Мова асемблера

Переваги і недоліки машинних мов

Рівні мов програмування

У даний час у світі існує кілька сотень мов програмування, що реально використовуються. Для кожної з них є своя область застосування.

Як ми знаємо, будь-який алгоритм є послідовність розпоряджень, виконавши які можна за кінцеве число кроків перейти від вхідних даних до результату. В залежності від ступеня деталізації розпоряджень звичайно визначається рівень мови програмування — чим менша деталізація, тим вищий рівень мови.

За цим критерієм можна виділити наступні рівні мов програмування:

машинні;

машинно-орієнтовані (асемблери);

машинно-незалежні (мови високого рівня).

Машинні мови і машинно-орієнтовані мови — це мови низького рівня, що вимагають виконання дрібних деталей процесу обробки даних.

Мови ж високого рівня імітують природні мови, використовуючи деякі слова розмовної мови і загальноприйняті математичні символи. Ці мови більш зручні для людини.

Мови високого рівня поділяються на:

алгоритмічні (Basic, Pascal, C і ін.), що призначені для однозначного опису алгоритмів;

логічні (Prolog, Lisp і ін.), що орієнтовані не на розробку алгоритму розв'язання задачі, а на систематичний і формалізований опис задачі для того, щоб розв'язок випливав зі складеного опису.

об'екто-орієнтовані (Object Pascal, C++, Java і ін.), в основі їх лежить поняття об'єкта, що містить у собі дані та дії над ними. Програма об'єкто-орієнтованою мовою, вирішуючи деяку задачу, по суті описує частину світу, що відноситься до цієї задачі

Кожен комп'ютер має свою машинну мову, тобто свою сукупність машинних команд, що відрізняються кількістю адрес у команді, призначенням інформації, що задається в адресах, набором операцій, що може виконати машина та ін.

При програмуванні машинною мовою програміст може тримати під своїм контролем кожну команду і кожну комірку пам'яті, використовувати всі можливості наявних машинних операцій.

Але процес написання програми машинною мовою дуже трудомісткий і стомлюючий. Програма виходить громіздкою, її важко налагоджувати, змінювати і розвивати.

Тому у випадку, коли потрібно мати ефективну програму, у максимальному ступені враховуючи специфіку конкретного комп'ютера, замість машинних мов використовують близькі до них машинно-орієнтовані мови (асемблери).

Мова асемблера — це система позначень, яка використовується для подання у зручному вигляді програм, записаних у машинному коді.

Він дозволяє програмісту використовувати текстові мнемонічні (тобто такі, що легко запам'ятовуються людиною) коди, за своїм розсудом задавати символічні імена регістрам комп'ютера і пам'яті, а також задавати зручні для себе способи адресації. Крім того, він дозволяє використовувати різні системи числення (наприклад, десяткову чи шістнадцяткову) для представлення числових констант, використовувати в програмі коментарі та ін.

Переклад програми з мови асемблера на машинну мову здійснюється спеціальною програмою, що також називається асемблером і є, по суті, найпростішим транслятором.

Дата добавления: 2014-12-23