Методика проведення контролю

Вивчення курсу «Психологія» передбачає контроль: виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь студентів. Основною дидактичною функцією контролю знань є забезпечення зворотнього зв'язку між викладачем і студентом, отримання педагогом об'єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин в знаннях.

Контроль – це перевірка якості засвоєння навчального матеріалу, встановлення зворотнього звя'зку між студентом та викладачем.

Контроль має на меті визначити не тільки рівнь і якість научуваності студентів, але і об'єму його навчальної праці. Окрім того, виконання контрольних завдань формує у студентів уміння і навички використання теоретичних положень для аналізу і оцінювання психологічних явищ, педагогічних ситуацій, конкретних фактів педагогічної діяльності.

Програма дисципліни включає два вида контроля знань студентів:

1. Контроль проміжних та поточних результатів засвоєння дисципліни;

2. Підсумковий контроль.

Проміжний контроль не має формальних обмежень. Він здійснюється за задумом викладача. В якості форми такого контролю можна використовувати:

- оперативний контроль під час викладу лекційного матеріалу – за 5 хв. до закінчення лекції викладач задає студентам 2-3 питання. Зауваження до відповідей викладач робить на наступному заняті;

- бліцконтроль – за 5 хв. до закінчення лекції пропонується на окремому папері записати слова, які студенти запам'ятали з теми. На наступному заняття проводиться аналіз отриманих результатів,

- контрольні завдання з письмовим звітом – завдання на порівняння, перерахування, складання чи заповнення таблиць. Форма контролю – групова, індивідуальна;

- виконання творчих завдань,

- реферування та конспектування першоджерел.

Поточний контроль. Для поточного контролю використовуються результати практичних занять.

Підсумковий контроль – перевірка кінцевого результату навчальної роботи студента. Проводиться у формі заліку чи екзамену після вивчення дисципліни. Проведення підсумкового контролю і отримання позитивної оцінки включає: а) оцінку проміжної атестації (результати модуля 1), б) оцінку відвідуваності занять і активність в аудиторії; в) оцінку виконання лабораторних, творчих робіт; г) результати модульного контролю.

Підсумкова атестація проводиться у вигляді заліку, під час якого необхідно набрати також певну кількість балів за пройденими темами. Форми підсумкового контролю:

1. традиційна: питання- відповідь (індивідуально, усно чи письмово),

2. колоквіум / у разі заліку /,

3. опитування-інтерв'ю за тезаурусом чи питанням, які передбачають короткі відповіді. Опитування проводиться в присутності всієї групи усно або письмово.

4. мозковий штурм (групова форма роботи) – група поділяється на підгрупи по 3-4 особи. Кожній групі дається карточка з 3-4 питань проблемного характеру. Пропонується обговорити питання, спираючись на вивчений матеріал. Контоль завершується бесідою групи з викладачем, під час якої уточнюється правильність відповідей і якість засвоєння знань кожним студентом.

Підсумкова атестація у формі екзамену може проводитись у традиційній усній чи письмовій форм.

ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ:

Навчальною програмою вивчення дисципліни передбачено самостійне опрацювання студентами значної кількості учбового матеріалу, а тому урізноманітнено форми контролю за виконанням учбової програми. Окрім підсумкового контролю у вигляді заліку чи екзамену, протягом навчального періоду здійснюються форми поточного контролю, до яких належать: поточний модульний контроль, поточній контроль за темою та додаткові форми контролю: індивідуальні завдання, написання рефератів, виконання лабораторних робіт, конспектування першоджерел та словникова робота.

Поточний модульний контроль є обов’язковим структурним компонентом учбового процесу та здійснюється у формі модульної контрольної роботи. Максимальна кількість балів, що може бути набрана студентом за умови успішного виконання тесту, становить 20 балів з дисципліни у разі передбаченого підсумкового контролю у формі екзамену або 50 балів, якщо з дисципліни передбачено залік.

Поточний контроль за темою (семінарські) припускає індивідуальний вибірковий контроль за рівнем знань студентів. Метою поточного контролю за темою є відстеження рівня засвоєння знань окремої теми певним студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом.

Колоквіум передбачає контроль за певною темою (чи темами), які винесені на високий рівень самостійного опрацювання. Його метою є відстеження рівня засвоєння знань з окремої теми (чи тем) кожним студентом.

Індивідуальне творче завдання (схеми, таблиці, план роботи, бібліографія, пошукове завдання) передбачає відстеження рівня засвоєння курсу загалом студентом, а також, окрім власне контролю, формування навичок творчого оперування засвоюваним матеріалом. Метою цієї форми роботи є поглиблення знань та формування сфери наукової зацікавленості студентів.

Лабораторна робота передбачає вивчення індивідуальних особливостей, формування практичних вмінь та професійної компетенцій і сприяє більш глибокому, усвідомленому оволодінню психологічними знанням. Задання для лабораторного практикуму студенти обирають самостійно.

Інші види науково-навчальної роботи студентів

Реферат - припускається короткий письмовий виклад змісту однієї чи декількох публікацій за обраною студентом темою. Це найбільш росповсюдженіша форма науково-навчальної роботи студентів. В рефераті представляється в чіткій лаконічній формі у вигляді монореферату (передача змісту однієї статті, книги) та оглядового реферату (підсумок декількох наукових джерел з однієї теми).

Першим етапом роботи у підготовці реферату після вибору теми є підбір та вивчення літератури, наступним – є вивчення і аналіз матеріалу, який прочитаний і вивчений, законспектований в спеціальному зошиті чи на окремих листах, де вказано ПІБ автора, і вихідні дані видання, сторінки. Логічним продовженням є складання плану з виділенням основних питань теми, послідовність її викладу: у вступі подається короткий аналіз літератури за обраною темою, в основній – подається зміст теми, висновки мають бути чіткими і короткими.

Реферат має бути відповідним чином оформлений. На титульній сторінці вказується назва навчального закладу, кафедра психології і педагогіки та тема реферату, прізвище автора і науковий керівник, рік і місто підготовки реферату. На першій сторінці подається план, порядок який позначається цифрами. Сторінки мають бути пронумеровані і мати поля.

Реферат, стаття повині містити обов'язкові структурні елементи:

♦ анотацію;

♦ вступ;

♦ огляд літератури;

♦ формування позиції автора та наукових гіпотез;

♦ емпіричний аналіз;

♦ висновки;

♦ перелік літературних посилань;

♦ додатки.

Обсяг 7-15 сторінок. Графічні матеріали, таблиці подаються на окремому аркуші, мають обов'язкову нумерацію, підпис. Список літератури подається в кінці.

Доповідь має відображати основний зміст реферату простою мовою. Будь-яка теза чи положення має бути теоретично доведено та підкріплено відповідними аргументами, матеріалами з авторських джерел, стати­стичними даними, фактами, які доводять правильність тези.

Доповідь — є обов'язковим елементам захисту поданої на перевірку наукової роботи студента реферату чи статті. Структурними компонентами побудови доповіді є:

♦ вступ, уякому визначено актуальність запропонованої проблематики;

♦ основна частина у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обгрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

♦ висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 3-5 сторінок і розрахована до 10 хв. виступу.

Стаття є одним із видів науково-навчальної роботи студентів. Мета такого виду роботи полягає в формуванні аналітичної здатності студентів. Логіка викладу матеріалу за обраною тематикою є наступною: вступ, де коротко подається інформація про актуальність обраної теми; основний зміст, в якому викладаються основні положення, які студент намагається викласти; висновки, де узагальнено основний зміст статті, реферату.

Конспект першоджерел та ведення тезаурусу дає можливість перевірити поточну готовність студента протягом семестру.

Конспектування першоджерел: -етап самостійної роботи, якому передує глибоке і вдумливе читання наукової літератури. Конспектування – короткий і ясний виклад основних ідей і положень, які представлені автором. В ході роботи студент має «переробити» текст, виділити з нього найбільш суттєве, не втрачаючи логіки і послідовності викладу.

Конспектування першоджерел вимагає від студентів відповідної теоретичної підготовки, відповідного рівня знань та творчості, розвитку особистісних якостей. Слід пам'ятати, що існує три види конспектів: текстуальний, вільний і об'єднаний.

Текстуальний конспект – виписки в зошит, при конспектуванні слід робити записи зі незначними відхиленнями від тексту оригіналу. Студент зберігає без змін авторський текст і послідовність викладу, основне правило, якого слід дотримуватись - правильно визначати основні змістовні, суттєві ідеї, висунуті автором. Виписки в текстуальному конспекті носять вибірковий характер.

Вільний конспект - при цьому виді конспектуваннятекст першоджерела перероблюється на власний розсуд, може перегруповуватись і викладатись власними словами. Цей вид конспекту – показник творчого підходу і розуміння змісту першоджерела.

Об'єднаний конспект – готується за різними джерелами, статтями, документами, підручниками з метою пошуку відповіді на поставлені питання. В цьому виді конспектування узагальнюється зміст ряду близьких за тематикою і змістом джерел в певній послідовності, за основу береться те джерело, в якому найбільш повно розкрито необхідне питання.

У всіх видах конспектування слід розкрити та виписати основні ідеї, положення автора, пов'язуючи їх з власними думками та коментарем, дотримуючись певної послідовності: висування тез, обгрунтування значення, доведення висунутих тез за допомогою аргументів, цитування тексту - дословне виписування найбільш важливих висновків та ідей, дотримуючись авторського тексту, точно його передаючи з вказівкою в дужках джерела і сторінки (наприклад: [21, 104-105]). Конспект потребує дотримання правил його зовнішнього оформлення. Конспектування слід проводити в окремому зошити з великими полями для зауважень.

Анотування літератури – перераховування основних питань, які розглядаються в роботі.

Ключові питання теми є формою контролю, що дозволяє перевірити якість засвоєння студентом ключових термінів та понять дисципліни.

Дата добавления: 2014-12-17