Принципи, форми та методи виховання з ЦО

Навчання населення захисту від впливу уражаючих факторів у разі виникнення надзвичайної ситуацій в мирний та воєнний час є однією з основних задач цивільної оборони. Воно організується та проводиться на вказівках вищого керівництва ЦО, штабів ЦО, а також вказівках та рішеннях місцевих органів влади з питань ЦО.

З 2001 року цивільна оборона України перейшла на нову систему навчання, яка передбачає реальне підвищення якості навчання та рівня готовності керуючого складу, органів управління та сил ЦО, всього населення країни до успішного рішення завдань ЦО в надзвичайних ситуаціях.

Основними принципами, взятих цією системою навчання є:

· Диференційний підхід до організації навчання.

· Надання начальником ЦО більшої самостійності у визначенні тематики, порядку проведення занять з ЦО.

· Застосування форм та методів навчання, які при мінімальному відриві виробничого персоналу від роботи забезпечує отримання ним практичних навиків у виконанні завдань ЦО з урахування специфіки виробництва, можливих аварійних ситуацій та стихійних лих, а також місцевих умов.

· Органічне поєднання навчальних завдань ЦО з виконанням виробничих планів.

Загальними принципами організації та проведення навчання є:

· наочність у навчанні;

· навчання тому, що необхідно в надзвичайних ситуаціях;

· систематичність та послідовність;

· усвідомлення та активність;

· наглядність та доступність;

· оволодіння практичними знаннями та навичками;

· виробка морально-психологічної стійкості;

Форми навчання – відображають організаційну сторону навчального процесу. Вони передбачають структуру навчання, місце, час та тривалість їх проведення, специфіку діяльності керівника та навчаючих (класно-групове навчання, заняття в складі групи в лабораторії, сховищі та інше).

Метод навчання – це те, як керівник заняття надає учням знання, навики, які необхідні для виконання завдання ЦО (розповідь, показ, лекція, семінар, навчання).

Основним методом підготовки населення країни з програми ЦО є самостійна робота. Форми навчання з ЦО є загальноприйнятими з інших дисциплін, але наряду з ними широко використовується командно - штабні вчення (КШВ), тактико-спеціальні заняття (ТСЗ), тактико-спеціальні вчення (ТСВ), комплексні вчення (КВ) та об’єктові тренування (ОТ).

· Командно - штабні вчення (КШВ) – призначення для навчання керівного складу ЦО. КШВ проводяться щорічно, один раз на рік, упродовж 8-10- ми годин.

· Тактико-спеціальні заняття (ТСЗ) – проводяться для підготовки невоєнізованих формувань у навчальних містечках та натурних ділянках.

· Тактико-спеціальні вчення (ТСВ) - призначені для практичної підготовки формувань взагалі та для перевірки їх готовності до виконання своїх завдань в осередках ураження та в зонах стихійних лих. ТСВ проводяться щорік, упродовж 8-ми годин, для формувань підвищеної готовності, а з іншими – один раз в 3-ри роки в ході комплексного вчення.

· Комплексні вчення (КВ) – складають основу підготовки об’єктів народного господарства до виконання завдань ЦО в умовах виробничої діяльності, яка не зупиняється. Вони проводяться один раз у 3-ри роки, протягом 2-3-ми діб, охоплюють увесь комплекс питань ЦО об’єкта. До них залучаються всі робітники об’єкта.

Питання для самоконтролю

1 Дайте перелік рятувальних робіт.

2 Дайте перелік інших невідкладних робіт.

3 Який порядок проведення рятувальних робіт.

4 Яка мета навчання населення з питань ЦО.

5 Що складає основу системи оповіщання.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………..…....……3

Загальні відомості…………………………………………………………....…...4

Розділ 1 Організація цивільної оборони в сучасних умовах………..….….

1.1 Роль та місце цивільної оборони в системі забезпечення життєдіяльності населення...…..........................................................................................................4

1.2 Система цивільної оборони.............................................................……........5

1.3 Завдання цивільної оборони……………………………...……………….....6

1.4 Сили цивільної оборони……………………...……………………………....7

Розділ 2 Визначення чинників небезпеки техногенного, природного,

соціально-політичного та військового характеру……...………...8

2.1 Надзвичайні ситуації. Їх класифікація………………………………….…...8

2.2 Визначення небезпечних чинників НС техногенного характеру………...10

2.3 Визначення небезпечних чинників НС природного характеру………….14

2.4 Соціально-політична небезпека……………………………………………15

2.5 Сильнодіючі отруйні речовини (небезпечні хімічні речовини),

основні характеристики............................................................……...…...16

2.6 Хімічна зброя, класифікація отруйних речовин та їх вплив

на людину..............................................................................................…..17

2.7 Бактеріальна зброя (Біологічна зброя). Бактеріологічна зброя………….18

2.8 Ядерна зброя, уражаючі фактори, які впливають на людей,

споруди, будівлі…………………………………………………………….24

2.9 Основні дозиметричні величини. Одиниці їх виміру………….…………27

2.10 Допустимі дози опромінення людей. Допустимі дози

зараження продовольчих товарів, води, різноманітних поверхностей...28

Розділ 3 Організація захисту населення………………………………….....30

3.1 Основні принципи захисту населення в НС……………………….………30

3.2 Основні завдання єдиної державної системи реагування та попереджен-

ня надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру…….31

3.3 Основні заходи захисту населення та території у надзвичайних

ситуаціях………………………………………………………………….....33

3.4 Евакуація. Визначення, види, принципи, засоби……….………….……...35

3.5 Евакуаційні органи, їх завдання…………………………………………....36

3.6 Класифікація захисних споруд і сховищ цивільної оборони…….……….38

3.7 Основні вимоги щодо захисних можливостей сховищ………….……..….41

3.8 Засоби індивідуального захисту та їх класифікація…………….……..….43

Розділ 4 Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях………….……..…46

4.1 Засоби радіаційної розвідки, їх класифікація…………………….……...46

4.2 Основні прилади радіаційної розвідки і контролю

радіоактивного забруднення…………………………………….….….…..48

4.3 Основні прилади контролю радіоактивного опромінення….…….………53

4.4 Прилади хімічної розвідки і контролю зараження………………………64

4.5 Основні вихідні дані для оцінки інженерної ситуації………….………...76.

4.6 Основні вихідні дані для оцінки радіаційної обстановки……….………..79

4.7 Основні вихідні дані для оцінки пожежної ситуації………….….……….81

4.8 Основні вихідні дані для оцінки хімічної обстановки………….…………85

Розділ 5 Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних

ситуаціях…………………………………………………..………….86

5.1 Сутність стійкості роботи об’єкта народного господарства

у надзвичайної ситуації…………………………………………………....86

5.2 Основні шляхи підвищення стійкості роботи промислового об’єкта

у надзвичайній ситуації……………………………………….…..…….…87

5.3 Вимоги до норм проектування інженерно-технічних заходів цивільної оборони щодо інженерно-технічного обладнання сховищ......…………89

5.4 Об’ємно – рятувальні рішення сховищ і протирадіаційні укриття

цивільної оборони....................................................………...…..….…..….90

5.5 Порядок і строки будівництва сховищ…………………………..…............91

Розділ 6 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій………....…………92

6.1 Основи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.................92

6.2 Інформація та оповіщення населення у разі загрози

надзвичайної ситуації......................................................................................98

6.3 3аходи щодо попередження аварій і катастроф……………………...….102

6.4 Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах

влади, їх роль та завдання…………………………………………..…….103

6.5 Принципи, форми та методи по вихованню з ЦО…………………....…104

Список рекомендованої літератури..................……………………………….108

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Закон України «Про Цивільну оборону України». -2004.

2 Закон України «Про правові засади Цивільного захисту». -2004.

3 Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайної ситуацій техногенного та природного характеру». -2000.

4 Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004р. №368 про «Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями».

5 Абрамов Ю.О. та ін. Мониторінг надзвичайних ситуацій Підручник.- Вид-во: АУЗУ м. Харків, 2005-530с.

6 Жалібо Е.П. та ін. Безпека життєдіяльності. – Київ: Каравела, 2004.-328с.

7 Передерий В.Г., Ткач С.М. Источники и биологические эффекты ионизирующего излучения. – Киев: Здоровья, 1988.-75с.

8 Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – Київ: Урожай, 1994.

9 Депутат О.П. та ін. Цивільна оборона. – Львів: Афіша, 2001. – 332с.

10 Стан техногенної та природної безпеки в Україні в 2002 році. - Київ: «Чорнобильінтерінформ», 2003. – 292с.

11 Демиденко Г.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник. – Киев: Высшая школа.- 1987г. – 256с.

12 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи «Оцінювання радіаційної обстановки за даними розвідки». – Харків: ХДТУБА, 2005г. – 28с.

13 Методичні вказівки до виконання самостійної роботи на тему: «Оцінювання хімічних обставин». – Харків: ХДТУБА, 2003г. – 32с.

Дата добавления: 2014-11-29