Асоціації в рекламі

Реклама — це мистецтво. Реклама досягає мети, коли при її складанні враховуються особливості людської психіки. Реклама діє на свідому і несвідому сфери психіки людини. Що це за сфера? Наша свідомість — не звичайний спостерігач, а активно діюча особа, яка обирає потрібну їй інформацію. Сприйняття інформації пов'язане з її усвідомленням у даний момент. Несвідоме — це сукупність психічних явищ, які не усвідомлюються людиною. Можна що—небудь бачити, несвідомо оцінювати і не виявляти ніякої реакції. А за необхідності все згадати і оцінити. Тобто, відбувається перехід інформації Із несвідомої сфери у свідому. З одного боку — активне сприйняття, з іншого — пасивне, на рівні півсвідомого.

Слово допомагає запам'ятати зміст рекламного повідомлення. Вчені відзначають, що слово, взагалі, має надзвичайно велику силу впливу на людину (у порівнянні з іншими факторами). Особливе значення має смисл слова, що викликає у споживачів асоціації. Мета реклами — вплив на споживача, переконання його у правильності сказаного за допомогою таких слів, які здатні викликати потрібні думки і почуття. Емоційний вплив реклами на споживача залежить від факторів, які тісно взаємодіють:

• від матеріальних і духовних потреб людей;

• від змісту, фактичного боку реклами, її інформативності;

• від новизни і конкретності рекламної інформації;
• від аргументованості, доказовості і логічності;

• від емоційного наповнення тексту, його оригінальності;

• від мовної доцільності, тобто від точного вибору слів. Правильної
композиції для створення рекламного образу.

Асоціація — зв'язок, який виникає при певних умовах між двома чи більше психічними утвореннями. Завдяки яким одне викликає інше (з ним пов'язане). Слова РТ викликають різні уявлення, думки, почуття, що засновані на складній системі асоціацій.

Асоціації формуються за суміжністю, подібністю і контрастом. За суміжністю — ті, в основі яких принцип розміщення у часі чи у просторі. За подібністю — зв'язки, які виникають за принципом схожості предметів чи явищ. За контрастом — зв'язки, які виникають при врахуванні протилежних рис предметів чи явищ. Асоціації створюють у свідомості споживачів рекламний образ. Рекламний образ — поняття досить складне. Це відкриття споживачем яких—небудь нових боків рекламованого об'єкту (крізь свідомість укладача тексту і його відношення до цього об'єкту).

Виділяється декілька типів рекламних текстів, основаних на асоціативних принципах:

1. Інформативний тип. Дається мінімальна інформація, основана на прямих значеннях слів.

Інформаційна реклама розрахована на людей, у яких розвинена самоактуалізація (тобто вибір тих можливостей, які сприяють внутрішньому росту, прояву особистості).

2. Логічний тип. Ґрунтується на логічних доведеннях, доказах, аргументації.
Аргумент — це думка, істинність якої перевірена і доведена практикою. Найбільш доказовий аргумент — факт, який визначають як дійсне, реальне, невигадане явище, те, що відбулося насправді. Доказ — логічна дія, протягом якої істинність якої-небудь думки обґрунтовується за допомогою інших думок. Таким чином, асоціації пов'язані з логічними доказами.

3. Образний тип. Заснований на емоційно-образних асоціаціях, на використанні різних емоційних, виразових засобах мови.

4. Змішаний тип. Інформаційні, логічні і емоційно-образні елементи складають єдину стилістичну систему рекламного тексту.

У створенні асоціацій велике значення мають образні засоби. Сюди відносяться тропи — звороти мовлення, у яких слова чи словосполучення використано у переносному значенні. Епітет —це слово, що визначає, характеризує предмет чи дію і підкреслює в них якусь властивість чи якість. Порівняння — співставлення двох явищ, щоб пояснити одне за допомогою іншого. (У рекламі — за умови, що споживач добре знає той об'єкт, з яким пов'язують нове). Гіпербола —образний вислів, який перебільшує силу, розмір, явище. (Гіперболою слід користуватися обережно, щоб реклама не перетворилася на антирекламу). Обособлення — перенесення властивостей, рис людини на предмети і поняття. Метафора — слово або вислів, які використовуються у переносному значенні на основі схожості предметів чи явищ. Також у рекламних текстах використовують фразеологізми, прислів 'я, приказки, крилаті слова, образи з літератури, міфології, фольклору, посилання на відомих людей тощо.

У тексті реклами можна виділити слово — сигнал (тематичне слово), яке називає об'єкт реклами або свідчить про тему реклами. Виділяють також ключові слова (через них дається необхідна інформація про об'єкт реклами). Наприклад: «Пийте чорну бразильську каву», де слова чорну, бразильську — ключові, а слово каву — сигнал.

Реклама не терпить багатослів'я, вона за своєю природою повинна бути динамічною. (Короткий текст сприймається легше. Прочитавши текст із 5 слів, людина запам'ятовує усі 5. У тексті із 10 слів — запам'ятовується 4-5 слів, із 25 - 4-8.)

Іноді потрібен великий РТ, тоді вдаються до динамічного, експресивного синтаксису. До динамічного синтаксису відносять деякі стилістичні фігури — звороти мови, які використовуються для підсилення виразовості висловлення. Для створення невеликих за обсягом пропозицій користуються прийомом парцеляції — це членування речення, при якому зміст вислову реалізується не у одній, а у двох чи кількох фразах (після роздільної паузи — на письмі використовують крапки). Наприклад: «Конкуренція — справа жива, творча». Можна зробити: «Конкуренція — справа жива. Творча.» Парцелювати можна не кожне речення, наприклад, не можна розривати підмет і присудок, оскільки їх зв'язки дуже міцні. Парцелюють також і складні речення. Сегментована конструкція — це конструкція, у першій частині якої називається предмет чи явище з метою викликати уяву про них, у подальшій частині вони отримують друге позначення (найчастіше у формі займенника чи (зрідка) у формі синоніма). Перша частина називається іменником теми або темою мовлення. Наприклад: Я дуже люблю театр. — Театр... Я дуже його люблю.

Як стимулюючий ефект у РТ використовують питання - відповіді. Це надає розмовного забарвлення. Також часто використовують повтори: анафора — повтор окремих слів чи зворотів на початку речень чи уривків; епіфора — повтор слів чи виразів у кінці речень чи суміжних уривків. Це допомагає організації ритму і декілька раз згадати назву товару чи послуги.

Паралелізм — однакова синтаксична побудова сусідніх речень чи уривків мовлення. Антитеза — зворот мови, у якому для посилення виразовості і кращого запам'ятовування тексту використовуються протилежні поняття (можуть протиставлятися не лише слова, а й поняття та образи). Градація — фігура мовлення, яка має такий порядок слів, при якому кожне наступне має підсилююче значення. Крім того, досить часто використовують замовчування, риторичні звертання, риторичні питання, спонукальні конструкції, окличні, заперечні, неповні речення, пряму мову та розмовні конструкції.

Дата добавления: 2014-12-25