Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Початок провадження у кримінальній справі




Початок досудового розслідування

 

Відповідно до КПК 1960 р. кримінальний процес України розпочинався зі стадії порушення кримінальної справи. Суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, ужити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання (ст. 4 КПК 1960 р.).

Обов’язковою умовою під час прийняття такого рішення було наявність підстав і приводів, які були закріплені у кримінально-процесуальному законі. Отримуючи інформацію про вчинений злочин, слідчий, орган дізнання повинні були зареєструвати та перевірити, а потім прийняти одне з таких рішень: про порушення, відмову в порушенні або надіслати заяву або повідомлення за належністю. До прийняття остаточного рішення щодо отриманої інформації про вчинений злочин слідчий або орган дізнання повинні були зібрати докази дозволеними способами: провадження слідчих дій; витребування від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян предметів, документів, які можуть встановити необхідні у справі фактичні дані; проведення ревізій; вимагати від банків надати інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, установлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»; оперативно-розшукові заходи, здійснювані підрозділами, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність за дорученням особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду в справах, які перебувають в їх провадженні. Після цього, зібрані докази необхідно було перевірити, дозволеними законом способами: докладного дослідження ознак кожного доказу і його джерела; провадження процесуальних (слідчих) дій; аналіз змісту доказів; зіставлення доказу, що перевіряється, з іншими доказами; отримання нових доказів.

Особливістю процесу доказування на стадії порушення кримінальної справи було чітко визначений перелік слідчих дій, які можуть бути проведені на цьому етапів, а саме: огляд місця події, зняття інформації з каналів зв’язку і накладення арешту на кореспонденцію. Усі перевірочні дії на цьому етапі є самостійними, процесуальними та такими, що дають змогу проводити їх, коли проведення слідчих дій, за загальним правилом, заборонено.

Нині кримінальний процес України розпочинається з стадії досудового розслідування. Відповідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше ніж 24 год після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. На відміну від КПК 1960 р., у КПК 2012 р. чітко не зазначено, що є приводами та підставами для початку кримінального провадження. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

Особливістю діяльності органів охорони державного кордону за КПК 2012 р. є те, що вони позбавлені самостійно приймати рішення про початок кримінального провадження, натомість законодавець зобов’язував ці органи здійснювати повідомлення про виявлені кримінальні правопорушення органи розслідування у порядку ст. 60 КПК України.

Із урахуванням специфіки діяльності органів охорони державного кордону кримінальні правопорушення даними органами можуть виявлятися по засобам оперативно-розшукової та оперативно-службової діяльності.

Так, згідно з ч.2 ст. 7 Закону України «Про ОРД» у разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку здійснення досудового розслідування.

У разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп до відповідного органу досудового розслідування.

Кримінальні правопорушення можуть також виявлятися в ході оперативно-службової діяльності підрозділів, що здійснюють охорону державного кордону (під час несення служби прикордонними нарядами; під час прикордонно-представницьких зустрічей і передачі затриманих правопорушників тощо).

І в першому і в другому випадку органи охорони державного кордону при здійсненні повідомлення про виявлення кримінального праворушення виступають у якості заявника.

Згідно зі ст. 60 КПК України заявником може бути фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

При цьому заявник має право: вимагати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Заявник як суб’єкт кримінального провадження є новелою нового КПК України. У КПК України 1960 р. не було передбачено такого суб’єкта кримінально-процесуальних відносин.

У випаду виявлення кримінального правопорушення шляхом проведення оперативно-розшукових заходів заявником буде виступати керівник оперативно-розшукового підрозділу або його заступник. У випадку виявлення кримінального правопорушення шляхом проведення службових заходів підрозділами охорони державного кордону – начальник відділу прикордонної служби або особа, яка буде діяти за його вказівкою.

Направлення матеріалів оперативно-розшукової діяльності в яких містяться ознаки злочину або здійснення повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення заявником повинно здійснюватися із дотриманням вимоги підслідності. Наприклад, подача матеріалів та повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення передбачене ст. 332 КК України «Незаконне переправлення осіб через державний кордон» здійснюється у слідчий підрозділ служби безпеки із дотриманням принципу територіальності. Що стосується кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України то у разі його виявлення органи охорони державного кордону повинні повідомити про це слідчий підрозділ органів внутрішніх справ.

Повідомлення про кримінальне правопорушення повинно бути складено у письмовій формі, однак вимог до його складання, як до певного процесуального документа у діючому кримінально-процесуальному законодавстві немає. Однак, враховуючи досвід діяльності органів та підрозділів охорони державного кордону, можна сформулювати основні положення, які повинні бути викладені у ньому. У повідомленні про кримінальне правопорушення повинно бути зазначено:

- дата й точний час виявлення, припинення спроби кримінального правопорушення;

- місце виявлення, припинення спроби кримінального правопорушення;

- дані про осіб, затриманих при вчиненні, замаху на вчинення або за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;

- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення, спробу вчинення кримінального правопорушення;

- попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення (із зазначенням статті, частини статті КК України);

- відомості стосовно затримання осіб, при вчиненні, замаху на вчинення або за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (хто, коли затримав, провів обшук, склав протокол затримання тощо);

- за наявністю можуть також вказуватися і інші відомості.

У повідомленні про кримінальне правопорушення відповідно до права заявника отримати від органу, до якого він його подав, документ що підтверджує прийняття і реєстрацію такого повідомлення повинно міститися вимога щодо обов’язковості надання письмової інформації про внесення відомостей до ЄРДР із зазначенням номеру і дати реєстрації кримінального провадження та найменування заявника. Відповідно до норм КПК України, документом який би підтверджував прийняття і реєстрації заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення, слід розуміти копію витягу з ЄРДР у порядку передбаченому ст. 214 КПК України. Ця стаття не містить визначення строків, у які заявник повинен отримати від органу державної влади, уповноваженої розпочати досудове розслідування, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію. Тому, у даному випадку, слід керуватися ст. 28 КПК України, яка передбачає проведення процесуальних дій у «розумні строки».

Речі і документи, що підтверджують заяву або повідомлення заявника про кримінальне правопорушення, він може подати разом із письмовою заявою або безпосередньо службовій особі органу розслідування. Інформація про надання речей та документів повинна вноситися в ЄРДР, про що повідомляється заявник у відповідному документі, який би підтверджував прийняття й реєстрацію від заявника повідомлення.

Повідомлення про кримінальне правопорушення повинно бути належним чином зареєстровано у діловодстві органу або підрозділі охорони державного кордону.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1275; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.