Список літератури. Мета: Дати загальні уявлення про педагогічний такт, його функції та форми вияву; конкретизувати рівні педагогічного такту

ПЛАН

ТЕМА: ПЕДАГОГІЧНИЙ ТАКТ І МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ

ЛЕКЦІЯ 6.

МЕТА: Дати загальні уявлення про педагогічний такт, його функції та форми вияву; конкретизувати рівні педагогічного такту.

6.1. Характеристика педагогічного такту.

6.2. Сутність та форми вияву педагогічного такту.

6.3. Рівні педагогічного такту.

6.4. Педагогічна тактика.

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА

6.1. Педагогічний такт належить до складових педагогічної майстерності.

Є декілька підходів до визначення поняття „педагогічний такт”.

1) Педагогічний такт – це природна здатність учителя впливати на учнів;

2) Педагогічний такт – це складова загальної культури вчителя;

3) Педагогічний такт – це відмінне знання свого предмета;

4) Педагогічний такт нерозривно пов’язаний з усіма наведеними якостями, але й має свою специфіку. Він правильно визначається як чуття (чуття доречності, доцільності) (Синиця І. О.).

5) Педагогічний такт – це дотримання міри через засоби впливу.

6) Такт учителя виявляється в його діях і вчинках у процесі навчально-виховної діяльності, у формі спілкування з учнями, в методах і прийомах, за допомогою яких відбувається виховний вплив на них. При цьому загальний тон і стиль спілкування вчителя з учнями характеризується доброзичливістю, повагою до гідності учня, вимогливістю, правдивістю ставлення і педагогічно виправданою виразністю процесу спілкування. (І. В. Страхов).

7) Педагогічний такт у широкому розумінні – це спеціальне професійне уміння вчителя, за допомогою якого він у кожному конкретному випадку застосовує щодо учнів найефективніший за певних обставин засіб виховного впливу (І. О. Синиця).

8). Педагогічний такт – це лише особливе застосування такту психологічного (К.Д. Ушинський).

Саме у такті визначається те, що підсилює зв’язок загального й особливого у педагогічній діяльності, дає змогу реалізувати теоретичні положення педагогічної науки з урахуванням постійних змінних вимог педагогічної практики.

Педагогічний такт є не частковим, а універсальним способом гармонізації стосунків учителя й учнів.

Педагогічний такт є наскрізною категорією. Він є компонентом і стрижнем усіх психолого-педагогічних ситуацій, де дійовими особами виступають учитель та учень.

Педагогічний такт – це моральна поведінка вчителя, що включає передбачення всіх об’єктивних наслідків учинків, передбачення їх суб’єктивного сприйняття, виявлення високої гуманності, чуйності, турботи про учня, найкращий засіб установлення доброзичливих стосунків з ним у будь-яких ситуаціях. Носієм такту може бути лише зріла, духовно багата, інтелігентна особистість.

Педагогічний такт – це завжди творчість, завжди пошук і в чомусь неповторний вчинок. Він присутній там, де є вихід за межі стандарту, алгоритму, усереднення. Такт учителя виявляється у його вмінні працювати з кожним учнем, як з неповторною особистістю, в індивідуальній забарвленості діяльності вчителя, у його стилі роботи, в умінні прогнозувати наслідки своїх дій. Це вміння залежить від психолого-педагогічного мислення вчителя. Воно ж передбачає бачення вчителем цілісного поля діяльності, володіння методами моделюванням тощо.

Такт учителя має дві сторони – повагу вчителя до себе та повагу до учня.

6.2. Сутність педагогічного такту полягає в педагогічної взаємодії через організацію педагогічно доцільного ставлення до учнів, дотримання міри в спілкуванні з ними, в умінні налагоджувати продуктивний стиль спілкування в педагогічному процесі.

Педагогічний такт розглядають виключно у позитивному плані: він або є, або його немає. Тому форми його вияву зосереджені у сфері позитивних педагогічних дій.

Педагогічний такт учителя виявляється:

1) у здатності швидко оцінювати реальну ситуацію і знаходити оптимальні рішення;

2) у моральній чистоті, позитивній дії, вмінні керувати своїми почуттями, емоціями;

3) у поєднанні високої принциповості та вимогливості з чуйним, людяним ставленням до учня, критичності і самокритичності при оцінці своєї праці та своїх вихованців;

4) у несприйманні шаблону, формалізму, застою думки й справи;

5) в умінні висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без благання, але й без марнославства;

6) у вмінні слухати співрозмовника, не виказуючи байдужості та зверхності;

7) у гуморі без насмішки;

8) врівноваженості, самовладанні й діловому тоні спілкування без дратівливості та сухості.

6.3. Рівні педагогічного такту:

1) Домінує зміст. Ознаки: часто спостерігається у життєво мудрих людей. Закладена сімейним вихованням мудрість виявляється у побудові стосунків з оточенням. Даний рівень педагогічного такту зустрічається у вчителів початкових класів та вчителів із сімей учительських династій.

2) Домінує форма. Ознаки: спостерігається у вчителів із невисоким рівнем світоглядної культури, які найчастіше освіту здобули заочно і мають невеликий досвід роботи. Їм притаманне оволодіння методиками у відриві від змісту, дотримання зовнішньої форми поведінки.

3) Єдність змісту і форми. Ознаки: гармонійно впорядкована сукупність елементів та процесів, що становлять суть такту і способів його вияву у різних психолого-педагогічних ситуаціях. Здатність до підготовленої імпровізації.

4) Індивідуальний вияв гармонії змісту і форми. Ознаки: високий рівень оволодіння мистецтвом такту. Тактовна поведінка стає способом професійного і особистого життя.

6.4. Деякі автори підмінюють терміни такт і тактика.

Педагогічний такт можна розглядати тільки в позитивному плані. Не можна сказати „поганий такт”. Вчитель може бути тактовним або нетактовним.

Педагогічна тактика може мати найскладнішу градацію: від найкращої до найгіршої, від найдосконалішої до найпримітивнішої.

Модель педагогічної ситуації: Вчитель вдається у роботі з дітьми до певної тактики. Це може бути залякування, погроза, крик, покарання. Але чи це тактовний вчитель?

Модель педагогічної ситуації: Учитель уважно ставиться до дітей, береже їх гідність, доброзичливий, тактовний, але контакту з учнями в нього немає. На уроках порядок відсутній, домашні завдання не виконуються, діти до його порад не прислуховуються. Вчитель тактовний, але в нього недосконала тактика.

Ідеальним з погляду педагогічної майстерності є поєднання тактовності вчителя, як характерологічної властивості із уміння вибирати в кожному конкретному випадку найефективнішу тактику.

Коли мова йде про особистість учителя, його визначальні риси, ставлення до учнів, чуйність, уважність, варто вживати термін „педагогічний такт”. Коли мається на увазі спектр засобів впливу на учнів, вміння їх використовувати, то вживається термін „педагогічна тактика”.

1. Основы педагогического мастерства / за ред. И. А. Зязюна. – М.: Просвещение, 1989. – С. 146-152, 154-159.

2. Охрімчук Р. М. Педагогічний такт учителя: суть, форми вияву та формування // Педагогічна соціологія / В. Болгаріна та ін. – Т., 1998. – С. 109-118.

3. Педагогічна майстерність: підручник / І. А. Зязюн, І. Ф. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін. / за ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 2004. – С. 306-310.

4. Синиця І. О. Педагогічний такт і майстерність учителя. – К.: Радянська школа, 1981. – С. 18, 31-34, 39-53, 186-195.

5. Сухомлинський В. О. Слово вчителя в моральному вихованні. Щоб душа не була пустою. Лист про педагогічну етику // Сухомлинський В. О. Вибр. твори: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.5. – С. 267-268, 321-328, 591-600.

6. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання Спроба педагогічної антропології // Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори:В 2-х т. – К.: Рад.школа, 1983. – С. 214-215 або // Педагогіка: хрестоматія / уклад.: А І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К.: Знання-Прес, 2003. – С. 36-38.

7. Чернокозов И. И. Профессиональная этика учителя. – К.: Рад. школа, 1988. – С.180-190.

8. Ягупов В. В. Педагогіка.- К.: Либідь, 2002. – С. 182-184.

Дата добавления: 2014-11-29