Благоустрій і санітарне очищення міст

Найвищим критерієм оцінки ефективності управління містом є комфортність життя населення. Вона може бути досягнута завдяки продуманій муніципальній політиці, спрямованій на комплексний розвиток міської інфраструктури, вирішення проблем житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, культури та інших її складових елементів. Здорове життя неможливе без здорового міста, що досягається перш за все екологічним балансом його території. Однією з дисбалансуючих складових є безладне накопичення твердих побутових відходів як продуктів життєдіяльності людини. Це результат неправильного розуміння суспільством процесів споживання і взаємозв'язків у природі, а також енергетичного марнотратства.

Відходи - один з самих небезпечних наслідків урбанізації території і розвитку промисловості. У той же час вони є джерелом отримання вторинних ресурсів і енергії. Пошук оптимальних методів поводження з відходами в містах обумовлений перш за все необхідністю:

· створення безпечного для життя людей санітарно-епідеміологічного стану території;

· збереження природного середовища;

· забезпечення життєдіяльності людини вичерпаними ресурсами і енергією;

· незалежністю міських поселень як територіальних одиниць від імпорту сировини.

З вибором методів і засобів вирішення проблеми поводження з відходами пов'язані серйозні соціально-економічні наслідки. Найпоширеніший спосіб ліквідації твердих побутових відходів в Україні - це вивезення їх на звалища і спеціальні полігони. Сьогодні під полігони звалищ відведено більше 2600 га родючих земель, що виключені з продуктивного сільськогосподарського користування. На жаль, існує ще багато неорганізованих звалищ, які займають величезні території. Більшість їх не відповідає нормам Інструкції з проектування і експлуатації полігонів для твердих побутових відходів. Це призводить до забруднення атмосфери при самозагорянні сміття підземних і поверхневих вод - при попаданні неочищених дренажних вод, які містять важкі метали.

Щорічний приріст твердих побутових відходів в Україні складає 10-11млн. т. за рік (1,5-2%). Наприклад, у Харківській області полігони звалищ зовсім не відповідають вимогам міжнародних і вітчизняних стандартів. Сміттєспалювальний завод технічно і технологічно застарілий, екологічно і економічно неефективний. Цю ситуацію необхідно вирішувати. Одним з перспективних напрямів тут є переробка відходів з вилученням цінних компонентів, що успішно використовується в розвинутих країнах. Найбільших результатів у цій галузі досягла Японія, де культуру поводження з відходами відзначає високий ступінь їх переробки. Первинне сортування відходів відбувається на рівні домоволодіння і включає до 32 найменувань. Використовується 80% промислових відходів, 93% лому і відходів металів, 96% шин та ін. Більше 20 років працює автоматизована система збору і аналізу інформації про промислові відходи, їх виробників і переробні підприємства.

Цікавим є досвід законодавчого регулювання у США процесу поводження з відходами: у штаті Коннектикут виробництва зобов'язані використовувати як сировину 20% макулатури, штати Коннектикут і Міннєсота заборонили приймати на полігони пластикові пакети, що не розкладаються, штати Нью-Джерсі і Массачусетс взагалі заборонили виготовлення разової тари, що не розкладається, м. Сієтлі сміття, упаковане в стандартні мішки, вивозиться безкоштовно і т.д.

У Німеччині питання переробки упаковки регламентуються указом про упаковку, згідно з яким переробка відходів відноситься до виробничого циклу і відповідальність за відходи покладена на їх виробників. Упроваджена програма «зелена мітка», в якій беруть участь не тільки німецькі виробники, але і європейські. У Франції процес переробки відходів знаходиться під контролем держави: розроблена законодавча база, спеціалізовані переробні підприємства об'єднані в Національну федерацію.

У Швеції створена програма стимулювання рециркуляції відходів, управління з технічного розвитку країни надає промисловим підприємствам позики на фінансування розробки технологічних новинок в області охорони навколишнього середовища.

У Болгарії ефективно застосовують економічні стимули, направлені на збільшення збору і використання вторинної сировини, наприклад, диференціацію закупівельних цін на вторинну сировину.

В управлінні відходами в Голландії виділена організація роботи на муніципальному рівні по роздільному збору і своєчасному транспортуванню твердих побутових відходів, ведеться управління відходами на регіональному рівні. Рух відходів усередині країни і облік їх протягом року організовує центральний пункт з обліку відходів, проводиться реєстрація відходів, які ввозяться і вивозяться. Даний центр складається з 20 фахівців і 20 ЕОМ, підключених до мережі Інтернет.

В Україні санітарне очищення міських територій потребує системного управління на рівні міста, регіону і країни в цілому. Основні етапи управління санітарним очищенням міста повинні бути наступними:

· удосконалення законодавчого і правового поля з регулювання і контролю діяльності;

· підвищення ефективності санітарно-епідеміологічного контролю за станом міських і приміських територій;

· створення системи моніторингу за зміною норм накопичення відходів, їх складом і основними властивостями, характером і ступенем негативної дії на оточуюче середовище;

· створення інформаційної бази виробників і споживачів вторинної сировини;

· удосконалення організації управління галуззю з урахуванням нових економічних умов, розширення масштабів використання наявних науково-технічних розробок і рішень;

· розробка і реалізація нових, а також удосконалення існуючих технологічних процесів збору, видалення і утилізації відходів, використання досвіду провідних країн у цій галузі.

Проблему твердих побутових відходів умовно можна розділити на складові частини, органічно зв'язані між собою:

· збір твердих побутових відходів в місцях утворення;

· видалення (транспортування) до місць знешкодження і переробки;

· знешкодження;

· переробка;

· утилізація одержуваних продуктів.

Кожний етап має свої цільові, технологічні та інші особливості, свої методи і засоби вирішення, які повинні бути підпорядковані досягненню загальної мети. Необхідною умовою повинен бути строгий облік постійно змінюваного складу твердих побутових відходів, що визначає вибір методів і засобів їх переробки.

Разом з удосконаленням екологічного законодавства в Україні необхідне залучення населення і організацій до процесу реформування галузі, виховання культури поводження з відходами. Для досягнення цієї мети необхідне чітке управління потоками відходів, що містять цінні компоненти, які повинні видалятися із загальної маси накопичуваних відходів.

Робота з населенням і організаціями повинна орієнтуватися на роз'яснення і пропаганду культури поводження з відходами. Особливу увагу треба уділяти питанню стимулювання населення і суб'єктів господарювання до збору і заготовки ресурсоцінних відходів. Окрім зазначених заходів має бути розроблена і затверджена схема санітарного очищення міста відповідно до Правил збору, транспортування, видалення, знешкодження і переробки відходів різних видів.

Для функціонування системи менеджменту ТПВ необхідне здійснення моніторингу кількісно-якісного утворення відходів із єдиною інформаційною системою даних. Доцільно створити систему збору і аналізу інформації про промислові відходи, яка б містила всі відомості про підприємства, де утворюються відходи, і про підприємства з їх переробки.

Така система повинна мати наступні функції:

- збір інформації про кількість і види в промисловості відходів та їх утилізації;

- створення єдиної системи організаційно-економічного управління і контролю за переробкою промислових відходів;

- видача інформації за запитом про компанії, які займаються збором, переробкою і ліквідацією відходів;

- сприяння обміну промисловими відходами з метою їх використання у виробництві.

Найпоширеніший спосіб утилізації відходів в Україні - вивезення на спеціалізовані полігони і неорганізовані звалища, які займають величезні території родючих земель і не відповідають санітарним нормам.

Санітарне очищення міських територій має сьогодні такі проблеми:

· недостатня законодавча і правова база;

· слабкий санітарно-екологічний контроль над станом міських і приміських територій;

· недосконалий нормативний апарат;

· слабка науково-технічна база;

· полігони й очисні споруди використовуються на надмірно граничних можливостях;

· контейнерно-транспортна система вивозу відходів не ефективна, не забезпечує повне охоплення територій, не дозволяє організувати селективний збір відходів;

· відсутня робота з населенням.

У даний час в Україні більшість підприємств із санітарного очищення міст знаходиться в комунальній власності міст або приватизовані (під контролем міських властей), дотуються з бюджету і не зацікавлені в кардинальній реорганізації системи збору і утилізації відходів із залученням інвестицій.

У ринкових умовах комплексне вирішення проблем поводження з відходами можливе тільки з використанням сучасних економічних механізмів, при зацікавленості підприємств в отриманні економічного ефекту.

Раціональним методом поводження з відходами з погляду екологічного і ресурсного балансу Землі є їх максимально можлива переробка і використання цінних компонентів. На сьогодні більш доцільним є початковий селективний збір і виділення цінних компонентів з подальшою термічною переробкою органовмісних відходів методом піролизу. У процесі піролізу з подрібнених твердих міських відходів виходить багатий метаном газ, який також може бути використаний у турбінних і парогазових установках для отримання електроенергії. У високорозвинутих країнах щорічно утворюється близько 1 т різних відходів на душу населення, причому, значна частка припадає на органовмісні продукти, які за своїм об'ємом і складом можуть розглядатися як додаткове паливо.

Дата добавления: 2014-12-07