Для поточного контролю пункту 1.1.1. навчального елементу 1.1. 2 страница

Третє завдання – упровадження системи кредитів (залікових одиниць трудомісткості) на кшталт ECTS – європейської системи перерахування залікових балів, що передбачає перезалік обсягу вивченого матеріалу і термінів навчання за кордоном. Основне завдання ECTS – забезпечення порівнюваності національних ситем освіти за змістом навчальних дисциплін (курсів) і за термінами навчання. Для вирішення цього завдання варто розробити шкалу зіставлення нашої системи освіти з кредитною.

Четверте завдання – сприяння мобільності викладацького персоналу і студентів. Її розвиток здійснюється з ініціативи як уряду, так і самих ВНЗ. Прийом іноземних студентів до державних освітніх установ за рахунок засобів бюджету здійснюється відповідно до міжурядових угод. У Болонській декларації закладена інша концепція – не на основі двосторонніх угод між урядами, а шляхом усунення будь-яких перешкод ефективному здійсненню вільного пересування викладачів і студентів. створення умов для академічної мобільності лягає зараз на плечі ВНЗ. З ініативи закладів вищої освіти і місцевої влади створюються і розвиваються міжвузівські і регіональні центри міжнародного співробітництва й академічної мобільності, що активно сприяють ефективному проведенню міжнародної і зовнішньоекономічної діяльності в сфері освіти. Такі програми потребують спрощення візового та реєстраційного режиму для студентів і викладачів: українських – на території європейських держав, іноземних – на території\ України. Крім того, мобільність і співробітництво викладацького персоналу українських ВНЗ на європейському рівні мають здійснюватися як за рахунок партнерства між закладами вищої освіти, так і на основі міждержавних угод та за рахунок спеціальної державної програми.

П’яте завдання – співробітницво в забезпеченні якості освіти. Національна система акредитації освітніх установ в Україні активно працює. Ця обставина полегшує входження нашої країни в Болонський процес. Вищим навчальним закладам, що одержали державну акредитацію, видається відповідний сертифікат, що встановлює або підтверджує на черговий термін статус вищого навчального закладу, перелік спеціальностей, що пройшли державну акредитацію і за якими ВНЗ має право видавати випускникам документи державного зразка про вищу освіту, а також ступені вищої освіти і кваліфікації.

Створення національних акредатаційних генств – тільки перший етап організації європейського співробітництва в сфері забезпечення якості освіти. Другий етап – об’єднання всіх цих агенств у єдину мережу на кшталт ENQA (Європейської мережі забезпечення якості у вищій освіті). Передбачається формування таких акредитаційних агенств, що не залежать від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінювання буде грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках (компетенціях), що набули випускники. Одночасно окреслюється введення стандартів транснаціональної освіти.

Потрібні законодавчі й нормативні документи, які дадуть можливість організовувати таку експертизу та офіційно визнавати державою її результати.

Шосте завдання – сприяння забезпеченню привабливості європейської вищої освіти, єропейського підходу до неї. Насамперед визначимо, що значить європейський підхід до вищої освіти і як він співвідноситься з традиціями вітчизняної вищої школи. Європейські традиції університетської освіти створили таку систему, за якої класична модель університету, що виникла в Європі, синтезувала в собі визначальні цінності європейської культури, науку і наукове пізнання, тобто право вільного дослідження істини. Вітчизняний університет відразу зі створенням став розглядатися не як «учене співтовариство», а як навчальна установа, підзвітна державі. Розрив між університетською освітою і фундаментальною наукою, по суті закріплений у сучасному законодавстві в галузі наукових досліджеь і вищої школи. У Законі «Про вищу освіту» не закріплена законодавча вимога і відповідальність за здійснення наукової діяльності та винагороди за неї співробітникові освітньої установи. Разом з тим є норма про те, що вищі освітні установи займаються науково-дослідною діяльністю. Цей розрив призвів до того, що випускники університетів найчастіше виявляються неконкурентоспроможними на світових ринках висококваліфікованої праці, а вітчизняна наука втрачає основу механізму кадрового поновлення.

Необхідно змінити статус університетів, але зробити це не тільки реалізуючи комплекс правових заходів, а в першу чергу вживаючи виховних, просвітницьких й інших заходів, що формують у суспільній свідомості нове ставлення до університетів як науково-освітніх установ.

Сьоме завдання – проблему ступеня участі в Болонському процесі треба розглядати не тільки в контексті професійних інтересів розвитку вищої школи, а й у контексті національних інтересів України, розвитку її зовнішньополітичного курсу, інтересів усього суспільства. Входження в Болонський процес – це не лише освітня проблема, а й проблема нашої участі в європейському ринку праці.

У багатьох країнах є чітке розмежування освітнього ступеня, який надається університетами та означає рівень освітньої підготовки з напряму (спеціальності) і кваліфікаційного рівня, який може визначатися як державою, так і роботодавцем чи професійною асоціацією або навіть громадським об’єднанням. В Україні за результатами державної атестації випускника ВНЗ державною комісією, до складу якої, як правило, входять викладачі та посадові особи вищого перевіряти не передбачено законодавством. Традиції європейських роботодавців такої спрщеної схеми визнання кваліфікацій та наймання на роботу не передбачено. Тому в Україні є нагальна потреба удосконалення системи атестації саме фахового (кваліфікаційного) рівня. Треба визначити освітній та кваліфікаційний (назви професійної роботи) статус бакалавра і магістра, адаптований до вимог ринку праці, спрямованість (академічну або професійну, зміст і терміни їх підготовки та обсяги прийому і критерії зарахування на магістерські програми.навчального закладу, йому присвоюється єдиний освітньо-кваліфікаційний рівень. Тому конкуренція на ринку праці не вихначається компетенціями випускника, бо їх у нього на робочому місці при зайнятті посади

Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання випускників мають бути застосовані й практично використані на користь усій Європі. Всі академічні ступені та інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути полегшене. У цьому контексті потребує вирішення проблема працевлаштування випускників освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, який за болонськими вимогами відповідає закінченій вищій освіті.

Сьогодні ступінь бакалавра визначено як освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця тільки з базовою вищою освітою, у багатьох галузях (освіта, медицина, наука тощо) використання фахівця цього рівня є проблематичним, оскільки в класифікаторі професій для бакалаврів є дуже мало первинних посад або й зовсім немає. Нормою було б таке положення, коли громадінин навчається в базовому форматі на бакалавра, отримує повну вищу професійну вищу освіту, потім працює там, де його диплом визнається, та довчається на магістра. Таким чином можна вирішити проблему працевлаштування випускників та забезпечити умови для навчання впродовж життя.

Перевірте свої знання

Тестові завдання

1. Перший прообраз вищого навчального закладу був започаткований у давній Греції. Це була:

а) філософська школа, створена близько 384 р. до н.е. Платоном поблизу Афін, котра отримала назву Академії;

б) ліцей, заснований 335 року до н.е. Аристотелем при Храмі Аполлона Лікійського в Афінах;

в) ефебії, навчальні заклади в давній Греції (Афінах і Спарті) (V ст. до н.е.) для навчання і виховання вільно народжених юнаків 18-20 річного віку

г) Аудиторіум – вища школа, яка в IX ст. мала назву «Магнавра» («Золота палата»), започаткована 425 року в Константинополі

д) інша відповідь (правильна відповідь а)

2. Інтенсивне виникнення європейських університетів відбувається в період:

а) VIII-X столітті;

б) X-XI столітті

в) XII-XV столітті

г) XVIII столітті

д) інша відповідь (правильна відповідь в)

3.Чим прославився Юрій Котермак (Георгій Дрогобич)?

а) своїми науковими працями в галузі філософії та астрономії;

б) політичною і громадською діяльністю на Україні

в) в 1481-1482 роках був ректором Болонського університету;

г) створив перший вищий навчальний заклад в Україні;

д) інша відповідь (вірна відповідь в);

4.Першим вищим навчальним закладом в Україні вважають:

а) Києво-Могилянську академію;

б) Острозьку академію (греко-слав’яно-латинську колегію);

в) Львівський університет;

г) Київська Братська та Лаврська школи;

д) інша відповідь (правильна відповідь б).

5. Книга Квінтіліана «Про виховання оратора» була по суті, першою спеціальною працею, де:

а) де містилися вказівки на необхідність обліку індивідуальних особливостей дітей;

а) було, сформульовані вимоги до студентів;

в) був узагальнений досвід навчання, сформульовані вимоги до вчителя і вихователя, містилися вказівки на необхідність обліку індивідуальних особливостей дітей.

г) був узагальнений досвід вищих навчальних закладів, сформульовані вимоги до викладача, містилися вказівки на необхідність обліку індивідуальних особливостей студентів.

д) інша відповідь (правильна відповідь в)

6. Одним з найстаріших наукових і культурних осередків України є:

а)Київський університет;.

б)Харківський університет;

в)Львівський університет, якому в 1790 році польським королем було надано «статус академії і титул університету» із правом викладання всіх тогочасних університетських дисциплін і присвоєння учених ступенів.

г)Львівський університет, якому 20 січня 1661 року польським королем було надано «статус академії і титул університету» із правом викладання всіх тогочасних університетських дисциплін і присвоєння учених ступенів.

д) інша відповідь (правильна відповідь г)

7. Основоположником концепції природного, вільного виховання став.

а) А.Гельвецій;

б) Д.Дідро;

в) Ж.Ж.Руссо;

г) Дж. Локк;

д) інша відповідь (правильна відповідь в)

8. Починаючи з епохи Англійської буржуазної революції XVII ст. у розвитку педагогічної думки можна виокремити дві основні течії:

а) з одного боку, продовжувала зберігати пануюче положення стародавня концепція виховання, з іншого – починає складатися нове, буржуазне трактування навчання, як засобу формування діяльності людини, підготовки її до життєвої боротьби за власне благополуччя.

б) з одного боку, продовжувала зберігати пануюче положення феодальна концепція виховання, з іншого – починає складатися нове, буржуазне трактування навчання, як засобу формування діяльності людини, підготовки її до життєвої боротьби за власне благополуччя.

в) з одного боку, продовжувала зберігати пануюче положення грецька концепція виховання, з іншого – починає складатися нове, буржуазне трактування навчання, як засобу формування діяльності людини, підготовки її до життєвої боротьби за власне благополуччя.

г) з одного боку, продовжувала зберігати пануюче положення римська концепція виховання, з іншого – починає складатися нове, буржуазне трактування навчання, як засобу формування діяльності людини, підготовки її до життєвої боротьби за власне благополуччя.

д) інша відповідь (вірна відповідь б)

9. Історія педагогіки як цілісної теорії виховання людини починається:

а) з епохи перших буржуазних революцій в Європі і пов’язана з ім’ям мислителя А.Гельвеція, який, узагальнивши і теоретично осмисливши практику європейського виховання, створив струнку педагогічну систему.

б) з епохи перших буржуазних революцій в Європі і пов’язана з ім’ям Ж.Ж.Руссо, який, узагальнивши і теоретично осмисливши практику європейського виховання, створив струнку педагогічну систему.

в) з епохи перших буржуазних революцій в Європі і пов’язана з ім’ям Д.Дідро, який, узагальнивши і теоретично осмисливши практику європейського виховання, створив струнку педагогічну систему.

г) з епохи перших буржуазних революцій в Європі і пов’язана з ім’ям чеського мислителя Я.А.Коменського, який, узагальнивши і теоретично осмисливши практику європейського виховання, створив струнку педагогічну систему.

д) інша відповідь (правильна відповідь г)

10. У 1632 року в Києві було створено Києво-Могилянську колегію

а) як новостворений вищий навчальний заклад, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи.;

б) шляхом реорганізації Київської братської школи, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи;

в) шляхом об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл було створено Києво-Могилянську колегію, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи;

г) шляхом реорганізації Лаврської школи який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи;

інша відповідь (правильна відповідь в)

ТЕРМІНИ ІЗ ГЛОСАРІЮ

Андрогогіка – вікова та педагогічна галузь психолого-педагогічних досліджень теоретичних і практичних проблем освіти і виховання дорослих людей.

Антична педагогіка – педагогічна думка і виховна практика класичних грецької та римської цивілізації.

Бакалавр – у XIII в Західній європі перший вчений ступінь, який дає право читати лекції в університеті.

Нині у Франції, Іспанії і в деяких інших країнах Європи та Південної Америки ступінь бакалавра свідчить про завершення середньої освіти і дає право вступати до університету.

В Англії – перший вчений ступінь, що присвоюється після закінчення університету.

У США – ступінь, який здобувають після закінчення чотирирічного коледжу.

З 1992 року освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти бакалавра запроваджено в Україні.

Болонський процес. Розгортається в Європі з 1998-1999 рр.Його назва походить від Болонської декларації 1999 року. За змістом це утворення єдиного узгодженого європейського простору вищої освіти для забезпечення світової конкурентоспроможності фахівців єврорегіону.

Виховання – це усвідомлене і цілеспрямоване зрощування людини як особистості у відповідності зі специфікою цілей, соціальних груп і організацій, в яких воно здійснюється.

Вища освіта. Тривалий час це поняття ототожнювалося з навчанням в університетах. В сучасному сенсі поширилося у середині XIX ст. після формування в індустріальних державах пвнорівневих систем освіти. Такі системи освіти виокремили у ній три рівні: I – початкову освіту, II – середню освіту, III – вищу освіту, а також ствердили загальне уявлення про вищу світу, як вершинну стадію багаторічного формування працівника-професіонала.

Вищі навчальні заклади – освітній, освітньо-науковий заклад, який реалізує відповідно до наданої ліцензії, освітньо-професійної програми вищої освіти за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-педагогічну діяльність.

Гуманізація освіти – один з нових соціально-педагогічних принципів, який відображає спрямованість розвитку освіти на гуманні стосунки в суспільстві як загальнолюдську цінність.

Державна освітня політика - системастратегічних цілей і програмних дій державної влади з метою забезпечення функціонування та розвитку освіти.

Державні навчальні заклади – навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності.

Доктрина (в освітній практиці) – система офіційних поглядів і положень, які виробляються науково-освітньою громадськістю та політичним керівництвом країни і встановлюють напрям розвитку освіти, тривалі пріоритети та гарантії в цій сфері; визначають основні шляхи досягнення цих пріоритетів у контексті нарощування освітнього потенціалу відповідно до нових завдань суспільного поступу та науково-технічного прогресу й високих технологій.

Елітна освіта – особлива, привілейована освіта для вузького кола молоді, яка має можливість її отримати завдіки високому соціальному статусу батьків (соціальний стан, матеріально-фінансові можливості) або високим показникам інтелекту на різних стадіях відбору й оцінки (випускні іспити в школах і коледжах, конкурси талановитих дітей тощо).

Європейський вимір в освіті – певний стандарт знань про Європу для трансляції через навчання.

Зміст вищої освіти – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття освіти і певної кваліфікації, а також обумовлена потребами суспільства система знань, умінь і навичок особи, її професійних, світоглядних і громадських якостей, що має бути сформована у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури, мистецтва.

Історія педагогіки – галузь гуманітарного знання, що вивчає історичний розвиток педагогічної думки, освітньої практики та педагогічних персоналій в їх єдності як узагальненого теоретичного історико-культурного осмислення педагогічних проблем.

Недержавні навчальні заклади – навчальні заклади, засновані на приватній формі власності і належать приватним особам, благодійним, освітнім, релігійним та іншим недержавним організаціям, реалізують відповідно до наданої ліцензії освітні та освітньо-професійні програми за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечують навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до покликання, інтересів, здібностей та згідно з нормативними вимогами у галузі освіти.

Неперервна освіта – процес, який охоплює все життя людини, що забезпечує поступовий розвиток творчого потенціалу особистості і всестороннє збагачення її духовного світу, цілеспрямована систематична пізнавальна діяльність щодо освоєння і вдосконалення знань, умінь і навичок, одержаних у загальних і спеціальних установах, а також шляхом самоосвіти.

Освіта – процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь і навичок і пов’язаного з ними того чи іншого розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які в своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

Освітня політика – сфера взаємовідносин індивідів, різних соціальних груп з метою використання владних інституцій задля реалізації своїх інтересів і потреб.

Педагогіка – соціальна наука, яка об’єднує, інтегрує, синтезує дані всіх природничих і соціальних наук, пов’язаних з формуванням людини.

Середньовічна освіта – освітньо-виховні моделі, що формувалися у Західній Європі під час історичного періоду кінця V- середини XVII ст.(зокрема християнська педагогіка, педагогіка протестантизму, пуританізму, епохи Відродження тощо).

Система освіти в Україні – дердавний інструмент реалізації конституційного права громадян України на освіту, а саме – доступності і безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних вищих нпавчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти; різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Університет – це найдавніший і головний тип європейського ВНЗ з великою кількістю відділень (факультетів), діяльність якого спрямована на розвиток освіти, науки і культури у спосіб спосіб здійснення фундаментальних наукових досліджень та організації навчання за всіма рівнями вищої професійної, післядипломної і другої (додаткової) освіти з широкого спектру природничо-наукових, гуманітарних та інших галузей науки, техніки і культури.

Філософія освіти – розв’язання проблем, що виникають на стику філософії з освітньою діяльністю.

САМОСТІЙНА СЛОВНИКОВА РОБОТА

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ

1.

2.

3.

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАВДАННЯ

Дата добавления: 2014-11-29