Олігополія. Поряд з монополістичною конкуренцією ще однією проміжною моделлю ринкової структури є олігополія

Поряд з монополістичною конкуренцією ще однією проміжною моделлю ринкової структури є олігополія.

Олігополії притаманні наступні ознаки.

1. Відносно невелика кількість фірм. Одна з причин порівняно малої кількості фірм в галузі — значна величина ефекту масштабу. Ще одна причина полягає в злитті фірм. Мотиви злиття різні — від прагнення фірм, що об’єднуються, збільшити ринкову частку і добитися ще більшого ефекту масштабу до посилення контролю над ринком і ціною свого продукту і отримання “переваги крупного покупця”.

2. Взаємозалежність фірм. Взаємозалежність означає, що в умовах відносно невеликої кількості фірм в галузі зміна економічного становища (ринкової частки) кожної з них помітно впливає на економічний стан конкурентів. Взаємозалежність зумовлює ринкову поведінку кожної фірми відповідно до реакції конкурентів, необхідність зважувати їх можливі відповідні дії.

3. Суттєві бар’єри до вступу в галузь. Важко переборними перешкодами є значний ефект масштабу, володіння патентами, контроль над джерелами сировини, істотні витрати на рекламу.

4. Однорідність або диференціація продукту.

Характеристику ціноутворення в умовах олігополії почнемо з лінії попиту на продукт фірми. Припустимо, що фірми не укладають угод при встановленні цін на свої товари. Також передбачимо, що всі фірми призначають ту саму ціну Р₁ (рис. 17.15).

З рисунку 17.15 видно, що коли решта фірм не змінює ціну Р₁, лінією попиту на продукт фірми А є лінія D₁D₁. При ціні Р₁ обсяг продажу фірми А дорівнює Q₁. Нехай фірма А однобічно підвищує ціну. Інші фірми залишають дії фірми А поза увагою, оскільки розраховують на те, що фірма А втратить частину покупців, і у неї знизиться обсяг продажу. Відповідно у решти фірм обсяг продажу зросте. В результаті одностороннього підвищення ціни фірмою А її лінію попиту зображає відрізок D₁N, який лежить ліворуч від точки N.

Р

D₂

D₁

P₁ N

D₁

D₂

Q₁ Q

Рис. 17.15. Ламана лінія попиту

Нехай фірма А однобічно знижує ціну. Решта фірм негайно відреагують зустрічними зниженнями ціни, тому що розцінюють дії фірми А як спробу витіснити їх із галузі шляхом зменшення їх ринкової частки. Внаслідок одностороннього зниження ціни фірмою А її лінія попиту представлена відрізком ND₂, який знаходиться праворуч від точки N.

Значно більший (по абсолютній величині) нахил лінії ND₂ в порівнянні з лінією D₁N свідчить про значно менш еластичний попит. Суттєва відмінність в ціновій еластичності попиту пояснюється тим, що лінія D₁N характеризує ситуацію з підвищенням ціни фірмою А, а лінія ND₂ описує випадок із зниженням ціни фірмою А. Виходить, з точки зору фірми А, вона зустрічається з лінією попиту D₁ND₂. Це — ламана лінія попиту: в точці N лінія попиту змінює свій нахил.

Ламана лінія попиту — лінія попиту на продукт фірми у разі припущення, що конкурентні фірми приєднуються до рішення даної фірми про зниження ціни, але не слідують її рішенню про підвищення ціни.

Таким чином, ламана лінія попиту описує олігополію, не засновану на міжфірмовій угоді.

Ламаній лінії попиту відповідає певна лінія граничного доходу. Припустимо, що лінія D₁D₁ — лінія попиту на продукт даної фірми, коли решта фірм зберігають свої ціни незмінними (рис. 17.16).

Їй відповідає лінія граничного доходу MR₁. Також припустимо, що D₂ D₂ лінія попиту на продукт тієї ж фірми, коли інші фірми призначають таку саму ціну, що й дана фірма. Їй відповідає лінія граничного доходу MR₂. Ліворуч від точки А лінія попиту представлена відрізком D₁A, а лінія граничного доходу — відрізком NВ. Праворуч від точки А лінію попиту зображує відрізок AD₂, а лінію граничного доходу — відрізок CF. При обсязі Q_a відбувається різке падіння граничного доходу — графічно воно представлене розривом у вигляді вертикального відрізка ВС.

Р

D₂

D₁

A

N D₁

B

C MR₁

D₂

MR₂

Q_a F Q

Рис. 17.16. Лінія граничного доходу, яка відповідає ламаній лінії попиту

Отже, лінія граничного доходу, яка відповідає ламаній лінії попиту D₁AD₂, зображена лінією NBCF.

Наслідком такої форми лінії граничного доходу є існування певного діапазону, всередині якого зміна граничних витрат фірми не впливає на ціну і обсяг. Як видно з рисунку 17.17, для різних рівнів граничних витрат МС₁ і МС₂ ціна, що відповідає умові MR = MC, однакова. Виходить, в умовах ламаної лінії попиту існує можливість фіксації ціни безвідносно до рівня граничних витрат. Це пояснює одну з причин стабільності цін в умовах олігополії, не заснованої на міжфірмовій угоді.

Інша причина стабільності цін знаходиться не на стороні витрат, а на стороні попиту. Внаслідок ламаної лінії попиту будь-яка зміна даною фірмою ціни призведе до небажаних для цієї фірми наслідків. Якщо фірма призначить ціну вище за Р₁ (рис. 17.15), її обсяг продажу значно знизиться, оскільки фірма потрапляє на відрізок лінії порівняно еластичного попиту. Якщо фірма призначить ціну нижче за Р₁, її обсяг продажу збільшиться на незначну величину, тому що фірма потрапляє на відрізок лінії суттєво меш еластичного попиту. Навіть у разі зниження ціни, яка зумовить зростання загального доходу фірми, продаж дещо більшого обсягу призведе до збільшення загальних витрат, причому останні можуть підвищитися на більшу величину, ніж загальний доход. Наслідком буде зменшення загального прибутку фірми. Проте ще більш несприятливим результатом зниження ціни є реальна загроза “війни цін” у випадку, коли конкуруючі фірми встановлюють свої ціни нижче ціни даної фірми. Первісне зниження ціни даною фірмою замість наміченого зростання продажу може призвести до його зменшення. Ось чому фірми, які не укладають між собою угоду і задовольняються прибутком при поточній ринковій ціні, визнають прийнятним збереження даної ціни і додержання в ціновій політиці відносної стабільності.

Р

В МС₁

МС₂

С

Q

Рис. 17.17. Негнучкість цін в умовах ламаної лінії попиту

Таким чином, ламана лінія попиту пояснює негнучкість цін в умовах олігополії, яка не заснована на міжфірмовій угоді.

Тим часом загроза “війни цін”, що так чи інакше пов’язана з ламаною лінією попиту, в умовах сильної взаємозалежності фірм може підштовхнути їх до укладання угоди про обмеження конкуренції.

Міжфірмові угоди, які обмежують ринкову конкуренцію, кваліфікуються як змова. Розрізняють формальну і неформальну змову. Найбільш простий вид формальної змови — картель. Картель — формальна угода між фірмами стосовно рівня цін і обсягу виробництва (продажу). Функції картелю полягають у фіксації ціни і поділі ринку з метою утримання погодженої ціни.

Фірми-учасниці олігополії, які воліють з різних причин не вдаватися до формального зговору, але визнають взаємозалежність як ринкову реалію, практикують неформальну (таємну) змову. Неформальна змова існує у вигляді джентльменської угоди і лідерства в цінах. Джентльменська угода — усна домовленість між фірмами про підтримання певного рівня ціни. Вона, як і картель, свідчить про явну форму змови, що передбачає формальну угоду та неофіційні зустрічі.

Варто зазначити, що фірми можуть координувати цінову поведінку, не вступаючи в явну змову і віддаючи перевагу неявній змові. Практика неявної змови набуває форми лідерства в цінах. Лідерство в цінах — зміна ціни найкрупнішою фірмою, за якою слідують приблизно такі ж зміни цін рештою фірм. Поведінка найкрупнішої фірми — лідера — нагадує поведінку монополіста. Лідер призначає ціну, тому що контролює вирішальну частку галузевого обсягу. Проблема, яку вирішує лідер, — визначення рівня ціни. Ціна встановлюється на такому рівні, щоб а) забезпечити лідеру максимальний прибуток, б) дозволити решті фірм продавати будь-який обсяг по встановленій лідером ціні. Решта фірм пристосовується до ціни, призначеної лідером. Їх поведінка в певній мірі схожа з поведінкою фірми в умовах досконалої конкуренції. Зазначимо, що лідер не обов’язково обирає ціну, яка забезпечує в короткостроковому періоді максимальний прибуток. Щоб унеможливити вступ до галузі потенційних конкурентів, лідер може призначити ціну нижче рівня, при якому прибуток максимізується.

При встановлені ціни постає питання про вибір методу ціноутворення. Найбільш простий метод — ціноутворення за принципом “витрати плюс”. Розрахунок ціни згідно з цим принципом полягає в нарахуванні певної накидки на середні витрати. Спочатку фірма визначає середні витрати з урахуванням типового рівня виробництва (продажу). Потім до середніх витрат додає накидку в розмірі певного проценту. Сума середніх витрат і накидки дорівнює ціні, яку фірма використовує в якості бази свого цінового рішення.

Ціноутворенню за принципом “витрати плюс” властивий ряд ознак, які пояснюють його популярність. По-перше, фірма спрощує для себе проблему ціноутворення. Це має особливе значення в умовах широкого асортименту товарів і частого їх поновлення, коли важко належним чином розподілити загальні накладні (постійні) витрати між конкретними продуктами. По-друге, використання даного методу всіма фірмами в галузі зводить цінову конкуренцію до мінімуму. При незначних відмінностях у витратах фірм, додержання фірмами принципу “витрати плюс” призводить до того, що їх ціни та зміни цін є схожими.

Важливо зауважити, що розгляд ціноутворення в умовах олігополії свідчить про намагання фірм уникнути цінової конкуренції. Олігополісти віддають перевагу неціновій конкуренції як засобу визначення ринкової частини кожної фірми. В цьому відношенні поведінка олігополістів схожа з поведінкою фірм в умовах монополістичної конкуренції. Однак існують суттєві відмінності в причинах і масштабах нецінової конкуренції. Одна з них — сильна взаємозалежність фірм-олігополістів. В умовах взаємозалежності фірм цінова конкуренція з її руйнівними наслідками (“війна цін”) є практично неконтрольованою. Нецінова конкуренція більш контрольована в тому сенсі, що завдяки покращенню продукту і рекламі фірма отримує довгострокові переваги над конкурентами. Інша причина поширеності нецінової конкуренції в олігополістичній галузі полягає в значних коштах, котрі олігополісти спрямовують на удосконалення продукту та на рекламу. Обсяг коштів, які спрямовуються на вказані цілі, також пояснює більші масштаби нецінової конкуренції в олігополістичній галузі в порівнянні з умовами монополістичної конкуренції.

Дата добавления: 2014-12-29