Аналіз поточної системи державного регулювання фінансової системи України 5 страница

8) веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

9) подає розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів витяг з розпису державного бюджету та зміни до нього;

10) веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів, складає звітність про виконання державного, місцевих і зведеного бюджетів та подає звітність органам законодавчої і виконавчої влади у обсязі та у строки, визначені бюджетним законодавством;

11) здійснює за дорученням Мінфіну погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті;

12) у випадках, передбачених Бюджетним кодексом України та іншими актами законодавства, видає за погодженням з Міністром фінансів нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Основним призначенням функції керування залишками коштів ЄКР є управління наявними фінансовими ресурсами, що обліковуються казначейством, у тому числі в іноземній валюті, у випадках, передбачених законодавством, надання на зворотній основі позики за рахунок тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка.

Процес розміщення надлишкових касових залишків єдиного казначейського рахунку (ЄКР) уряд започаткував у 2008 р. Цілями запровадження системи управління касовими залишками на підставі узагальнення міжнародного досвіду можуть бути:

1) мінімізація залишків на ЄКР. Навіть якщо за підсумками року бюджет є збалансованим, співвідношення між надходженнями від резидентів та здійсненими їм виплатами може відрізнятися, внаслідок чого відбувається накопичення або зменшення залишків на ЄКР. У разі накопичення залишків, якщо б це стосувалося приватної установи, то йшлося б лише про втрачений зиск від ненадання тимчасово вільних коштів іншим учасникам грошового ринку. Однак у випадку держави, яка за масштабами є найбільшим учасником фінансового ринку, накопичення надмірних залишків, за інших рівних умов, призводить до відповідного зменшення ліквідності на грошовому ринку, що негативно впливає на функціонування банківської системи. Варто зауважити, що негативний вплив на грошовий ринок виникає у разі, коли ці залишки накопичуються внаслідок операцій лише із резидентами;

2) економія бюджетних коштів. Для органів державної влади мотив економії бюджетних коштів хоча і не є ключовим, однак, зважаючи на масштаби держави, а відповідно й її касових залишків, ефективне їх використання є важливим інструментом економії бюджетних коштів;

3) мінімізація ризику невиконання державних зобов’язань перед постачальниками робіт товарів та послуг, власниками державних цінних паперів (ДЦП) і т. д., що суперечить цілі мінімізації обсягів залишків на ЄКР та за рівності інших умов змушує відповідні органи здійснювати вибір між зазначеними цілями за ступенем важливості;

4) розвиток фінансових ринків, підтримка ліквідності державних цінних паперів. Розміщення коштів у формі операцій зворотного РЕПО сприяє підвищенню ліквідності державних цінних паперів, а відтак попиту і ціні на них. Умовою надання бюджетних коштів у тимчасове користування є надання у вигляді застави або продажу (на визначений термін) державних цінних паперів. Відповідно в учасників грошового ринку зростає зацікавленість у придбанні ДЦП з метою управління власною ліквідністю, а не лише з міркувань отримання дохідності за ними. Іншим позитивним наслідком є те, що держава при використанні однієї із форм розміщення касових залишків – операцій РЕПО автоматично сприяє підвищенню рівня управління ліквідністю іншими учасниками грошового ринку.

Діяльність ДКСУ проявляється на стадії виконання бюджету, це одна зі стадій бюджетного процесу, яка передбачає забезпечення повного і своєчасного надходження всіх передбачених бюджетом доходів і забезпечення всіх запланованих бюджетом видатків.

Тобто на Держказначейство покладено повноваження управління коштами в межах єдиного казначейського рахунку та здійснення контрольних функцій.

2. Реалізація облікової та контрольної функції казначейськими органами

Система обліку в органах ДКСУ включає три підсистеми, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі та відрізняються формою та періодичністю розрахунку даних:

1) Бухгалтерський облік;

2) Бюджетний облік;

3) Управлінський облік.

Бухгалтерський облік забезпечує повне та своєчасне відображення всіх операцій Державного казначейства та надання користувачам інформації про стан активів і зобов’язань, про результати виконання бюджетів та їх зміни. На основі даних бухгалтерського обліку формуються показники фінансової звітності.

Бюджетний облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування, фінансування бюджетів, а також для підведення підсумків виконання бюджетів.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечити керівництво органів ДКСУ оперативною і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для управління бюджетними коштами, їх планування, оцінки та контролю за їх використанням.

Органи Держказначейства ведуть управлінський облік для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки виконання бюджетів та особливостей діяльності.

Бухгалтерський облік виконання бюджетів в органах ДКСУ – це складова системи обліку, що включає правила, методики та процедури обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та обміну інформацією про операції в органах Державного казначейства та передачі її зовнішнім та внутрішнім користувачам для ухвалення управлінських рішень. Бухгалтерський облік виконання бюджетів є основою інформаційної системи органів ДКСУ, за допомогою якої проведені операції відображаються за відповідними рахунками в автоматизованому режимі.

Операція в органах ДКСУ – це дія або подія, що призводить до змін у фінансових характеристиках виконання бюджетів.

Сутність обліку виконання бюджету розкривається у функціях зазначеного підвиду загальної облікової системи бухгалтерського обліку України, а саме:

- інформаційна — проявляється у спостереженні за планомір­ним поповненням доходної частини бюджету та аналогічним за характером здійсненням видатків бюджету, відбиттям зазначених процесів у системі носіїв відповідної облікової інформації та узагальненням її в системі рахунків бухгалтерського обліку та в головному носії кінцевого етапу бухгалтерського обліку — балансі;

- управлінська — відображається у забезпеченні всіх рівнів управління державним та місцевими бюджетами якісною та достовірною інформацією щодо об’єктів бухгалтерського обліку виконання бюджету;

- контрольна — реалізується в процесі споживання облікової інформації системою контролю за виконанням плану за доходами і видатками бюджетів для забезпечення дотримання законності, державної дисципліни, режиму економії щодо коштів бюджету.

Основними завданнями системи бухгалтерського обліку ДКСУ з виконання бюджетів є:

- дотримання принципів обліку і звітності;

- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліку операцій з виконання бюджетів за відповідними рахунками, які здійснюються на підставі відповідних первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів, електронних і внутрішніх документів Держказначейства;

- щоденне завершення і звірка всіх облікових процесів, реєстрів і документів, у тому числі пов’язаних з надходженням та перерахуванням коштів через системи міжбанківських електронних платежів і внутрішню платіжну систему Держказначейства, складання щоденного балансу й автоматизована перевірка відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

- надання об’єктивної і порівняльної інформації про стан зобов’язань, активів, результатів виконання бюджетів, в тому числі в розрізі окремих органів Держказначейства.

За визначенням Положення про ДКСУ контроль здійснюється за:

1) здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень;

2) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису державного та місцевих бюджетів;

3) відповідністю платежів узятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;

4) витрачанням бюджетних коштів у процесі проведення перевірки відповідності підтвердних первинних документів розпорядників бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та вимогам бюджетного законодавства;

5) дотриманням правил валютного контролю за операціями, що проводять у національній валюті через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів бюджетні установи, які обслуговуються органами Казначейства;

6) дотриманням порядку проведення державних лотерей з використанням електронних систем прийняття оплати за участь у лотереї в режимі реального часу;

7) дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку, складенням звітності про виконання бюджетів та кошторисів бюджетних установ;

8) закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

3. Обслуговування державного боргу

На Державне казначейство в системі управління державним боргом покладається виконання таких функцій:

• разом з Національним банком України та Міністерством фінансів України здійснює управління внутрішнім державним боргом і проведення його обслуговування відповідно до чинного законодавства;

• фінансує витрати з Державного бюджету з обслуговування державного боргу в терміни згідно з графіком;

• забезпечує фінансування витрат з Державного бюджету щодо погашення державних цінних паперів і сплати доходу по них;

• веде облік випуску та погашення державних цінних паперів за термінами обігу згідно з вимогами бюджетної класифікації;

• нараховує проценти та здійснює облік за кредитами, отриманими на покриття дефіциту бюджету;

• здійснює контроль за відшкодуванням збитків бюджету по юридичних особах, які отримали іноземні кредити під гарантії Уряду України;

• інформує Міністерство фінансів та Національне агентство України з реконструкції та розвитку про суми, відшкодовані державному бюджету підприємствами-позичальниками, які одержали кредити в іноземній валюті під гарантії Уряду України, та про застосовані до них санкції.

Питання для самоконтролю

1. Які функції покладено на ДКСУ?

2. Яка структура органів ДКСУ?

3. Що таке Єдиний казначейський рахунок?

4. Як здійснюється казначейське обслуговування бюджетів за доходами?

5. Як здійснюється казначейське обслуговування бюджетів за видатками?

Тема 5. Державна податкова адміністрація України, її функції в організації виконання доходної частини бюджету

Лекція. Державна фіскальна служба, її функції в організації виконання доходної частини бюджету

План

1. Державна фіскальна служба, її роль у бюджетному процесі

2. Структурні підрозділи Державної фіскальної служби, їх основні функції та завдання

3. Особливості реалізації сучасного податкового менеджменту

Мета

охарактеризувати роль Державної фіскальної служби у сфері управління державними фінансами

Література:

Основна:

[3], C. 459-476

[8]

1. Державна фіскальна служба, її роль у бюджетному процесі

Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох факторів: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.

Податкова служба - це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.

Формування податкової служби України розпочалось в 1991 році, що було спричинене переходом від системи платежів у бюджет до системи оподаткування. За умов податкового методу формування доходів бюджету вкрай необхідна самостійна, чітко організована і міцна державна служба, яка здійснює контроль у сфері оподаткування. До цього окремих податкових органів не існувало. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах виділялись відповідно управління, відділи та інспекції держдоходів. Вони несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету.

В 1991 році при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова інспекція України, а з 1996 року на базі Державної податкової інспекції України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування була створена Державна податкова адміністрація України, якій було надано статус центрального органу виконавчої влади.

24 грудня 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав Указ про реорганізацію Державної податкової служби та Державної митної служби в Міністерство доходів і зборів.

18 березня 2013 року Президент Віктор Янукович видав Указ про «Міністерство доходів і зборів України».

У травні 2014 р. головний фіскальний орган отримав статус державної служби (центрального органу виконавчої влади), діяльність якого стала регламентуватися Постановою КМУ «Про Державну фіскальну службу України» від 21 травня 2014 р. № 236.

Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань:

1) забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики;

2) забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

3) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДФС, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ДФС може утворюватися колегія. ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У складі ДФС та її територіальних органах діють підрозділи податкової міліції.

До територіальних органів ДФС належать його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць), митниці, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи ДФС, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Таким чином, ДФС включає три рівні:

1) ДФС – вища ланка;

2) Головні управління ДФС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників, спеціалізовані департаменти та спеціалізовані органи ДФС, митниці – середня ланка;

3) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції – базова ланка.

Основними завданнями ДФС є:

1) забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізація єдиної державної податкової, державної митної політики, а також боротьба з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів;

2) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

3) забезпечення формування та реалізація державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьба з правопорушеннями при застосуванні законодавства з питань сплати єдиного внеску;

4) забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

2. Структурні підрозділи Державної фіскальної служби, їх основні функції та завдання

На вищу ланку покладається завдання організації та інструктивного і методичного забезпечення податкової роботи в країні, а також контроль за діяльністю органів стягнення. Відповідно до чинного законодавства ДФС України виконує такі функції:

1) розробляє проекти законів України, проекти актів Президента України, Кабінету Міністрів України та вносить їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України з урахуванням практики застосування законодавства з питань, що належать до компетенції ДФС;

2) розробляє та затверджує порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, інших документів з питань, що належать до компетенції ДФС;

3) здійснює адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску;

4) контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларації, розрахунки тощо), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску;

5) здійснює контроль за додержанням податкового і митного законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та в межах своїх повноважень – іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС;

6) забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків та єдиного внеску, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

7) організовує та контролює застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банках, фінансових санкцій до платників єдиного внеску;

8) організовує та контролює погашення податкового боргу з податків і зборів платників податків, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску;

9) організовує та контролює роботу з відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового боргу, погоджує з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань платників податків чи податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного періоду, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, списання безнадійного податкового боргу;

10) ініціює застосування до платників податків та платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;

11) здійснює контроль за застосуванням відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України, зокрема після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;

12) забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими;

13) готує пропозиції щодо прогнозу доходів бюджетів і надходжень єдиного внеску з урахуванням прогнозу макроекономічних показників і тенденцій розвитку світової економіки;

14) здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також ліцензування митної брокерської діяльності;

15) організовує роботу, пов’язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

16) здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах;

17) вживає заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

18) виявляє системні причини та умови, що сприяли вчиненню кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, вживає заходів до їх усунення.

Відповідно до вказаних функцій структура вищої ланки побудована за функціональними напрямами діяльності – блоками, в яких концентрується виконання певної функції. Виділено сім таких блоків, кожний з яких очолює голова служби, його заступники або директори департаментів. Розглянемо їх склад та напрями діяльності.

На функціональний блок методологічної та законотворчої роботи щодо справляння податків покладається розробка інструктивних матеріалів з усіх видів податків і податкових платежів, проектів законодавчих актів з питань оподаткування, вивчення світового досвіду організації податкової та митної систем і податкової справи, здійснення міжнародних зв’язків із податковими службами країн світу. Вказана діяльність є виключною прерогативою вищої ланки. Це серцевина податкової служби держави, оскільки саме тут формуються напрями податкової та митної політик.

До складу блоку входять: Департамент оподаткування та контролю об’єктів і операцій, Департамент доходів і зборів з фізичних осіб, Департамент міжнародних зв’язків, Департамент координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування, Департамент митної справи, Департамент стратегічного управління та інновацій.

Функціональний блок організації контрольної роботи податкових адміністрацій здійснює безпосереднє керівництво роботою місцевих податкових органів щодо здійснення документальних перевірок щодо правильності нарахування і справляння податків, податкових і неподаткових платежів за єдиною методологічною основою, а також щодо контролю за валютними операціями.

Даний блок складається з Департамент обслуговування платників податків, Департамент регулювання діяльності Міністерства та його територіальних органів, Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, Головне оперативне управління.

Функціональний блок економічного аналізу та внутрівідомчого контролю займається питаннями методології економічного аналізу в галузях народного господарства, аналізує виконання доходної частини бюджетів, перевіряє стан виконавської дисципліни та стан по справлянню податків в територіальних органах Міндоходів.

Підрозділи функціонального блоку програмного забезпечення та оперативної звітності проводять роботу щодо розробки програмного та інформаційного забезпечення органів Міндоходів всіх рівнів.

У самостійний функціональний блок виділено Головне слідче управління фінансових розслідувань та Департамент податкового та митного аудиту. Тут вирішуються питання збору, аналізу й оцінки інформації про суб’єктів підприємницької діяльності, які ухиляються від сплати податків, організується та проводиться оперативно-слідча робота. Розробляються і ралізуються заходи щодо виявлення і припинення порушень податкового законодавства, які містять ознаки злочину. Забезпечуються безпека діяльності податкових адміністрацій і інспекцій і координація взаємодії з правоохоронними органами. Даний блок складається з головного управління податкової міліції та управління по боротьбі з корупцією.

Крім зазначених функціональних блоків, до складу ДФС входить блок, що об’єднує забезпечуючі служби: Департамент інфраструктури, Департамент організаційного супроводження, Координаційно-моніторинговий департамент, Департамент персоналу, Департамент відомчого контролю та внутрішнього аудиту.

На середню ланку покладається організація податкової та митної роботи в Автономній Республіці Крим, області чи містах Києві та Севастополі. Це головна ланка консультаційної роботи, яка потребує висококваліфікованих фахівців, добре обізнаних із податковим законодавством. В окремих випадках головні управління ДФС можуть безпосередньо вести податкову роботу щодо незначного кола платників. Стосовно даних платників головні управління виконують ті ж самі функції, що й інспекції низової ланки.

Структура головних управлінь середньої ланки в цілому ідентична структурі ДФС, за винятком законодавчої й методичної роботи.

На низову ланку покладається безпосереднє ведення податкової та митної роботи.

Структурна побудова податкових інспекцій базового рівня відображає їх основну функцію – ведення податкової роботи. В залежності від обсягу податкової роботи, структура податкової інспекції базового рівня може мати розширений варіант та звужений. Розширений варіант передбачає наявність як функціональних, так і забезпечуючих підрозділів, звужений – тільки функціональних.

Один з варіантів звуженого варіанту структури державної податкової інспекції базового рівня передбачає такі підрозділи:

– управління доходів і зборів з фізичних осіб;

– управління ІТ та обліку платників податків;

– відділ реєстрації та обліку платників податків;

– відділ супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних;

– відділ забезпечення доступу до публічної інформації та організації розгляду звернень громадян.

3. Особливості реалізації сучасного податкового менеджменту

Одним із шляхів удосконалення контрольно - перевірочної роботи та визначення ризикованості діяльності суб ‘єкта господарювання є запровадження моніторингу податкової поведінки платника податків без втручання у його фінансово- господарську діяльність.

Для визначення ризиковості діяльності суб ‘єкта господарювання органи державної податкової служби України за допомогою ризокоорієнтованої системи розподіляють суб ‘єктів господарювання на категорії уваги на основі критеріїв податкових ризиків, тобто причин, обставин, умов, що створюють можливість негативних результатів.

Усі критерії ризику для системи відбору платників податків можна поділити на дві групи:

1) які виявляються на стадії обліку суб ‘єкта господарювання в органах державної податкової служби як платника податків;

2) які виявляються в процесі діяльності платника податків на різних стадіях їх виявлення: під час обробки даних податкових декларацій; облік платежів; обслуговування платників податків; здійснення контрольно - перевірочної роботи; апеляції платниками податків; погашення прострочених податкових зобов’ язань; визначення кола платників податків, які здійснюють свою діяльність, пов’ язану з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

Виявлення хоча б одного з цих критеріїв буде означати віднесення суб’єкта господарювання до певної категорії уваги і здійснення органами державної податкової служби відповідних дій, що включатимуть приділення такому платнику особливої уваги та проведення відповідної роботи, а також включення його до плану- графіка проведення документальних перевірок. На основі вище зазначених критеріїв суб ‘єкти господарювання розподіляються на відповідні категорії уваги:

Категорія 1 – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно. Найбільш істотними факторами, які впливають на віднесення платника податку до цієї категорії, є:

1) відсутність випадків порушення термінів подачі податкової звітності;

2) повнота та своєчасність сплати податків і зборів до бюджетів;

3) більший за середній по галузі рівень сплати податків і зборів.

Категорія 2 – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно.

Найбільш істотними факторами, які впливають на віднесення платника податку до даної категорії, є:

1) низьке значення фіскальної важливості;

2) середній рівень сплати податків і зборів до бюджетів по галузі.

Категорія 3 – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки. Найбільш істотними факторами, які впливають на віднесення платника податку до даної категорії, є:

1) високий рівень значення фіскальної важливості, але рівень сплати податків і зборів до бюджетів є значно меншим за середні показники по галузі;

2) наявність ознак серйозних порушень податкового законодавства, на які вказують фактори ризику.

Дата добавления: 2014-11-29