Дослідження мислення та інтелекту

ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ'ЯТІ

Дослідження пам'яті проводиться насамперед шляхом опитування хворого. При цьому варто з'ясувати, чи орієтується хворий у часі (чи правильно називає рік, місяць, число), чи знає, де знаходиться і хто його оточує, чи правильно називає свій вік, дату свого народження. Варто пам'ятати, що амнестичне дезорієнтування, пов'язане з порушенням пам'яті, треба відрізняти від дезорієнтування на тлі порушеної свідомості.

При дослідженні пам'яті на минулі події, крім питань, що стосуються різних періодів життя хворого, їхніх дат (які іноді важко об'єктивно перевірити), варто перевірити схоронність у пам'яті загальновідомих історичних дат, більш-менш віддалених у часі, збереження у пам'яті подій недавнього минулого (обставини госпіталізації й ін.), подій, які були до захворювання. Грубі порушення поточного запам'ятовування, а також помилкові спогади (псевдоремінісценції та конфабуляції) виявляються при пред'явлені питань, що стосуються недавніх подій (де ви були вчора чи сьогодні, чим займалися, з ким зустрічалися?). Враховуючи нестійкість змісту помилкових спогадів, через якийсь час бесіди варто повторити ті ж питання. Як правило, при цьому змінюється зміст первісної відповіді.

Велике значення при дослідженні пам'яті мають також деякі методики експериментально-психологічного дослідження. Це безпосереднє запам'ятовування 10 слів, не пов'язаних за змістом - для визначення обсягу короткочасної пам'яті. Опосередковане запам'ятовування можна досліджувати методом піктограми.

Особливості кривих запам’ятовування: при ослабленні активної уваги - коливання продуктивності відтворення у процесі запам’ятовування; при виснажуємості уваги - падіння продуктивності відтворення до кінця запам’ятовування. Крива у формі плато - при зниженні загальної психічної активності, у т.ч. здатності до запам'ятовування, крива у формі плато у сполученні з дуже низькою продуктивністю запам'ятовування - при недоумстві.

Відтворення розповідей дозволяє судити про пам'ять, мислення й особливості мови хворих.

В процесі бесіди з хворим варто звертати увагу на темп асоціацій та їхній характер. Для цього потрібно дати можливість хворому якийсь час вільно говорити, спонтанно розповідати про те, що він бажає. У цих умовах виявляється, що при прискоренності асоціацій хворий багатослівний, відволікається від основної теми.

Необхідно мати на увазі, що хворий може приховувати (диссимулювати) маячення, що ускладнює його виявлення та встановлення діагнозу.

Хворі, що диссимулюють маячення, можуть являти загрозу для оточення, якщо маячні ідеї спрямовані проти вигаданих переслідувачів. У цих випадках особливого значення набуває вивчення поведінки хворих (маячна поведінка). Наприклад, хворий з маяченням отруєння відмовляється від їжі, посилаючись на відсутність апетиту. Велике значення при підозрі на дисимуляцію має вивчення манери відповідати на питання (ухильність відповідей при порушенні в бесіді фабули маячення), інтонації, міміки, жестів та інш.

При розмові з хворим, що страждає на нав'язливі ідеї, варто звернути увагу на те, що такі хворі шукають контакту з лікарем, нерідко відчувають у результаті бесіди з лікарем полегшення. Їхня інтонація, міміка, жести є підтвердженням критичної оцінки свого стану.

При оцінці інтелекту варто звертати увагу на запас знань, понять, слів (відповідність вікові хворого, його освіті), здатність до узагальнення понять, побудови умовисновків та лічільних операцій.

При дослідженні мислення та інтелекту може бути застосований ряд експериментально-психологічних досліджень (пояснення сюжетних картин, методика "4-го зайвого", набір прислів'їв і метафоричних виразів, набір понять для порівняння й узагальнення та інш.).

Дата добавления: 2014-12-26