Подовження приголосних

Завдання 2.

Завдання 1.

1. Поставте, де треба, літеру Ґ:... укати, а...рус, дзи...а,...азда,...анок, зи...заґ,...атунок,...валт, мамали...а,...едзь,...рати (іменник),...речний,...уля,...удзик;...даньськ,...арібальді,...вінея,...імалаї,...ібралтар; фата-мор...ана,...уд-бай,...ран-прі.

2. Перекладіть українською мовою: Вячеслав, Румянцев, премьер, перья, Стефюк, мягкий, впятером, бурьян, связаный; объехать, подъезд; интерьер, фельдъегерь, пьедестал, карьера, Рейкьявик, Жуаньи, Гошье, Жюльен, компьютер; экстерьер, Вьетнам, Мейерхольд; гвоздь, праздник, звякнуть, Муравьев, каньон, сеньор, павильон; кюре,Репин, кювет.

3. Поставте, де треба, апостроф: пів...яблука, пів...ями, транс...європейський, пів...Японії, пів...Ямалу, Руж...є, Аліг...єрі; ін...єкція, ад...ютант,секвой...я, кон...юнктура, миш...як, д...Артан...ян, д...Обін...ї, фой...є, пів...Юрмали, пів...Юколи.

4. Утворіть прикметники: мавпа, Мерефа, різдво, торф, Соловйов, свято, курйоз.

Відтворіть правила, позначені нижченаведеними зразками, і письмово доповніть їх додатковими прикладами:

б’ю ть, п’я тий ( але: Румянцев)

о б’ї хати, ди т’я сла, пі в’я блука ( але: пів-Європи)

і н’є кція, ком п’ю тер

Ру ж’є, фель д’є гер — фель д’є герський ( але: Фейербах)

Ма впя чий, свя то ( але: то рф’я ний, Ка рп’ю к)

Кур йо з, сер йо зний

фю зеляж, гондо льє р

ґанок

Ґімалаї — Гімалаї

4. Подвоєння, подовження, спрощення, збіг приголосних.

4.1. Подвоєння приголосних.

Подвоєння приголосних відбувається між:
1. Префіксом і коренем:	ввічливий, роззява, оббити, відділ.
2. Коренем і суфіксом:	денний, осінній, істинний, винний.
3. Суфіксами:	знаменник, письменник, іменник, але: священик.
4. Коренем і постфіксом -ся (у дієсловах):	зрісся, вознісся, пасся, пронісся.
5. Основами (у кладноскорочених словах):	міськком, військкомат, юннат.
6. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн:	страшенний, силенний, здоровенний.
7. У словах старослов’янського походження на -енн, -янн та похідних від них словах:	благословенний, блаженний, священний, огненний, мерзенний, спасенний, окаянний, божественний, але: свячений, хрещений.
8. У прикметниках зі значенням неможливості дії (із наголошеним суфіксом) та похідних словах:	невблаганний, несказанний, (не можна вблагати, сказати - завершена дія), але: довгожданий. Пор.: невблаганий, несказаний (ще не здійснена дія).

Д, т. з, с, л, н. ж, ц, ч. ш подовжуються, якщо стоять між голосними:
1. У деяких іменниках I відміни:	стаття, суддя, але: статей; кутя, свиня, попадя.
2. В іменниках середнього роду II відміни:	життя, знаряддя, буття, знання.
3. В ор. відм. іменників III відміни перед ю, якщо у наз. відм. їх основа закінчується на один м’який або шиплячий приголосний:	мідь – міддю, мить – миттю, розкіш – розкішшю, вісь – віссю, височінь – височінню.
4. Перед я, ю у деяких прислівниках:	спросоння, зрання, попідтинню, навмання.
5. Перед є, ю у формах дієслова лити:	ллють, ллю, ллєте.

Подовження не відбувається:
1. У словах:	оцей, отой, отут, отам, отоді, піти, дані, даний, але: данник, подання.
2. Якщо в ор. відм. іменників ж. р. III відміни м’який приголосний стоїть не між двома голосними:	більшістю, областю, Керчю, молодістю, жовчю.

Дата добавления: 2014-11-29