Наркомани як група ризику щодо захворювання па СНІД. Шляхи подолання розповсюдження ВІЛ серед ін’єкційних наркоманів

Поширення захворювань та смертності, пов’язаних з алкогольною та наркотичною залежністю в Україні та інших країнах світу. Соціальні та психологічні передумови залучення молоді до вживання наркотичних речовин.

Хронічний алкоголізм - це хвороба, котра характеризується стійкою залежністю від вживання алкоголю. Як будь-якій хронічній хворобі їй властиві кілька стадій розвитку. I стадія алкогольної залежності характеризується формуванням у особи психічної залежності від алкоголю, інтоксикація стає бажаною, випивки частішають, поступово підвищується толерантність до бажання випити, збільшується доза. Проблеми носять опосередкований характер, причиною для яких може бути саме вживання алкоголю. Це, в основному, наслідки нещасних випадків (автоаварії, струси мозку та переломи в наслідок падінь та бійок, утоплення), інфекційні (внаслідок переохолодження) та венеричні (внаслідок сумнівних статевих зв’язків) захворювання. II стадія хронічного алкоголізму характеризується розвинутою фізіологічною залежністю від алкоголю. Як правило, саме друга стадія хронічного алкоголізму спричиняє значку соціальну і морально-етичну деградацію хворих. Ще одним проявом ураження нервової системи є порушення тонусу судин, що проявляється у почервонінні обличчя, появі судинних малюнків (переповнених кров’ю судин синюшного кольору) на щоках Найбільш загрозливими ознаками хвороб, пов’язаних із алкогольною залежністю є неможливість їсти під час вживання алкоголю (анорексія сп’яніння). III стадія хронічного алкоголізму характеризується зниженням доз випитого спиртного та запоями, під час яких людина вживає алкоголь через невеликі проміжки часу, але, незважаючи на це, постійно перебуває у абстинентному стані. На цій стадії хвороби, які спричинені вживанням алкоголю набувають максимальної гостроти. Досить часто вона завершується алкогольними енцефалопатіями (алкогольним недоумством). В III стадії алкоголізму спостерігаються різного роду алкогольні психози. Це біла гарячка, під час якої хворий бачить і чує численні жахливі галюцинації, ховається від нападаючих, чи, навпаки, нападає на уявних нападників. При вживанні наркотиків і звиканні до них організму розвивається наркоманія – захворювання, за якого психічний і фізичний стан людини, її самопочуття та настрій цілком залежать від наявності наркотику в організмі. За його відсутності розвивається синдром позбавлення (абстиненція) – дуже тяжкий стан, який супроводжується судомами, сильним болем у м’язах і внутрішніх органах. Люди, які вживають наркотики, значно більше, ніж інші, ризикують отримати ВІЛ-інфекцію, тому що цей вірус передається через кров при кількаразовому використанні того самого шприца різними людьми. У жінок, які вживають наркотики під час вагітності, здебільшого народжуються мертві або дефективні діти. Ось деякі з дефектів розвитку у дітей наркоманів: клишоногість, відсутність кінцівок, розщеплене піднебіння (“заяча губу”), нерозвиненість внутрішніх органів.

Наркомани є найбільш небезпечною групою ризику захворювання на СНІД (серед хворих на СНІД 70 % це наркомани). Це зумовлено як фактором введення наркотиків ін’єкцією, так і ризикованою психічно неадекватною поведінкою в різних життєвих ситуаціях, в тому числі і сексуальній. Наркомани – це люди без майбутнього. Вони втратили своє здоров’я й загрожують здоров’ю власних дітей і суспільству. У наркоманів народжуються діти з тяжкими фізичними та психічними вадами. Зовнішній вигляд наркомана далекий від привабливого: сіре обличчя, суха шкіра, волосся та зуби поступово випадають. У них значно послаблена пам’ять, вони не в змозі запам’ятати прочитане. Важливе місце в запобіганні поширенню СНІДу повинні зайняти скринінгові дослідження для виявлення інфікованих осіб. Обов'язковим є тестування всіх донорів крові, плазми, сперми, органів і тканин. Потрібно також обстежувати осіб групи ризику: гомосексуалістів, наркоманів, проституток. До цієї ж категорії можна віднести хворих венеричними захворюваннями. Підлягають обстеженню студенти з інших країн, особливо ті, що прибули з країн, ендемічних щодо СНІДу, та особи, які повернулися з тривалих відряджень та з-за кордону. До групи ризику відносять також хворих на гемофілію, яким протягом усього життя не paз переливали кров та її препарати.

Дата добавления: 2015-04-30