Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Варіація




Натяк

Парафраза

Ремінісценція

Репродукція

До художніх взаємовпливів належить репродукція — пряме перенесення композиційного ладу одного твору в інший, інколи між обома творами пролягає часова дистан­ція, що становить десятки, а то й сотні років. Прикладом репродукції в українській літературі може бути «Горпини-

— 453 —


да, чи Вхоплена Прозерпіна» П. Білецького-Носенка, на­писана за композиційною схемою античного міфу «Викра­дення Прозерпіни» в їрої-комічному варіанті О. Котель-ницького та Ю. Люценка.

Ремінісценція (лат. reminiscentia — спогад) — це один із видів творчих взаємовпливів, суть якого полягає в запо­зиченні окремих елементів з творчості попередників. Це можуть бути мотиви, образи, окремі вирази, деталі тощо. Обов'язковою умовою ремінісценцій є їх творча зміна, переосмислення, набуття нового змісту. Наприклад, перша редакція поеми Ігоря Муратова «Кінець Синього пта­ха» є ремінісценцією зі знаменитого метерлінківського «Синього птаха». Шевченківські інтонації простежуються у вірші «З нудьги, знічев'я, з неспокою» у цього ж автора:

З нудьги, знічев'я, з неспокою, З недоброго передчуття Я знову мучуся собою, Переглядаю все життя.

І все караюсь, все караюсь, Що я чогось недоробив, І все стараюсь, все стараюсь, Щоб сам себе не розлюбив.

На ремінісценціях з поеми «Лісова пісня» Лесі Українки будується вірш П. Воронька «Я той, що греблі рвав»:

Я той, що греблі рвав, не сидів у скалі...

Ремінісценціями з поезії П. Тичини є рядки роману

0. Гончара «Перекоп»: «Тиша... Тиша. Спорожнів
майдан. Спорожніли вулиці. Прищухла, ніби вимер­
ла Чаплинка». Жартівливою ремінісценцією з поеми

1. Котляревського «Енеїда» є такий фрагмент із вірша
«Любов»:

— 454 —


Ілько був парубок моторний І хлопець хоч куди козак... (Тінь Котляревського пригорне Мене в цю хвилю міцно так І скаже: він таки мастак!..)

Важливим видом творчих взаємовпливів у літературно­му процесі є парафраза (грец. ларшрраоІС — опис, переказ) — запозичення теми з відомого літературного джерела, написаного раніше. При цьому окремі скла­дові елементи твору можуть змінюватися, однак характер композиційних зв'язків зберігається без змін. В. Лесин та О. Пулинець зазначали, що «І. Франко називав деякі лі­ричні пісні Т. Г. Шевченка парафразами на народні піс­ні» [7, 300].

Натяк — це легке непряме відсилання читача до літературного першоджерела. При цьому важливу роль відіграє окремо взята деталь чи якийсь інший елемент художнього тексту. Наприклад, у романі О. Гончара «Таврія» є портретний опис невгамовного й безкорисли­вого подвижника у справі збереження рідної природи, закріплення олешківських пісків Дмитра Никифоровича Баклагова, поданий у сприйнятті іншого героя, Данька Яреська. Деталь цього портрета — «вуси Тараса Буль­би» — це натяк на схожість, як зовнішню, так і внутрі­шню, героя О. Гончара з відомим персонажем повісті М. Гоголя «Тарас Бульба».

Варіація (лат. variatio — зміна) — використання чужого тексту шляхом його переробки, при залишенні без змін окремих структурних рис оригіналу. Зокрема,

— 455 —


M. Рильському належить вірш «Варіації», що є переробкою раннього твору М. Коцюбинського «Наша хатка». При цьому М. Рильський зберіг розмір і ритмічну структуру першоджерела.

У С. Крижанівського є поезія «Звучить мій голос у темряві», що є варіацією вірша вірменського поета Аветіка Ісаакяна:

Звучить мій голос у темряві, з безодні: «О істино свята, прийди, з'явись! Тебе шукаю здавна до сьогодні, Від мук мов скам'янів я, подивись!

Я йшов до тебе багатьма шляхами, Та навіть сліду відшукать не зміг. У тьмі, в блуканнях довгими літами, Тебе не відшукавши, — я знеміг.

І хоч я хворий, стомлений, без сили, Та вірю, що існуєш в світі ти. Які ж тебе путі-дороги скрили? О істино, молю, з'явись, прийди!

Знайду я сили, подолаю горе, З ціпком піду я по землі блукать, Щоб людству світло істини прозоре Із полум'я життя свого віддать».

Багато варіацій мають фольклорні твори, оскільки вони побутують в усному виконанні, що дає змогу імпро­візації, а значить — варіативного викладу змісту, при цьому можуть з'являтися нові художні образи, деталі, повороти сюжету тощо.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-28; Просмотров: 757; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.