КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Технологічна частина 3 страница
Розрахунок основного часу Після остаточного встановлення режиму різання основний (машинний) час можна обчислити за формулою , (11)
де L - розрахункова довжина оброблюваної поверхні з врахуванням врізання і перебігу, мм; i – кількість проходів; n - кількість обертів шпинделя (деталі) за хвилину; S - подача, мм/об. Основний час при нарізанні різьби мітчиками або плашками розраховують по формулі , (12)
де 1,8 - коефіцієнт, яким враховується різниця швидкостей прямого і зворотнього ходу ріжучого інструменту. В разі нарізання різьби послідовно декількома мітчиками основний (машинний) час слід помножити на число проходів (число мітчиків). Розрахункову довжину оброблюваної поверхні визначають по формулі:
L=l+y, (13)
де l - довжина оброблюваної поверхні деталі, мм; y - величина врізання і перебігу, мм. Довжину оброблюваної поверхні (l) у напряму подачі визначають по кресленню деталі. При зовнішньому поздовжньому точінні і розточуванні l дорівнює довжині оброблюваної поверхні; при поперечному точінні, підрізанні і відрізанні суцільного перерізу - половині діаметру деталі, а при відрізанні і підрізанні торця порожнистих деталей – половині різниці зовнішнього і внутрішнього діаметрів. Величини врізання і перебігу при токарній обробці різцями показані в таблиці 32.
Таблиця 32 – Величини врізання і перебігу різців при токарній обробці
Таблиця 33 – Величини врізання і перебігу при нарізанні різьби мітчиками і плашками
Величину врізання і перебігу при свердлінні і розсвердлюванні на токарних верстатах слід вибирати з таблиці 43 (розділ «Нормування свердлильних робіт», стор. 38). Таблиця 34 – Витрати основного часу на центрування деталей (заготівок)
Вибір допоміжного, додаткового і підготовчо-заключногочасу
Після розрахунку основного часу для всіх переходів операції приступають до розрахунку допоміжного, додаткового і підготовчо-заключного часу. Установка, вивірення і зняття деталі включає наступні прийоми: узяти і встановити деталь; вивірити її і закріпити; відкріпити, зняти деталь і покласти на місце. Тривалість допоміжного часу, пов'язаного з установкою, вивіренням і зняттям деталі залежить від маси деталі, типу пристосування, у яке вона встановлюватиметься, наявності і характеру вивірення. Допоміжний час (хв.) на установку, вивірення і зняття деталей наведено в таблиці 35.
Таблиця 35 – Допоміжний час на установку, вивірення і зняття деталей
У комплекс прийомів, пов'язаних з проходом, включені витрати часу на установку обертів і подачі, включення і виключення обертання шпинделя, включення і виключення подач, взяття пробних стружок, вимірювання деталі, підведення і відведення різця, поворот різцетримача, переміщення і кріплення задньої бабки. Допоміжний час (хв.), пов'язаний з проходом, в основному залежить від розмірів верстата, що і враховано в таблиці 36.
Таблиця 36 – Допоміжний час пов'язаний з проходом
Додатковий час визначають по формулі (3), процентне відношення додаткового часу до оперативного (К) вибирають з таблиці 7.
Витрати підготовчо-заключного часу (хв.) залежать від способу установки деталі, розмірів верстата, складності підготовки до роботи і кількості ріжучого інструменту, вживаного при обробці партії деталей, що показане в таблиці 37.
Таблиця 37 – Витрати підготовчо-заключного часу
4-5
|
|
|
|
| Складна
| 6-8
|
|
|
|
|
| 9-12
|
|
|
|
| Проста
| 1-2
|
|
|
|
|
| 3-4
|
|
|
|
|
| 3-4
|
|
|
|
| Середня
| 5-6
|
|
|
|
|
| 7-9
|
|
|
|
|
| 4-5
|
|
|
|
| Складна
| 6-8
|
|
|
|
|
| 9-12
|
|
|
|
|
Приклад розрахунку норми часу на токарну обробку
Визначити норму часу на виготовлення чистого болта (довжина нарізуваної частини 50 мм, діаметр різьби 16 мм). Довжина болта 90 мм, крок різьби 2 мм. Матеріал деталі - сталь 30, маса 0,2 кг, характер обробки - ▼3 кругом. Кількість деталей 15.
I Встановлюютьо технологічну послідовність обробки деталі
№ переходу Перехід 1 Встановити заготовку діаметром 30 мм в самоцентруючому патроні і підрізати торець на глибину 2 мм 2 Відцентрувати заготовку діаметром 30 мм свердлом 3 мм на глибину 7 мм 3 Обточити заготовку з діаметру 30 мм до діаметру 18 мм на довжину 88 мм (чорнове точіння) 4 Обточити заготовку з діаметру 18 мм до 16 мм на довжину 88 мм (чистове точіння) 5 Точити торцеву поверхню заготовки діаметром 30 мм під головку болта 6 Обточити заготовку з діаметру 30 мм до 26 мм на довжину 15 мм (під головку болта) 7 Зняти фаску 2х45° на діаметрі 16 мм 8 Нарізати різьбу Ml6х2 плашкою на довжині 50 мм 9 Відрізати заготовку діаметром 26 мм 10 Переустановити болт в самоцентруючому патроні і підрізати торець діаметром 26 мм на глибину 3 мм 11 Зняти фаску 2х45° на діаметрі 26 мм.
II. Вибір устаткування. Для виготовлення болта вибирають верстат (модель 1А62).
III. Вибір інструменту. Для виготовлення болта користуються різцями Р9.
IV. Вибір режиму різання, розрахунок основного і допоміжного часу. Перехід перший. 1. Призначення режиму різання. Приймають глибину різання t=2 мм, тобто знімають весь припуск за один прохід (i=1). З таблиці 15 по характеру обробки ▼1- ▼3 і діаметру оброблюваної деталі до 30 мм вибирають максимальне значення подачі S=0,25 мм/об. Швидкість різання вибирають з таблиці 16, оскільки для обробки були вибрані різці із сталі Р9. По прийнятій подачі S=0,25 мм/об і глибині різання t=2 таблична швидкість різання v=70 м/хв.
Визначають кількість обертів по формулі (10):
n = об/хв.
Приймають паспортну кількість обертів (таблиця. 31) n=1200 об/хв
Розрахунок основного часу. Визначають розрахункову довжину оброблюваної поверхні по формулі (13). Узявши значення величини врізання і перебігу у=3 мм з таблиці 32, отримають
L = l + y = =13+3=16 мм
Підставивши набуті значення режиму різання у формулу (11), отримають
То = хв,
Визначення допоміжного часу. По таблиці 34 визначають допоміжний час на установку і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні з вивірянням по мітці при масі деталі до 1 кг Тдоп = 0,2 хв. Допоміжний час, пов'язаний з проходом (таблиця 36) при підрізуванні торця деталі, на верстаті з висотою центрів 200 мм Тдоп = 0,2 хв. Повний допоміжний час на перехід
Тдоп = 0,8 + 0,2 = 1, хв.
Перехід другий. Основний час на центрування деталі (таблиця 34) при діаметрі деталі до 40 мм (26 мм) складе То = 0,08 хв. Допоміжний час, пов'язаний з проходом (таблиця. 36), Тдоп =0,6 хв Перехід третій. Призначення режиму різання. Визначають припуск на обробку по формулі (7) мм
Призначають глибину різання t = 6 мм, тобто знімають весь припуск за один прохід, тоді i =1. З таблиці 8 по прийнятій глибині різання 6 мм (до 8 мм) і діаметру оброблюваної деталі 30 мм (до 40 мм) вибирають подачу S=0,3 мм/об. Швидкість різання вибирають з таблиці 10 по прийнятій подачі S=0,3 мм/ глибині різання t=6 мм v=47 м/хв Розраховують кількість обертів деталі по формулі (10)
= 847 об/хв.
Приймають найближче (менше) паспортне значення кількості обертів n=770 об/мин (таблиця. 31). Розрахунок основного часу. Визначають довжину оброблюваної поверхні з врахуванням врізання і перебігу по формулі (13). З таблиці 32 врізання і перебігу складає 8 мм при глибині різання t=6 мм. Тоді
L = 88+8 = 96 мм.
Основний час розраховують по формулі (11)
= 0,42 хв.
Визначення допоміжного часу. Згідно таблиці 36 при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм допоміжний час, пов'язаний з проходом, для обробки по IV-V класам точності Тдоп = 0,5 хв. Перехід четвертий. Призначення режиму різання. Визначають припуск на обробку по формулі (7) = 1 мм
Приймають глибину різання t =1 мм. Тоді по формулі (8) буде
=1
З таблиці 9 по глибині різання до 1 мм і діаметру оброблюваної деталі до 30 мм (18 мм) вибирають подачу S = 0,12 мм/об
Швидкість різання при обточуванні (табл. 10) при подачі до 0,15 мм/об (0,12 мм/об) и глибині різання 1 мм складає 102 м/хв. Розраховують кількість обертів по формулі (11)
= 3056 об/хв
За паспортом верстата приймають n=1200 об/хв. Розрахунок основного часу. Величина врізання і перебігу по таблиці 32 для глибини різання до 1 мм складає 2 мм. Довжина оброблюваної поверхні з врахуванням врізання і перебігу буде
L = 88+2 = 90 мм.
Підставляють отримані значення у формулу (11) =0,63 хв.
Визначення допоміжного часу. Згідно таблиці 36 допоміжний час на обточування по IV-V класах точності при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тдоп =0,5 хв.
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 572; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |