Укладення договору

Параграф 2. Укладення, зміна, розірвання договору

Укладення договору – це процедура здійснення послідовних дій щодо узгодження тексту договору та інших дій з метою надання договору характеру юридичного факту для настання юридичних наслідків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК). Відмінність неукладеного договору від недійсного полягає у відсутності юридичного факту його укладення, якщо сторони не досягли згоди за істотними умовами договору.

Укладення договору складається з двох стадій, а саме:

· пропозиції особи укласти договір. Ця особа називається оферентом, а пропозиція укласти договір йменується офертою,

· прийняття іншою особою зробленої пропозиції - оферти другою стороною. Особа, що прийняла пропозицію, називається акцептантом, згода на оферту називається акцептом. Оферентом може бути кожна із сторін майбутнього договору.

Оферта має відповідати умовам:

· містить істотні умови договору;

· виражає намір оферента вважати себе зв'язаним договором і запропонованими умовами у разі її прийняття іншою особою;

· спрямована до конкретної особи (декількох осіб).

Публічна оферта – це оферта як виявлення готовності вступити на певних умовах у договір з будь-якою особою, звернена до невизначеного кола осіб шляхом доведення до загального відома по радіо, телебаченню, у печаті запрошень до укладення договору про продаж точно визначених товарів, із зазначенням адреси оферента. При публічній оферті умови договору не обговорюються, але потребують згоди іншої сторони шляхом оформлення договору.

Зміст публічного договору, укладеного на підставі правового акта органу влади або місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Розбіжності при укладенні такого договору вирішуються судом.

Місце укладення договору – місце проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, що є оферентом, якщо інше не встановлено договором.

Договір як домовленість сторін про виникнення цивільних відносин слід відмежовувати від односторонніх правочинів, що вчиняються двома особами, наприклад, одна особа об'являє конкурс на кращу назву ресторану, а інші приймають участь у конкурсі. У цьому прикладі дії осіб є наслідком одностороннього волевиявлення та відсутнє їх узгодження. Публічна оферта закликає до укладення договору. Односторонній правочин особи тягне правові наслідки незалежно від укладення договору з іншими особами.

Реклама як інформація про товар або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, не визнаються офертою, а розглядаються лише як запрошення робити пропозиції щодо укладення договору. Публічна оферта має всі істотні умови договору і висловлює намір укласти договір з будь-якою особою, яка відповість на цю пропозицію. Прикладом публічної оферти є інформація про акцію зниження ціни на певний товар із зазначенням ціни та магазина, де можна придбати такий товар.

Дата добавления: 2014-12-25