Право на державну службу

Відповідно до статті 38 Конституції України «громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування».

Таким чином, Конституція України ставить тільки одну вимогу до особи, яка претендує на посаду державного службовця, - наявність громадянства України.

Назване конституційне право знайшло своє подальше відображення й деталізацію й статті 4 Закону «Про державну службу», згідно з якою «право на державну службу мають громадяни України незалежно від становища, соціального і майнового стану, расової й національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України».

Аналіз цієї статті дає підстави виокремити три основні вимоги щодо права на державну службу: 1) громадянство України; 2) відповідна освіта і професійна підготовка; 3) проходження конкурсного відбору або іншої процедури, встановленої Кабінетом Міністрів України.

Водночас у ст. 4 Закону передбачено рівність доступу всіх громадян України до державної служби, а також при її проходженні незалежно від прямих чи непрямих обмежень або привілеїв. Це положення повністю відповідає ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р.

Важливе значення при вступі на публічну службу має віковий критерій. Так, ст. 23 Закону "Про державну службу" Граничний вік перебування на державній службі становить 65 років.. Названа стаття передбачає тільки граничний вік перебування на державній службі, тобто вік, після досягнення якого державно-службові відносини, як правило, припиняються.

Водночас зазначимо, що Закон України "Про державну службу" не передбачає вимог щодо стану здоров'я претендентів на посади державних службовців. Однак у деяких підзаконних нормативних актах про державну службу передбачена обов' язковість проходження кандидатами на зайняття посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій медичного огляду лікарсько-консультативною комісією з метою визначення стану їх здоров'я.

Вступ на публічну службу безпосередньо пов' язаний з присягою. Саме присяга в окремих випадках виступає критерієм розмежування фізичної особи і публічного службовця. Отже, складання публічним службовцем присяги є надзвичайно важливим і вирішальним для всього інституту публічної служби.

Статтею 12 Закону України «Про державну службу» передбачаються обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу. Зокрема, не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають не зняту або не погашену судимість за вчинення злочину або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам; в інших випадках, встановлених законами України. ми України.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців.

18. Право на пенсійне забезпечення державних службовців.

ЗУ Про державну службу

Стаття 37. Пенсійне забезпечення і грошова допомога державним службовцям

На одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України" (2790-12), "Про прокуратуру" (1789-12), "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12), виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Дата добавления: 2014-12-16