підприємстві включає три основні підсистеми:

Ø перспективне фінансування планування;

Ø поточне фінансове планування;

Ø оперативне фінансове планування.

Кожна із цих підсистем передбачає певні форми фінансових планів, їхній зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розробляються. Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих запасів, досягнення високої результативності виробничо – господарської діяльності, створення умов, які б забезпечили платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

Мета фінансового планування – забезпечення оптимального розподілу коштів, необхідних для успішної та інвестиційної діяльності, а в кінцевому підсумку- досягнення прибутковості фірми. Планування спрямоване на усунення помилкових дій у сфері фінансів та зменшення невикористаних внутрішніх резервів. Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства в плановому періоді.

Основними завданнями фінансового планування є:

1. забезпечення необхідними фінансовими ресурсами операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

2. визначення ефективних напрямків вкладення капіталу;

3. налагодження раціональних фінансових відносин з іншими суб”єктами господарювання;

4. забезпечення виконання зобов”язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами;

5. збільшення доходів;

6. забезпечення контролю за фінансовим станом.

Основними методами фінансового планування є:

1. Балансовий - передбачає балансування доходів та видатків, а також визначення конкретних джерел покриття окремої статті витрат.

Дата добавления: 2014-12-16