Розділ 2

Допоміжна операція - сукупність дій, що полегшують, що поліпшують або забезпечують виконання основної технологічної операції чи змінюють положення оброблюваного об'єкта в просторі. До допоміжних операцій можна віднести транспортні операції, зважування (відмірювання) компонентів раціону перед змішуванням, контроль якості роботи, операції керування. Крім розподілу на основні і допоміжні, технологічні операції в тваринництві диференціюють на щоденні та циклічні.

І елементарних процесів

Технологічні операції в тваринництві ділять на два вида основні та допоміжні.

Основна технологічна операція - сукупність дій, спрямованих на зміну стану, форми або розмірів оброблюваного об'єкта, виконуваних одночасно на одному або декількох робочих місцях одним або декількома працівнікамі.

До щоденних операцій належать напування, годування тварин, прибирання тваринницьких приміщень та ін.

Циклічними операціями називаються такі операції, які повторюються періодично, забезпечуючи здійснення всього процесу протягом одного виробничого циклу. Це ветеринарно-профілактичні обробки тварин, постановка і зняття тварин з відгодівлі та ін. З технологічного погляду елементом операції є робочий хід.

Робочий хід - закінчена частина технологічного переходу, яка складається з однократного переміщення.

Здійснення технологічного процесу ведеться за технологічною карткою.

Технологічна картка містіть перелік та послідовність технологічних операцій; об’єм робіт; витрати часу та енергоносіїв; обладнання, людської праці в процесі виробництва продукції; нормативні та економічні показники. Технологічна картка будується за якісно - кількісною блок-схемою, яка являє собою відомостями про якість і кількість продукції, які одержують в даному процесі.

Розчленовування технологічного процесу дає змогу виявити елементи операцій, що протікають найповільніше, оцінити шляхи і вартість їх прискорення, проаналізувати особливості затрат праці і можливі варіанти економії. Вибір найбільш економічних і раціональних операцій — один із шляхів підвищення ефективності виробництва. Такий вибір здійснюється на підставі вивчення основних параметрів, що характеризують технологічний процес.

Загальними принципами моделювання технологічного процесу в тваринництві є пріоритет тварин, повносистемність, потоковість, ритмічність, механізація і автоматизація, збалансованість рівня продуктивності та величини поголів’я з ресурсозабезпеченістю виробництва і в першу чергу забезпеченістю власними кормами високої якості.

Технології сучасного тваринництва можуть бути:

− екстенсивні, що характеризуються низьким рівнем продуктивності праці, але дуже надійні і мало енерго - та ресурсовитратні;

− інтенсивні, що використовують досягнення науки і спрямовані на одержання максимальних обсягів продукції за мінімальні обсяги часу. Інтенсивні технології в тваринництві – це, перш за все, інтенсифікація біологічних процесів. Чим більш інтенсивно вони протікають в організмі тварини, тим ефективніше здійснюється перетворення продуктів рослинництва у багаті енергією продукти тваринництва та цінну для людини сировину. Інтенсивні технології у тваринництві базуються, перш за все, на спрямованому впливі на розмноження і ріст тварин;

− індустріальні, для яких характерні високий рівень механізації, безперервність виробництва незалежно від сезонів року, потоковість і ритмічність виробництва;

− поточно - цехові, коли тварини, відповідно до їх фізіологічного стану, переводяться з одного виробничого цеху до іншого;

− енергозберігаючі, що забезпечують мінімальне використання енергії;

− ресурсозберігаючі, що забезпечують мінімальне використання ресурсів на розбудову приміщень, обладнання, транспортних витрат тощо.

Всі вони базуються на комплексі біологічних (морфологія, фізіологія, генетика, годівля, розведення сільськогосподарських тварин тощо), технічних (механізація, електрифікація тощо), інтеграційних (систематологія, екологія, еволюційне вчення, біотехнологія тощо), соціально-економічних наук (економіка, організація і управління, безпека життєдіяльності тощо).

У тваринництві виділяють прогресивні технології, наприклад, у галузі молочного скотарства – це поточно-цехова, у свинарстві – трифазова, у птахівництві – конвеєрна тощо.

Тільки промислові технології базуються на використанні прогресивних систем виробництва і приготування кормів, утримання і годівлі худоби, комплексній механізації та автоматизації виробничих процесів, розведенні високопродуктивних порід, чіткій регламентації усіх технологічних прийомів вирощування і відгодівлі тварин із суворим дотриманням послідовності проведення технологічних операцій протягом усього періоду одержання продукції.

Потоково - цехова технологія виробництва молока передбачає розподіл і

утримання молочного стада однорідними технологічними групами згідно з фізіологічним станом тварин, що забезпечує можливість тваринникам спеціалізуватися на виконанні операцій, властивих для тварин певного цеху виробництва. Це забезпечує диференційований, більш висококваліфікований догляд, утримування і годівлю корів залежно від фізіологічного стану та продуктивності. За умови цієї технології формуються наступні цехи:

− запуску та сухостійних корів, де тварин утримують 50 - 60 днів;

− отелення та вирощування, де корів утримують до 20 днів і телят – до

15 - 20-денного віку;

− роздоювання та осіменіння корів, де тварин утримують до 100 днів;

− виробництва молока, де тварин утримують до 150 днів – до запуску.

Засоби механізації на фермі мають повністю забезпечувати приготування кормів у кормоцехах для диференційованої годівлі груп корів різного фізіологічного стану;транспортування та роздавання кормів; механічне доїння корів; первинну обробку молока; напування тварин; видалення і транспортування гною; оптимальний мікроклімат у приміщеннях.

Ця технологія включає прогресивні зооветеринарні заходи: спрямоване вирощування ремонтних телиць, виділяючи такі періоди:

− молозивний – до 10 днів;

− молочний – до 6 місяців;

− період інтенсивного росту і розвитку – від 6 до 15 місяців;

− період парування чи осіменіння – від 15 до 18 місяців: виховання нетелів, їх правильна підготовка до отелення; проведення диспансеризації всіх корів - рожениць у пологовому відділенні; проведення осіменіння в оптимальні терміни після отелення; спеціальна підготовка кадрів для роботи в кожному цеху, оскільки в них передбачається внутрішньогрупова спеціалізація й пристосування технології до фізіологічного стану та рівня продуктивності тварин.

Розчипление технологічного процесу дає змогу виявити елементи операцій, що протікають найповільніше, оцінити шляхи і вартість їх прискорення, проаналізувати особливості затрат праці і можливі варіанти економії. Вибір найбільш економічних і раціональних операцій - один із шляхів підвищення ефективності виробництва. Такий вибір здійснюється на підставі вивчення основних параметрів, що характеризують технологічний процес.

Таким чином, технологічний процес виробництва тваринницької продукції слід розглядати у взаємодії біологічних і технічних систем. Всякий технологічний процес в своїй основі містить спосіб виробництва.

Виробничий цикл становить час етапів процесу, що забезпечують отримання готового продукту. У тваринництві він може тривати роками (виробництво племінних тварин), місяцями (відгодівлю свиней, бройлерів, качок), тижнями (інкубація яєць) і т.п.

Організаційні режими, представляючи сукупність виробничих і часових параметрів процесу, характеризуються такими показниками, як виробничий цикл, ритм і фронт робіт.

Під ритмом розуміють обсяг готової продукції, виробленої за одиницю часу.

Зворотня величина ритму є такт. У технології виробництва продуктів тваринництва тривалість такту може становити цілий рік - отримання вовни в тонкоруннім вівчарстві; одноденний такт може бути в молочних господарствах; піврічний, місячний, тижневий - на свинарських відгодівельних господарствах. Розрізняють такт всього процесу і такт однієї або групи операцій. Поняття ритму і такту характерно для потокового способу виробництва.

Виробничий потік - це особливий спосіб виробництва, основними ознаками якого є: поділ технологічного процесу на окремі операції, закріплення кожної операції за певним робочим місцем, машиною або групою однотипних машин; одночасне виконання декількох технологічних операцій, які становлять процес виробництва продуктів даного виду; розташування робочих місць в порядку послідовності виконання технологічного процесу; синхронність виконання операцій в потоці, тобто такт виконання кожної операції повинен бути однаковим.

Виробничий потік у тваринництві включає і біологічна ланка - тварин. Тому в тваринництві з метою підвищення ефективності необхідно враховувати вплив функціонування технічних систем на тварин. Це особливо важливо при моделюванні таких технологічних процесів, як приготування і роздачі кормів, доїння корів, напування тварин, стрижка овець, підтримка мікроклімату в тваринницьких приміщеннях та ін.. Основна структурна ланка потокового виробництва - потокова лінія.

Поточні лінії, що застосовуються для приготування кормів, класифікують за такими ознаками: призначенням, виду виконуваних операцій (основні, допоміжні); характером робочого процесу (безперервного і періодичної дії); режиму роботи і структурі (зблоковані, багатосекційні, багатопотокові). Під структурою потокової лінії розуміється кількість машин та їх вплив на надійність лінії.

Одним з істотних понять при моделюванні технологічних процесів у тваринництві є фронт робіт. У процесі доїння корів - це кількість обслуговуваних корів одним оператором, кількість корів, що обслуговуються одним технічним засобом збирання гною; в свинарстві - кількість голів у групі маточного поголів'я, ремонтного молодняку, свиней на відгодівлі та ін..

Фронт робіт характеризується чисельністю тварин в групі і кількістю робочих груп, експлуатованих в такті виробництва. Здійсненню робочої операції в процесі передує встановлення режиму їх виконання

Під режимом розуміють сукупність параметрів, що мають свої конкретні характеристики.

Технологічні параметри - це основні показники, що характеризують властивості предметів праці або умови їх обробки. Наприклад, основними параметрами мікроклімату виробничих приміщень є температура, вологість, швидкість руху повітря, освітленість та ін.. При подрібненні кормів параметрами є ступінь подрібнення, модуль помолу, питома робота подрібнення тощо Технологічний параметр може мати номінальне, дійсне і гранично допустиме значення.

Номінальне значення параметра встановлюється виходячи з функціонального призначення технологічної операції і вказане в зоотехнічних вимогах; гранично допустиме - найбільше і найменше значення, що задовольняють вимогам, обумовленим в технічній документації; дійсне - отримане в результаті вимірювання.

Технологічна частина виробничого процесу тваринницької ферми або комплексу є головною, і зумовлюють проведення ескізного та поопераційного моделювання. Технологія характеризується динамічністю, вона постійно змінюється під впливом факторів науково-технічного прогресу.

Таким чином, технологія виробництва продукції тваринництва, як обьект моделювання являє собою - складний і багатокомпонентний процес який ґрунтується на техніко - економічної концепції виробництва і теорії оптимізації технологічного моделювання.

Вопросы для самоконтроля

1. Що таке модель?

2. Що таке об'єкт?

3. Що таке процес?

4. Що таке система?

5. Що таке елемент системи?

6. Що таке навколишнє середовище?

7. Що таке гіпотеза?

8. Що таке аналогія?

9. Що таке моделювання?

10. Позначте мету моделювання.

11. Назвіть принципи моделювання.

12. Перерахуйте аксіоми моделювання.

13. Які види моделей існують?

14. Які види моделювання існують?

15. Що таке матеріальне моделювання?

16. Що таке уявне моделювання?

17. Які функції виконують моделі?

18. Від чого залежить модель об'єкта?

19. Що таке фактор, рівень фактора?

20. Що таке задача?

Дата добавления: 2014-11-29