Позакласного виховного заняття 1 страница

1. Тема позакласного виховного заняття.

2. Мета, розвивально-виховні та освітні завдання даного виду заняття з учнями.

3. Перелік обладнання (наочність, технічні засоби), яке використовується на занятті.

4. Список використаної літератури.

5. План проведення виховного заняття із вказівкою розподілу часу.

6. Конспект заняття (хід проведення), який розкривається відповідно до вищезазначеного плану, але конкретизується через форми, методи, прийоми, виховної роботи.

Схема плану-конспекту виховної бесіди

План бесіди записується аналогічно до ходу бесіди.

Хід бесіди

1. Організація класу до проведення бесіди.

1.1.Привітання з учнями.

1.2.Первірка готовності до сприймання.

1.3. Перевірка готовності приміщення.

2. Розкриття теми бесіди

2.1.Створення проблемної ситуації до визначення теми.

2.2. Оголошення теми бесіди.

2.3. Оголошення завдань і мотивація бесіди.

2.4. Ознайомлення з першоджерелом (розповідь, фрагмент фільму, слухання твору, читання уривку).

2.5. Діалог з учнями (обговорення проблеми. Зміст запитань)

2.6. Заключне слово вчителя.

3. Підсумок бесіди

3.1.Пдсумкові запитання вчителя та висновок учнів.

3.2. Відзначення найактивніших.

3.3.Можливе завдання додому.

Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу колективно-виховної справи (КТС, КВС)

1. Школа, клас, вид роботи, тема позакласного заняття, що проводиться.

2. Педагогічне обґрунтування теми (чому даний захід включений у план виховної роботи, його відповідність віковим особливостям класу)

3. Мета і завдання здійснюваного заходу.

4. Організація підготовки учнів до даного заняття (ступінь участі дітей, наочне оформлення заняття, використання технічних засобів).

Вплив підготовки до справи на згуртованість учнів.

5. Зміст і методика проведення заняття:

а) відповідність змісту заняття висунутій меті;

б) пізнавальна і виховна цінність підібраного матеріалу;

в) емоційна насиченість, інтерес дітей до заняття, їх активність;

г) прийоми і методи, що використані на занятті, їх відповідність виховним особливостям учнів, рівню розвитку дітей даного класу;

д) зв'язок обговорюваних питань з проблемами класу й навколишнього середовища.

6. Роль особистості вихователя у проведенні заняття: впевненість, емоційність, контакт з учнями, знання моральних та інших якостей, вчинків своїх учнів і їх мотивації.

7. Педагогічна цінність проведеного заняття, його значення для подальшого розвитку колективу і окремих вихованців, для удосконалення взаємовідносин у колективі.

8. Зауваження й пропозиції, поради.

Схема аналізу виховної бесіди

1. Тема бесіди.

2. Клас, в якому проводиться бесіда.

3. Відповідність теми бесіди плану виховної роботи.

4. Актуальність теми бесіди для даного класного колективу.

5. Мета і завдання бесіди, що проводиться.

6. Врахування життєвого досвіду дітей, їх знань.

7. Логічність і послідовність викладу матеріалу, його аргументованість, опора на конкретні приклади.

8. Мовлення вихователя (яскравість, емоційність, виразність, переконливість, образність тощо). Стиль спілкування з учнями.

9. Уміння вихователя створювати проблемну ситуацію, ставити запитання (основні, додаткові, допоміжні).

10. Ступінь підготовленості учнів до бесіди.

11. Активність учнів у процесі проведення бесіди (прийоми, що використовує вихователь для активізації школярів).

12. Висновки вихователя, учнів.

13. Чи досягнута мета і завдання бесіди.

14. Використання наочності, технічних засобів.

10. Переваги і недоліки проведеної бесіди пропозиції щодо її

Схема аналізу бесіди з ознайомлення учнів із творами образотворчого чи вокально-музичного мистецтва

1. Тема бесіди і її мета (виховна, освітня, розвивальна).

2. Місце даної бесіди в загальній системі виховної роботи.

3. Обґрунтованість вибору даних творів мистецтва (художність, пізнавальний інтерес учнів, доступність для дітей цього віку).

4. Складові частини бесіди, Відповідність змісту бесіди висунутій меті.

5. Оцінка вступного слова вчителя як засобу підготовки до естетичного сприйняття.

6. Забезпечення цілісного сприйняття учнями творів мистецтва (зміст, обстановка, слухання).

7. Оцінка розбору творів мистецтва з позиції:

а) єдності змісту і художніх засобів;

б) врахування вікових особливостей школярів;

в) прийомів активізації учнів у ході бесіди: виявлення особистих вражень учнів, їх спостережливості, естетичних смаків і знань;

г) зв'язку з життям, поведінкою учнів.

8. Ступінь емоційного впливу матеріалу бесіди на учнів.

9. Поведінка учнів, їх ставлення до бесіди, зацікавленість.

10. Оцінка виконання вимог, що висуваються до вчителя, який проводив бесіду: цілеспрямованість, емоційність, знання матеріалу бесіди, контакт з дітьми.

11. Висновки про досягнення мети, пропозиції, рекомендації.

Схема аналізу читацької конференції

1. Мета проведення читацької конференції: рекомендувати книги для читання, обговорення творів з визначеної проблеми, обговорення творчості одного письменника.

2. Підготовка дітей до конференції.

3. Оформлення й атмосфера проведених конференцій.

4. Врахування вікових особливостей учнів при проведенні конференції.

5. Наявність зв'язку між темою конференції та завданнями виховання й навчання.

6. Форми участі дітей у проведенні конференції.

7. Ступінь активності, захопленості і самостійності учнів на конференції.

8. Роль ведучого конференції.

9. Висновки. Виховне значення конференції. Переваги й недоліки, пропозиції й рекомендації.

Схема аналізу заняття гуртка

1. Тема заняття і його місце в загальному плані роботи гуртка.

2. Виховно-освітні завдання, науковість, зв'язок з навчальним матеріалом і сучасністю.

3. Підготовка до заняття.

а) Чи вчасно розпочате заняття?

б) Хто взяв участь у роботі і як були розподілені доручення (завдання)?

в) В чому проявилась активність і самостійність гуртківців? Як вони оформили місце проведення гуртка?

г) Яку допомогу виявили батьки, вчитель?

4. Форма і методи проведення заняття (повідомлення учнів чи вчителя, конференція, екскурсія, вечір, диспут, бесіда і т.д.)

5. Хід роботи:

а) Чи був організованим початок заняття?

б) Чи були присутні всі члени гуртка?

в) Хто відкрив і проводив заняття?

г) Чи були уважними й активними члени гуртка (скільки чоловік брало участь у роботі, які задавали запитання, чи робили доповнення, критичні зауваження)?

д) В якій формі були підведені підсумки?

6. Висновок.

а) Чи досягнута мета роботи?

б) Які знання, уміння й навички закріпили чи набули школярі?

в) Яка роль керівника гуртка? Чи зумів він спрямувати, не подавляти ініціативи і самостійності гуртківців?

г) Чи сподобалось заняття учням? На основі чого можна зробити такий висновок?

д) Які помилки були помічені і повинні бути враховані у подальшій роботі?

Схема аналізу проведення самопідготовки

1. Дотримання структури самопідготовки (підготовка дітей до роботи, основна частина, самоконтроль і самооцінка, заключний педагогічний контроль).

2. Розв'язання виховних завдань самопідготовки

v чи закріплювались навички самостійної роботи;

v що здійснювалось для виховання організованості, дисциплінованості, старанності;

v чи формувалися уміння користуватися довідниками, додатковою літературою, пам'ятками для виконання домашніх завдань.

3. Формування культури навчальної праці, умінь дотримуватись правил поведінки на самопідготовці (економко витрачати час на підготовку домашнього завдання; підтримувати тишу; закінчуючи самопідготовку, проводити самоконтроль і взаємоконтроль).

4. Здійснення обліку індивідуальних особливостей дітей.

5. Дотримання гігієнічних вимог:

v чистота приміщення;

v доступ свіжого повітря;

v освітлюваність робочого місця;

v проведення фізхвилинок (динамічних пауз);

v відповідність меблів росту школярів.

Пам'ятка по керівництву самопідготовкою

учнів у групах продовженого дня

1. Пояснити учням, що мета домашніх завдань - це набуття міцних навичок самостійної розумової праці, роботи з навчальним матеріалом, формування творчого ставлення до розумової праці.

2. Прилучати дітей до культури розумової праці, розвивати у них навички самоосвіти, схвалювати самостійне виконання домашніх завдань, творчу активність.

3. Показати учням прийоми планування роботи у відповідності з відведеним для підготовки домашнього завдання часом.

4. Пояснити корисність використання під час самопідготовки наочного матеріалу, словників, довідників, схем, таблиць, додаткової літератури і т.п.

5. Вирішувати завдання формування в учнів навичок раціональних прийомів самостійної навчальної діяльності.

6. Виділити групу добре встигаючих учнів у якості помічників і навчити їх допомагати вчителю у відведений для самопідготовки час.

7. Формувати у вихованців звичку здійснювати ретельний самоконтроль виконання завдань.

8. Навчити учнів самостійно визначати порядок виконання завдань, уміло чергувати складні й легкі завдання.

9. Виховувати в учнів почуття відповідальності за культуру поведінки під час підготовки домашніх завдань.

Пам'ятка для проведення індивідуальної

бесіди з учнем

1. Мета: навчитися висувати мету бесіди, розробляти план і технологію проведення бесіди з різними за ступенем комунікативності дітьми.

2. Порядок підготовки до бесіди:

vвизначення теми і мети;

vскладання плану й запитань;

vвизначення способів початку бесіди;

vпродумування методики реєстрації ходу бесіди;

vпілотажна перевірка на 2-3 учнях;

vкорекція технології бесіди.

3. Аналіз бесіди: зверніть увагу на наступне:

а) Чи вдалася бесіда?

Якщо так – чому?

Якщо ні – чому?

б) Які прийоми підтримання бесіди використовувались (схвалювальні кивки, жести, зміна голосу і т.д.)?

в) Особливості поведінки учня, його міміка, жести, інтонація мови.

г) На які питання учень найбільш активно відповідав, чому?
д) Які питання не досягнули мети? Чому?

е) Закінчення бесіди.

4. Висновок: чи досягнута висунута мета? Що вимагає корекції і доробки в технології проведення індивідуальної бесіди?

Обов'язки вихователя при перевірці самопідготовки

1. Забезпечити чистоту й порядок приміщення перед виконанням домашніх завдань.

2. Прослідкувати за готовністю робочого місця і розміщенням учнів.

3. Забезпечити учнів наочними посібниками і дидактичними матеріалами.

4. Підготувати на дошці інформацію про домашні завдання.

5. Оголосити регламент заняття, порядок виконання наочних посібників, схем, таблиць, підручників, а також нагадати дітям про чітке й акуратне ведення зошита, виконання завдання, способи самоконтролю.

6. Провести невелике опитування вивченого на уроці.

7. Забезпечити самостійне виконання домашнього завдання, виховувати серйозне ставлення учнів до навчальної праці.

8. Своєчасно надавати допомогу слабким учням.

9. Організовувати контроль за виконанням домашнього завдання (самоконтроль, перевірка вихователем).

10. Провести підсумки самопідготовки, відзначити кращих учнів.

11. Інформувати вчителя класу про хід і результати самопідготовки.

12. Провести бесіди з батьками про виховання й формування навичок самостійності у дітей при виконанні домашніх завдань.

Алгоритм підготовки і проведення

форми виховної заходу

І.Визначення мети і завдань.

Одній меті може підпорядковуватись низка виховних заходів, які реалізуються через конкретні форми. Тому до загальної мети треба визначати завдання, які здійснюються в конкретному заході. (Наприклад, мета – сформувати естетичну культуру учнів. Реалізації даної мети присвячена бесіда «Мистецтво в житті людини», де виконуються наступні завдання:

1) Виявлення естетичних смаків дітей та їх інтересів.

2) Формування знань про різні види мистецтва.

3) Розвиток емоційно-позитивного ставлення до творів мистецтва. ІІ. Вибір форми виховної роботи і назва заходу. (Наприклад, свято «Прощання з букварем», акція милосердя «Допоможи іншому», бесіда «Звідки до нас приходить книга?» тощо.

ІІІ. Створення психологічно-позитивного настрою: цікава розповідь про майбутній захід, мрії про його результати, написанні оголошення чи створення стінгазети до цього заходу тощо.

IV.Попередня підготовка: підбір змісту матеріалу, визначення засобів, підбір наочності, запрошення гостей і учасників ззовні, розподіл ролей, доручень виготовлення костюмів, атрибутики, оформлення класу (залу) і т.д.

V.Проведення виховного заходу, що передбачає наступні елементи:

1)початок (музичний, поетичний, театралізований зачин, передмова, літературно-поетичний, філософський, публіцистичний) – для створення психологічного настрою;

2)змістова частина (предметна діяльність вихованців і педагогів, спрямована на досягнення виховної мети);

3)акордно-фінальна частина (прийняття рішення, звернення, визначені ритуали завершення: пісня, монтаж, голосування, нагородження переможців, взаємні подяки, музика тощо) створює визначений емоційний стан, який сприяє подальшій спільній діяльності, бажання продовжувати розпочату справу.

VI. Педагогічний аналіз, який включає наступні елементи:

v ступінь досягнення мети і розв'язання стратегічних і тактичних завдань;

v характеристика ефективності вибраних засобів, методів і прийомів;

v ступінь активності учасників і їх задоволення від участі у справі, особливості індивідуальних проявів (виконання своєї ролі, питання, емоційний стан, реакції і т.д.)

v логіка і структура виховного заходу, їх ефективність;

v характер педагогічної майстерності вихователя, прояви його життєвої і педагогічної позиції; манера поведінки, характер взаємовідносин з учнями;

v місце проведення заходу в системі виховної роботи в загальноосвітній системі й логіці виховання.

2.4.4. Картотека форм виховної діяльності

Пізнавальна діяльність: усний журнал, вікторина «Що? Де? Коли?», вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць, тиждень шкільної науки, психологічний практикум «Учись вчитися», серія класних годин «Цікаві люди науки», «За сторінками книги», олімпіада, турнір знавців, виставка, інтелектуально-творчі ігри, бібліогафічні огляди, мандрівка «У світ книги», альманах, круглий стіл тощо.

Ціннісно-орієнтована діяльність: зустрічі в літературній (театральній, музичній) вітальні, конкурси-посвяти, ювілейні творчі вечори, відвідування меморіальних музеїв, класні години, бесіди, розповіді на морально-етичні теми, години цікавих зустрічей, інформаційні години за різними рубриками тощо.

Трудова діяльність: робота по оформленню класних кімнат, чергування у класі (школі), обладнання спортивних майданчиків, прикрашення приміщення до свята, представлення (захист) професій, турнір умільців, виставка технічної творчості, тиждень ремесел, озеленення пришкільної ділянки тощо.

Художньо-творча діяльність: новорічний (осінній, весняний) бал, вечір художньої самодіяльності, естетичний театр, літературно-художня композиція, вечір авторської пісні, випуск літературного альманаху, музична (літературна) вітальня, відвідування театру, кіно, диспут, виставка учнівських художніх творів тощо.

Суспільна корисна діяльність: школа активу, збір лікарських трав, акції милосердя, доброчинності, шефство над дитячим будинком, свято гри та іграшки, шефство над ветеранами тощо.

Спортивно-оздоровча діяльність: спортивні олімпіади, спартакіади, військово-спортивні ігри, туристичні походи, спортивні змагання, оформлення літопису спортивних досягнень, свято «День здоров'я», туристський зліт, «День бігуна», «Веселі старти», «Вечір комічних естафет», «Малі олімпійські ігри», усний журнал «Спортивний калейдоскоп», «Школа здорового способу життя», спортивна естафета «Тато, мама і я – спортивна сім'я» тощо.

Діяльність вільного спілкування: вечір авторської пісні, концерт «Ало, ми шукаємо таланти», заходи «Творча людино, відгукнись», «День іменинника», «Сюрприз дружби», «Давайте познайомимось», вечір поезії, психологічні ігри, тренінги тощо.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ З ВИХОВНОЇ роботи СТУДЕНТІВ

ІІ курсу В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (КМСОНП)

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004 року №48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича з 2005-2006 н.р. розпочато поетапне впровадження КМСОНП на перших курсах усіх спеціальностей з 2006-2007 н.р. за кредитно-модульною системою навчання студенти 1-2-х курсів усіх напрямків підготовки і спеціальностей.

Такий перехід здійснюватиметься і надалі (на 3, 4, 5-х курсах) до 2009-2010 н.р.

В умовах КМСОНП розроблена нова система оцінювання навчальних досягнень студента, що відповідає вимогам ЕСТS.

Щодо механізмів оцінювання, то згідно структури навчальної діяльності студента у кредитно-модульній системі оцінюються всі види виконуваних робіт та результатів.

Підсумкові оцінки за педагогічну практику з виховної роботи фіксуються як за традиційною системою так і за шкалою КМСОНП відповідно до вимог ЕСТS (табл. 1).

Таблиця 1

Шкала оцінювання

навчальних досягнень студентів

Рейтингова оцінка	Оцінка за шкалою ЕСТS	Оцінка за національною шкалою	Залік за національною шкалою
90-100	А	5 (відмінно)	Зараховано
82-89	В	4 (добре)
75-81	С	4 (добре)
69-74	D	3 (задовільно)
60-68	Е	3 (задовільно)
35-59	FX	2 (незадовільно) з можливістю перездачі	Не зараховано
0-34	F	2 (незадовільно) з можливістю перездачі

Підсумкова (загальна) оцінка є сумою балів поточного та підсумкового контролю, отриманих за окремі модулі. Кожний модуль оцінюється визначеною кількістю балів так, щоб їх сума за виконання завдань педагогічної практики з виховної роботи знаходилася в межах 100 балів (100%).

Питома вага оцінки (балів) кожного з видів навчальної роботи студента визначається виходячи з їх вагомості у практичній підготовці фахівців, структури та змісту практики.

Підсумкова оцінка виставляється після повного завершення проходження педагогічної практики.

Сума балів, що студент може отримати за кожен модуль (в традиційній системі) береться як відповідна кількість балів у системі ЕСТS. Сума балів яку студент отримує з кожного модуля (в традиційній системі) індивідуально переводимо за пропорцією у систему ЕСТS.

Наприклад, Модуль «Підготовчий» передбачає 5 видів роботи максимум по 5 балів («відмінно», за кожен, що в системі ЕСТS дорівнює 30%).

5 х 5 = 25

25б – 30%

Якщо студент на практиці виконав роботу на «4», «5», «3», «5», «4» – це в сумі становить 21 бал.

Отже, 25б. – 30%

21б. – х

Х=	21 х 30	= 25%

Сума відсотків за кожен модуль визначає рейтингову оцінку студента за шкалою (див.с.).

Поточна успішність студентів за різними видами роботи з кожного модуля заноситься груповим методистом в «Журнал обліку успішності студентів», який зберігається на кафедрі.

Зразок відомості успішного контролю діяльності студента у процесі виховної практики.

№ п/п	Дата	Видив діяльності	М -1 «Підготовчий»	М-2 «Організаційно-діяльнісний»	М-3 «Методичний»	М-4 «Підсумковий»
1.	8.02.2007	Ознайомлення з навчальним закладом
2.	15.02.2007	Психолого-педагогічна діагностика визначення пам’яті, уваги.
3.	1.03.2007	«Вітаємо тебе весно» виховний захід
4.	29.03.2007	«Верба б’є не я б’ю за тиждень Великдень» виховна бесіда
5.	26.04.2007	«Приліт птахів» виховний захід
6.		Оформлення документації	–	–	–
7.		Захист практики	–	–	–
мах. у традиційній системі	балів	балів	25 балів
мах. У системі ЕСТS	30%	45%	15%	10%

«Відмінно» – рівень А (90-100 б.). Оцінка «відмінно» виставляється тоді, коли практикантом переважно усі завдання модулів виконані на високому рівні. В модулі-2 «Організаційно-діяльнісний» не більше ніж 25% «добре». Практикант проявив себе організованим, сумлінним, ініціативним; користувався повагою і одержав високу оцінку серед студентів, методистів, керівників педпрактики; здав правильно оформлену документацію у визначений термін.

«Добре» – рівень В (82-89 б.); рівень С (75 - 81 б.). Оцінка «добре» виставляється за виконання практикантом усіх завдань модулів на відповідному рівні. В модулі-2 «Організаційно-діяльнісний» не більше ніж 25% «задовільно».Практикант проявив себе організованим, старанним, одержав позитивну оцінку своєї діяльності серед студентів, учителів, методистів і керівника практики; здав у визначений час правильно оформлену документацію.

«Задовільно» – рівень D (69-74 б.); рівень Е (60 -786.). Оцінка «задовільно» виставляється тоді, коли в основному виконані завдання модулів, але допущені незначні порушення.

Практикант проявив себе як організований, але недостатньо старанний, ініціативний та самостійний; здав документацію, до якої є певні зауваження щодо оформлення.

«Незадовільно» – рівень FХ (35-59 б.). Оцінка «незадовільно» виставляється тоді, коли окремі завдання модулів виконані на незадовільному рівні. Практикант проявив себе як невідповідальний, недисциплінований. Кількість проведених уроків з позитивною оцінкою становить 50 % від їх загальної кількості. Має можливість для перездачі.

Рівень F – 34 б. і менше – без права повторного проходження практики. Не виконав більшу частину завдань модуля, не провів жодного виховного заходу. Повторний курс навчання.

ЗМІСТОВО- ДІЯЛЬНІСНА СТРУКТУРА МОДУЛІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Назва модуля	Види навчально-практичної діяльності студента	Загальна кількість балів за модуль
Модуль–1. «Підготовчий»	· підбір змісту, методів та засобів навчання до теми; · робота з основною та додатковою методичною літературою; · співпраця з учителем; вчасне консультування з методистом; · розробка плану-конспекту виховного заходу.	30балів %
Модуль–2. «Організаційно-діяльнісний»	· організація та проведення виховних заходів відповідно до індивідуального графіка; · дотримання вимог до сучасного до проведення виховних заходів. · реалізації мети, виконання завдань під час проведення виховних заходів.	45 балів %
Модуль–3. «Методичний»	· фотографії виховних заходів, проведених однокурсниками; · аналіз виховних заходів проведених студентами-колегами; · самоаналіз власних заходів.	15 балів %
Модуль–4. «Підсумковий»	· оформлення звітної документації за матеріалами практики; · захист результатів педагогічної практики з виховної роботи.	10 балів %

ГЛОСАРІЙ

Анкета – складений дослідником перелік питань для контингенту осіб, які обстежують ся, відповіді яких є вихідним емпіричним матеріалом для узагальнення.

Анкетування – один із способів письмового (іноді усного) опитування значної кількості людей за певною схемою – анкетою або опитувальним листком. Мета анкетування – зібрати масовий (найчастіше орієнтований) матеріал, який після статистичної обробки використовується для певних педагогічних завдань.

Авторитарне виховання – виховання, яке ґрунтується на безумовному визнанні авторитету вихователя й повному підпорядкуванню вихованця його волі.

Бесіда – це метод, за допомогою якого здійснюється процес спілкування.

Вікторина – пізнавальна гра, яка побудована на запитаннях і відповідях із обраної теми.

Вихованість – інтегрований результат впливу на особистість сукупності факторів суспільного розвитку, що відображає рівень спрямованості найбільш суттєвих позитивних і негативних якостей даної особистості й включає здатність її реалізувати ці якості в різних видах навчальної та соціальної діяльності і поведінки.

Виховуючий колектив – педагогічне доцільна організація дитячого життя, в результаті якої досягаються певні виховні цілі.

Гра – форма вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді зображення якихось ситуацій, смислів, станів.

Диспут – це метод формування суджень, оцінок, переконань, що ґрунтуються на закономірностях: знання, одержані в ході зіткнень думок. Різних точок зору, завжди відрізняються високою мірокю узагальнення, стійкості, гнучкості.

Диференційований підхід до учнів в умовах первинного колективу – врахування інтересів і нахилів мікрогруп учнів.

Диференційований підхід – поділ учнів у процесі виховання на мікрогрупи за однорідними критеріями).

·навчально-діяльнісними (успішність, сумлінність)

·поведінковими (зразкова, незадовільна)

·соціальними (матеріальна забезпеченість, наявність сімейних умов для виховання).

Дитячий колектив – група найвищого рівня розвитку, яка об’єднана загальною суспільно корисною метою, має ефективні органи самоврядування і в якій визначальними є стосунки відповідальної залежності, тобто статус кожного члена група залежить, в першу чергу, від його внеску у загальну справу.

Діагностика – психологічне обстеження дітей, підлітків, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання; кількісна оцінка і якісний аналіз педагогічних процесів, явищ тощо за допомогою спеціально розроблених наукових методів.

Діагностика особистості учня – виявлення індивідуальних особливостей, рівнів його вихованості та загального розвитку.

Діагностика учнівського колективу – виявлення умов для індивідуального розвитку особистості та збагачення виховних функцій колективу.

Діяльнісний підхід – висунення діяльності як головного фактора єдності свідомості, поведінки і ставлення до праці, коли учнем здійснюється певна система видів діяльності (навчальна, ігрова, спортивна, естетична тощо).

Екскурсія –пізнавальний вид діяльності, що позитивно впливає на активне сприйняття людиною нових знань; колективні подорожі, походи до визначних місць, музеїв.

Дата добавления: 2014-11-29