Правова робота по забезпеченню документування договірної діяльності суб'єкта

Якщо юридична служба не брала участі в складанні протоко­лу розбіжностей, то необхідно при візуванні проекту договору перевірити законність і правильність складання протоколу роз­біжностей.

Роль юридичної служби при оформленні та укладанні договорів

Юридична служба разом з іншими зацікавленими структурними підрозділами будь-якого суб'єкта господарювання бере участь в організації роботи по укладанню господарських договорів. Вона повинна брати участь у визначенні структури договірних зв'язків, виходячи з необхідності встановлення більш раціональних договірних відносин.

Юридична служба, отримавши від структурного підрозділу; складений проект господарського або іншого договору для перевірки і впевнившись, що він складений по суті, формі, відповідає основним вимогам чинного законодавства, погоджений і завізований всіма зацікавленими структурними підрозділами, візує його.

При візуванні проекту договору юридична служба повинна звернути увагу не лише на відповідність його чинному законодавству, а й на відображення в ньому як правових, так і економічних та фінансових умов, необхідних для забезпечення виконання договірних зобов'язань, повноту і чіткість викладення змісти договору, не допускаючи різних тлумачень, а також на своєчасність оформлення проекту договору.

На пропозицію відповідних структурних підрозділів суб'єктів господарювання, відповідальних за підготовку та укладання проектів договорів, або за вказівкою керівництва господарського суб'єкта, а також з власної ініціативи юридична служба бере участь у розробленні та обговоренні умов договору або розбіжностей, які виникли при його укладанні, а потім — і в оформленні відпо­відних протоколів розбіжностей. Юридична служба має право контролювати відповідність умов договорів чинному законодавству на будь-якій стадії оформлення договірних взаємовідносин.

Суб'єкти господарювання при укладанні договорів зобов'я­зані керуватись правилами, інструкціями, іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок і строки укладання конкретних видів договорів.

У разі коли особливості укладання окремих видів договорів урегульовані спеціальними правилами узгодження, наприклад зовнішньоекономічні договори, необхідно дотримуватись цього законодавства.

Процедура укладання договорів тепер згідно з Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України значно спро­щена, хоча щодо їх змісту встановлені жорсткі умови. Відомо, що умови, сформульовані однією стороною, не завжди задоволь­няють бажання і наміри іншої сторони. Тому ще нерідко вини­кають розбіжності у викладанні певних положень у проекті дого­вору.

Бажано, як свідчить практика укладання договорів, щоб оцін­ку розбіжностям давали спеціалісти, відділи і служби, які у май­бутньому керуватимуться цими умовами та виконуватимуть їх. Тому саме на них покладаються в наказах (розпорядженнях, рішеннях, постановах) обов'язки по формуванню в договорах законних умов, які передбачені ст. 180 Господарського кодексу України.

Спеціалісти юридичної служби, одержавши проект договору від іншої сторони, повинні старанно його вивчити, проаналізу­вати і встановити, чи містяться в ньому положення, які є неза­конними, недопустимими, і чи не створять вони в майбутньому збиткові умови для діяльності того чи іншого суб'єкта господа­рювання. Для цього даються 20 днів. У цей строк повинно бути проведено ретельне вивчення і обговорення проекту договору, результатом якого стають формулювання окремих пунктів дого­вору в новій редакції, доповнення, зміни його положень. Всі ці зміни і доповнення оформлюються в протоколі розбіжностей. Проект договору підписується в первинному вигляді, обов'язко­во перед підписом інша сторона вказує, що до договору додаєть­ся протокол розбіжностей. Договір і протокол розбіжностей підпи­суються керівником чи заступником керівника суб'єкта госпо­дарювання в установленому порядку і скріплюються печаткою.

Суб'єкт господарювання, який одержав свій договір з прото­колом розбіжностей іншої сторони, зобов'язаний дати оцінку протоколу розбіжностей за договором з позицій допустимості, вигідності і законності. Процедура дослідження та вивчення про­токолу розбіжностей така ж сама, як і за договором. Керівник суб'єкта господарювання, його заступник, а також уповноважені особи, до обов'язків яких входить договірна робота, вивчають г обговорюють можливість прийняття розбіжностей. Умови дого­вору, які не задовольняють іншу сторону, є економічно невигід­ними, а в деяких випадках і незаконними, не приймаються. У встановлений строк суб'єкт господарювання зобов'язаний вжи­ти відповідних заходів щодо врегулювання розбіжностей з іншою стороною. Таке врегулювання включає переговори сторін з тим, щоб врегулювати деякі умови, а може, і більшість умов протоколу розбіжностей. Ті розбіжності, які залишилися неврегульованими, можуть бути передані на вирішення господарського суду.

Чинним законодавством не обмежено право суб'єкта господарювання на передачу спору за окремими договорами, передбаченими ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, що виникає при укладанні договору, на вирішення господарського суду. Але в разі відмови іншої сторони, яка одержала протокол розбіжностей, від передачі спору на вирішення господарського суду зацікавлена сторона має право звернутися до господарського суду з позовною заявою про вирішення переддоговірного спору, в тому числі про зобов'язання укласти договір, додавши до позовної заяви проект договору з документами згідної з вимогами ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують вжиття заходів щодо досудового врегулювання господарського спору. В цьому випадку додається не лише договір, а й проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про про­позиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь іншої сторони, якщо її одержано, та інші документи.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, додаються до позовної заяви: копія претензії (у випад­ках, передбачених ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України), докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо вона одержана.

Крім того, до позовної заяви додаються докази відправлення позовної заяви і доданих до неї документів, а також про сплату державного мита, про витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вказуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До позовної заяви, підписаної пред­ставником позивача, обов'язково додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Практика забезпечення дотримання договірної дисципліни свідчить про те, що нерідко неправомірність, протиправність окремих умов договору, в тому числі сформульованих у прото­колі розбіжностей, виявляються вже в процесі виконання дого­вірних умов. Тому будь-яка із сторін, яка виявила незаконні умови договірних зобов'язань, може звернутися до іншої сторони з про­позицією про зміну окремих пунктів договору або розірвати його. Лише у виключних випадках допустима одностороння відмова від виконання договору, а розірвати договір можливо лише за згодою сторін. Також відповідно до ст. 10 Господарського про­цесуального кодексу України сторони, між якими виник спір при укладанні господарського договору, можуть подати позовні заяви на вирішення господарського суду.

Тому ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено врегулювання спорів, що виникають при внесенні змін та розірванні певної категорії господарських договорів. Це правило підтверджується практикою, яка склалась при вирішенні цього питання, а також регулюється окремими нормативними актами. Так, суб'єкт господарювання, який вважає за необхідне змінити чи розірвати договір із спору, що виникає з питань пе­ревезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, зас­нованому на державному замовленні, надсилає пропозиції щодо цього іншій стороні за договором.

Суб'єкт господарювання, який одержав пропозицію щодо зміни та розірвання договору, повинен відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо при цьому сторони не досягнуть згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Дата добавления: 2015-04-24