Аналіз поточної системи державного регулювання фінансової системи України 6 страница

Аналіз організації податкового контролю у США, Німеччині та Японії дозволяє дійти висновку, що їх досвід може бути корисним для вдосконалення роботи органів, що здійснюють податковий контроль в Україні. Цьому, зокрема, сприятиме здійснення таких заходів:

1. Розроблення комп’ютерних програм, які б не тільки використовувались для обліку платників податків, а й фактично містили б усю статистичну інформацію щодо виконання всіх податкових зобов’язань у розрізі за всіма податками на кожну особу.

2. Ухвалення відомчих інструкцій, які б детально визначали порядок проведення кожного виду податкової перевірки.

3. Залучання платних інформаторів для викриття порушників податкового законодавства (проте з урахуванням особливостей бюджетного законодавства України винагорода таким особам має встановлюватись не відносно донарахованої суми податку, а, наприклад, у мінімальних заробітних платах).

4. З метою підвищення якості виконання службових обов’язків серед осіб, які здійснюють податковий контроль, введення системи бальної оцінки, за результатами якої й буде здійснюватись їх атестація.

5. Створення інституту уповноважених податкових консультантів.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику структурі державної податкової служби.

2. Назвіть головні завдання державної податкової служби України.

3. Які функції виконує Державна податкова адміністрація України.

4. Дайте характеристику функцій кожного з рівнів державної податкової служби України.

5. Які права надаються органам державної податкової служби та їх посадовим особам?

6. Які види санкції можуть накладатися органами податкової служби?

Тема 6. Державна контрольно-ревізійна служба України, її функції в організації бюджетного контролю

Лекція. Державна фінансова інспекція України, її функції в організації бюджетного контролю

План

1. Завдання і напрями контрольно-ревізійної роботи з бюджету

2. Державна фінансова інспекція України, її функції та структура

3. Порядок проведення ревізії роботи фінансових органів щодо складання та виконання бюджету

Мета

охарактеризувати роль Державної фінансової інспекції України у системі бюджетного контролю

Література:

Основна:

[3], C. 476-484, 559-578

[9]

1. Завдання і напрями контрольно-ревізійної роботи з бюджету

Контрольно-ревізійна робота з бюджету проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби у формі ревізій і тематичних перевірок фінансових органів. Найбільш повну характеристику стану економічної і контрольної роботи фінансових органів дають комплек­сні ревізії, які повинні сприяти виконанню бюджету з кожного джерела доходів, виявленню можливостей додаткового надходження платежів до бюджету, цільовому і ефективному використанню державних коштів.

Ревізії виконання бюджету та стану роботи фінансових органів і органів ДКСУ в Автономної Республіки Крим, областях, містах Києві і Севастополі проводяться комплексно органами Державної фінансової інспекції України разом з Міністерством фінансів України, Головними управлінням ДКСУ за узгодженим між ними планом.

Ревізія виконання бюджету проводиться в кожному фінансовому органі не менше ніж один раз в два роки.

Крім планових ревізій державною контрольно-ревізійною службою проводяться і позапланові ревізії і перевірки, актуальність яких зростає у зв’язку з реформуванням економіки, появою багаточисленних форм господарювання, їх новизною, відсутністю нормативно-правового регулювання багатьох економічних процесів, що створює сприятливий грунт для порушень законності. В цих умовах одним з напрямів діяльності контрольно-ревізійної служби стає не тільки вияв, але й прогноз кримінальних економічних ситуацій, що супроводжують трансформаційні процеси на нинішньому етапі ринкових перетворень. У подальшому цей прогнозний матеріал може бути використаний для створення соціально-економічної програми по попередженню порушень законності в різних сферах економіки.

Основними завданнями контрольно-ревізійної роботи з бюджету є:

1) перевірка дотримання чинних нормативних актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів, стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства;

2) ревізія поточного рахунку відповідного бюджету, позабюджетних і валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування;

3) ревізія правильності витрачання коштів на утримання фінансових органів і органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;

4) перевірка законності проведених операцій з грошовими коштами і матеріальними цінностями;

5) перевірка дотримання фінансової дисципліни, правильності і достовірності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;

6) вжиття заходів щодо усунення недоліків і поліпшення роботи фінансових органів і органів Державного казначейства, бюджетних установ, господарських організацій і підприємств по забезпеченню виконання бюджету, збереженню коштів і економного їх витрачання.

Таким чином, ревізію можна розглядати як послідовний процес, який починається з підготовки до її проведення і закінчується перевіркою усунення порушень і недоліків, виявлених під час ревізії.

Виходячи з цього, визначають такі етапи ревізійного процесу:

1. підготовка до проведення ревізії;

2. проведення ревізії;

3. підготовка і оформлення результатів ревізії;

4. реалізація матеріалів ревізії та організація контролю за виконанням прийнятих рішень.

Ревізія відбувається за встановленою програмою ревізії та робочим планом ревізії.

2. Державна контрольно-ревізійна служба України, її функції та структура

Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекцію України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держфінінспекції України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держфінінспекції України утворюється колегія у складі Голови Держфінінспекції України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держфінінспекції України за посадою, визначених посадових осіб Мінфіну України. У разі потреби до складу колегії Держфінінспекції України можуть входити керівники структурних підрозділів Держфінінспекції України, а також у встановленому порядку інші особи.

Структурно Держфінінспекція побудована за принципом адміністративно-територіального поділу:

– вищий рівень – безпосередньо Держфінінспекція України;

– регіональний рівень – державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

– базовий рівень – державні фінансові інспекції в районах, містах або міжрайонні, об’єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, головні державні фінансові інспектори в районах та містах.

Внутрішня структура Держфінінспекції України будується за об’єктами контролю (Департамент інспектування у сфері освти і науки, Департамент інспектування у соціальній сфері та культурі, Департамент інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг, Департамент інспектування у сфері послуг, Департамент інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів, Департамент інспектування органів державної влади) та за функціональним призначенням (Департамент адміністративно-господарського забезпечення, Управління кадрів, Режимно-секретний сектор, Управління планування, бухгалтерського обліку та звітності, Управління інформаційних технологій тощо).

Функції:

1) здійснює державний фінансовий контроль за:

– використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки;

– дотриманням законодавства про державні закупівлі;

2) здійснює контроль за:

– виконанням функцій з управління об’єктами державної власності;

– цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

– складанням бюджетної звітності;

– станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

– усуненням виявлених недоліків і порушень;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

На Держфінінспекцію покладена розробка інструктивних та інших нормативних по проведенню ревізій та перевірок, здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів.

Держфінінспекція узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює його серед інспекцій, розробляє пропозиції по удосконаленню контролю, надає організаційно-методичну допомогу контрольно-ревізійним службам центральних та місцевих органів державної виконавчої влади.

Держфінінспекції нижчих рівнів здійснюють заходи щодо комп’ютеризації і створення інформаційно-аналітичної системи державної контрольно-ревізійної служби, забезпечують ведення державної статистичної звітності контрольно-ревізійної роботи; беруть участь у наукових, соціологічних дослідженнях і розробках програм боротьби із злочинністю у сфері економіки. А також:

- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності);

- розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань;

- здійснюють заходи по добору, розстановці, професійній підготовці і перепідготовці кадрів;

- розробляють пропозиції про матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівників контрольно-ревізійних служб та вносять їх на розгляд відповідних органів.

Держфінінспекції базового рівня у районах, містах, районах у містах виконують аналогічні функції.

Для виконання вищенаведених функцій органи Держфінінспекції мають право:

* ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

* безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для обстеження та з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки:

* залучати на договірних засадах фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольного обмірювання будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на це коштів;

* вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підроблень, інших зловживань вилучати необхідні документи на час проведення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

* одержувати від Національного банку та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавної форми власності, довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються або перевіряються;

* одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються та перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій та перевірок;

* пред’являти керівникам та іншим службовим особам об’єктів, що ревізуються та перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані й занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо одержані підприємствами, установами і організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

* стягувати у доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за угодами, укладеними без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

* накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

* застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансові санкції.

Держфінінспекція при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з місцевими органами державної законодавчої і виконавчої влади, фінансовими органами, державного податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, а також з відповідними органами інших держав.

Видатки на утримання Держфінінспекції визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Для погодження вирішення питань, що належать до компетенції Держфінінспекції, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ГоловКРУ утворюється колегія в складі начальника Держфінінспекції (голова колегії), його заступників, а також інших керівних працівників Держфінінспекції.

Держфінінспекція в межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує і контролює їх виконання. В разі необхідності можуть бути підготовлені разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування спільні акти, які є обов’язковими для виконання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.

Структура Держфінінспекція включає департаменти, управління і відділи, які входять до їх складу.

Функціональний розподіл обов’язків між окремими департаментами визначається напрямами їх діяльності. Так, на Департамент інспектування у сфері освіти і культури покладається перевірка забезпечення керівництвом установи виконання чинних законодавчих та нормативних актів щодо підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, оплати праці працівників бюджетної сфери, посилення фінансово-бюджетної дисципліни. Перевіряється правильність та обгрунтованість рахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів витрат і основних виробничих показників, використання коштів за цільовим призначенням, забезпечення ощадливого витрачання та збереження коштів і матеріальних цінностей, дотримання фінансової дисципліни, правильність і достовірність ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Діяльність Департаменту інспектування у сфері соціального захисту населення зосереджується на дотриманні чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення громадян, надання їм соціальної допомоги, виплати компенсацій та ін. З цією метою перевіряються державний пенсійний фонд, державний фонд сприяння зайнятості населення, фонд соціального страхування, державний фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інші державні бюджетні і позабюджетні фонди.

Департамент інспектування у сфері матеріального виробництва проводить ревізії і перевірки на підприємствах як державного, так і недержавного сектору. Перевіряється, зокрема, фінансова діяльність, збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірність звітності та належний стан бухгалтерського обліку, правильність розрахунків з бюджетом, законність отримання доходів, дотримання чинного законодавства при зміні форми власності шляхом приватизації,проводиться перевірка законності проведених операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повноти відрахування коштів до галузевих державних фондів.

Завдання (мета) ревізії чи перевірки підприємств і організацій недержавного сектору економіки (приватного, колективного, спільного підприємства, кооперативу, комерційного банку, довірчого товариства та іншого фінансового посередника тощо), визначається органом, який доручив її проведення.. Для проведення перевірок на договірних засадах залучаються кваліфіковані фахівці відповідних міністерств, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок.

Департамент інспектування у сфері органів державної виконавчої влади і оборони здійснює ревізії та перевірки законності і правильності утворення в міністерствах і інших центральних органах виконавчої влади централізованих фондів, їх розміри та витрачання за цільовим призначенням, правильність спрямування та використання бюджетного фінансування, кредитних ресурсів та фінансової допомоги, отриманої за рішенням Уряду чи за угодами з Міністерством фінансів України. Перевіряється також правильність витрат на утримання апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, дотримання чинних нормативних актів при витрачанні коштів на їх утримання.

Ревізії і перевірки проводяться на основі піврічних планів:

- Держфінінспекції, затверджених її Колегією;

- Держфінінспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затверджених Держфінінспекцією України;

- Держфінінспекцій у районах, містах і районах у містах, затверджених Держфінінспекціями по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

При плануванні та проведенні ревізій і перевірок працівники Держфінінспекції зобов’язані дотримуватись службової і комерційної таємниць.

Ревізії і перевірки можуть проводитись за дорученнями правоохоронних органів, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Службові особи Держфінінспекції є представниками органів державної виконавчої влади і при виконанні своїх службових обов’язків перебувають під захистом закону.

3. Порядок проведення ревізії роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету

Основними завданнями ревізії роботи фінансових орга­нів по складанню і виконанню бюджету є перевірка:

дотримання при складанні і виконанні бюджету законів, а також рішень місцевих органів влади;

дотримання бюджетних прав бюджетів нижчого рівня;

відповідність розрахованих по бюджету сум доходів і видатків показникам економічного і соціального розвитку;

повноти обліку доходів і обґрунтованості видатків, передбаче­них по бюджету;

повноти і своєчасності надходження податків і платежів, виконання фінансовим органом покладених на нього обов’язків по контролю за правильним обрахуванням і своєчасною сплатою підприємствами і організаціями платежів в бюджет, а також дотримання законності при справлянні податків і зборів;

правильності виділення коштів з бюджету, відповідність їх цільовому призначенню, затвердженому бюджетом;

своєчасності фінансування передбачених бюджетом заходів;

правильності використання, а також збереження державних коштів;

правильності оформлення бюджетної документації;

правильності ведення бухгалтерського обліку виконання бюджету, оперативно-бухгалтерського обліку платежів по доходах, а також правильності складання звітності;

виконання фінансовим органом покладених на нього обов’язків по контролю за використанням коштів і дотриманням фінансової дисципліни, своєчасності розгляду періодичної і річної звітності по доходах, по виконанню кошторисів бюджетних установ і прийняття необхідних заходів по ліквідації виявлених порушень.

При проведенні ревізії контролер-ревізор зобов’язаний:

а) ретельно перевірити достовірність документів, які використовувались для складання бюджету, видачі коштів, і установити законність і правильність проведених операцій;

б) перевірити відповідність бухгалтерських записів первинним документам і установити, чи немає випадків здійснення операцій без підтвердження відповідними документами;

в) провести при необхідності зустрічні перевірки правильності документів, даних обліку і звітності в банківських установах і інших установах, організаціях і підприємствах;

г) перевірити правильність складання звітів і установити від­повідність їх даним бухгалтерського обліку.

Перевірці підлягають такі питання:

− дотримання законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і роз­поряджень Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну;

− наявність і правильність розрахунків та обгрунтувань доходів і видатків бюджету і позабюджетних фондів;

− повнота врахування всіх джерел доходів для визначення розмірів субвенцій і дотацій, дотримання їх цільового призначення;

− правильність визначення нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів, установлених місцевою Радою народних депутатів вищого рівня;

− своєчасність і повнота надходження податків, зборів і платежів до доходної частини бюджету;

− правильність використання коштів бюджету на інвестиції, власні цільові програми, а також на спільні програми з органами влади інших адміністративно-територіальних одиниць; на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища, відновлення пам’яток культури, що знаходяться у віданні відповідних органів влади, на благоустрій, утримання і капітальний ремонт житлового фонду і об’єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування;

− правильність і своєчасність виділення бюджетних коштів на утримання закладів освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури та спорту, засобів масової інформації, на утримання органів державної влади та самоврядування, інші цілі;

− обґрунтованість додаткового фінансування з урахуванням наявних та додатково залучених коштів видатків на утримання житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, науки і культури, фізичної культури і спорту, охорону навколишнього природного середовища та на інші цілі, правильність їх використання;

− законність та обґрунтованість створення резервних і цільових фондів в межах обсягу доходів бюджету, їх використання;

− доцільність та правомірність об’єднання на договірних засадах коштів відповідного бюджету з коштами інших бюджетів, а також підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та громадян для фінансування будівництва, ремонту і утримання об’єктів виробничого та невиробничого призначення;

− обґрунтованість надання додаткових пільг та допомоги громадянам, які потребують соціального захисту;

− правильність ведення бухгалтерського обліку виконання бюджету і складання звітності, своєчасність розгляду періодичної і річної звітності по виконанню бюджету, кошторисів бюджетних установ і прийняття заходів щодо усунення допущених порушень фінансової дисципліни;

− дотримання фінансовими органами і органами Державного казначейства діючого порядку фінансування установ і організацій, зокрема, чи не допускалось перерахування грошових коштів з основного поточного рахунку бюджету на видатки, не передбачені бюджетом, у більших розмірах, ніж передбачено бюджетом, на фінансування позабюджетних фондів та на інші необґрунтовані і не передбачені чинним законодавством заходи.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте основні завдання контрольно-ревізійної роботи з бюджету.

2. Назвіть та охарактеризуйте етапи ревізійного процесу.

3. Які функції покладені на Державну фінансову інспекцію України?

4. Які повноваження Державної фінансової інспекції України?

Тема 7. Рахункова палата, її функції та призначення

План

1. Рахункова палата, її функції та завдання

2. Повноваження Рахункової палати при здійсненні бюджетного контролю

Мета

охарактеризувати роль Рахункової палати у здійснені фінансового контролю в системі управління державними фінансами

Література:

Основна:

[3], C. 450-458

[10]

1. Рахункова палата, її функції та завдання

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Рішення про створення Рахункової палати було прийнято в 1996 році згідно з Конституцією України і Законом України “Про Рахункову палату”.

Необхідність створення ще одного органу державного контролю була спричинена відсутністю у Верховної Ради України механізму контролю за фінансово-економічною діяльністю органів виконавчої влади, оскільки всі державні конотролюючі органи до створення Рахункової палати були підзвітними органам виконавчої влади. Перш за все, створення Рахукової палати має посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю насамперед таких державних органів, як Міністерства фінансів України, Національного банку України, державних цільових фондів, апаратів Кабінету Міністрів України, Президента України та Верховної Ради України, тощо. Таким чином, Рахункова палата має особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Саме з цієї причини з самого початку створення Рахункової палати ставлення до неї було неоднозначним. Так, Верховній Раді України довелось тричі долати вето Президента України на Закон України “Про Рахункову палату”, після цього Закон розглядався в Конституційному суді України, на підставі рішення якого були значно обмежені повноваження Рахункової палати, її завдання та функції. Так, наприклад, з кола питань, які контролює Рахункова палата, були вилучені такі напрямки, як контроль за виконанням доходної частини Державного бюджету України, контроль за використанням об”єктів права державної власності, грошової емісії, використання золотого запасу, тощо. Тому зараз ведеться робота щодо внесення відповідних змін спочатку в Конституцію України, а потім і у відповідний закон щодо розширення повноважень Рахункової палати.

Завданнями Рахункової палати є:

– організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

– здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

– контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

– контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

Дата добавления: 2014-11-29