Норма висіву ріпаку озимого залежно від строків сівби

Строк сівби	12-15.08	20.08	25.08	30.08
Норма висіву, кг/га	2,5-3,0	3,0-3,5	3,5-4,0	4,0-5,5

В Німеччині норма висіву в оптимальні строки стано­вить 2,5-3,0 кг/га. При збільшенні норми висіву знижується зимо­стійкість внаслідок слабшого розвитку кожної окремої рослини. У густих посівах створюється мікроклімат, що сприяє розвитку гри­бкових захворювань рослин.

Гібриди фірми Лембке мають генетично обумовлену високу здатність до гілкування і тому норма висіву їх, порівняно з іншими сортами і гібридами, зменшується на 15-20%.

За технологіями, що застосовуються в країнах Західної Євро­пи, Польщі навесні на 1 м² повинно бути 35-50 рослин. В Україні рекомендується 60-80, до 100 рослин.

За несприятливих умов зимівлі ріпак може повністю вимерзну­ти або вийти із зими дуже зрідженим. Навесні не варто приймати поспішне рішення про переорювання. Ріпак, особливо гібриди, має значні можливості компенсації зимових втрат, насамперед завдяки здатності до дуже сильного розгалуження рослин. У Польщі рекомендується переорювати лише ті поля, на яких залишилось менше 20 рослин на 1 м² і до того ж нерівномірно розміщених на площі.

Якщо на 1 м² висівати більше 100 рослин, зростає ризик заги­белі за перезимівлю внаслідок слабшого розвитку кожної окремої рослини.

Норма висіву сортів коливається в межах 4-6 кг/га, гібриди сіють з меншою нормою висіву 3,0-3,6 кг/га. При вирощу­ванні на зелений корм норма висіву збільшується до 6-10 кг/га.

Строки сівби. Для озимого ріпаку строки сівби мають вирі­шальне значення. Ранні посіви восени переростають, точка росту піднімається високо над поверхнею ґрунту, нагромаджується вели­ка вегетативна маса, що спричинює вимерзання або випрівання.

Для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму треба 60-80 днів із сумою температур 600-800° С. До настан­ня зими рослини загартовуються, утворюють розетку 6-10 листків. Найкраще рослини перезимовують за висоти 10-15 см, коли точка росту винесена над поверхнею ґрунту на висоту не більше 1 см, а діаметр кореневої шийки дорівнює 0,6-1 см (рис. 11.5).

Необґрунтоване підвищення норми висіву спричинює внутріш­ньовидову конкуренцію, внаслідок чого рослини витягуються, а точка росту і коренева шийка виноситься над поверхнею ґрунту на 5-10 см. Особливо це характерно для ранніх строків сівби. Проте переростання рослин не призводить до загибелі, якщо точка рос­ту низько - 1 см над поверхнею ґрунту. Але це можливо лише при менших (3-4 кг/га) нормах висіву.

Оптимальні строки сівби озимого ріпаку - 15-30 серпня. Допустимі строки сівби - 10 серпня -5 вересня. При значному запізненні з сівбою рівень перезимівлі рослин знижується на 30- 50%, часто є випадки повної їх загибелі.

Якщо сіяти після допустимих строків, недостатньо розвивається коренева система, рослини мають низьку зимостійкість, нестійкі проти обривання кореневих волосків під дією замерзання-розмерзання. Крім того, генеративні органи закладаються на дуже малих рослинах, що обмежує гілкування і формування достатньої кількості стручків. Зниження врожаю на один день запізнення становить 30-50 кг/га.

Догляд за посівами. Боротьба з бур'янами. При нестачі вологи в ґрунті поле після сівби коткують. На широкорядних посівах в осінній та весняний періоди розпушують ґрунт культиваторами. Проводять піджив­лення азотними добривами і комплекс робіт щодо захисту рослин ріпаку від шкідливих організмів.

Ріпак не витримує конкурентної боротьби з бур'янами в осінній період на початкових фазах росту і розвитку. Осіннє забур'янення призводить до надмірного виносу точки росту над поверхнею ґру­нту, слабшого розвитку кореневої системи, що разом підвищує ризик вимерзання ріпаку, а також спричинює формування низько­врожайних посівів. Тому найкращими строками застосування гербіцидів є до сівби чи після сівби до сходів ріпаку.

Незважаючи на високу конкурентну здатність по відношен­ню до бур'янів внаслідок випереджуючого росту навесні, ріпак може сильно забур'янюватись. Найбільш шкідливі бур'яни у посівах: підмаренник чіпкий, ромашка, зірочник, фіалка триколір­на, пирій та ін. (табл. 42). Вони забирають у рослин ріпаку вологу і елементи живлення, засмічують насіння ріпаку, підви­щують його вологість.

На пізніх, слаборозвинутих посівах, де існує небезпека загибе­лі взимку, всі заходи щодо захисту рослин переносять на весну, щоб не витрачати дарма кошти на осіннє внесення пестицидів.

Нині найефективнішим заходом боротьби з бур'янами є хімічний метод - застосування гербіцидів.

Для внесення гербіцидів та інших засобів захисту рослин вико­ристовують обприскувачі ОПШ-15-01; ОПШ-2000; ОПК-2000; ЕКО-2000-18; ЕКО-2000-21,5; ЕКО-2000-12 та іноземні машини.

Для передпосівного внесення найкраще застосовувати трефлан, для раннього післяпосівного - комманд, бутізан і для пізнього післяпосівного та післясходового - лонтрел та грамініциди.

Гербіциди суцільної дії (домінатор, раундап та ін.), використовують для знищення бур'янів за 2-3 тижні до оранки.

Дата добавления: 2014-12-17