Періоди контролю і економічні пороги шкідливості

Шкідники	Період контролю	Економічні пороги чисельності
Хрестоцвіті блішки	Поява сходів, температура повітря 15°С за сухої сонячної погоди	Більше 3 жуків на 1 м"
Блішка ріпакова	Від сходів ріпаку до зниження температури нижче 6°С (для озимого ріпаку)	Більше 3 жуків на 1 м2
Ріпаковий пильщик (трач)	У вересні - жовтні	1 і більше гусениць на рослину
Травень	2 і більше гусениць на рослину
Великий ріпаковий прихованохоботник	За температури більше 9°С: жовті посудини по краях поля	Більше 4 жуків на 1 м2 або 2-3 жуки на 1 жовту посудину в день
Капустяний стебловий прихованохоботник	За температури більше 12°С: жовті посудини по краях поля	5-7 жуків на 1 жовту посудину в день, або 4 жуки на 25 рослин
Ріпаковий квіткоїд	Утворення бутонів, часті дні з температурою більше 12°С	В середньому 1 жук на одне суцвіття
Капустяний стручковий комарик	Від утворення перших стручків до кінця цвітіння, 3 температурою до обіду більше 15°С	В середньому одна яйцекладуча самка на 4 рослини
Капустяний стручковий прихованохоботник	Від початку цвітіння до повного цвітіння, з температурою після обіду більше 15°С	В середньому 1 жук на 2 рослини
Попелиця капустяна	Перед цвітінням	В середньому 60 попелиць на рослину
Кінець цвітіння - не пізніше 7 днів після цвітіння	100 і більше попелиць на рослину

Боротьбу зі шкідниками ріпаку хімічним методом проводять при перевищенні порогу чисельності і шкідливості. Закінчують обробіток інсектицидами за 4-5 днів до вильоту на поле бджіл. Під час цвітіння необхідно посіви обприскувати після повернення бджіл до вуликів, в кінці дня. За потреби посіви обприскують повторно, змінюючи при цьому інсектициди. Необхідно врахову­вати, що інсектициди з групи піретроїдів за температури вище 20°С практично неефективні. їх можна вносити в кінці дня, коли знизиться температура, або обробляти посіви фосфорорганічними пре­паратами (діазинон, золон, фуфанон та ін.), які не знижують ефективності за високої температури.

Захист від хвороб. Хвороби завдають меншої шкоди рослинам ріпаку, порівняно з шкідниками. Проте у разі недотримання основних вимог техноло­гії (попередник, оранка, якісна сівба) в окремі роки хвороби мо­жуть різко знижувати врожайність посівів. До числа найбільш по­ширених хвороб в Україні належать чорна ніжка, снігова плісень, несправжня борошниста роса (пероноспороз), фомоз, альтернаріоз, тифульоз.

Менш поширені - біла плямистість листків і сіростебельність, борошниста роса, склеротініоз (біла гниль, білостебельність), сіра гниль, циліндроспоріоз (світла листкова плямистість), вертицильоз (в'янення і гниль стебел).

Спричинити ураження грибковими хворобами можуть багато чинників. Найголовніші з них такі:

· надлишок вологи (дощ, роса, туман);

· температура в межах 16-25°С;

· наявність поблизу капустяних культур (капуста, гірчиця, суріпиця, редька та ін.);

· недотримання часової ізоляції, повернення на теж саме поле швидше, ніж через 4 роки;

· ураження насіння, що висівається;

· неякісне заорювання пожнивних решток;

· ослаблення рослин внаслідок стресів;

· наявність патогенів у грунті;

· використання нестійких сортів;

· пошкодження рослин шкідниками, градом;

· внесення високих норм азоту, незбалансованих з іншими еле­ментами живлення.

Під час вегетації рослини можуть уражатися однією чи декіль­кома видами хвороб. Особливо відчутні втрати врожаю від хвороб при вирощуванні ріпаку за інтенсивною технологією з метою одер­жання 30 ц/га і вище насіння. Шкідливість хвороб подано в табл. 44.

Дата добавления: 2014-12-17