Специфіка та актуальність соціально-філософського розуміння проблеми людини

Суспільство як система, що розвивається.

Саме така суперечлива особливість суспільної реальності - бути про­дуктом взаємодії індивідів, відбитком їх суб'єктивності (цілей, інтересів, ба­жань) і разом з тим незалежним від них надіндивідним, об'єктивним утво­ренням - обумовлює специфіку соціальної закономірності (соціальної дете­рмінації), що якісно відрізняється від закономірностей природи. Люди самі творять свою історію і суспільне життя, форма "включення" їх в суспільно-історичний процес обумовлена не тільки ступенем освоєння ними культурної спадщини, не тільки їх суб'єктивними прагненнями, свободою вибору, але й об'єктивними умовами матеріального виробництва, досягнутим рівнем суспільного розвитку, в тому числі рівнем суспільної свідомості. Отже, те, що має назву "соціальної детермінації", є фактом залежності людей від продуктів та результатів їх власної діяльності. Люди знаходяться в залежності від об'єктивних умов і обставин життя, але разом з тим створюють і змінюють ці обставини.

Суспільство як система взаємозв'язків і взаємодій індивідів має пев­ну структуру. Структура суспільства має два аспекти. По-перше, це те, що має назву "соціальної структури суспільства", тобто сукупність "мікросоціумів" — соціальних груп, спільнот, котрі є суб'єктами суспільного життя. По-друге, це є система основних, сфер життєдіяльності суспільства (матеріа­льно-економічна, соціально-політична і духовно-культурна) N відповідних до них суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних, релігійних тощо).

Суб'єктами суспільного життя є самі люди, саме вони творять історію. Творцями соціального процесу вони є разом з іншими людьми, у взаємо­зв'язку з ними. Кожна людина включена в певну соціальну спільноту чи гру­пу (або в декілька соціальних груп). Тому суб'єктами історичного процесу є не тільки індивіди, але й соціальні спільноти, що формуються на засадах єд­ності історичної долі, обставин життя, інтересів та цілей індивідуального та суспільного розвитку. Сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними складають соціальну структуру суспільства.

Серед факторів, що обумовлюють формування соціальних спільнот та груп, є і природні (ознаки статі, віку, раси), і соціальні (професійні, культурні та інші ознаки). Так, можна виділити соціально-територіальні спільноти (ме­шканці міста і мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, ді­ти, молодь, пенсіонери), соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, на­ція, етнос). Для К.Маркса основним критерієм соціального структурування було відношення до засобів виробництва, до власності. На цьому ґрунтується класовий поділ суспільства - на рабів і рабовласників, селян і феодалів, про­летаріат і буржуазію. У сучасній соціології поряд з поняттям "клас" вжива­ється термін "страта". Теорія стратифікації виділяє певні верстви і спільноти (страти) за ознаками культури, освіти, стилем життя, родом занять тощо. Так, М. Вебер включає в число таких ознак, крім відношення до власності і рівня прибутку, відношення до влади і соціальний престиж.

Вирішальним моментом, що визначає власне структуру соціуму, є фак­тори, завдяки яким стало можливим само його народження і існування: пра­ця, спілкування, свідомість. Вони лежать не тільки в основі визначення трьох сфер життєдіяльності людей, але й - відповідних до них суспільних відносин.

Суспільне життя відбувається в трьох основних сферах, або реальних процесах життєдіяльності, — в матеріально-економічній, соціально-політичній і духовно-культурній. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя веде до створення деформованої моделі суспільства.

В процесі багатогранної життєдіяльності людей складаються певні сус­пільні відносини. Вони охоплюють всі сфери суспільного життя та діяльності. Матеріально-економічні відносини включають в себе виробничі відносини, технологічні, відносини розподілу, обміну; соціально-політичні політичні, правові, моральні, класові, національні, соціально-групові; духовно-культурні моральні, релігійні, художньо-естетичні, наукові відносини. Суб'єктами су­спільних відносин є індивіди та соціальні спільноти, саме їх інтереси та по­треби лежать в основі суспільних відносин.

Дата добавления: 2014-12-07