Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Порушення пам'яті й уваги




Розділ 3

Пам'ять і увага є одними з найважливіших психічних функцій людини. Завдяки пам'яті зберігається, відтворюється, здійснюється активний вибір і пересполучення образних представлень, що забезпечує найбільшу повноту психічної діяльності. Порушення пам'яті й уваги тією чи іншою мірою спостерігаються практично при всіх психічних захворюваннях і є одними з найважливіших симптомів патологічного стану мозку. При порушенні пам'яті й уваги змінюються особистість, вчинки, мотиви дій, знижується інтелект і ступінь продуктивності контакту з хворим. Уміння розпізнавати порушення пам'яті й уваги допоможе в діагностиці психічних захворювань. Мнестичні функції й увага коливаються у певних межах під впливом різних факторів повсякденного життя - стомлення, недосипання, емоцій, соматичних захворювань. Це може бути причиною звертання за медичною допомогою багатьох людей, що робить актуальним виявлення порушень цих функцій лікарями всіх спеціальностей.

Ціль (загальна): уміти виявляти порушення пам'яті й уваги.

Конкретні цілі – уміти: Цілі вихідного рівня – уміти:
1. Проводити цілеспрямоване клінічне дослідження пам'яті й уваги. 1. Збирати скарги, дані анамнеза, проводити клінічне дослідження хворих (кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб).
2.Здійснювати експериментально-психологічне дослідження мнестичних функцій і уваги, інтерпретувати отримані результати. 2. Проводити патопсихологічне дослідження пам’яті та уваги та інтерпретувати отримані результати (кафедра ООЗ, цикл медичної психології кафедри психіатрії та медичної психології).
3. Кваліфікувати виявлені порушення як психопатологічні симптоми.  
4. Діагностувати Корсаковський амнестичний синдром.  

Перевірити ступінь своєї підготовки Ви можете, вирівши запропоновані завдання.

Завдання № 17. При проведенні патопсихологічного дослідження за допомогою методики 10 слів відзначено падіння продуктивності відтворення до кінця завчання. Які порушення уваги виявляються в першому і другому випадках?

A. Звуження обсягу

B. Зниження здатності до переключення

C. Нестійкість

D. Виснаджуємість

E. Прикутість

Завдання № 18. Хвора II., 70 років. Звернулася до лікаря зі скаргами на "безпам'ятність", підвищену стомлюваність, головний біль, розлад сну. На прийомі в лікаря - задовільно відтворює дати і події з минулого життя, добре справляється з хронологією при їхньому викладі. Поточні події фіксує з трудом, не може послідовно викласти події з особистого життя за останні 2 роки, переплутала дати, неправильно відтворює прізвища й імена товаришів по службі. Не справляється з завданням запам'ятати ім'я лікаря, ряд цифр. У процесі проведення дослідження з методики "Завчання 10 слів" відтворила після кожного з 5 пред'явлень - 3, 3, 4, 3, 4 слова, через 1 годину відтворила тільки 2. Які операції пам'яті порушені у хворої?

A. Запам’ятування

B. Збереження

C. Відтворення

D. Забування

E. Впізнавання

Правильні відповіді на запропоновані завдання - у додатку 3.

Якщо при виконанні приведених вище тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:

1. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: “Здоров’я”, 1994. – С.52-291.

2. Абрамов В.А. та інш. Медична психологія. – Донецьк, 2008. – 289 с.

Тільки добре засвоївши попередній матеріал можете переходити до вивчення нової навчальної інформації.

Зміст навчання

Розлади пам'яті при психічних захворюваннях виявляються порушеннями здатності до запам'ятовування, утримання і відтворення засвоєного матеріалу.

Порушення пам'яті
Кількісні Якісні (парамнезії)
Гіпермнезія Конфабуляції
Гіпомнезія Псевдоремінісценції
Амнезія: Кріптомнезії (спотворення пам'яті)
- Антероградна  
- Ретроградна  
- Антероретроградна  
- Фіксаційна  
- Прогресуюча за законом Рібо  
- Конградна  
- Палімпсест  

 

Гіпомнезія - поступове ослаблення пам'яті. Характерна динаміка зниження пам'яті. Спочатку відзначається ослаблення довільної репродукції: хворий не може згадати потрібне слово чи ім'я. Наступний етап - ослаблення утримання в пам'яті, а потім вже наростаюча недостатність запам'ятовування. Гіпомнезія спостерігається при безінсультному перебігу церебрального атеросклерозу, при епілепсії й інших органічних захворюваннях головного мозку.

Гіпермнезія - підвищення здатності до репродукції, відтворення раніше накопиченої інформації. Відбувається посилення механічної пам'яті в зв'язку з пожвавленням асоціацій за подібністю і суміжністю в просторі і часі. Логічний тип пам'яті порушується. Спостерігається найчастіше при маніакальних станах.

Амнезія - безпам'ятство, пробіл, відсутність пам'яті (спогадів) на певний період часу. Типовими прикладами є: ретроградна амнезія - випадання з пам'яті подій, безпосередньо попередніх хворобі (несвідомому стану), спостерігається, наприклад, при епілепсії; антероградна амнезія - втрата спогадів про події, що безпосередньо траплялися за закінченням несвідомого стану чи іншого розладу психіки.

Фіксаційна амнезія - утрата здатності запам'ятовувати, відсутність пам'яті на поточні події. Спостерігається при старечому недоумстві, хворобі Альцгеймера, Корсаковському синдромі.

Для перевірки засвоєння блоку інформації пропонується завдання:

Завдання № 19. Хвора К., 65 років. Грубо орієнтована в часі і місці, досить у власній особистості. Настрій рівний. Увага швидко виснажується. Продуктивної психосимптоматики немає. Не може запам’ятати ім'я і по батькові лікаря після декількох повторень. Яке порушення пам'яті у хворої?

A. Ретроградна амнезія

B. Антероградна амнезія

C. Фіксаційна амнезія

D. Гіпермнезія

E. Прогресуюча амнезія

Своєрідну групу симптомів розладів пам'яті складають парамнезії - обмани (перекручення) пам'яті. Розрізняють два види парамнезій - конфабуляції і псевдоремінісценції.

Конфабуляції - помилкові спогади про вигадані події, що заповнюють пробіл пам'яті. Вони спостерігаються як при амнезії (Корсаковський синдром), так і поза нею, наприклад, при парафренних станах, розладах свідомості продуктивного типу.

Псевдоремінісценції - помилкові спогади з неправильною локалізацією подій у часі. Пробіл спогадів про події останнього часу заміщається подіями з минулого. Спостерігаються при Корсаковськім синдромі.

Корсаковський амнестичний синдром - характеризується повною втратою здатності запам'ятовувати поточні події, амнестичною дезорієнтировкою, перекручуваннями пам'яті при відносній схоронності пам'яті минулого і дифузійним зниженням усіх компонентів психічного функціонування. Таким чином, Корсаковський синдром складається з фіксаційної амнезії, псевдоремінісценцій і конфабуляції, іноді - ретроградної амнезії. Найчастіше Корсаковський амнестичний синдром спостерігається при інфекційних, інтоксикаційних і травматичних захворюваннях центральної нервової системи.

Завдання № 20. Хворий А., 50 років, потрапив в автомобільну катастрофу. З важкою черепно-мозковою травмою в коматозному стані доставлений у нейрохірургічне відділення, де знаходився у несвідомості кілька годин. Після прояснення свідомості не міг пояснити, чому знаходиться у лікарні, був дезорієнтований у часі. Протягом першого місяця виявляв нездатність запам'ятовувати поточні події, не міг знайти свою палату, не запам'ятовував ім'я лікуючого лікаря. Під час бесіди відтворює події, що передують травмі і зовсім не пам'ятає наступних. Іноді заповнює пробіли пам'яті вимислами, плутає хронологічну послідовність поточних реальних подій. У який психопатологічний синдром укладається психічний стан хворого?

A. Кандинського-Клерамбо

B. Корсаковський

C. Астенічний

D. Психічного автоматизму

E. Галюцинозу

Якщо Ви не можете вирішити запропоновану задачу, то поверніться до вивчення навчальної інформації. Тільки правильне рішення свідчить про те, що Ви засвоїли матеріал.

Завдання № 21. Хвора К., 36 років. Надійшла в психіатричну лікарню в зв'язку з тим, що почала виявляти болісно підвищену активність, була просторікуватою, зайво веселою. Спала не більш 2-3 годин на добу. Під час огляду лікарем у відділенні хвора орієнтована правильно, увага вкрай хитлива. Мова швидка, з вираженою перевагою механічних асоціацій за подібністю, суміжністю в просторі і часі, співзвуччям. У зв'язку з цим хвора постійно відхиляється від основної теми і відтворює безліч подій, лише побічно зв'язаних із заданим питанням. При цьому вона виявляє підвищену здатність до відтворення окремих деталей з минулого життя, точно називає дати з особистого життя, дати суспільно значущих подій, відтворюючи ці дані за типом механічного зв'язку в часі, місці, ситуації. Іноді мова насичена римами. Декламує вірші, що, за її словами, вивчали ще в шкільні роки. Настрій підвищений. Рухливо неспокійна. Міміка пожвавлена. Яке порушення пам'яті відзначається у хворої?

A. Гіпомнезія

B. Гіпермнезія

C. Парамнезія

D. Конфабуляції

E. Синдром Кандинського-Клерамбо

Завдання №22. Хвора С., 87 років, пенсіонерка. Протягом останніх 5 років родичі помітили, що хвора почала забувати імена своїх близьких. Не може згадати, куди поклала ту чи іншу річ. Часто робила безглузді вчинки, була безпомічна, ішла з будинку і не могла повертатися, тому що "забувала" адресу. На прийомі у лікаря-психіатра виявляла нечітке аллопсихічне орієнтування. Не знала, скільки їй років. Не могла точно сказати, скільки в неї дітей, як кличуть їх. Виявляла неспроможність при виконанні елементарних рахункових операцій, не знала часів року, не могла перелічити місяці року і дні тижня. Запам'ятовування поточних подій практично було відсутнє - відразу забувала ім'я лікаря, не утримувала в пам'яті запропоновані для запам'ятовування числа, фрази і т.д. Критика до хвороби була відсутня.

Які порушення пам'яті у хворої?

A. Прогресуюча амнезія

B. Ретроградна амнезія

C. Конфабуляції

D. Псевдоремінісценції

E. Антероградна амнезія

Правильні відповіді на завдання №19-22 – у додатку 3. Якщо Вам було важко їх вирішити, зверниться до навчальної інформації у посібнику та інших в літературних джерелах. Тільки після її засвоєння можна переходити до наступної навчальної інформації.

Психофізіологічні й нейропсихологічні основи розладів пам'яті.

В основі процесу запам'ятовування та відтворення матеріалу лежить спільна робота багатьох відділів мозку, тому при різних по локалізації поразках мозку пам'ять страждає по-різному.

Мають місце дві гіпотези, у яких пояснюються механізми, що лежать в основі забування.

Відповідно до однієї, забування є наслідком поступового ослаблення слідів, викликуваних відповідними впливами (теорія «trace decay»). Відповідно до другого, забування є наслідком гальмування слідів побічними (інтерферіруючими) впливами. Ослаблена пам'ять хворих з поразкою мозку є результатом підвищеного гальмування слідів. Друга гіпотеза зізнається більшою кількістю вчених.

Існують дві основні форми порушення пам'яті, що виникають при локальних поразках головного мозку:

- при одній з них активна, цілеспрямована мнестична діяльність залишається незачепленою і порушуються лише окремі операції, що дають можливість відтворювати матеріал, що тільки що був почутий. Такі порушення пам'яті можуть виникати при поразці задніх відділів зовнішньої (конвекситальної) поверхні мозкової кори або при поразці глибинних відділів більших півкуль.

У першому із цих випадків (при поразці тім'яно-потиличних і скроневих відділів лівої, домінантної півкулі) порушення пам'яті носять модально-специфічний характер, і хворі проявляють підвищену тормозимість зорово-просторових або слухо-мовних слідів. У цих випадках приватні недоліки пам'яті компенсуються за допомогою використання незачепленої модальності (опори на зорово-просторові сліди у хворих з поразкою скроневих – слухо-мовних відділів кори й навпаки, опори на слухо-мовні системи при поразці тім'яно-потиличних – зорово-просторових відділів кори).

У другому випадку, при поразці глибинних відділів півкуль (лімбічної області, бугорної і підбугорної області) порушення пам'яті носять загальний, модально-неспецифічний характер: вони однаково проявляються при відтворенні слухо-мовного, зорово-просторового або рухового матеріалу.

Хворі із зазначеною формою порушення пам'яті зберігають намір запам'ятати пропонований їм матеріал, однак виникаючі сліди виявляються нестійкими й легко тормозяться будь-якими інтерферуючими впливами. При відносно слабко вираженій патології глибинних відділів спостережувані дефекти пам'яті успішно компенсуються значеннєвою організацією матеріалу. При більш грубо вираженій патології (більші пухлини або судинні порушення, що впливають на зоровий бугор, підбугорную область, лімбічну системи) порушення пам'яті може приймати більше грубий характер і викликати картину масивних розладів пам'яті на поточні події й дезорієнтировку в навколишньому, що складають основу корсаковського синдрому.

- зовсім інший характер носять порушення пам'яті у хворих, у яких у патологічний процес утягуються лобові відділи мозку. У цих випадках вся цілеспрямована психічна діяльність хворого грубо порушується. Такі хворі не зберігають міцного наміру запам'ятати пропонований матеріал, процес запам'ятовування втрачає свій цілеспрямований характер, легко перетворюючись у пасивне запечатление безпосередніх слідів, страждає також відтворення.

Таким чином, кожна з перерахованих вище систем мозку має свій особливий внесок у забезпечення запам'ятовування, а психологічна структура порушень пам'яті різна при різних по локалізації поразках мозку.

Увага - це форма організації психічної діяльності, що сприяє свідомо, довільно чи мимоволі зосередженню, сенсорної інтелектуальної чи рухової активності на актуальних і індивідуально-значущих явищах чи об’єктах.

Слабкість активної уваги - порушення здатності зосередитися на тій меті, що ставить перед собою індивід. Характерна для астенічного синдрому.

Виснажуємість активної уваги - зниження її стійкості в процесі діяльності. Також зустрічається при астенічному синдромі.

Підвищена відволікаємість уваги - неуважність з перевагою пасивної уваги, постійними переходами від одного об'єкта до іншого, ні на чому не затримуючись. Характерна для маніакального синдрому.

Інертність уваги - це порушення переключаємості, мала рухливість або патологічна фіксація уваги. Характерна для депресивного синдрому й органічного ураження головного мозку.

У додатку 2 приведено граф логічної структури цієї теми. Після вивчення дійсної глави посібника і відповідних розділів підручника вирішите самостійно запропоновані завдання. Якщо Ви зазнаєте труднощів у рішенні, зверніться до еталонів правильних відповідей у додатку 3. Якщо Ви вирішили завдання невірно, повторно прочитайте главу посібника та літературу. Завдання №24, 25 пропонується вирішити самостійно.

Завдання для самоконтролю.

Завдання № 23. Хворий М., 45 років. При огляді лікарем - контакт утруднений, тому що легко і швидко реагує на всі сторонні подразники, постійно відволікається від основної теми бесіди, переключаючи з одного об'єкта на інший. Гіперактивний, але діяльність непродуктивна. Мова з елементами римування, переважають механічні асоціації. Не здатний виконати навіть елементарне завдання, тому що незабаром відволікається, але не засмучується цим, жартує і сміється. Для якого синдрома характерні ці порушення уваги?

A. Депресивного

B. Корсакова

C. Кандинського-Клерамбо

D. Астенічного

E. Маніакального

Завдання № 24. Хворий С., 18 років. У ранньому дитячому віці переніс менінгоенцефаліт, після чого помітно відставав у психофізичному розвитку - закінчив 6 класів допоміжньої школи, учився з великими труднощами.

На прийомі в лікаря-психіатра: увага залучається з утрудненням, мова монотонна, словниковий запас обмежений. Виражена торпідність психічних процесів: почавши відповідати на запитання, важко переключається на іншу тему, запропоновані завдання виконує вкрай повільно, з великими затримками в часі. При зміні завдання ще якийсь час виконує попереднє. Яка патологія уваги описана?

A. Слабкість активної уваги

B. Інертність

C. Виснажуємість

D. Відволікаємість

E. Без патології

Завдання № 25. Хвора Л., 48 років. На прийомі у лікаря: настрій знижений, висловлює думки про небажання жити, висловлює ідеї самозвинувачення, самознищення. Темп розумових процесів різко уповільнений. Занурена у світ своїх переживань, у зв'язку з чим контакт різко утруднений. Утруднено обстеження хворої, не завжди точно відповідає на поставлене запитання. З великим зусиллям робить рахункові операції. Називаючи місяці в зворотному порядку, робить помилки (виправляє їх при наполегливій вимозі лікаря).

Яка патологія уваги описана?

A. Виснажуємість

B. Слабкість активної уваги

C. Відволікаємість

D. Інертність

E. Прикованість

Література:

1. Лекція „Патологія пізнавальних процесів” проф. В.А.Абрамова.

2. Загальна психопатологія. Навчальний посібник под ред. проф. В.А.Абрамова. – 3-е видання. - Донецк, 2005. – с.6-38.

3. Психіатрія. Підручник під ред. проф. О.К.Напреєнко. – Київ, 2001. – с.77-122.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-26; Просмотров: 2139; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.