Принцип максимізації прибутку фірми

Розгляду поведінки фірми на продуктовому ринку передує викладення принципу, яким керується фірма в своїй діяльності, — принципу максимізації прибутку.

Принцип максимізації прибутку виходить з припущення, що метою раціональної фірми є одержання максимального прибутку. Обґрунтованість такого припущення цілком виправдана, маючи на увазі, що в умовах жорсткого суперництва на ринку прибуток — ведучий мотиваційний фактор, який визначає ринкову поведінку кожної фірми. Фірма, що отримує максимальний прибуток, не тільки забезпечує високі доходи своїм власникам, але також має кращі шанси в досягненні інших своїх цілей (виживання, зростання, збільшення ринкової частки тощо).

Щоб сформулювати принцип максимізації прибутку, проведемо математичний аналіз поведінки фірми, яка оптимізує своє економічне становище. З цією метою визначимо функцію прибутку та знайдемо умову, за якої прибуток досягає максимуму.

Якщо:

Р_r — величина прибутку;

Х — обсяг виробництва (продажу);

ТR — величина загального доходу;

ТС — величина загальних витрат,

то функція прибутку має наступний вигляд:

Р_r = ТR – ТС. (17.1)

Продиференціюємо функцію прибутку:

. (17.2)

Прирівняємо диференціал функції прибутку до 0:

; (17.3)

(17.4)

Відомо, що

і

Отже,

(17.5)

Рівність — умова максимуму функції прибутку.

Принцип максимізації прибутку формулюється таким чином: раціональна фірма одержує максимальний прибуток, коли граничний доход дорівнює граничним витратам .

Економічний сенс принципу максимізації прибутку полягає в наступному. Фірма, приймаючи рішення про виробництво (продаж) додаткової одиниці продукту, порівнює величину, яку додаткова одиниця додає до загального доходу, з величиною, яку додаткова одиниця додає до загальних витрат. Якщо доход від додаткової одиниці МR перевищує витрати від додаткової одиниці МС, фірма одержує від цієї одиниці більше доходу, ніж вона додає до витрат. Отже, загальний прибуток фірми збільшується. Якщо витрати виробництва (продажу) додаткової одиниці МС перевищують доход від цієї одиниці МR, фірма додасть більше до витрат, ніж до доходу. Отже, загальний прибуток фірми зменшиться. У випадку рівності доходу від додаткової одиниці МR і витрат МС фірма додає до доходу таку ж величину, що і до витрат. Тому загальний прибуток залишається незмінним, тобто прибуток сягнув максимального значення. Таким чином, фірма максимізує прибуток за умови рівності граничного доходу та граничних витрат .

Принцип максимізації прибутку має дві важливі особливості. Перша — універсальність принципу. Універсальний характер принципу означає, що рівність слугує фірмі в якості орієнтира максимізації прибутку незалежно від моделі ринкової структури. Друга особливість полягає в тому, що рівність є для фірми точним орієнтиром не лише у разі максимізації прибутку, але ж і у випадку мінімізації збитків. Якщо фірма зазнає збитків, вона може звести їх до мінімуму, зрівнявши граничний доход і граничні витрати. Тут принцип максимізації прибутку трансформується в принцип мінімізації збитків.

Доповнимо аналітичну характеристику принципу максимізації прибутку його графічною інтерпретацією. Розглянемо дві ситуації, які зображені на рис. 17.2.

В першій ситуації фірма приймає рішення виготовити (продати) додаткову одиницю понад обсяг Q_e. Наслідком такого рішення буде перевищення граничних витрат над граничним доходом MC > MR. В результаті загальні витрати збільшаться на більшу величину, ніж зросте загальний доход. У підсумку загальний прибуток зменшиться.

МС

А F MC

Е

B K MR

Q_e-1 Q_e Q_e+1 Q

Рис. 17.2. Графічний аналіз принципу максимізації прибутку

У другій ситуації фірма вирішує виробити (продати) на одну одиницю менше, ніж обсяг Q_e. В цьому випадку граничний доход перевищить граничні витрати МR > MC. Наслідком буде зниження загального доходу на більшу величину, ніж зменшення загальних витрат. У підсумку загальний прибуток скоротиться.

Отже, з графічного аналізу принципу максимізації прибутку закономірно випливає наступне. Якщо фірма збільшує обсяг до рівня Q_e, її загальний прибуток зростає. Загалом прибуток зростає при нарощуванні обсягу в діапазоні випуску (продаж), коли МR > MC. Якщо фірма продовжує нарощувати обсяг понад Q_e, її загальний прибуток зменшується. В цілому скорочення прибутку характерне для діапазону випуску (продаж), коли MC > МR. Прибуток фірми максимізується при обсягу Q_e, коли МR = MC.

Альтернативним підходом до вивчення умови максимізації прибутку фірми є порівняння загального доходу TR і загальних витрат ТС. Проаналізуємо три випадки:

1. Загальний доход перевищує загальні витрати TR > ТС;

2. Загальні витрати більші загального доходу ТС > TR;

3. Загальний доход дорівнює загальним витратам TR = TC.

В першому випадку TR > ТС фірма одержує прибуток. Прибуток фірми максимізується, коли загальний доход перевищує загальні витрати на максимальну величину — різниця (TR – ТС) найбільша.

В другому випадку ТС > TR фірма зазнає збитків. Збитки фірми мінімізуються, коли загальні витрати перевищують загальний доход на мінімальну величину, тобто різниця (ТС – TR) мінімальна. Відомо, що загальні витрати дорівнюють сумі загальних постійних і загальних змінних витрат ТС = TFC + TVC. У разі TС > ТR і перевищення загального доходу над загальним змінними витратами TR > TVC умова мінімізації збитків (ТС – ТR = min) набуває такого виду. Збитки фірми мінімізуються, коли загальний доход перевищує загальні змінні витрати на максимальну величину — різниця (TR > ТVС) найбільша.

В третьому випадку TR = ТС фірма здобуває нормальний прибуток. В цій ситуації розміри загального доходу фірми достатні лише для відшкодування в повному обсязі загальних витрат, включаючи нормальний прибуток.

Викладений принцип максимізації прибутку створює міцну основу для характеристики поведінки фірми на ринку продукту в умовах різних моделей ринкової структури.

Дата добавления: 2014-12-29