Межи здійснення суб’єктивних цивільних прав. Зловживання правом

Виконання цивільних обов’язків

Суб’єктивним цивільним правам кореспондують цивільні обов’язки, які виконуються в межах, установлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї, а це означає, що цивільні обов’язки завжди чітко визначені та обмежені. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення (матеріального чи морального) та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (наприклад, відшкодуванням збитків). Особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, установлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК), (наприклад, при форс-мажорних обставинах).

Принципи щодо здійснення особами суб'єктивних прав і обов'язків:

Ø принцип добросовісності та розумності. Якщо законом установлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом;

Ø принцип законності, дотримання правил ділової етики й моральних принципів суспільства;

Ø принцип недопустимості недобросовісної конкуренції;

Ø принцип солідарності і ділового співробітництва при здійсненні прав та обов'язків. Суб'єкти цивільних правовідносин не повинні порушувати права та інтереси інших осіб, що охороняються законом, а повинні сприяти, допомагати один одному у виконанні покладених на них обов'язків;

Ø принцип використання цивільних прав і обов'язків відповідно до їх соціального призначення.

Кожне право має свою мету, яка закріплена у законі, тобто носить об’єктивний характер. Якщо право здійснюється у відповідності з метою, то мова йде про належне здійснення права. При здійсненні своїх прав будь-яка поведінка особи є правомірною, тобто допустимою з точки зору закону, якщо не порушуються обмеження, заборони, визначені договором або актами законодавства. Наприклад, законодавством встановлені обмеження щодо користування автомобілем тощо.

Межами здійснення суб’єктивних цивільних прав є передбачені законом або договором заборони, обмеження, за якими починаються права іншої особи, наноситься шкода, або порушуються імперативні норми актів цивільного законодавства та моральні засади суспільства. Межі здійснення цивільних прав є гарантією рівноправного положення громадян у системі суспільних відносин. Випадки обмеження здійснення суб’єктивних цивільних прав окремої особи є винятком із абсолютного права кожної особи діяти на свій розсуд та встановлені з метою захисту здійснення суб’єктивних цивільних прав інших осіб для того, щоб забезпечити всім учасникам цивільно-правових відносин рівні умови здійснення своїх прав. Закон не може перелічити все, що дозволено, закон тільки, як виняток, установлює певні межі.

Межі здійснення суб’єктивного права:

· межі, установлені суб’єкту договором або актами чинного законодавства, моральними засадами суспільства;

· межі, за якими порушуються права, завдається шкода іншим особам, державі, довкіллю або культурній спадщині;

· межі, що встановлені законом на захист конкуренції, тобто не зловживання монопольним становищем на ринку.

Зловживання правом може бути як:

Ø здійснення свого права без наміру нанести шкоду іншій особі, (так, підприємець при здійсненні своєї діяльності наносить шкоду навколишньому середовищу);

Ø здійснення свого права спеціально з метою нанесення шкоди. Таке зловживання має назву шикана.

Шикана (зловживання правом) – це врегульована нормами права поведінка правомочної особи, спрямована на здійснення свого суб’єктивного цивільного права, якою було завдано шкоди іншим особам і при цьому належним чином не задоволено власних потреб. Правомочна особа при цьому спирається на формально належне їй право, однак при конкретній реалізації дії призводять до порушення прав та інтересів інших осіб. Так, власник земельної ділянки, що знаходиться вище, льє воду не з метою поливу власної ділянки, а щоб зашкодити сусідню будівлю. Великий ризик щодо зловживання правом існує при довірчому управлінні майном, особливо грошима. Вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Суд може зобов’язати таку особу припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші санкції, установлені законом (позбавити особу плодів, доходів, повноважень, якщо такі були набуті під час зловживання своїм правом, відмовити в захисті цивільного права та інтересу тощо).

Дата добавления: 2014-12-25