Виділити діапазон клітинок, — якщо натиснути мишкою на будь-якому куті діапазону та протягнути її до протилежного кута по діагоналі

Виділити кілька аркушів книги, — якщо клацнути мишкою на вкладках потрібних аркушів та водночас утримувати клавішу Shift.

Виділити увесь аркуш можна, якщо клацнути мишкою на позначці Виділити все.

Виділити рядок (стовпчик) можна, якщо клацнути мишкою на позначці номеру рядка (стовпчику). Увесь рядок (стовпчик) заповниться темним кольором, крім самої першої клітинки, а в правому нижньому куті буде маркер заповнення.

Операції з даними.

Виділити клітинку можна мишкою або стрілками клавіатури. Клітинка обрамляється жирною лінією, а в нижньому правому її куті з’явиться крапка — маркер заповнення.

Виділити несуміжні клітинки, — якщо клацати мишкою на усіх клітинках, утримуючи при цьому клавішу Ctrl.

Переміщення — взяти мишкою за край клітинки (діапазону) та перетягнути на потрібне місце.

Копіювання — теж саме, але при цьому утримувати клавішу Ctrl.

Автозаповнення даними — взяти правою кнопкою мишки за маркер заповнення та протягнути до потрібного місця. Після відпускання мишки вибрати потрібну команду заповнення:

Ø копировать — дані копіюються без змін;

Ø заполнить — копіювання з прибутком;

Ø заполнить по дням (по месяцам, по годам) — заповнення послідовностями дат;

Ø линейное приближение — заповнення по лінійному закону;

Ø экспоненциальное приближение — заповнення по експоненціальному закону;

Ø прогрессия — вибір типу та кроку прогресії для заповнення клітинок.

Декілька клітинок робочої таблиці, які мають суміжні сторони, утворюють діапазон клітинок.

Діапазони мають прямокутну форму і описуються адресами двох діагонально-протилежних клітинок. Наприклад:

Ø А1:СЗ — прямокутний діапазон;

Ø А1:А9 — діапазон-стовпець;

Ø А1:Е1 — діапазон-рядок.

Щоб виділити діапазон, треба клацнути у лівому верхньому куті і, не відпускаючи клавіші, перемістити білий хрестоподібний курсор у правий нижній кут, відпустити клавішу. Щоб відмовитися від вибору, достатньо клацнути за межами діапазону.

Щоб виділити несуміжні діапазони треба користуватися клавішею Ctrl. Наприклад, щоб виділити два несуміжні стовпці-діапазони, потрібно клацнути на їхніх назвах в режимі натиснутої клавіші Ctrl.

Діапазонам можна надавати назви і використовувати ці назви замість виразів типу А1:А9. Програма сама дає назви діапазонам, якщо вона може їх однозначно розпізнати. Наприклад, в таблиці на рис. 2.4 назви стовпців розпізнаються автоматично, тому в клітинку Е4 замість формули = В4 + С4 + D4 можна ввести формулу = Січень + Лютий + Березень.

Дії над елементами ЕТ (виділеними клітинками, стовпцями, рядками, діапазонами, усією таблицею) виконують командами контекстного чи основного меню або за допомогою кнопок панелі інструментів.

Наприклад, у разі потреби в таблицю вставляють порожні рядки чи стовпці або вилучають їх командами: Редагувати => Вставити або Вилучити.

У виділену клітинку можна вставити примітку, яка пояснює її призначення, командою Вставити => Примітка, а вилучити командою Редагувати => Очистити (або засобами контекстного меню).

Розглянемо ще один спосіб швидкого введення текстових даних у таблицю. Він полягає у використанні списків користувача. Списки можуть містити назви товарів, міст, фірм, прізвища тощо. Список користувач спочатку створює командами Сервіс => Параметри => Закладка Списки => Новий список => Вводить елементи списку через кому або натискаючи на клавішу вводу => Додати => ОК. Список використовують так: перший елемент списку вводять у деяку клітинку, перетягують її маркер копіювання — відбувається автозаповнення таблиці елементами списку.

ЕТ можна використовувати як базу даних. Розглянемо типові Дії, які можна виконувати з даними: 1) впорядковувати рядки за зростанням чи спаданням значень у деякому стовпці; 2) шукати дані за деяким критерієм. Стовпець з даними тут називають полем.

Впорядкування. Спочатку вибирають частину таблиці з даними і назвами полів або всю таблицю (без заголовка таблиці і рядків з підсумками). Сортування виконують командою Дані => Сортувати, отримують список назв полів, де вибирають потрібну назву, наприклад Місто, і задають порядок сортування: за зростанням чи спаданням — отримують таблицю, де рядки будуть впорядковані в алфавітному чи зворотньому порядку назв міст.

Пошук даних називають інакше фільтруванням даних. Спочатку вибирають рядок, що містить назви стовпців, і виконують команду Дані => Фільтр => Автофільтр. Клітинки з назвами стовпців стають списками з кнопками розгортання. Розгортають потрібний список, наприклад Січень, вибирають у списку значення Умова — відкриється вікно конструктора умов, у якому є зручні засоби для формулювання критерію пошуку по стовпцю Січень, наприклад такого: більше 500000 і менше 2000000, натискають на ОК і на екрані отримують результати пошуку рядки таблиці з містами, де показник діяльності фірми у січні задовольняв даному критерію. Щоб відновити на екрані всю таблицю, виконують команду Дані => Фільтр => Показати все.

Якщо треба побудувати складний критерій на базі назв декількох стовпців, то використовують команду Дані => Фільтр => Розширений фільтр, яку в цій роботі не використовуватимемо, оскільки її можна замінити виконанням команди Автофільтр декілька разів.

Підсумки в таблицях. Підсумки підводять з метою визначення кращих, гірших, сумарних, середніх показників діяльності фірми в деяких країнах, містах, підрозділах тощо. Для цього спочатку рядки в таблиці сортують з метою групування (розташування поруч) даних, що стосуються кожної країни, міста чи підрозділу. Для отримання підсумків до впорядкованої таблиці застосовують команду Дані => Підсумки, де задають: 1) назву поля, що містить об'єкти, для яких створюють підсумки, наприклад Країна; 2) операцію підсумовування і 3) назву поля, що містить дані, які підлягають підсумовуванню (наприклад, Всього або/і Березень ). Операції підсумовування є різні: сума, максимум, мінімум, середнє значення, відхилення від норми тощо.

Дата добавления: 2014-12-07