Аграрне право України 1 страница

V

У

Ц

Ю. М. КРУПКА

Навчальний посібник для дистанційного наіиання

„-

УДК349.4(477)(075.4) ББК67.9(4УКР)407я7 К84

Рекомендовано до друку

методичною радою Університету «Україна» (Протокол № 8 від 26.09.2005)

За науковою редакцією

Н. Р. Малишевої, доктора юридичних наук,

професора, провідного співробітника Інституту держави і права

НАН України

Рецензенти: С. П. Бритченко, канд. юрид. наук, завсектору

Інституту законодавства Верховної Ради України М. І. Єрофеєв, канд. юрид. наук, заввідділу Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України

Крупка Ю. М.

К 84 Аграрне право України: Навч. посіб. для дистанційного навчання / За наук. ред. Н. Р. Малишевої.— К.: Універси­тет «Україна», 2006.— 160 с. 966-388-053-8

У навчальному посібнику на підставі норм чинного законодавства висвітлено питання загальної теорії аграрного права (предмет, метод, принципи, система, джерела аграрного права, аграрні правовідносини), розглянуто особливості правового статусу суб'єктів аграрного господа­рювання, договірні відносини у сільському господарстві, висвітлено пра­вовий режим земель сільськогосподарського призначення.

Видання розраховане на студентів дистанційної та заочної форм навчан­ня вищих навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, коледжів, у яких вив­чається аграрне право та інші господарсько-правові дисципліни, а також на широке коло читачів, які цікавляться питаннями аграрного права.

УДК 349.4(477)(075.4) ББК 67.9(4УКР)407я7

ПРО АВТОРА

КРУПКА Юрій Миколайович народився 13 лютого 1951 р. у місті Казань Російської Федерації. У 1978 р. закінчив юридич­ний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шев­ченка. У 1985 р. захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а в 1991 р. йому присуджено вчене звання доцента. Працював на посаді старшого наукового співробітника Інституту держави і права НАН України. Згодом перейшов на викладацьку діяльність у вищих навчальних закладах, у яких викладав господарсько-правові дисципліни. Є ав­тором навчального посібника для дистанційного навчання з курсу «Правові та організаційні основи підприємницької діяльності» (Київ, 2005). Нині — професор Відкритого міжнародного універ­ситету розвитку людини «Україна». Опублікував понад 50 науко­вих праць. Коло наукових інтересів пов'язане з дослідженням проб­лем правового регулювання відшкодування ядерної шкоди. У 1999 р. опублікував монографію «Відшкодування ядерної шко­ди (міжнародний і національний аспекти)».

ОБ

ЛАСНА

© Крупка]Ю. М., 2006

© Університет «Україна», 2006

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................... 6

Як користуватися посібником..................................................... °

Тематичний план..................................................................... Ю

МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АГРАРНОГО ПРАВА....12

Тема 1. Предмет, метод, принципи і система аграрного права...12

Тема 2. Джерела аграрного права.......................................... 19

Тема 3. Аграрні правовідносини............................................ 27

Тема 4. Суб'єкти аграрного права.......................................... 33

Тема 5. Державне регулювання сільського господарства.... 41

Тема 6. Правове регулювання виробничо-господарської
та фінансової діяльності сільськогосподарських
підприємств................................................................ 49

Тема 7. Правове забезпечення соціального розвитку села...... 57

Тема 8. Відповідальність за порушення аграрного

законодавства................................................................ 66

Тема 9. Правові засади використання земель

в аграрному виробництві................................... •......... 73

Тема 10. Правове регулювання використання

природних ресурсів у сільському господарстві..... 79

Завдання та методичні вказівки до модульної

контрольної роботи № 1.......................................................... 86

Тестове завдання № 1............................................................ 88

МОДУЛЬ 2. ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ'ЄКТІВ

АГРАРНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ

ТА ІНШИХ ПРАВОВІДНОСИН

У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.............................. 93

Тема 11. Правовий статус господарських товариств

в агропромисловому комплексі.............................. 93

Тема 12. Правовий статус сільськогосподарського кооперативу..99

Тема 13. Правовий статус фермерських господарств........ 105

Тема 14. Правовий статус особистих селянських господарств..111

Тема 15. Правовий статус державних сільськогосподарських

підприємств............................................................. 115

Тема 16. Правове регулювання здійснення окремих видів

сільськогосподарської діяльності............................. 120

Тема 17. Договірні відносини у сільському господарстві....131

Тема 18. Правове забезпечення якості та безпеки

сільськогосподарської продукції........................... 138

Завдання та методичні вказівки до модульної

контрольної роботи К»2.......................................................... 145

Тестове завдання № 2.............................................................. 147

Питання до заліку..................................................................... 150

Список рекомендованої літератури........................................ 154

ВСТУП

Сільське господарство є однією з головних галузей матеріально­го виробництва. Воно відіграє важливу роль у житті українського суспільства, оскільки сільськогосподарське виробництво існує і роз­вивається передусім для задоволення першочергової життєвої пот­реби людей — потреби у продуктах харчування, а промисловості — в сировині.

Правовий господарський порядок в аграрному секторі економіки України формується на основі оптимального поєднання ринково­го саморегулювання економічних відносин суб'єктів сільськогос­подарського виробництва та державного регулювання макроеко-номічних процесів. Правове закріплення аграрної економічної політики держави здійснюється у прогнозах і програмах економіч­ного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програ­мах діяльності Кабінету Міністрів України, у цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також у відповідних законодавчих актах.

Складний характер сільськогосподарського виробництва, кар­динальне реформування відносин власності на землю та майно, що нині відбувається в агропромисловому комплексі, зумовлюють не­обхідність у створенні відповідної системи правового регулювання аграрного підприємництва, яка включає загальні норми господар­ського законодавства і спеціальні норми, які становлять основу аг­рарного законодавства. Ефективність сільськогосподарського ви­робництва значною мірою залежить від засвоєння та впровадження у практику господарювання всіма суб'єктами аграрного підприєм­ництва правових норм, які визначають їх правовий статус.

Вивчення студентами юридичних навчальних закладів аграр­ного права сприятиме підвищенню рівня їх обізнаності з основни­ми напрямами та формами аграрної політики нашої держави, засвоєнню положень законодавства, які регулюють аграрні відно­сини, формуванню в них навичок застосування норм аграрного права на практиці.

Курс аграрного права передбачає опанування студентами за­гальних юридичних понять і категорій з подальшим переходом до основних інститутів аграрного права, спираючись на знання, здо­буті під час вивчення цивільного права та інших галузей права.

Як результат опанування навчального змісту посібника сту­денти повинні знати:

- поняття аграрного права;

- суб'єкти аграрного права;

- механізм державного регулювання сільського господарства;

- правове регулювання виробничої та фінансової діяльності
суб'єктів аграрного господарювання;

- організаційно-правове забезпечення соціального розвитку села;

- відповідальність працівників сільськогосподарських підпри­
ємств;

- правові засади використання земель в аграрному виробництві;

- правове регулювання використання природних ресурсів у аг­
рарному секторі;

- правовий статус суб'єктів аграрного господарювання в аг­
ропромисловому секторі;

- договірні відносини у сфері аграрного підприємництва;

- правове забезпечення якості сільськогосподарської продукції.
Студенти повинні уміти:

- тлумачити чинне аграрне законодавство;

- аналізувати юридичні факти;

- застосовувати чинне аграрне законодавство під час розгляду
справ у судах (господарських судах);

- складати господарсько-правові, юрисдикційні та інші акти.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПОСІБНИКОМ

З огляду на особливості дисципліни і структуру побудови да­ного посібника, слід уважно ознайомитись із рекомендаціями для роботи з ним.

Після того, як у вступному розділі Ви ознайомитесь із метою та завданнями навчальної дисципліни «Аграрне право України», слід звернутися до робочої програми дисципліни, що розміщена на сайті Університету «Україна», і тематичного плану, який наве­дений як у робочій програмі, так і в цьому посібнику.

Із тематичного плану видно, що структурно дисципліну побу­довано з двох модулів.

Модуль 1 «Загальні питання аграрного права» складається з де­сяти тем, які охоплюють загальнотеоретичні матеріали, вивчення яких сприяє засвоєнню курсу через з'ясування мети і завдань дис­ципліни, розуміння предмета, методів, принципів, системи, дже­рел аграрного права, а також питання, які стосуються державно­го регулювання сільського господарства, соціального розвитку села, відповідальності за порушення аграрного законодавства, правово­го режиму земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів, що використовуються в сільському господарстві. Модуль 2 «Правовий статус суб'єктів аграрного господарюван­ня. Правове регулювання договірних та інших правовідносин у сі­льському господарстві» містить вісім тем, які дають можливість вивчити особливості правового статусу суб'єктів аграрного госпо­дарювання, правове регулювання здійснення окремих видів сіль­ськогосподарської діяльності, договірні відносини у сільському гос­подарстві, правове забезпечення якості сільськогосподарської продукції. Кожна тема посібника завершується переліком питань для самоперевірки. Контроль знань і вмінь із кожного модуля про­водиться шляхом виконання модульної контрольної роботи і скла­дання підсумкового тесту. Завдання і методичні вказівки до мо­дульних контрольних робіт, а також тестові завдання наведено в посібнику наприкінці кожного модуля. Тестові завдання є не-закінченими твердженнями, до яких наведено 3—5 їх закінчень. Серед них є лише одне правильне, решта — хибні. Необхідно ви­значити правильний варіант.

Вивчати матеріал посібника рекомендується в такий спосіб. Спочатку слід засвоїти матеріал модуля 1, виконати модульну контрольну роботу 1, скласти тест, а потім лише приступити до я

вивчення модуля 2. Матеріал тем усередині кожного модуля можна вивчати в довільній послідовності, за винятком теми 1, з якої слід починати вивчення дисципліни. Саме в цій темі наведені основні поняття і категорії, що визначають сутність і особливості аграрного права, які слід враховувати під час вивчення наступних тем.

Під час засвоєння окремих навчальних елементів (тем дисциплі­ни) необхідно спочатку уважно прочитати матеріал відповідної теми посібника, роблячи в зошиті для самостійної роботи з дисципліни відповідні позначки або стисло конспектуючи матеріал, що вивчає­ться. Прочитавши тему, слід провести самоперевірку, використову­ючи для цього запитання, наведені наприкінці теми. Якщо відпо­відь на запитання зрозуміла, можна переходити до наступного, але краще пересвідчитись у правильній відповіді, ще раз звернувшись до відповідного місця у тексті теми. Якщо відповідь на запитання викликає сумнів, потрібно ще раз уважно, можливо, навіть кілька разів, перечитати відповідні місця теми, конспектуючи їх або робля­чи відповідні зауваження, примітки чи висновки. Якщо навіть після цього Ви не впевнені у правильності Вашої відповіді, варто зверну­тися за допомогою до консультанта.

Після вивчення матеріалу модуля результати самостійної робо­ти мають бути оформлені звітом. Звіт виконують у вигляді руко­писного або машинописного конспекту, окремих записів, зауважень, приміток чи висновків, які стосуються матеріалу, що вивчався з кож­ної теми. На титульному аркуші звіту пишеться назва «Звіт про са­мостійну роботу над модулем 1 (2) навчальної дисципліни «Аграр­не право України», відомості про виконавця (номер групи, номер залікової книжки, прізвище та ініціали студента), прізвище та іні­ціали викладача, якому надсилається звіт.

Наприкінці посібника розміщено перелік питань до заліку і спи­сок рекомендованої літератури.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Модуль 1. Загальні питання аграрного права

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Усього	Оглядові лекції	Самостійна робота
	Предмет, метод, принципи і система аграрного права
	Джерела аграрного права
	Аграрні правовідносини
	Суб'єкти аграрного права
	Державне регулювання сільського господарства
	Правове регулювання вироб­ничо-господарської та фінан­сової діяльності сільськогос­подарських підприємств
	Правове забезпечення соціального розвитку села
	Відповідальність за порушен­ня аграрного законодавства
	Правові засади використання земель в аграрному виробництві
	Правове регулювання вико­ристання природних ресурсів в аграрному виробництві
	Усього

Модуль 2. Правовий статус суб'єктів

аграрного господарювання.

Правове регулювання договірних та інших правовідносин у сільському господарстві

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Усього	Оглядові лекції	Самостійна робота
	Правовий статус господар­ських товариств в агропро­мисловому комплексі
	Правовий статус сільсько­господарського кооперативу
	Правовий статус фермер­ських господарств
	Правовий статус особистих селянських господарств
	Правовий статус державних сільськогосподарських підприємств
	Правове регулювання здійс­нення окремих видів сільсь­когосподарської діяльності
	Договірні відносини в сільському господарстві
	Правове забезпечення якості та безпеки сільськогосподар­ської продукції
	Усього

МОДУЛЬ 1 ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АГРАРНОГО ПРАВА

ТЕМА1

ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ПРИНЦИПИ І СИСТЕМА АГРАРНОГО ПРАВА

Поняття і предмет аграрного права. Методи регулювання в аграрному праві. Принципи аграрного права. Система аграрно­го права.

Поняття і предмет аграрного права. Аграрне право України ви­никло у 70-х роках минулого століття і нині є однією з найваж­ливіших галузей національного права. Аграрне право регулює аг­рарні відносини, об'єднані за змістом, суттю, цілями та діяльністю. Вони виникають у процесі господарської діяльності аграрних суб'єк­тів, заснованих на різних формах власності й господарювання, що спрямована на виробництво, транспортування, зберігання, а також реалізацію сільськогосподарської продукції, продовольства і сиро­вини рослинного і тваринного походження, в тому числі й у пере­робленому вигляді, з метою одержання прибутку.

Сільськогосподарська діяльність має певну специфіку — пов'я­заність із використанням природних властивостей земель сільсь­когосподарського призначення. Тому аграрне право, поряд із зе­мельним правом, регулює відносини, пов'язані з використанням земель.

Норми аграрного права України регулюють певним чином і пи­тання розвитку соціальної сфери села, створення належного рівня життя селян, кількість яких становить більш як 3% чисельності населення країни.

Норми аграрного права України регулюють також відносини у сфері переробки сільськогосподарської сировини, реалізації від­повідної продукції.

Отже, аграрне право України — це комплексна галузь права, що охоплює сукупність правових норм, які регулюють аграрні відноси­ни, що складаються у сфері виробничої та пов'язаної з нею сільсько­господарської діяльності під час використання земель сільськогос­подарського призначення суб'єктами аграрного господарювання.

Аграрне право характеризується властивим їй предметом пра­вового регулювання. Таким специфічним предметом є аграрні правовідносини, які, по-перше, випливають зі спеціального пра­вового статусу суб'єктів аграрного права, зі специфіки їх завдань та предмета діяльності; по-друге, складаються у сфері виробницт­ва продуктів харчування, продовольства і сировини рослинного і тваринного походження, переробки та реалізації сировини суб'єк­тами аграрної підприємницької діяльності. Аграрні правовідно­сини як предмет аграрного права являють собою взаємопов'язані інтегровані відносини майнового, земельного, членського, учасни-цького, корпоративного, управлінського і трудового характеру в усій багатогранності їх прояву в процесі здійснення завдань діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.

Суспільні відносини, що становлять предмет аграрного права, являють собою складний комплекс відносин як за складом суб'єктів (зокрема громадян, які беруть участь і є членами чи акціонерами або учасниками суб'єктів аграрного підприємництва, кооперативного чи корпоративного типів), так і за своїм предметом і змістом. Суб'єкта­ми цих відносин є кожний аграрний підприємець зі статусом юри­дичної особи приватного права кооперативного чи корпоративного типів і відповідно його члени чи акціонери або учасники. У під­приємствах кооперативного типу між цією юридичною особою (ко­оперативом) та його членами виникають складні, ґрунтовані на праві членства, внутрішньогосподарські трудові, управлінські, май­нові та земельні правовідносини. Як родове поняття, всі вони скла­даються з окремих видів і зумовлюються характером виробничо-гос­подарської, фінансової, соціально-побутової діяльності аграрного суб'єкта підприємництва¹.

Головну роль в аграрному виробництві відіграють відносини з приводу використання земель сільськогосподарського призна­чення як основного засобу виробництва сільськогосподарської продукції. Вони включають у себе порядок і умови надання права власності на землю та права землекористування, права й обов'яз­ки землекористувачів тощо.

Із земельними відносинами тісно пов'язані майнові аграрні відносини, які виникають з приводу володіння, користування та розпорядження об'єктами власності, розподілу прибутків між членами аграрних підприємств тощо.

'Аграрне право України: Шдруч. / За ред. В. 3. Янчука.— К.: Юрінком Інтер, 1999.—С. 13.

До предмета аграрного права належать також трудові відноси­ни, які складаються у сфері організації праці, дотримання дис­ципліни праці, оплати праці тощо в аграрному секторі економіки. Самостійним видом аграрних відносин, як різновиду предмета аграрного права, є організаціино-управлінські відносини, які поді­ляються на внутрішні і зовнішні. Внутрішні організаційно-управ­лінські відносини створюються між структурними підрозділами суб'єкта аграрного господарювання та його органами щодо органі­зації та здійснення сільськогосподарського виробництва. Зовнішні організаційно-управлінські відносини створюються між суб'єкта­ми аграрного господарювання та державними органами виконав­чої влади й органами місцевого самоврядування щодо регулюван­ня аграрного виробництва.

До предмета аграрного права належать також соціальні аграр­ні відносини, які складаються з приводу забезпечення зайнятості сільського населення на сільськогосподарських підприємствах, підвищення рівня заробітної плати селян, розвитку на селі осві­тянсько-культурної сфери тощо.

Отже, предметом аграрного права є врегульовані нормами аг­рарного законодавства земельні, майнові, трудові, організаційно-управлінські, соціальні відносини, які складаються в процесі здійс­нення аграрними суб'єктами виробничо-господарської та іншої сільськогосподарської діяльності.

Методи регулювання в аграрному праві. Специфіка аграрного права визначається також методом правового регулювання під­приємницьких правовідносин. Визначення методу правового ре­гулювання дає змогу відповісти на питання, яким чином здійс­нюється регулювання аграрних правовідносин. Метод аграрного права — це сукупність прийомів і способів впливу на правовідно­сини в галузі сільськогосподарського виробництва. Комплексний характер аграрних правовідносин, які поєднують в собі ор­ганізаційні та майнові відносини, зумовлює складний характер методу правового регулювання.

Майнові відносини, які базуються на юридичній рівності сто­рін, регулюються нормами цивільного права, тому стосовно цих відносин застосовується диспозитивний метод. Згідно з ним суб'єк­ти аграрного підприємництва, вступаючи у майнові правовідноси­ни, мають право відповідно до ст. 44 Господарського кодексу Ук­раїни (далі — ГК) з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не суперечать законодавству України. Тобто суб'єкти підприєм­ницької діяльності діють за принципом «дозволено все, що не забо­ронено законом». В умовах формування та становлення ринкових, базованих на вільному підприємництві відносин диспозитивний метод набуває пріоритетного значення.

Із розширенням права колективного самоврядування як систе­ми управління діяльністю колективних сільськогосподарських під­приємств і виробничих сільськогосподарських кооперативів дедалі більшого розповсюдження набуває метод локальної правотворчос-ті. Застосування цього методу дає можливість заповнити наявні в аграрному законодавстві прогалини.

Організаційні відносини, що базуються на підпорядкуванні од­нієї сторони іншій, здебільшого регулюються нормами публічного права, тому стосовно цих відносин застосовується метод владних приписів, який виходить з того, що суб'єкти аграрного підприєм­ництва зобов'язані підпорядковувати свою діяльність моделям правовідносин, які визначені законодавством. Означений метод застосовують для регулювання порядку землекористування, ви­користання природних ресурсів у сільському господарстві, ліцен­зування окремих видів підприємницької діяльності, квотування, стандартизації та сертифікації тощо. При цьому органи державно­го управління економікою мають діяти за принципом «дозволено те, що встановлено законом».

В аграрному праві застосовують також метод рекомендацій, згід­но з яким держава в особі уповноважених органів виконавчої влади регулює діяльність суб'єктів аграрного підприємництва, пропонуючи зразкові форми договорів (наприклад, договору оренди майна), ста­тутних документів (типовий статут акціонерного товариства тощо).

Принципи аграрного права. Принципи права — це основопо­ложні засади, ідеї, які закріплені в правових нормах і відобража­ють закономірності певної галузі права, загальну спрямованість правового регулювання. В них розкриваються системні особли­вості галузі права, що зумовлюють її галузеву сутність.

Принципи аграрного права ґрунтуються на загальноправових принципах, які мають своєю основою положення Конституції Ук­раїни. Основними правовими принципами, що закріплені в чин­ному національному законодавстві (в тому числі й в аграрному), є:

1) принцип справедливості;

2) принцип пріоритетності і захисту прав людини;

3) принцип рівноправності;

4) принцип законності;

5) принцип правосуддя;

6) принцип системного формування та побудови національно­
го права й окремих її галузей.

Аграрне право як комплексна галузь права має систему спеціа­льних принципів, наявність яких пояснюється особливостями ме­ти та змісту аграрних відносин. Найважливішими спеціальними принципами аграрного права є:

Дата добавления: 2014-12-25