Розробка режимів обтисків

Поперечна схема прокатки

Подовжня схема прокатки

У найповнішому вигляді подовжня схема прокатки складається з трьох етапів (рис. 2.3). На першому етапісляб прокатується уподовж для вирівнювання товщини і зменшення звуження кінців листу. Цей етап називають протяжкою.

Рисунок 2.3 – Подовжня схема прокатки з розбиттям ширини

Завдяки протяжці форма розкату наближа ється до прямокутної. Сумарний коефіцієнт витяжки при протяжці µ₁ звичайно складає 1,1-1,6. Як правило, протяжка ведеться у перших двох-чотирьох проходах, при цьому довжина сляба зростає до величини, близької до довжини бочки валків.

На другому етапіпісля кантування розкату на 90⁰ в горизонтальній площині прокатка ведеться в поперечному напрямі до необхідної ширини листу з припуском на бічну обрізь, який на товстолистових станах складає 110-250 мм. Цей етап називається розбиттям ширини. Сумарний коефіцієнт витяжки при розбитті ширини µ₂ на практиці складає 1,7-3,9.

На третьому етапіпісля отримання необхідної ширини листа проводиться зворотне кантування розкату на 90⁰ Прокатка ведеться уподовж до отримання товщини підкату для чистової кліті, при цьому сумарний коефіцієнт витяжки µ₃ може досягати 10.

При подовжній схемі прокатки форма розкату після чорнової кліті характеризується більшою шириною його середньої по довжині частини в порівнянні з шириною кінців (рис. 2.3) і в основному залежить від співвідношення віялоподібного розширення кінців при протяжці і при розбитті ширини, тобто визначається відношенням µ₁/µ₂.

При відношенні µ₁/µ₂ ≈1,0 різноширинність підкату практично відсутня. У виробничих умовах µ₁/µ2 = (0,5-0,8), що в більшості випадків не забезпечує прямокутної форми підкату.

Ця схема включає наступні етапи (рис. 2.4)

Рисунок 2.4 – Поперечна схема прокатки з розбиттям ширини

На першому етапіпроводиться прокатка в подовжньому напрямку з сумарною витяжкою µ₁ =1,1÷1,4 при якій довжина сляба (розкату) підвищується до величини, що відповідає необхідній ширині листа з припуском на бічну обрізь.

На другому етапі після кантування на 90⁰ в горизонтальній площині, проводиться прокатка в поперечному напрямку з сумарною витяжкою µ₂ до отримання товщини підкату для чистової кліті або товщини готового листа (для одноклітьових станів).

При поперечній схемі прокатки кінці підкату мають більшу ширину в порівнянні з середньою по довжині частиною (рис. 2.4)

Величина різноширинності кінців залежить від співвідношення сумарних витяжок при протяжці µ₁ і при прокатці у поперечному напрямку µ₂. При товщині, підкату h_чист > 40 мм, коефіцієнт витяжки µ₂ = h₂/h_чист, рекомендується приймати із співвідношення: µ₂ = h₂ /40 (де: h₂,

h_чист – відповідно товщина розкату після розбиття ширини і товщина підкату для чистової кліті, мм).

При поперечній схемі прокатки без протяжки (проста поперечна схема по рис. 2.3), яка використовується для слябів з довжиною, що дорівнює ширині листів з припуском на бічну обрізь, після кантування на 90⁰ сляб прокатується до заданої товщини. При цьому мало завантажені пропуски при прокатці виключаються і підвищується продуктивність стану. За відсутності протяжки µ₁ = 1 і µ₂ = Н/h_чист (тут h_чист ≈ 40 мм).

Переваги поперечної схеми прокатки в порівнянні з подовжньою такі: більша продуктивність внаслідок відсутності одного кантування і більш рівномірні обтиски по проходах, менша анізотропія механічних властивостей металу. Істотний недолік поперечної схеми прокатки – появи розшарувань, причиною яких є розкочування в поперечному напрямі неметалічних включень і інших дефектів слябів.

Дата добавления: 2014-12-27