Злочини проти безпеки виробництва

План

План

План

План

Вступ.

1. Поняття «злочинна організація» та її ознаки.

2. Об’єктивні ознаки створення злочинної організації.

2.1. Об’єкт злочину.

2.2. Об’єктивна сторона створення злочинної організації.

3. Суб’єктивні ознаки створення злочинної організації.

3.1. Суб’єктивна сторона.

3.2. Суб’єкт створення злочинної організації.

4. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за створення злочинної організації.

Висновки.

Бандитизм (ст. 257 ККУ)

Вступ.

1. Поняття та ознаки банди.

2. Об’єктивні ознаки бандитизму.

2.1. Об’єкт бандитизму.

2.2. Об’єктивна сторона злочину.

3. Суб’єктивні ознаки бандитизму.

3.1. Суб’єктивна сторона злочину.

3.2. Суб’єкт бандитизму.

4. Розмежування бандитизму від суміжних складів.

Висновки.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК)

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

1.1. Об’єкт та предмет злочину.

1.2. Об’єктивна сторона.

2. Суб’єктивні ознаки незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт злочину.

3. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Висновки.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 ККУ)

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

1.1. Об’єкт та предмет злочину.

1.2 Об’єктивна сторона.

2. Суб’єктивні ознаки недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт злочину.

3. Розмежування недбалого зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів від суміжних злочинів.

Висновки.

Література:

1. Агапов П. Уголовно-правовая характеристика нападения при бандитизме // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 4-7.

2. Альошин Д.П. Форми співучасті в новому Кримінальному кодексі України: проблеми реалізації правових норм // Право і безпека. – 2002 – № 1. – С. 15-20.

3. Бєлоконєв В. Співвідношення понять «боєприпаси» і «вибухові речовини» у кримінальному праві // Право України. – 1997. – № 2. – С. 27-30.

4. Быков В. Банда – особый вид организованной вооруженной группы // Российская юстиция. – 1999. – № 6. – С. 49-51.

5. Быков В. Как разграничить бандитизм и разбой // Российская юстиция. – 2001. – № 3. – С. 52-53.

6. Вахрушев С.А. Ножи: холодное оружие или универсальный инструмент (уголовно-правовой и криминалистический анализ) // Закон и право. – 2001. – № 8. – С. 13-23.

7. Владимиров В.А. Преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения: Учеб. пособие. – М.: НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1970. – 172 с.

8. Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: Научно-практическое пособие. – М.: Юриспруденция, 2000. – 80 с.

9. Гаухман, Л.Д. Уголовная ответственность за организацию преступного сообщества (преступной организации): Комментарий. – М.: ЮрИнфоР, 1997. – 32 с.

10. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: Монографія. – Х.: Регіон-інформ, 2004. – 212 с.

11. Головкін Б. Розмежування розбою, вчиненого організованою групою, і бандитизму // Вісник прокуратури. – 2006. – № 8. – С. 53-61.

12. Демидова Л. Кримінальна відповідальність за участь у злочинах вчинених злочинною організацією // Право України. – 2003. – № 1. – С. 102-104.

13. Дикаев С.У. Незаконные приобретение, передача, сбыт, хранение, перевозка или ношение оружия, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств: Учеб. пособие. – Уфа, 1998. – 54 с.

14. Діденко С.В. Теоретичне визначення понять: «вибухові речовини»; «вибухові пристрої»; «бойові припаси» // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2008. – Спеціальний випуск № 1. – Ч. 2. – С. 82-92.

15. Єрмак О. Проблеми кваліфікації дій службової особи, пов’язаних із створенням, керівництвом та участю і злочинній організації // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 103-105.

16. Єрмак О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації (порівняльно-правовий аспект) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 88-91.

17. Єфремов С. Організованість у злочинності та рівні організованої злочинності // Право України. – 2003. – № 1. – С. 58-62.

18. Живова Ю.В. Кримінально-правові ознаки банди за новим кримінальним кодексом України //Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2002. – Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС: Спецвипуск. – Ч. 1. – С. 118-121.

19. Зозуля І.В. Громадська безпека як об’єкт захисту за адміністративним і кримінальним законодавством України // Право і безпека. – 2003. – № 1. – С. 76-83.

20. Іваненко І.В. Аналіз національного законодавства про боротьбу з бандитизмом // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 6. – С. 45-47.

21. Іваненко І.В. Бандитизм як кримінально-правове явище // Боротьба з корупцією і організованою злочинністю. – 2002. – № 5. – С. 46-54.

22. Іваненко І.В. До питання про встановлення ознак банди як специфічного організованого злочинного об’єднання // Вісник Запорізького національного університету. – 2006. – № 1. – С. 159-162.

23. Іваненко І.В. Створення злочинної організації: окремі аспекти кваліфікації // Держава і право. – 2006. – № 33. – С. 433-438.

24. Кононенко В. Деякі питання судової практики у справах про бандитизм // Право України. – 1996. – № 4. – С. 25-27.

25. Корж В. Организованные преступные образования в сфере экономики: понятие и виды // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 6. – С. 82-86.

26. Корма В. Что считать предметом, используемым в качестве оружия // Российская юстиция. – 2002. – № 12. – С. 52.

27. Лихова С., Нагнойний Я. Бандитизм: спірні питання кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 75-76.

28. Лопатін С.І. Проблеми кваліфікації бандитизму // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 5. – С. 77-83.

29. Мальков С. Особенности дифференциации уголовной ответственности за незаконные действия с отдельными видами оружия // Уголовное право. – 2006. – № 1. – С. 42-44.

30. Мельникова Ю.Б., Устинова Т.Д. Бандитизм – опасное преступление, посягающее на законные права и интересы граждан. Труды Академии МВД РФ. – Москва, 1995. – С. 95-101.

31. Новак Я.В. Кримінально-правовий та криміналістичний аспекти визначення та класифікації вогнепальної зброї // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 150-153.

32. Оружие улицы от кистеня до гранатомета. – Н.Новгород: Времена, 1997. – 224 с.

33. Пінчук М. Кримінально-правова характеристика незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами // Право України. – 2004. – № 10. – С. 69-75.

34. Попова О. Сложности при разграничении бандитизма и вооруженного группового разбоя // Российская юстиция. – 2001. – № 5. – С. 52-53.

35. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. №3 Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка; Упоряд. П.П. Пилипчук. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 408 с.

36. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №13 Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка; Упоряд. П.П. Пилипчук. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 408 с.

37. Радіонов І.І. Бандитизм: стадії вчинення злочину // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2003. – № 23. – С. 58-61.

38. Радіонов І.І. Озброєність як ознака бандитизму за кримінальним правом України //Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2003. – № 22. – С. 228-233.

39. Рибачук В.І. Проблеми кримінальної відповідальності за незаконне володіння предметами зброї // Вісн. Одеського ун-ту внутр. справ. – 1999. – № 4. – С. 105-108.

40. Робак В.А. Бандитизм: сравнительный анализ с иными сходными по составу преступлениями // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 144-146.

41. Робак В.А. Особливості кваліфікації створення злочинної організації // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. – № 1. – С. 143-151.

42. Родіонов І.І. Громадська безпека як родовий об’єкт злочинів // Право і безпека. – 2003. – № 4. – С. 156-159.

43. Свірін М.О. Кримінально-правова та криміналістична характеристика злочинів, учинених із застосуванням вибухових речовин та пристроїв // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 5. – С. 112-119.

44. Стадник С.В. Проблеми визначення поняття злочинної організації // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 2. – С.194-201.

45. Тихий В.П. Злочини проти суспільної (загальної) безпеки: Конспект лекцій. – Х.: Національна юридична академія України, 1996. – 69 с.

46. Фріс П. І знову про відповідальність за організовану злочинну діяльність //Право України. – 1995. – № 1. – С. 39-41.

47. Хавронюк М.І., Мельник М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації // Право України. – 2000. – № 4. – С. 59-64.

При підготовці до написання курсової роботи за даною тематикою, слід мати на увазі, що в якості критерію об’єднання ряду складів злочинів у Розділі Х КК України є їх родовий об’єкт – суспільні відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Вони є частиною відносин громадської безпеки і регламентують порядок провадження окремих видів робіт, а також пов’язані з цим порядком правила безпеки праці.

Конкретизуючись на обраному складі злочину, необхідно зупинитись на його основному безпосередньому об’єкті, яким є безпека праці взагалі і безпека на окремих видах виробництв, зокрема. Також слід мати на увазі, що всі склади злочинів проти безпеки виробництва характеризуються обов’язковим додатковим об’єктом – суспільними відносинами у сфері безпеки життя і здоров'я людини, а злочини, передбачені ст.ст. 272-275 КК, крім того, - додатковими факультативними об'єктами – суспільними відносинами у сфері права власності і довкілля (екологічної безпеки). Заподіяння визначеної у законі шкоди зазначеним суспільним відносинам поряд з основним об’єктом є необхідною умовою існування складу злочину, а тому їх розгляду слід приділити окрему увагу.

При описанні ознак об’єктивної сторони заявленого складу злочину, треба мати на увазі, що злочини проти безпеки виробництва сконструйовані, як матеріальні склади злочинів. А тому особливу увагу, поряд з характеристикою суспільно небезпечного діяння, необхідно приділити передбаченим законом наслідкам та причинному зв’язку. Крім того диспозиції статей з Розділу Х КК сформульовані, як бланкетні, що спонукає до описання ознак суспільно-небезпечного діяння із врахуванням цього аспекту.

Розкриваючи ознаки об’єктивної сторони, треба пам’ятати, що для окремих складів злочинів проти безпеки виробництва законом передбачена пряма вказівка на місце, час, обстановку вчинення злочину. Наприклад, кримінальна відповідальність за ст. 275 КК настає лише за таке порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, яке допущене під час розроблення, конструювання чи зберігання промислової продукції, проектування чи будівництва. В даному випадку означені факультативні ознаки об’єктивної сторони виступають в якості обов’язкових, що зумовлює необхідність приділення їм окремої уваги.

Наступним кроком є описання суб’єктивних ознак заявленого складу злочину. При цьому слід мати на увазі, що суб'єкти злочинів проти безпеки виробництва є спеціальними за критерієм обов'язку дотримуватися правил безпеки виробни­цтва.

З суб’єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва в цілому характеризуються необережною формою вини. Саме форма вини виступає тією ознакою, яка в ряді випадків сприяє розмежування злочинів проти безпеки виробництва із злочинами проти життя і здоров’я, проти власності тощо.

У всіх складах злочинів проти безпеки виробництва законом передбачена наявність кваліфікуючих ознак. Їх розкриттю необхідно приділити окрему увагу.

При висвітленні питання щодо розмежування заявленого складу злочину із суміжними, перш за все, необхідно його відмежувати від однорідних злочинів (передбачених Розділом Х КК), а потім і від інших, схожих за рядом ознак, злочинів.

При аналізі конкретного складу злочину необхідно звертатися до відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України.

Завершується написання курсової роботи формулюванням лаконічних висновків по суті.

Кримінально-правова характеристика порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України)

План

Вступ

1. Об’єктивні ознаки порушення вимог законодавства про охорону праці:

1.1. Об’єкт порушення вимог законодавства про охорону праці.

1.2. Об’єктивна сторона порушення вимог законодавства про охорону праці.

2. Суб’єктивні ознаки порушення вимог законодавства про охорону праці:

2.1. Суб’єкт порушення вимог законодавства про охорону праці.

2.2. Суб’єктивна сторона порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Розмежування порушення вимог законодавства про охорону праці від суміжних складів злочинів.

Висновки

Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК України)

План

Вступ

1. Об’єктивні ознаки порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

1.1. Об’єкт порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

1.2. Об’єктивна сторона порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

2. Суб’єктивні ознаки порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою:

2.1. Суб’єкт порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

2.2. Суб’єктивна сторона порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

3. Кваліфікуючі ознаки порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою та його розмежування від суміжних складів злочинів.

Висновки

Література:

1. Александров Ю.В. Кримінальне право. Особлива частина: Підручник. -: Правові джерела. - 896 с.

2. Багіров С.Р. Зміст і значення порушення правил безпеки при встановленні причинного зв'язку в необережному злочині // Держава і право. - 2004. - № 25. - С.481-486.

3. Борисов, В.І. Родовий об’єкт злочинів проти безпеки виробництва // Вісник Академії правових наук України. - 1995. - №3. - С.144-152.

4. Дагель П.С. Неосторожность: уголовно-правовые и криминологические проблемы. - М.: Юрид. лит., 1977. - 142 с.

5. Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці, затверджений Наказом Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України №102 від 20.06.2006 р.

6. Зозуля І.В. Поняття безпеки в кримінальному законодавстві України та за його межами // Право і безпека. - Т.1. 2002. - №2. - с.44-51.

7. Кодекс законів про працю України: Затв. Законом від 10 груд. 1971 р. Текст відповідає офіц. за станом на 28 лют. 2007 р.. - К., 2007. – 166 с.

8. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. - К.:Атіка, 2002. - 640 с.

9. Крайник Г. Питання об'єкта злочинного порушення правил безпеки // Вісник прокуратури. - 2007. - № 1. - С.35-40.

10. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. - К.:Знання, 2000. - 776 с.

11. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений Наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005 р.

12. Постанова КМУ № 554 від 27.07.95 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».

13. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 12 червня 2009 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва».

14. Ставцева А.И. Ответственность руководителя организации за нарушение законодательства о труде. - М.: Проспект, 2000. - 144 с.

15. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. - М.:Юрид. лит., 1980. - 152 с.

16. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. - Х.: Вища школа, 1989. - 104 с.

17. Шевченко А.В. Уголовно-правовая ответственность за нарушение трудовых прав, правил охраны труда и безопасности производства (По материалам Республики Казахстан): Автореф....д-ра юрид. наук: (12.00.08). - М., 1996. - 56 с.

Дата добавления: 2014-12-07