Досконала конкуренція

Моделі досконалої конкуренції притаманні наступні риси:

1. Дуже велика кількість фірм в галузі;

2. Однорідність продукту. З точки зору споживача продукти різних фірм ідентичні, тому йому байдуже, у якої фірми купувати;

3. Відсутність бар’єрів для вступу і виходу із галузі. Будь-яка нова фірма може вільно входити до галузі, а діючі фірми — вільно залишати її;

4. Абсолютна мобільність економічних ресурсів. Відсутні обмеження — законодавчі, технологічні, фінансові, географічні тощо, — які можуть перешкоджати вільному переміщенню ресурсів;

5. Абсолютна інформованість учасників продуктового ринку про попит, пропозицію, витрати, ціну і таке інше.

Центральна риса досконалої конкуренції — наявність в галузі дуже великої кількості фірм. Внаслідок цього кожна фірма характеризується незначною питомою вагою в галузевому випуску (продажу). Тому кожна фірма неспроможна впливати на ринкову ціну. Кожна фірма сприймає ринкову ціну як дану величину і може лише пристосовуватися до неї. Фірмі невигідно встановлювати більш високу ціну, ніж ринкова ціна, оскільки споживачі перестануть купувати її продукт і будуть купувати такий самий продукт у інших фірм. Також фірма не зацікавлена встановлювати більш низьку ціну, ніж ринкова ціна, через скорочення прибутку; фірма може продати стільки, скільки вона визнає за необхідне, по ринковій ціні.

Можливість продажу будь-якого обсягу по ринковій ціні означає, що попит на продукт фірми абсолютно еластичний. Графічно абсолютно еластичний попит зображений горизонтальною лінією на рівні ринкової ціни Р₀ (рис. 17.3.)

Р Р

S

D¢ = AR = MR

Р₀ P₀

D

Q Q

Рис. 17.3. Формування графіка попиту на продукт фірми в умовах досконалої конкуренції

З рисунка 17.3 видно, що результатом взаємодії ринкового попиту D і ринкової пропозиції S є ринкова ціна Р₀, яка визначає лінію попиту D¢ на продукт фірми.

Слід зазначити, що з точки зору фірми-продавця лінія попиту — лінія середнього доходу AR. Внаслідок горизонтального розміщення лінії попиту D¢, середній доход є постійною величиною AR = const. При незмінній величині AR існує рівність середнього доходу і граничного доходу АR= = MR. Отже, лінія попиту D¢ одночасно виступає в якості лінії граничного доходу. З огляду на рівність ринкової ціни і середнього доходу P = AR, ринкова ціна дорівнює граничному доходу:

P = AR = MR. (17.6)

З урахуванням виразу (17.6) звернемо увагу на модифікацію принципу максимізації прибутку в умовах досконалої конкуренції. На підставі того що, прибуток максимізується при МR = MC, а також Р = МR, одержуємо Р = MC, тобто ринкова ціна дорівнює граничним витратам. Стосовно досконалої конкуренції раніше сформульований принцип максимізації прибутку видозмінюється: раціональна фірма отримує максимальний прибуток, коли ринкова ціна дорівнює граничним витратам Р = MC.

Зважаючи на умову Р = MC, фірма в короткостроковому періоді вирішує головну проблему — вибір обсягу виробництва (продажу). Використаємо припущення про те, що:

· фірма є власником підприємства даних розмірів;

· структура витрат виробництва (продажу) продукту незмінна;

· лінія попиту на продукт фірми визначається ринковою ціною.

Керуючись принципом максимізації прибутку Р = MC, фірма обирає обсяг, при якому ринкова ціна дорівнює граничним витратам. Як показано на рисунку 17.4., фірма зупиняє свій вибір на обсягу Q_e. Саме при обсягу Q_e прибуток фірми максимальний.

Р МС

Е МR

Р₀

Q_e Q

Рис. 17.4. Визначення оптимального обсягу виробництва (продажу) конкурентної фірми

Обираючи обсяг, при якому прибуток максимальний, фірма досягає рівноваги, а обсяг є оптимальним. В короткостроковому періоді фірма перебуває в рівновазі, коли виробляє (продає) продукт в обсязі, при якому ринкова ціна дорівнює граничним витратам.

Слід підкреслити, що рівноважний стан фірми не виключає одночасного існування збитків. Припустимо, що ринкова ціна перевищує середні змінні витрати фірми P₀ > AVC (рис. 17.5.).

Таке співвідношення ринкової ціни і середніх змінних витрат означає, що ціна відшкодовує середні змінні витрати. Чи відшкодовує ціна середні загальні витрати?

Р МС

АТС

AVC

E

P₀ MR

Q_e

Рис. 17.5. Рівновага конкурентної фірми зі збитками в короткостроковому періоді

Відповідь залежить від величини середніх постійних витрат AFC. Припустимо, що величина AFC така, що ціна менше середніх загальних витрат Р₀ < АТС (рис. 17.5). У цьому випадку при оптимальному обсягу Q_e і Р₀ > АVС частина середніх постійних витрат не відшкодовується ціною, тому фірма зазнає збитків. Проте фірма продовжує функціонувати в короткостроковому періоді, оскільки ціна повністю відшкодовує середні змінні витрати.

Подальший розгляд ситуації, яка зображена на рисунку 17.5, показує, що при ціні Р₀ фірма виготовляє (продає) обсяг Q_e. Варто зауважити, що при зміні ціни також зміниться обсяг. Тезу про те, що різним рівням ціни відповідають певні обсяги, ілюструє рисунок 17.6.

Р P

Р₂ МС P₂ S¢

AVC

P₁ P₁

P₀ P₀

Q₀ Q₁Q₂ Q Q₀ Q₁Q₂ Q

а) б)

Рис. 17.6. Формування пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді

Обсяги Q₀, Q₁, Q₂, які відповідають цінам Р₀, Р₁, Р₂, знайдені шляхом прирівнювання ціни до відповідних граничних витрат. Ціни Р₀, Р₁, Р₂ і обсяги Q₀, Q₁, Q₂, формують індивідуальну пропозицію в короткостроковому періоді (рис. 17.6, б). Лінія індивідуальної пропозиції в короткостроковому періоді — фрагмент лінії граничних витрат, який лежить вище лінії середніх змінних витрат. Необхідно підкреслити, що мінімальний обсяг Q₀ фірма виробляє (продає) при ціні Р₀, яка дорівнює мінімальним середнім змінним витратам P₀ = AVC _min (рис. 17.6, а). При ціні нижче рівня Р₀ фірма не відшкодовує навіть змінні витрати і буде змушена припинити своє функціонування, тобто закритися в короткостроковому періоді. Але в галузі вона залишиться, розраховуючи в довгостроковому періоді покращити структуру своїх витрат. Зауважимо, що точка з координатами (Р₀ = AVC _min; Q₀) є точкою закриття фірми. Припиняючи своє функціонування у разі Р < AVC _min, фірма тим самим мінімізує свої збитки.

Отже, пристосування фірми в короткостроковому періоді відзначене наступним:

1. Якщо ринкова ціна менше мінімальних середніх змінних витрат Р < AVC_min, фірма не функціонує (закривається), проте в галузі залишається;

2. Якщо ринкова ціна не менша мінімальних середніх змінних витрат Р ³ AVC_min, фірма функціонує і максимізує прибуток (мінімізує збитки) при обсягу, який визначається на основі Р = MC;

3. Якщо ринкова ціна більша мінімальних середніх загальних витрат Р > AТC_min, фірма одержує економічний прибуток.

В процесі пристосування кожної фірми до ринкової ціни формується рівноважний стан галузі. Встановлення рівноваги галузі означає формування рівноважної ціни і рівноважного обсягу. Рівноважна ціна і рівноважний обсяг — результати взаємодії ринкового попиту та ринкової (галузевої) пропозиції.

Ринкова (галузева) пропозиція — сума індивідуальних пропозицій, які визначають граничні витрати кожної з фірм, що функціонують в даній галузі.

В короткостроковому періоді взаємодія ринкового попиту D та ринкової пропозиції S визначає рівноважну ціну Р_е і рівноважний обсяг Q_e (рис. 17.7).

Р

S

E

P_e

D

Q_e Q

Рис. 17.7. Короткострокова рівновага галузі в умовах досконалої конкуренції

Варто мати на увазі, що короткостроковий період для галузі — відрізок часу, недостатній для вступу нових фірм і виходу діючих фірм із галузі, а також для зміни діючими фірмами фіксованих ресурсів. Ціні Р_е відповідає обсяг галузевої пропозиції Q_e. Величина галузевої пропозиції складається із обсягів, які забезпечують всі фірми, у яких Р_е ³ AVC _min. Ціні Р_е відповідає обсяг ринкового попиту Q_e. Оскільки величина ринкового попиту дорівнює величині галузевої пропозиції, і відсутній тиск на ціну Р_е в бік її підвищення або пониження, галузь перебуває в рівноважному стані. В короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції галузь перебуває в рівновазі, коли при відповідній ціні обсяг ринкового попиту дорівнює обсягу ринкової пропозиції D_e = S_e.

Одна з рис досконалої конкуренції — вільний вхід в галузь і вихід з галузі. Відсутність бар’єрів притаманна довгостроковому періоду. Це пояснюється тим, що в короткостроковому періоді нові фірми не в змозі залучити потрібні їм фіксовані фактори виробництва, а діючі фірми неспроможні змінити свої наявні фіксовані результати.

Довгостроковий період для галузі — відрізок часу, достатній для вступу нових фірм і виходу діючих фірм із галузі, а також для зміни діючими фірмами всіх ресурсів, включаючи фіксовані фактори виробництва. В довгостроковому періоді в галузі відбувається наступні процеси:

· діючі фірми регулюють свій обсяг і витрати;

· деякі фірми залишають галузь, якщо після такого регулювання не вдається відшкодувати мінімальні середні загальні витрати;

· в галузі з’являються нові фірми, приваблені тим, що деякі діючі фірми в короткостроковому періоді одержують економічний прибуток.

Необхідно підкреслити, що для пристосування діючих фірм в довгостроковому періоді є характерним наступне:

1. Фірма регулює обсяг і максимізує прибуток за умови рівності ринкової ціни і граничних витрат довгострокового періоду Р = LRMC;

2. Фірма змінює свої розміри і мінімізує витрати, рухаючись уздовж лінії середніх витрат довгострокового періоду LRAC;

3. Фірма залишає галузь, якщо ринкова ціна менша мінімальних середніх витрат довгострокового періоду Р < LRAC_min.

У ході пристосування діюча фірма досягає рівноважного стану. В довгостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції діюча фірма перебуває в рівновазі, коли у фірми відсутні стимули для зміни обсягу, своїх розмірів та виходу з галузі (Р = LRMC; SRAC = LRAC; P = LRAC_min). Рівноважний стан конкурентної фірми в довгостроковому періоді зображений на рис. 17.8.

В довгостроковому періоді фірма, перебуваючи в рівновазі, одержує нульовий економічний прибуток, тому що Р = LRAC _min. Існування економічного прибутку характерне для короткострокового періоду, коли середні загальні витрати можуть бути менші ринкової ціни SRAC < P.

Р

LRMC

SRMC

SRAC

LRAC

Р₀

Q₀ Q

Рис. 17.8. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді

Якщо мова йде про типову фірму, економічний прибуток як поширене явище привертає до галузі нові фірми. Результатом вступу до галузі ряду нових фірм стане збільшення ринкової пропозиції. При незмінному ринковому попиті зростання ринкової пропозиції призведе до зниження ринкової ціни. Коли ціна знизиться до рівня мінімальних середніх витрат типової фірми в довгостроковому періоді Р = LRAC _min, вступ нових фірм в галузь припиниться, оскільки економічний прибуток як типове явище зникне. Якщо типова фірма в довгостроковому періоді не відшкодовує мінімальні середні витрати Р < LRAC _min і зазнає збитків, з галузі будуть виходити найменш ефективні фірми. Вихід з галузі ряду діючих фірм спричинить зменшення галузевої пропозиції. При незмінному ринковому попиті зниження галузевої пропозиції призведе до підвищення ринкової ціни. Коли ціна підвищиться до рівня мінімальних середніх витрат типової фірми в довгостроковому періоді Р = LRAC _min, вихід діючих фірм із галузі припиниться, тому що збитки як поширене явище зникнуть. Фірми, які залишаються в галузі, відшкодовують повністю середні витрати довгострокового періоду, включаючи нормальний прибуток.

Варто зауважити, що вступ і вихід фірм — не єдині процеси, які впливають на зміну ринкової ціни. Як було зазначено раніше, в процесі довгострокового пристосування фірма регулює обсяг і власні розміри, маючи за орієнтир ринкову ціну. Якщо достатньо велика кількість фірм збільшує свої розміри, галузева пропозиція зростає, а ціна знижується. Такий самий ефект має вступ до галузі нових фірм. Виходить, що зростання галузевої пропозиції відбувається як за рахунок вступу до галузі нових фірм, так і в результаті збільшення їх розмірів. Аналогічно зниження галузевої пропозиції відбувається як внаслідок виходу фірм із галузі, так і за рахунок зменшення їх розмірів.

Отже, в довгостроковому періоді пристосуванню галузі притаманно наступне:

1. Діючі фірми регулюють обсяги і максимізують прибутки, зрівнюючи ринкову ціну і граничні витрати довгострокового періоду;

2. Діючі фірми змінюють свої розміри і мінімізують витрати, зрівнюючи середні витрати короткострокового періоду і середні витрати довгострокового періоду;

3. Нові фірми можуть входити до галузі, так само як і діючі неефективні фірми - залишати галузь.

У ході довгострокового пристосування галузі змінюється ринкова ціна. В свою чергу, зміна ціни призводить до подальшого пристосування галузі в довгостроковому періоді. Припинення процесу пристосування означає, що галузь досягає рівноважного стану. В довгостроковому періоді галузь перебуває в рівновазі, коли у фірм відсутні стимули для вступу і виходу із галузі, і типова фірма не схильна до регулювання обсягу і розмірів свого підприємства (P = LRMC = LRAC_min = SRAC).

Рівність P = LRMC = LRAC_min = SRAC варта уваги тим, що дозволяє оцінити досконалу конкуренцію з позиції ефективності використання обмежених ресурсів.

Розрізняють ефективність розподілу ресурсів і виробничу ефективність. Ефективність розподілу ресурсів означає такий розподіл економічних ресурсів між фірмами і галузями, який забезпечує виробництво (продаж) продукту потрібного обсягу та складу. Виробнича ефективність означає, що продукція потрібного обсягу і складу виробляється (продається) найбільш економічним способом.

З точки зору виробничої ефективності в довгостроковому періоді умови досконалої конкуренції примушують фірми виробляти (продавати) з мінімальними середніми витратами P = LRAC_min. Така ситуація вигідна споживачам, тому що вони мають найбільш низьку ціну, яка визначається мінімальними середніми витратами довгострокового періоду LRAC_min. Щоб виробляти (продавати) з мінімальними середніми витратами LRAC_min, фірми повинні використовувати найбільш ефективну технологію, яка дозволяє раціонально витрачати обмежені ресурси.

Щоб оцінити досконалу конкуренцію з позиції ефективності розподілу ресурсів, згадаємо, що ціна продукту є мірою його граничної корисності, а граничні витрати виробництва (продажу) продукту є мірою цінності альтернативного продукту, від якого відмовляються заради додаткової одиниці даного продукту. Раніше було виявлено, що в довгостроковому періоді галузь виробляє (продає) продукт в обсязі, при якому P = LRMC. Перевищення цього обсягу означає відмову від збільшення виробництва (продажу) альтернативного продукту, цінність якого для споживача вища корисності додаткової одиниці продукту А. З точки зору споживача, це є ситуація надмірного розподілу обмежених ресурсів для виробництва (продажу) продукту А.

Зменшення обсягу відносно рівня, при якому P = LRMC, свідчить про відмову від виробництва (продажу) певної кількості продукту А, корисність якого для споживача вище цінності додаткової одиниці альтернативного продукту. З позиції споживача, це є ситуація недорозподілу обмежених ресурсів для виробництва (продажу) продукту А.

Виходить, що в обох випадках зміна обсягу продукту А призводить до однакового результату — зниження задоволення споживача. Ось чому найбільш привабливим для споживача є обсяг продукту А, при якому P = LRMC. Споживач однаково оцінює корисність останньої (додаткової) одиниці А і цінність певної кількості альтернативного продукту, від якої відмовляється заради цієї одиниці А.

Отже, з точки зору ефективності розподілу ресурсів, випуск, при якому P = LRMC, вказує на те, що споживач одержує продукцію потрібного обсягу та складу, тобто розподіл обмежених ресурсів є ефективним. Більш точна оцінка досконалої конкуренції з позиції як ефективності розподілу, так і виробничої ефективності потребує врахування таких моментів, як розподіл доходів, діапазон споживацького вибору та ін.

Дата добавления: 2014-12-29