Поняття об'єктів цивільних прав та правового режиму

У філософському розумінні об’єкт – це те, на що впливає суб’єкт, на що спрямована його діяльність. Об'єктами цивільних правє речі, у тому числі все те, що розуміється як речі у широкому сенсі, тобто все те, з приводу чого виникають та здійснюються цивільні права та обов'язки, це результати діяльності учасників цивільного обороту або явища (предмети) навколишнього світу, створені природою, які мають корисні властивості, усвідомлені та освоєні людством, це всі об’єктивні матеріальні та нематеріальні блага.

Правовий режим об’єктів цивільного права – це встановлений законодавствомпевний порядок набуття, користування та межі розпорядження майном, що включає в себе визначення структури цього майна, порядок його придбання (формування), використання, вибуття, порядок звернення на нього стягнення кредиторів, реалізація інших правочинів щодо майна.

Якщо треба визначити речі або інші блага, щодо яких об’єктивно можуть бути цивільні права, то мова йде про об’єкти цивільних прав. Суб’єкти, які реально мають права на об’єкти, одночасно є учасниками правовідносин (речових та зобов'язальних). На ці об’єкти одні учасники відносин мають суб’єктивні цивільні права, інші – суб’єктивні цивільні обов’язки. Об’єкти цивільних правовідносин – це конкретні блага, із приводу яких в учасників цих правовідносин їх абстрактні можливості, потреби та необхідність перетворилися на суб’єктивні цивільні права та обов’язки внаслідок здійснення юридичних фактів (дій та подій). Якщо договір тільки укладається та юридичні факти як підстави виникнення цивільних прав ще не відбулися, то доречно вести мову не про об’єкти договору, а про предмет договору. Існує спірна думка, що дії є об’єктом договору про надання послуг. Вважаємо, що дії, поведінку, діяльність або бездіяльність не можна визначати об’єктом чи предметом договорів та інших цивільно-правових відносин, дії є підставою виникнення суб’єктивних цивільних прав на блага, поряд з іншими юридичними фактами, та є фактичним змістом правовідносин. Дії, поведінку людини не можна відмежувати від самої людини, вони можуть визнаватися тільки об’єктом правового регулювання, про яке не йде мова у Розділі ІІІ Книги Першої ЦК «Об’єкти цивільних прав». Предметом за договором про надання послуг є не дія або діяльність, а результат, корисний ефект надання послуги, що споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності та невіддільний від процесу його надання (ст. 901 ЦК).

За правовим режимом об'єкти майнових прав поділяються на:

Ø об'єкти приватного права:

- об'єкти, що обертаються вільно; можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування, або іншим чином. В Україні діє загальна презумпція щодо вільного обороту об'єктів, якщо нема спеціальної вказівки закону про їх вилучення з обігу або обмеження обігу, або вони не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

- об'єкти, обмежено оборотоздатні; вони визначені законом, можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, ліцензією. До таких об'єктів, наприклад, відносять зброю, вибухові речовини, наркотичні та психотропні засоби тощо.

Ø об'єкти публічного права – це ті об'єкти, що вилучені з обігу, не можуть бути предметом цивільно-правових угод чи іншим чином переходити від однієї особи до іншої. Порушення цього правила тягне за собою визнання таких правочинів недійсними. Вилученими з обігу є об'єкти, що, згідно з законодавством, перебувають лише в державній власності, зокрема землі природно-заповідного фонду, об'єкти історико-культурної спадщини та художні цінності загальнодержавного значення, ядерні матеріали та об'єкти ядерної енергетики тощо.

Дата добавления: 2014-12-25