Оператор try

Оператор try містить три частини:

§ контрольований блок - складений оператор, що передує ключовим словом try. У контрольований блок включаються потенційно небезпечні оператори програми;

§ один або декілька обробників виключень - блоків catch, в яких описується, як обробляються помилки різних типів;

§ блок завершення finally виконується незалежно від того, виникла помилка в контрольованому блоці чи ні.

Синтаксис оператора try:

try блок [ блоки catch ] [ блок finally ]

Бути відсутніми можуть або блоки catch, або блок finally, але не обидва одночасно.

Розглянемо, яким чином реалізується обробка виняткових ситуацій.

1. Обробка виключення починається з появи помилки. Функція або операція, в якій виникла помилка, генерує виключення. Як правило, виключення генерується не безпосередньо в блоці try, а у функціях, прямо або побічно в нього вкладених.

2. Виконання поточного блоку припиняється, відшукується відповідний обробник виключення, і йому передається управління.

3. Виконується блок final1у, якщо він присутній (цей блок виконується і в тому випадку, якщо помилка не виникла).

4. Якщо обробник не знайдений, викликається стандартний обробник виключення. Його дії залежать від конфігурації середовища. Зазвичай він виводить на екран вікно з інформацією про виключення і завершує поточний процес.

Подібні вікна не призначені для користувачів програми, тому всі виключення, які можуть виникнути в програмі, мають бути перехоплені і оброблені.

Обробники виключень повинні розташовуватися безпосередньо за блоком try. Вони починаються з ключового слова catch, за яким в дужках слідує тип оброблюваного виключення. Можна записати один або декілька обробників відповідно до типів оброблюваних виключень. Блоки catch є видимими в тому порядку, в якому вони записані, поки не буде знайдений відповідний типу викинутого виключення.

Синтаксис обробників нагадує визначення функції з одним параметром - типом виключення. Існують три форми запису:

catch(тип ім'я) {... /* тіло обробника */ }

catch(тип) {... /* тіло обробника */ }

catch {... /* тіло обробника */ }

Перша форма застосовується, коли ім'я параметра використовується в тілі обробника для виконання яких-небудь дій, наприклад виведення інформації про виключення.

Друга форма не припускає використання інформації про виключення, грає роль тільки його тип.

Третя форма застосовується для перехоплення всіх виключень. Оскільки обробники є видимими в тому порядку, в якому вони записані, обробник третього типу (він може бути тільки один) слід поміщати після всіх останніх. Приклад:

trу

{

// Контрольований блок

}

catch (OvertlowException е)

{

//Обробка виключення класу OverflowException (переповнення)

}

catch (DivideByZeroExceptfon)

{

//Обробка виключення класу DivideByZeroException (ділення на 0)

}

catch {

//Обробка усіх інших виключень

}

Якщо виключення в контрольованому блоці не виникло, всі обробники пропускаються. У будь-якому випадку, відбулося виключення чи ні, управління передається в блок завершення finally (якщо він існує), а потім - першому операторові, що знаходиться безпосередньо за оператором try. У завершуючому блоці зазвичай записуються оператори, яких необхідно виконати незалежно від того, виникло виключення чи ні, наприклад, закриття файлів, з якими виконувалася робота в контрольованому блоці, або виведення інформації.

У лістингу 4.11 приведена програма, що обчислює силу струму по заданій напрузі і опору. Оскільки вірогідність невірного набору дійсного числа досить висока, оператор введення включений в контрольований блок.

Виключення, пов'язане з діленням на нуль, для дійсних значень виникнути не може, тому не перевіряється. При діленні на нуль буде виданий результат “нескінченність”.

Лістинг 4.11. Використання виключень для перевірки введення

using System;

namespace ConsoleApplicationl

{class Classl

{static void Main()

{

string buf;

double u, i, r;

try

{

Console.WriteLine("Введите напряжение:");

buf = Console.ReadLine();

u = double.Parse(buf);

Console.WriteLine("Введите сопротивление:");

buf = Console.ReadLine();

r = double. Parse(buf);

i = u / r;

Console.WriteLine("Сила тока - " + i);

}

catch (FormatException)

{

Console.WriteLine("Неверный формат ввода!");

}

catch // общий случай

{

Console.WriteLine("Неопознанное исключение");

}

}

}

}

Оператори try можуть багато разів вкладатися один в одного. Виключення, яке виникло у внутрішньому блоці try і не було перехоплене відповідним блоком catch, передається на верхній рівень, де продовжується пошук відповідного обробника. Цей процес називається розповсюдженням виключення. Розповсюдження виключень надає програмістові цікаві можливості. Наприклад, якщо на внутрішньому рівні недостатньо інформації для того, щоб провести повну обробку помилки, можна виконати часткову обробку і згенерувати виключення повторно, щоб воно було оброблене на верхньому рівні. Генерація виключення виконується за допомогою оператора throw.

Дата добавления: 2014-12-27